Нін ань спрощ 宁安 піньїнь Níng ān міський повіт китайського міста Муданьцзян що в провінції Хейлунцзян Нін ань спр китайс

Нін'ань (спрощ.: 宁安; піньїнь: Níng'ān) — міський повіт китайського міста Муданьцзян, що в провінції Хейлунцзян.

Нін'ань
спр. китайська: 宁安市 (12 лютого 1993)
кит. 宁安县 (1 червня 1913)

Основні дані

44°20′34″ пн. ш. 129°27′43″ сх. д. / 44.34288000002777608° пн. ш. 129.46214000002777311° сх. д.Координати: 44°20′34″ пн. ш. 129°27′43″ сх. д. / 44.34288000002777608° пн. ш. 129.46214000002777311° сх. д.

Країна

Китай

Регіон

Хейлунцзян

Поділ

^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q13976035?, Q13976400?

7200,54 км²

440 000 осіб (2004)

2035588

r2756931 ·R

157400

Міська влада

Мапа

Нін'ань

Нін'ань (Китайська Народна Республіка)

Нін'ань

Нін'ань (Хейлунцзян)

Нін'ань у Вікісховищі

Географія

Нін'ань розташовано на річці , за 20 км на південь від окружного центру Муданьцзяна.

Історія

Нінгута серед найважливіших міст Маньчжурії на мапі 1851 року

У середньовіччі на місці сучасного міського повіту Нін'ань розташовувалось місто Нінгута. Будучи одним з найпівденніших міст у басейні Амуру, в XVII столітті Нінгута була головною базою цінської влади в регіоні. У 1650-х роках Нінгута на певний час стала головною базою маньчжурів у їхніх війнах проти російських першопрохідців, які намагались колонізувати басейн Амуру. З Нінгути маньчжурські сили вийшли 1652 року для того, щоб Хабарова з Ачанська, втім зазнали поразки. З Нінгути ж 1654 року вниз Хурхою та Сунгарі вирушив флот , який 1658 року розбив Онуфрія Степанова на Амурі біля гирла Сунгарі.

Хоч до кінця XVII століття маньчжури збудували низку інших міст у басейні Амуру — Гірин на Сунгарі, Ціцікар і на Нуньцзяні, на Амурі, — Нінгута й далі залишалася одним з найважливіших міст Маньчжурії до початку XX століття, коли Китайсько-Східна залізниця перетнула річку Хурху (Муданьцзян) за 20 км на північ від Нінгути, й місто Муданьцзян, що там виникло, почало швидко зростати й невдовзі затьмарило стару Нінгуту.

1907 року розпочалось переведення системи управління Маньчжурією з військового курсу на цивільний. Ще 1903 року при нінгутинському фудутуні заснували Суйфеньський комісаріат. 1909 року його підвищили в статусі до управи провінції Гірин; фудутунство при цьому розформували. 1910 року Суйфеньську управу перейменували в Нін'аньську управу.

Після Синьхайської революції відбулась зміна системи управління Китаєм: управи було ліквідовано, 1913 року створено повіт Нін'ань провінції Гірин.

1931 року Маньчжурію окупували японські війська, а 1932 року було створено маріонеткову Маньчжурську державу. 1934 року там створили провінцію Біньцзян, до складу якої ввійшов повіт Нін'ань. 1937 року він перейшов до складу нової провінції Муданьцзян.

Після Другої світової війни повіт Нін'ань у квітні 1946 року ввійшов до складу нової провінції Суйнін. У серпні 1946 року північну частину повіту Нін'ань виокремили в повіт Синьхай. У жовтні того ж року провінцію Суйнін переформували на Спеціальний район Муданьцзян; водночас із повіту Нін'ань виділили окремий повіт Цзінбо. У серпні 1947 року спеціальні райони Муданьцзян і Дунань об'єднали в провінцію Муданьцзян. У липні 1948 року рішення про створення провінції Муданьцзян скасували, й ті землі ввійшли до складу провінції Сунцзян. У жовтні 1948 року повіт Цзінбо ліквідували, а його територія повернулася повіту Нін'ань. 1954 року провінцію Сунцзян приєднали до провінції Хейлунцзян.

У лютому 1956 року уряд Хейлунцзяну створив Спеціальний район Муданьцзян, до складу якого ввійшов повіт Нін'ань. При цьому розформували повіт Хайлінь, а його західна частина ввійшла до складу повіту Нін'ань; 1962 року повіт Хайлінь відновили. У жовтні 1983 року утворено міський округ Муданьцзян, а повіт Нін'ань увійшов до його складу. 12 лютого 1993 року повіт Нін'ань переформували на міський повіт.

Адміністративний поділ

Нін'ань поділяється на 1 вуличний комітет, 7 селищ, 3 волості та 2 національні волості.

Назва	Оригінал	Статус	Населення осіб (2010)	Координати
Ченцюй	城区街道办事处	вуличний комітет	73.892	44°20′59″ пн. ш. 129°28′15″ сх. д. / 44.349698° пн. ш. 129.470806° сх. д. / 44.349698; 129.470806
Дунцзінчен	东京城镇	селище	43.371	44°06′48″ пн. ш. 129°12′37″ сх. д. / 44.113385° пн. ш. 129.210267° сх. д. / 44.113385; 129.210267
Хайлан	海浪镇	селище	39.600	44°19′30″ пн. ш. 129°14′01″ сх. д. / 44.325081° пн. ш. 129.233742° сх. д. / 44.325081; 129.233742
Бохай	渤海镇	селище	36.258	44°07′09″ пн. ш. 129°09′42″ сх. д. / 44.119054° пн. ш. 129.161773° сх. д. / 44.119054; 129.161773
Цзяннань	江南朝鲜族满族乡	національна волость	30.882	44°19′54″ пн. ш. 129°28′19″ сх. д. / 44.331804° пн. ш. 129.471965° сх. д. / 44.331804; 129.471965
Шіянь	石岩镇	селище	29.288	44°10′25″ пн. ш. 129°20′14″ сх. д. / 44.173745° пн. ш. 129.337125° сх. д. / 44.173745; 129.337125
Нін'ань	宁安镇	селище	28.118	44°20′59″ пн. ш. 129°28′15″ сх. д. / 44.349698° пн. ш. 129.470806° сх. д. / 44.349698; 129.470806
Шалань	沙兰镇	селище	26.502	44°09′59″ пн. ш. 128°58′27″ сх. д. / 44.166481° пн. ш. 128.974233° сх. д. / 44.166481; 128.974233
Саньлін	三陵乡	волость	21.283	44°10′00″ пн. ш. 129°06′33″ сх. д. / 44.166727° пн. ш. 129.109244° сх. д. / 44.166727; 129.109244
Волун	卧龙朝鲜族乡	національна волость	17.336	44°09′58″ пн. ш. 129°24′20″ сх. д. / 44.16605° пн. ш. 129.405532° сх. д. / 44.16605; 129.405532
Махе	马河乡	волость	17.085	44°01′07″ пн. ш. 129°11′57″ сх. д. / 44.018656° пн. ш. 129.199281° сх. д. / 44.018656; 129.199281
Цзінбо	镜泊乡	волость	16.630	43°47′28″ пн. ш. 128°55′00″ сх. д. / 43.791084° пн. ш. 128.916726° сх. д. / 43.791084; 128.916726
Ланьган	兰岗镇	поселок	14.756	44°15′50″ пн. ш. 129°24′25″ сх. д. / 44.263831° пн. ш. 129.406948° сх. д. / 44.263831; 129.406948

Примітки

А. М. Пастухов, "Корейская пехотная тактика самсу в XVII веке и проблема участия корейских войск в Амурских походах маньчжурской армии [Архівовано 2012-07-08 у Archive.is] (рос.)

Посилання

[1]

[pas-1] А. М. Пастухов, "Корейская пехотная тактика самсу в XVII веке и проблема участия корейских войск в Амурских походах маньчжурской армии [Архівовано 2012-07-08 у Archive.is] (рос.)