Німенко Максим Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Німенко.

Німенко Максим Андрійович (нар. 28 квітня 1982, Київ) — український живописець, графік, художник-постановник. Член НСХУ (2004), Української кіноакадемії (2022).

Максим Андрійович Німенко
Народження	28 квітня 1982(1982-04-28) (42 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
	Київ
Національність	українець
Країна	Україна
Жанр	живопис, графіка
Навчання	Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник, художник-постановник
Член	Національна спілка художників України і Українська кіноакадемія
Батько	Німенко Андрій Васильович
Мати	Масенко Лариса Терентіївна
Нагороди	«Золота дзига» (2023)
Сайт	maxnimenko.wixsite.com/nimenko

Життєпис

Народився 28 квітня 1982 року в Києві в родині митця Андрія Німенка та мовознавиці Лариси Масенко. У 1996—2000 роках навчався в Художній школі імені Тараса Шевченка.

У 2006 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (монументальне відділення факультету живопису; педагог — Микола Стороженко).

Творчість

Образотворче мистецтво

Працює в галузях станкового та монументального живопису, станкової та книжкової графіки. Авторському стилю М. Німенка властивий синтез наївного мистецтва та академічної школи. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок. Окремі роботи зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Вибрані роботи: «Віра», «Кирило» (обидві – 1999), «Олена» (2000), «Степ», «Ботанічний сад» (обидві – 2002), «Кінбурнська коса» (2003), «Седнів» (2004), «Туман», «Поле», «Пагорб», «Льотчик Шутов», «Раншель» (усі – 2005), «Адам і Єва», «Вигнання з Раю», «Чарівний ліс» (усі – 2006), «Зима», «Пізня осінь», «Дерево», «Посадка», «Київ 1», «Київ 2» (усі – 2007), «Чарівний сад» (2009), «Вечір в Теліжинцях» (2014), «Портрет батька».

Вибрані виставки

• «Веселі Боковеньки» - галерея «Мистець». Спільно з І. Михайловим (Київ; 2007).
• «День у день» — галерея «Дзиґа» (Львів; 2009).
• проект «L – 2» — (Люблін – Львів; 2009).
• «Abstrakt visual test» — «Я-галерея». Куратор Н. Філоненко (Київ; 2010).
• «N-dimension» — Ludmila Bereznitska & Partner Gallery (Київ; 2010).
• «Пастельний день» — «Pit-ART» (Київ; 2010).
• «Tamagochi» — Центр візуальної культури НаУКМА. Куратор Якубенко А. (Київ; 2011).

Проілюстровані книжки

• У. Старк. «Мій друг Персі Бофало Біл і я» Теза (2004)
• Є. Гуцало. «Лелеченя» Знання-Прес (2008)
• М. Яснов. «Життя видатних тварин» Грані-Т (2008)
• В. Рутківський. «Сині води» Темпора (2011)

Кінематограф

Художник-постановник фільмів:

• «Ефір» (2018)
• «Стоп-Земля» (2021)
• «Снайпер. Білий ворон» (2021)
• «Де гроші» (2021)
• «Кава з кардамоном» (2021)
• «Стан» (2022)
• «Ерик — кам'яне серце» («Erik Stoneheart») (2022).

Актор другого плану:

• Дивне Різдво (2006)

• Такі красиві люди (2013).

Відзнаки та нагороди

• Перемога в номінації «Найкращий художник-постановник» VI Кінопремії «Золота дзиґа» за роботу над фільмом «Стоп-Земля».

У мережі

• Роботи М. Німенка на власному сайті
• Роботи М. Німенка в аукціонному домі Goldens
• Роботи М. Німенка на відеоплатформі Vimeo
• 12 кімнат і три коридори. Художник-постановник серіалу "Кава з кардамоном" розповів, як створював атмосферу середини XIX століття

Примітки

1. Шаповал, М. Т. Німенко Максим Андрійович (Ukrainian) . Т. 23. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
2. Мотиви «Пастельного дня». day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
3. Максим Німенко | Dzyga MDB. dzygamdb.com. Процитовано 22 лютого 2024.
4. Премія "Золота дзиґа" оголосила найкращий документальний фільм. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.