Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Никола Тодоров Жеков (болг. Никола Тодоров Жеков; 6 січня 1865, Сливен, Османська імперія — пом. 1 листопада 1949, Фюссен, Німеччина) — болгарський військовик (генерал піхоти), командир болгарської армії під час Першої світової війни, письменник і націоналіст.
| Никола Жеков | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||
| Народився | 6 січня 1865 або 1864[1] Сливен, Болгарія | ||||||||||||||||
| Помер | 1 листопада 1949 або 1949[1] Фюссен, Остальгой, Округ Швабія, Баварія | ||||||||||||||||
| Поховання | Софія | ||||||||||||||||
| Країна |  Болгарія | ||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер, політик, військовослужбовець, викладач університету, міністр | ||||||||||||||||
| Галузь | військова справа[1] | ||||||||||||||||
| Alma mater | Національний військовий університет Васила Левскі | ||||||||||||||||
| Знання мов | болгарська | ||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Сербсько-болгарська війна | ||||||||||||||||
| Військове звання | генерал[1] і генерал від інфантерії | ||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Життєпис
Закінчив військове училище у Софії (1887). Він брав участь як юнкер-доброволець у резервному полку під час Сербсько-болгарської війни у 1885 році, у 1886 брав участь у військовому перевороті, який привів до влади у Болгарії Олександра Баттенберга. У 1887 році був підвищений у званні лейтенанта. Він служив у 2-му артилерійському полку у місті Шумен, а потім у Враці. У 1890 році став поручиком, а у 1894 році — капітаном. У 1898 році закінчив Військову академію у Турині, Італія. Жеков служив у Генеральному штабі болгарської армії. У 1901 році отримав звання майора. У 1903–1910 роках він був командиром школи офіцерів запасу, з 1909 року — полковник. Потім він прийняв командування 1-им піхотним полком у Софії. У 1912 році став главою військового училища.
Після початку Балканської війни, у жовтні 1912 року, був начальником штабу 2-ї армії. Рік потому, він брав участь у Другій балканської війни, коли Болгарія напала на коаліцію з сусідніми країнами. Він був начальником штабу військ, що займають Західну Фракію. У 1913—1914 роках він брав участь у переговорах з османською владою у Стамбулі. У 1914 році був заступником командира болгарської армії, а у 1915 — командиром 8-ї піхотної дивізії. 2 серпня того ж року він був підвищений до звання генерал-майора. З 19 серпня по 4 жовтня обіймав посаду військового міністра, після чого був призначений царем Фердинандом I, командувачем болгарської армії. 6 жовтня 1916 він став генерал-лейтенантом. Восени 1918 року, серйозно хворий, він вирушив до Відня для лікування. 4 жовтня того ж року він був переведений до резерву. До 1921 жив у Австрії та Німеччині. 21 жовтня того ж року, він повернувся до Болгарії, де був заарештований (засуджений до 10 років позбавлення волі за поразку у війні і втрату територіальних придбань). У 1924 році, однак, вийшов на волю. Протягом цього періоду, він зосередився на написанні книг і спогадів про військові дії. З 1931 року викладав у військовій академії.
У 30-і роки він став прихильником крайніх правих політичних поглядів, але не вступав до будь-яких партій. 6 травня 1936 отримав звання генерала піхоти. Під час Другої світової війни підтримував пронімецьку позицію, зустрічався з Адольфом Гітлером. Стояв на чолі націоналістичного , підтримував діяльність національного уряду Болгарії Александра Цанкова у Відні. 1 лютого 1945 Болгарською комуністичною владою був заочно засуджений до страти. Після війни він оселився у Західній Німеччині.
7 листопада 1992 його останки були перепоховані на військовому кладовищі у Софії.
Нагороди
Болгарія
- Орден «За хоробрість» 2-го і 3-го (2-й клас) ступеня
- Орден «Святий Олександр», великий хрест з мечами
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 4-го і 5-го ступеня
Німецька імперія
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Pour le Mérite (18 січня 1916) — вручений особисто імператором Вільгельмом.
- Орден Червоного орла 2-го класу і великий хрест
- Орден дому Саксен-Ернестіне
- Орден Вюртемберзької корони
Австро-Угорщина
- Орден Залізної Корони 2-го класу
- Орден Леопольда (Австрія), великий хрест
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 1-го класу з військовою відзнакою
Османська імперія
- Орден «Османіє» 1-го класу
- Галліполійська зірка
- Срібна і золота медаль «Імтияз»
Посилання
- First World War.com [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhekov Nikola Todorov Zhekov bolg Nikola Todorov Zhekov 6 sichnya 1865 18650106 Sliven Osmanska imperiya pom 1 listopada 1949 Fyussen Nimechchina bolgarskij vijskovik general pihoti komandir bolgarskoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pismennik i nacionalist Nikola ZhekovNarodivsya6 sichnya 1865 1865 01 06 abo 1864 1 Sliven BolgariyaPomer1 listopada 1949 1949 11 01 abo 1949 1 Fyussen Ostalgoj Okrug Shvabiya BavariyaPohovannyaSofiyaKrayina BolgariyaDiyalnistoficer politik vijskovosluzhbovec vikladach universitetu ministrGaluzvijskova sprava 1 Alma materNacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiZnannya movbolgarskaUchasnikPersha svitova vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna i Serbsko bolgarska vijnaVijskove zvannyageneral 1 i general vid infanteriyiNagorodiKavaler ordena Za horobrist Bolgariya Kavaler ordena Svyatij Oleksandr Bolgariya Orden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuVelikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden domu Saksen ErnestineOrden Koroni Vyurtemberg Orden Zaliznoyi Koroni 2 stupenya Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Orden Osmanie 1 stupenya Gallipolijska zirkaMedal Imtiyaz Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZakinchiv vijskove uchilishe u Sofiyi 1887 Vin brav uchast yak yunker dobrovolec u rezervnomu polku pid chas Serbsko bolgarskoyi vijni u 1885 roci u 1886 brav uchast u vijskovomu perevoroti yakij priviv do vladi u Bolgariyi Oleksandra Battenberga U 1887 roci buv pidvishenij u zvanni lejtenanta Vin sluzhiv u 2 mu artilerijskomu polku u misti Shumen a potim u Vraci U 1890 roci stav poruchikom a u 1894 roci kapitanom U 1898 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu u Turini Italiya Zhekov sluzhiv u Generalnomu shtabi bolgarskoyi armiyi U 1901 roci otrimav zvannya majora U 1903 1910 rokah vin buv komandirom shkoli oficeriv zapasu z 1909 roku polkovnik Potim vin prijnyav komanduvannya 1 im pihotnim polkom u Sofiyi U 1912 roci stav glavoyu vijskovogo uchilisha Pislya pochatku Balkanskoyi vijni u zhovtni 1912 roku buv nachalnikom shtabu 2 yi armiyi Rik potomu vin brav uchast u Drugij balkanskoyi vijni koli Bolgariya napala na koaliciyu z susidnimi krayinami Vin buv nachalnikom shtabu vijsk sho zajmayut Zahidnu Frakiyu U 1913 1914 rokah vin brav uchast u peregovorah z osmanskoyu vladoyu u Stambuli U 1914 roci buv zastupnikom komandira bolgarskoyi armiyi a u 1915 komandirom 8 yi pihotnoyi diviziyi 2 serpnya togo zh roku vin buv pidvishenij do zvannya general majora Z 19 serpnya po 4 zhovtnya obijmav posadu vijskovogo ministra pislya chogo buv priznachenij carem Ferdinandom I komanduvachem bolgarskoyi armiyi 6 zhovtnya 1916 vin stav general lejtenantom Voseni 1918 roku serjozno hvorij vin virushiv do Vidnya dlya likuvannya 4 zhovtnya togo zh roku vin buv perevedenij do rezervu Do 1921 zhiv u Avstriyi ta Nimechchini 21 zhovtnya togo zh roku vin povernuvsya do Bolgariyi de buv zaareshtovanij zasudzhenij do 10 rokiv pozbavlennya voli za porazku u vijni i vtratu teritorialnih pridban U 1924 roci odnak vijshov na volyu Protyagom cogo periodu vin zoseredivsya na napisanni knig i spogadiv pro vijskovi diyi Z 1931 roku vikladav u vijskovij akademiyi U 30 i roki vin stav prihilnikom krajnih pravih politichnih poglyadiv ale ne vstupav do bud yakih partij 6 travnya 1936 otrimav zvannya generala pihoti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pidtrimuvav pronimecku poziciyu zustrichavsya z Adolfom Gitlerom Stoyav na choli nacionalistichnogo pidtrimuvav diyalnist nacionalnogo uryadu Bolgariyi Aleksandra Cankova u Vidni 1 lyutogo 1945 Bolgarskoyu komunistichnoyu vladoyu buv zaochno zasudzhenij do strati Pislya vijni vin oselivsya u Zahidnij Nimechchini 7 listopada 1992 jogo ostanki buli perepohovani na vijskovomu kladovishi u Sofiyi NagorodiBolgariya Orden Za horobrist 2 go i 3 go 2 j klas stupenya Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest z mechami Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya 4 go i 5 go stupenyaNimecka imperiya Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pour le Merite 18 sichnya 1916 vruchenij osobisto imperatorom Vilgelmom Orden Chervonogo orla 2 go klasu i velikij hrest Orden domu Saksen Ernestine Orden Vyurtemberzkoyi koroniAvstro Ugorshina Orden Zaliznoyi Koroni 2 go klasu Orden Leopolda Avstriya velikij hrest Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyuOsmanska imperiya Orden Osmaniye 1 go klasu Gallipolijska zirka Sribna i zolota medal Imtiyaz PosilannyaFirst World War com 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Czech National Authority Database d Track Q13550863