Ніколае Костін (7 квітня 1936, Печиште, Орхейського повіту Румунського королівства, сьогодні Резинський район Республіки Молдови — 16 лютого 1995, Кишинів, Республіка Молдова) — молдовський політик і один із лідерів національно-визвольного руху з Молдавської РСР. Він був професором університету, виконавчим президентом Народного фронту Молдови, депутатом першого парламенту (1990—1994) Республіки Молдова, співавтором Декларації незалежності Республіки Молдова (27 серпня 1991 року), президент муніципальної ради та генеральний мер муніципалітету Кишинева (1990—1994).
Ніколае Костін | |
---|---|
рум. Nicolae Costin | |
Народився | 7 квітня 1936 Печиште, Резинський район, Молдова |
Помер | 16 лютого 1995 (58 років) Кишинів, Молдова |
Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
Країна | Молдова |
Діяльність | політик |
Галузь | політика |
Alma mater | Кишинівський державний університет (1965) |
Посада | d і d |
Партія | Народний фронт Молдови |
Конфесія | православ'я |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
|
Професійна кар'єра
Ніколае Костін народився 7 квітня 1936 року в селі Печіште (комуна Пештя), Плаза-Резіна Оргіївсього повіту, Румунське королівство (сьогодні — Резинський район Республіки Молдови). Після закінчення початкової школи в рідному селі він навчався в педагогічному училищі в місті Оргіїв (1952—1956), а потім на історичному факультеті Державного університету Молдови (1960—1965).
Свою професійну діяльність розпочав вчителем у школі комуни Печіште (1958—1960). Після закінчення факультету він працює викладачем університету на кафедрі політології Педагогічного інституту «Алеку Руссо» в Бельцах (1965—1974). Паралельно з цим навчається в докторантурі з політології Московського університету імені М. В. Ломоносова (1970—1973). Потім працював професором Державного університету Молдови (USM) (1974—1990).
Професор доцент Микола Костін є автором 35 наукових публікацій у галузі соціології села: «Підвищення ролі людського фактору та проблеми соціального розвитку молдавського села» (1987) та ін.
Мер Кишинева
У 1990 році він був обраний президентом Кишинівської міської ради та депутатом першого демократичного парламенту (1990—1994) Республіки Молдова.
З 1990 по 1994 рік він був , під час якого він проявив себе як лідер Національно-визвольного руху. Ніколае Костін був співавтором Декларації незалежності Республіки Молдова (27 серпня 1991 р.). Він підтримував проблеми румунської мови та повернення до латиниці, брав участь у розробці закону про державну мову.
Він вважається першим мером Кишинева, який посприяв низці реформ у розвитку столиці. За його пропозицією вулиці муніципалітету Кишинева отримали національні назви (Траян, Штефан чел Маре, , Емінеску, Креанге, Митрополита Бенулеску-Бодоні, Стразіле Бухарест, Каля Єсилор тощо), що викликало невдоволення деяких анти-румунських політичних організацій, які в кожній виборчій кампанії вимагали повернення старих радянських назв вулиць Кишинева.
Разом із міністерствами Республіки Молдова Ніколае Костін сприяв відкриттю румунсько-англійського «Мірча Еліаде», румунсько-італійського «Данте Аліг'єрі», румунсько-французького «Георге Асаче» та румунсько-німецького «Михайла Когелнічану» середніх шкіл, а також бібліотек, у тому числі бібліотеки «Онісіфор Гібу», до відновлення церков, у тому числі Кафедрального собору в центрі Кишинева, до реставрації пам'ятника Стефану Великому і Стефану Святому в Кишиневі. На Алеї класиків у сквері «Штефан чел Маре» були встановлені та відкриті бюсти класиків румунської мови.
Під час перебування на посаді мера він підтримував відродження традицій, пов'язаних з християнськими святами (Великдень, Різдво), встановлення традиції святкування Дня Незалежності Республіки Молдова та румунської мови. Він також був майстром відновлення, у дусі національної традиції, функцій префекта та мера, а також відновлення назв гмін, округів тощо. У Ніколае Костіна була ідея включити села з околиць Кишинева до складу муніципалітету, щоб збалансувати демографічний склад.
Ніколае Костін обіймав посаду співпрезидента Фонду Міхая Вітязула та президента Товариства політологів Республіки Молдова. Він отримав звання «Почесний громадянин Ботошані» через HCL №. 47 від 30 листопада 1993 року. Він був одним із засновників і президентом Виконавчої комісії Народного фронту Молдови (НФМ), формування, яке виступало за об'єднання Бессарабії з Румунією. Своєю діяльністю він вніс значний внесок у процес національного відродження Бессарабії.
9 серпня 1994 року Указом Президента Республіки Молдова Мірчі Снєгура Микола Костін був звільнений з посади мера міста Кишинева з переведенням до Урядового кадрового резерву. З його звільненням припинилася також діяльність Муніципальної ради Кишинева.
Помер 16 лютого 1995 року в Кишиневі. Причиною смерті стала лейкемія. Рішеннями муніципальних рад по одній вулиці в містах Ясси і Кишиневі присвоєно ім'я Миколи Костіна.
Версії щодо його смерті
Його смерть залишилася оповитою таємницею, існували різні версії. Найтиражованішою з них буде та, у якій стверджується, що мера Костіна вбили представники ворожих антинаціональних/проросійських політичних сил.
Зазначається, що мер був би в стані сп'яніння привезеним з Росії радіоактивним цезієм, який потрапив би на сидіння службового автомобіля. Основним доказом, який підтверджує цю гіпотезу, є майже одночасна смерть службового водія Миколи Костіна, спричинена тією ж хворобою — лейкемією.
Хвороба мера Ніколае Костіна була дуже швидкою, оскільки цезій був радіоактивним елементом із тривалим часом розпаду. Через відсутність судового розслідування причини трагічної смерті Ніколае Костіна не можуть бути з'ясовані.
Посилання
- Ziarul de Gardă, 17 februarie 2005 - 10 ani fără Nicolae Costin. Архів оригіналу за 15 травня 2007. Процитовано 17 березня 2010.
- Oleg Cernei: Nicolae Costin a fost asasinat prin iradiere cu Cesiu radioactiv
- Nicolae Costin, primul primar democrat al Chisinaului
Посилання
- Національний банк Молдови — Микола Костін Arhivat
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikolae Kostin 7 kvitnya 1936 Pechishte Orhejskogo povitu Rumunskogo korolivstva sogodni Rezinskij rajon Respubliki Moldovi 16 lyutogo 1995 Kishiniv Respublika Moldova moldovskij politik i odin iz lideriv nacionalno vizvolnogo ruhu z Moldavskoyi RSR Vin buv profesorom universitetu vikonavchim prezidentom Narodnogo frontu Moldovi deputatom pershogo parlamentu 1990 1994 Respubliki Moldova spivavtorom Deklaraciyi nezalezhnosti Respubliki Moldova 27 serpnya 1991 roku prezident municipalnoyi radi ta generalnij mer municipalitetu Kishineva 1990 1994 Nikolae Kostinrum Nicolae CostinNarodivsya7 kvitnya 1936 1936 04 07 Pechishte Rezinskij rajon MoldovaPomer16 lyutogo 1995 1995 02 16 58 rokiv Kishiniv MoldovaPohovannyaCentralnij cvintar KishinevaKrayina MoldovaDiyalnistpolitikGaluzpolitikaAlma materKishinivskij derzhavnij universitet 1965 PosadaChlen Parlamentu Moldovid i Mayor of ChișinăudPartiyaNarodnij front MoldoviKonfesiyapravoslav yaU shlyubi zIuliana Gorea CostindNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Profesijna kar yera 2 Mer Kishineva 3 Versiyi shodo jogo smerti 4 Posilannya 5 PosilannyaProfesijna kar yerared Nikolae Kostin narodivsya 7 kvitnya 1936 roku v seli Pechishte komuna Peshtya Plaza Rezina Orgiyivsogo povitu Rumunske korolivstvo sogodni Rezinskij rajon Respubliki Moldovi Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli v ridnomu seli vin navchavsya v pedagogichnomu uchilishi v misti Orgiyiv 1952 1956 a potim na istorichnomu fakulteti Derzhavnogo universitetu Moldovi 1960 1965 Svoyu profesijnu diyalnist rozpochav vchitelem u shkoli komuni Pechishte 1958 1960 Pislya zakinchennya fakultetu vin pracyuye vikladachem universitetu na kafedri politologiyi Pedagogichnogo institutu Aleku Russo v Belcah 1965 1974 Paralelno z cim navchayetsya v doktoranturi z politologiyi Moskovskogo universitetu imeni M V Lomonosova 1970 1973 Potim pracyuvav profesorom Derzhavnogo universitetu Moldovi USM 1974 1990 Profesor docent Mikola Kostin ye avtorom 35 naukovih publikacij u galuzi sociologiyi sela Pidvishennya roli lyudskogo faktoru ta problemi socialnogo rozvitku moldavskogo sela 1987 ta in Mer Kishinevared U 1990 roci vin buv obranij prezidentom Kishinivskoyi miskoyi radi ta deputatom pershogo demokratichnogo parlamentu 1990 1994 Respubliki Moldova Z 1990 po 1994 rik vin buv merom Kishineva pid chas yakogo vin proyaviv sebe yak lider Nacionalno vizvolnogo ruhu Nikolae Kostin buv spivavtorom Deklaraciyi nezalezhnosti Respubliki Moldova 27 serpnya 1991 r Vin pidtrimuvav problemi rumunskoyi movi ta povernennya do latinici brav uchast u rozrobci zakonu pro derzhavnu movu Vin vvazhayetsya pershim merom Kishineva yakij pospriyav nizci reform u rozvitku stolici Za jogo propoziciyeyu vulici municipalitetu Kishineva otrimali nacionalni nazvi Trayan Shtefan chel Mare Milesku Spataru Eminesku Kreange Mitropolita Benulesku Bodoni Strazile Buharest Kalya Yesilor tosho sho viklikalo nevdovolennya deyakih anti rumunskih politichnih organizacij yaki v kozhnij viborchij kampaniyi vimagali povernennya starih radyanskih nazv vulic Kishineva Razom iz ministerstvami Respubliki Moldova Nikolae Kostin spriyav vidkrittyu rumunsko anglijskogo Mircha Eliade rumunsko italijskogo Dante Alig yeri rumunsko francuzkogo George Asache ta rumunsko nimeckogo Mihajla Kogelnichanu serednih shkil a takozh bibliotek u tomu chisli biblioteki Onisifor Gibu do vidnovlennya cerkov u tomu chisli Kafedralnogo soboru v centri Kishineva do restavraciyi pam yatnika Stefanu Velikomu i Stefanu Svyatomu v Kishinevi Na Aleyi klasikiv u skveri Shtefan chel Mare buli vstanovleni ta vidkriti byusti klasikiv rumunskoyi movi Pid chas perebuvannya na posadi mera vin pidtrimuvav vidrodzhennya tradicij pov yazanih z hristiyanskimi svyatami Velikden Rizdvo vstanovlennya tradiciyi svyatkuvannya Dnya Nezalezhnosti Respubliki Moldova ta rumunskoyi movi Vin takozh buv majstrom vidnovlennya u dusi nacionalnoyi tradiciyi funkcij prefekta ta mera a takozh vidnovlennya nazv gmin okrugiv tosho U Nikolae Kostina bula ideya vklyuchiti sela z okolic Kishineva do skladu municipalitetu shob zbalansuvati demografichnij sklad Nikolae Kostin obijmav posadu spivprezidenta Fondu Mihaya Vityazula ta prezidenta Tovaristva politologiv Respubliki Moldova Vin otrimav zvannya Pochesnij gromadyanin Botoshani cherez HCL 47 vid 30 listopada 1993 roku Vin buv odnim iz zasnovnikiv i prezidentom Vikonavchoyi komisiyi Narodnogo frontu Moldovi NFM formuvannya yake vistupalo za ob yednannya Bessarabiyi z Rumuniyeyu Svoyeyu diyalnistyu vin vnis znachnij vnesok u proces nacionalnogo vidrodzhennya Bessarabiyi 9 serpnya 1994 roku Ukazom Prezidenta Respubliki Moldova Mirchi Snyegura Mikola Kostin buv zvilnenij z posadi mera mista Kishineva z perevedennyam do Uryadovogo kadrovogo rezervu Z jogo zvilnennyam pripinilasya takozh diyalnist Municipalnoyi radi Kishineva Pomer 16 lyutogo 1995 roku v Kishinevi Prichinoyu smerti stala lejkemiya Rishennyami municipalnih rad po odnij vulici v mistah Yassi i Kishinevi prisvoyeno im ya Mikoli Kostina Versiyi shodo jogo smertired Jogo smert zalishilasya opovitoyu tayemniceyu isnuvali rizni versiyi Najtirazhovanishoyu z nih bude ta u yakij stverdzhuyetsya sho mera Kostina vbili predstavniki vorozhih antinacionalnih prorosijskih politichnih sil Zaznachayetsya sho mer buv bi v stani sp yaninnya privezenim z Rosiyi radioaktivnim ceziyem yakij potrapiv bi na sidinnya sluzhbovogo avtomobilya Osnovnim dokazom yakij pidtverdzhuye cyu gipotezu ye majzhe odnochasna smert sluzhbovogo vodiya Mikoli Kostina sprichinena tiyeyu zh hvoroboyu lejkemiyeyu 1 2 Hvoroba mera Nikolae Kostina bula duzhe shvidkoyu oskilki cezij buv radioaktivnim elementom iz trivalim chasom rozpadu Cherez vidsutnist sudovogo rozsliduvannya prichini tragichnoyi smerti Nikolae Kostina ne mozhut buti z yasovani 3 Posilannyared Ziarul de Gardă 17 februarie 2005 10 ani fără Nicolae Costin Arhiv originalu za 15 travnya 2007 Procitovano 17 bereznya 2010 Oleg Cernei Nicolae Costin a fost asasinat prin iradiere cu Cesiu radioactiv Nicolae Costin primul primar democrat al ChisinauluiPosilannyared Nacionalnij bank Moldovi Mikola Kostin Arhivat Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikolae Kostin amp oldid 41484481