Нормалізація сталі — вид термічної обробки сталі, що полягає у нагріванні доевтектоїдних сталей до температури вище за А3 (див. діаграму), а заевтектоїдних — вище за Аcm на 50-60° з наступним охолодженням на повітрі. При нормалізації відбувається перекристалізація сталі, котра усуває крупнозернисту структуру, отриману при литті чи куванні. Цей вид термообробки часто замінює рекристалізувальний відпал для низьковуглецевих сталей (0,2…0,3 % С), а для середньовуглецевих сталей (0,3…0,5 % С) — гартування і високий відпуск.
У зв'язку з подібністю режимів термічної обробки нормалізацію інколи називають нормалізаційним відпалом.
Нормалізація застосовується для підвищення міцності і в'язкості, однорідності структури та покращення оброблюваності низьковуглецевої сталі, а також, виправлення структури зварного з'єднання і зменшення внутрішніх напружень. При цьому виді термічної обробки швидкість охолодження вища, ніж при відпалі, і розпад аустеніту відбувається в нижній частині перлітного інтервалу. Після нормалізації утворюється дисперсна ферито-цементитна структура — сорбіт або троостит. Ці структури мають вищу твердість і міцність у порівнянні з перлітом, який формується після відпалу. Різниця між властивостями збільшується з підвищенням вмісту вуглецю у сталі.
При звичайному відпалі маловуглецевих сталей з фериту виділяється третинний цементит, у зв'язку з чим зменшується їхня ударна в'язкість. При нормалізації швидкість охолодження більша, ніж при відпалі, тому з фериту не встигає виділитися третинний цементит і сталь зберігає високу пластичність і ударну в'язкість при підвищеній міцності. Ударна в'язкість сталі СтЗ після відпалу становить 1068 кДж/м², а після нормалізації — 1686 кДж/м². Для мало вуглецевих і низьколегованих сталей властивості після нормалізації і після відпалу майже однакові, але нормалізація є економічно вигіднішою. Для середньо- і високовуглецевих сталей після нормалізації можна отримати достатньо високу твердість — 40…45 HRC. Тому, хоча в більшості випадків нормалізація використовується як попередня термообробка замість відпалу, для сталей з вмістом вуглецю вище за 0,35 %, особливо легованих, нормалізація може бути зміцнювальною термообробкою. Нормалізацію також використовують для крупногабаритних виливків, в яких мала швидкість охолодження зумовлюється великою масою виробу, внаслідок чого інші види термообробки неможливі. Нормалізація може застосовуватися замість гартування в тих випадках, коли деталь не дуже навантажена.
Див. також
Джерела
- Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2002. — 328с. —
- Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.
- Будник А. Ф. Типове обладнання термічних цехів та дільниць: Навчальний посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2008. — 212 с. —
Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Normalizaciya stali vid termichnoyi obrobki stali sho polyagaye u nagrivanni doevtektoyidnih stalej do temperaturi vishe za A3 div diagramu a zaevtektoyidnih vishe za Acm na 50 60 z nastupnim oholodzhennyam na povitri Pri normalizaciyi vidbuvayetsya perekristalizaciya stali kotra usuvaye krupnozernistu strukturu otrimanu pri litti chi kuvanni Cej vid termoobrobki chasto zaminyuye rekristalizuvalnij vidpal dlya nizkovuglecevih stalej 0 2 0 3 S a dlya serednovuglecevih stalej 0 3 0 5 S gartuvannya i visokij vidpusk Fragment diagrami stanu zalizo vuglec dlya stalej U zv yazku z podibnistyu rezhimiv termichnoyi obrobki normalizaciyu inkoli nazivayut normalizacijnim vidpalom Normalizaciya zastosovuyetsya dlya pidvishennya micnosti i v yazkosti odnoridnosti strukturi ta pokrashennya obroblyuvanosti nizkovuglecevoyi stali a takozh vipravlennya strukturi zvarnogo z yednannya i zmenshennya vnutrishnih napruzhen Pri comu vidi termichnoyi obrobki shvidkist oholodzhennya visha nizh pri vidpali i rozpad austenitu vidbuvayetsya v nizhnij chastini perlitnogo intervalu Pislya normalizaciyi utvoryuyetsya dispersna ferito cementitna struktura sorbit abo troostit Ci strukturi mayut vishu tverdist i micnist u porivnyanni z perlitom yakij formuyetsya pislya vidpalu Riznicya mizh vlastivostyami zbilshuyetsya z pidvishennyam vmistu vuglecyu u stali Pri zvichajnomu vidpali malovuglecevih stalej z feritu vidilyayetsya tretinnij cementit u zv yazku z chim zmenshuyetsya yihnya udarna v yazkist Pri normalizaciyi shvidkist oholodzhennya bilsha nizh pri vidpali tomu z feritu ne vstigaye vidilitisya tretinnij cementit i stal zberigaye visoku plastichnist i udarnu v yazkist pri pidvishenij micnosti Udarna v yazkist stali StZ pislya vidpalu stanovit 1068 kDzh m a pislya normalizaciyi 1686 kDzh m Dlya malo vuglecevih i nizkolegovanih stalej vlastivosti pislya normalizaciyi i pislya vidpalu majzhe odnakovi ale normalizaciya ye ekonomichno vigidnishoyu Dlya seredno i visokovuglecevih stalej pislya normalizaciyi mozhna otrimati dostatno visoku tverdist 40 45 HRC Tomu hocha v bilshosti vipadkiv normalizaciya vikoristovuyetsya yak poperednya termoobrobka zamist vidpalu dlya stalej z vmistom vuglecyu vishe za 0 35 osoblivo legovanih normalizaciya mozhe buti zmicnyuvalnoyu termoobrobkoyu Normalizaciyu takozh vikoristovuyut dlya krupnogabaritnih vilivkiv v yakih mala shvidkist oholodzhennya zumovlyuyetsya velikoyu masoyu virobu vnaslidok chogo inshi vidi termoobrobki nemozhlivi Normalizaciya mozhe zastosovuvatisya zamist gartuvannya v tih vipadkah koli detal ne duzhe navantazhena Div takozhTermichna obrobka Vidpalyuvannya Vidpalyuvannya stali Gartuvannya Vidpusk stalejDzherelaHilchevskij V V Materialoznavstvo i tehnologiya konstrukcijnih materialiv Navchalnij posibnik K Libid 2002 328s ISBN 966 06 0247 2 Lahtin Yu M Osnovy metallovedeniya M Metallurgiya 1988 320s Budnik A F Tipove obladnannya termichnih cehiv ta dilnic Navchalnij posibnik Sumi Vid vo SumDU 2008 212 s ISBN 978 966 657 185 7 Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi