Новомиха́йлівка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 735 осіб (1 січня 2015). До 2016 орган місцевого самоврядування — Чернігівська селищна рада.
село Новомихайлівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Громада | Чернігівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1853 |
Населення | 992 (2001) |
Площа | 7,39 км² |
Густота населення | 134,24 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71210 |
Телефонний код | +380 6140 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°18′42″ пн. ш. 36°03′22″ сх. д. / 47.31167° пн. ш. 36.05611° сх. д.Координати: 47°18′42″ пн. ш. 36°03′22″ сх. д. / 47.31167° пн. ш. 36.05611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 152 м |
Водойми | Бандурка |
Найближча залізнична станція | Верхній Токмак I |
Відстань до залізничної станції | 25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71202, Запорізька обл., Чернігівський р-н, смт Чернігівка, вул. Українська, 57 |
Карта | |
Новомихайлівка | |
Новомихайлівка | |
Мапа | |
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Географія, клімат
Село Новомихайлівка розташоване на Приазовській височині біля витоків балки Бандурка, на відстані 2,5 км від села Петропавлівка та за 18 км від Чернігівки. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблена загата.
На території Новомихайлівської сільської ради створено ентомологічний заказник «Цілинна балка з кам'янистими оголеннями» площею 20 га. На території Новомихайлівської та сусідньої Стульнівської сільських рад створено ландшафтний заказник «Цілинна ділянка з ставком» площею 343 га.
За кліматичною класифікацією Кеппена клімат Новомихайлівки вологий континентальний зі спекотним літом (Dfa).
Клімат Новомихайлівки | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1 | −0,3 | 4,1 | 13,4 | 20,7 | 25,1 | 27,5 | 26,7 | 21,2 | 13,8 | 6,4 | 1,9 | 13,3 |
Середня температура, °C | −4 | −3,3 | 0,7 | 9,0 | 15,8 | 20,1 | 22,4 | 21,6 | 16,3 | 9,6 | 3,5 | −0,6 | 9,3 |
Середній мінімум, °C | −6,6 | −6,3 | −2,6 | 4,7 | 11,0 | 15,2 | 17,4 | 16,5 | 11,4 | 5,5 | 0,6 | −3,1 | 5,3 |
Норма опадів, мм | 48 | 37 | 34 | 37 | 47 | 60 | 55 | 39 | 39 | 25 | 42 | 57 | 520 |
Джерело: climate-data.org |
Назва
Свою назву село отримало від церкви, яку було збудовано прихожанами кам'яною з такою ж дзвіницею й освяченою 23 листопада 1865 року в ім'я Архангела Михайла. На відміну від села Михайлівка Мелітопольського повіту село назвали Новомихайлівка.
Історія
19 століття
У 1820 році виникають поселення переселенців з Чернігівської та Полтавської губерній на річці Каїнкулак та у степу вздовж балок. У 1848 році при розмежуванні земель Петропавловська межа відхопила у хуторян найкращі землі, потіснивши їх до кам'янистої балки, внаслідок чого вони стали клопотатись про відведення їм нового наділу. Іншою причиною переселення було те, що селяни побажали збудувати церкву, але оскільки їх хати були розкидані більше ніж на 17 верст, а селян було більше 500 душ, їм дозволили це зробити за умови, що вони виберуть для себе одне місце й поселяться слободою (селом). У 1853 році на місце приїздить управитель Палати Державного Майна і дозволяє переселення селян на нове місце.
З початку свого заснування село входило до складу Петропавлівської волості. У 1861 році поруч з Новомихайлівкою, на схід від неї переселенці з Київщини заснували село Новозелене.
Село Новомихайлівка швидко розвивалося. У 1864 році в селі в 245 дворах проживало 1419 осіб, у 1886 році в 276 дворах проживало 1979 осіб. Новомихайлівка була одним з найбільших сіл району. Значущість Новомихайлівки була підкріплена тим, що село у 1907 році стає центром однойменної волості, у селі будують відповідні установи. У 1867 році в селі було відкрито школу грамоти, у 1906 році її закривають, натомість відкривши дві — земську і церковнопарафіяльну. У 1911 році було збудовано лікарню та міст через річку. Напередодні першої світової війни Новомихайлівка була значним волосним селом, у 379 дворах тут проживало 3319 жителів. Поліпшується й зовнішній вигляд села, з'являється три десятки цегляних будинків вкритих черепицею, насаджено досить багато фруктових садів.
Радянський період
З квітня 1918 по листопад 1920 Новомихайлівка була ареною запеклих боїв. Спочатку її зайняли австро-німецькі війська разом із УНР, потім білогвардійці експедиційного корпусу генерала Тілло, потім денікінці, яких як і австрійців вигнали махновці. Влітку 1920 року Новомихайлівку захопила врангелівська Чеченська дивізія, штаб якої стояв у селі. У результаті операції кіннотників 3-ї бригади 2-ї кавалерійської дивізії ім. Блінова в полон було захоплено командира Чеченської дивізії генерала Ревішина.
Під час перебування в селі врангелівці розстріляли 12 селян-активістів у 1920 році, коли ж прийшли більшовики, вони взяли в заручники 25 селян вимагаючи видачі зброї. Оскільки селяни не могли зібрати таку кількість зброї, яку вимагали більшовики, заручники були розстріляні в приміщенні церкви.
Новомихайлівці, як і вся країна розділилися в період війни: 10 новомихайлівців воювали в армії білих, 60 в лавах червоної армії, а 85 в лавах армії Махна.
Наслідком війни й радянської окупації став голод 1921—1922 років. У селі голодувало близько 300 людей, померло понад 120 осіб.
Уведення в дію Нової економічної політики принесло результати. У селі відновлюють роботу 12 вітряків, дві олійниці, три кузні, відкрилися кооперативні крамниці, щотижня відбувалися базари. Багато селян зміцнили свої господарства, надбали інвентар.
Частина селян Новомихайлівки утворюють нові села. де вони отримали землі. У 1923 році утворено село Мокрий Став, у 1929 — село Новоукраїнка та хутір Першотравневий і село Новомихайлівка Токмацького району у 1922 році.
Але більшовики проводять курс на колективізацію сільського господарства. У 1924 році з'являється перша комуна, а в 1930 утворюють колгоспи. Багатьох селян розкуркулили, хати відібрали й вони змушені були шукати долі на шахтах Донбасу, іншу частину виселили за межі району на висілки № 3, де одні загинули, деякі втекли в Сальські степи чи Донбас. На чолі колгоспів у селі поставили комсомольців із Донбасу, які нічого не розуміли в сільському господарстві, але чітко виконували директиви центру.
Наслідком колективізації та нищівної політики держави проти селян став голодомор 1932—1933 років. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 106 жителів села.
Самовіддана праця людей сприяла покращенню становища села як у виробництві, так і в соціальній сфері. Напередодні війни зміцніла матеріальна база колгоспів, в 1934 році відновила роботу лікарня на 10 ліжок. У селі починають діяти гуртки з ліквідації неписьменності серед дорослих. У 1930 році відкрили семирічну школу, в 1935 її реорганізували в середню. Крім середньої працювала ще й початкова школа. діти шкільного віку були повністю охоплені навчанням. За передвоєнні роки в селі були відкриті 3 клуби — сільський і два колгоспних.
У перші дні війни всі чоловіки призовного віку пішли на фронт. Усі роботи по збиранню врожаю лягли на плечі жінок. 7 жовтня 1941 року Новомихайлівку окупували нацисти. За час окупації нацисти вивезли в табори 160 юнаків і дівчат. Відступаючи нацисти знищили приміщення обох шкіл, двох клубів, ферми в колгоспах, лікарню, крамниці, млини. В артілі «Жовтень» вони постріляли всю птицю й худобу. 19 вересня 1943 року радянські війська знову окупували село. 272 жителя Новомихайлівки загинули на війні.
Післявоєнна відбудова змінила життя на краще, зміцніли господарства, а в 1950 році відбулося об'єднання господарств села. Утворилося два колгоспи: «Жовтень» та ім. Леніна. У 1958 році до Новомихайлівки було приєднано село Новозелене. У 1959 році було утворене велике господарство, яке об'єднало новомихайлівські колгоспи та колгоспи новоказанкуватської сільської ради. Новоутворена сільгоспартіль отримала назву ім. Леніна. У 1966 році відбулося розукрупнення колгоспів. Колгосп ім. Леніна закріпив за собою землі с. Новомихайлівка, а колгосп «Україна» — землі новоказанкуватської сільської ради. До кінця XX століття колгосп ім. Леніна був одним з найкращих у районі.
У роки перебудови, розпаду СРСР й побудови власної держави в селі відбулися суттєві зміни, здебільшого не на краще, особливо в економічній сфері.
З великим піднесенням працювали колгоспники у восьмій п'ятирічці. Не один раз перемагала в змаганні тваринників телятниця К. Г. Данильченко, свинарка М. С. Одинець. Ім'я трудівниці артілі А. П. Прядко було занесено в обласну Книгу пошани. У 1966 р. за досягнуті успіхи партія і уряд нагородили орденами і медалями 10 колгоспників Новомихайлівка. З кожним роком підвищувалася врожайність сільськогосподарських культур. Урожайність зернових в дев'ятій п'ятирічці склала 24,7 цнт, у т. т. пшениці — 27,6 цнт; кукурудзи — 30,9 цнт; соняшнику — 19 цнт; овочів — 142,9 цнт з кожного гектара. У колгоспі інтенсивно розвивалося тваринництво. На фермах утримувалося 4078 голів великої рогатої худоби, у т. Ч. 1158 корів; свиней — 4 тис. голів, птиці — 5796 голів. В середньому на 100 га сільськогосподарських угідь проводилося 77 цнт м'яса, 428 цнт молока, 164 кг вовни, 23,2 тис. Штук яєць.
До кінця 1975 на полях і фермах колгоспу працювали 61 трактор, 19 зернозбиральних комбайнів, у тому числі 4 — «Колос» і 6 — «Нива», 37 автомашин.
У 1977 році до ювілею жовтня новомихайлівці виконали річний план продажу державі зерна, м'яса, молока. На 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено 422 центнери молока, 68,5 центнера м'яса, 24 тисячі штук яєць. Бойовою програмою дій для кожного трудівника села стали рішення XXV з'їзду партії і липневого (1978 року) Пленуму ЦК КПРС. Стало нормою виконувати план на 180—200 відсотків для тракториста П. Л. Саврана і комбайнера В. П. Саврана. Передові доярки Т. М. Носач, Н. К. Щур, Л. Є. Мосіяш надоїли від кожної корови 3 тис. кг молока.
Середньорічна врожайність зернових в десятій п'ятирічці склала 22,9 центнера з 1 га, у тому числі пшениці — 26,8 центнера. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 433 центнери молока, 70 центнерів м'яса, на 100 га зернових — 20,3 тис. штук яєць.
За роки десятої п'ятирічки в селі побудовані великі сільськогосподарські об'єкти. Завдяки допомозі шефів — колективу СУ-1 тресту «Днепродомнаремонт» побудовані два механізованих струму, кормоцех для великої рогатої худоби і два — для приготування кормів для свиней, склад мінеральних добрив на 660 тонн, чотири пункти технічного обслуговування машинно-тракторного парку, введено в дію тваринницький комплекс на 1024 голови корів дійного стада. У колгоспі трудяться 16 фахівців сільського господарства. З них з вищою освітою — 3, із середньою спеціальною — 13. 17 трудівників колгоспу нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. У їхньому числі — доярка Н. К. Щур, удостоєна двох орденів Леніна. Кавалером ордена Леніна є і механізатор М. С. Шерстюк. Орденом Жовтневої Революції нагороджений голова колгоспу А. І. Псел, орденом Трудового Червоного Прапора — К. Г. Матвієнко, І. І. Данильченко, Г. Г. Чупик, І. Д. Жогло, П. Л. Савран, А. Д. Рекун, А. Н. Шнуренко. Передова доярка колгоспу комсомолка Т. М. Носач була обрана депутатом Верховної Ради СРСР 10-го скликання.
Українська доба
На місці колгоспу утворюється сільськогосподарський кооператив «Новомихайлівський». Крім нього в селі діють ще кілька фермерських та селянських господарств. Діє школа, будинок культури, лікувальна амбулаторія, кілька приватних магазинів.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.
Російська окупація
У лютому 2022 року Новомихайлівка була окупована російськими військами.
Населення
Чисельність населення
1864 | 1886 | 1914 | 2001 | 2020 |
---|---|---|---|---|
1419 | 1979 | 3319 | 992 | 550 |
Розподіл за рідною мовою (2001)
українська мова | російська | молдовська |
---|---|---|
95.56 % | 1.55 % | 0.20 % |
Визначні особи
- Воронін Володимир Максимович (нар. 1942) — український радянський комбайнер, політичний діяч, Герой Соціалістичної Праці.
- Даниленко Валентин Миколайович (1913—1982) — український археолог.
- Мерзляк Іван Дмитрович (1915—1943) — радянський військовослужбовець, Герой Радянського Союзу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- Рішення Запорізького облвиконкому від 25.09.1984 р. № 315
- Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення
- Рішення Запорізької обласної ради від 27.11.1998 р. № 10
- Новомихайлівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Посилання
- Погода в селі Новомихайлівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Новомихайлівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novomihajlivka Novomiha jlivka selo v Ukrayini u Chernigivskij selishnij gromadi Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 735 osib 1 sichnya 2015 Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Chernigivska selishna rada selo Novomihajlivka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Berdyanskij rajon Gromada Chernigivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1853 Naselennya 992 2001 Plosha 7 39 km Gustota naselennya 134 24 osib km Poshtovij indeks 71210 Telefonnij kod 380 6140 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 18 42 pn sh 36 03 22 sh d 47 31167 pn sh 36 05611 sh d 47 31167 36 05611 Koordinati 47 18 42 pn sh 36 03 22 sh d 47 31167 pn sh 36 05611 sh d 47 31167 36 05611 Serednya visota nad rivnem morya 152 m Vodojmi Bandurka Najblizhcha zaliznichna stanciya Verhnij Tokmak I Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 km Misceva vlada Adresa radi 71202 Zaporizka obl Chernigivskij r n smt Chernigivka vul Ukrayinska 57 Karta Novomihajlivka Novomihajlivka Mapa Selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami 24 lyutogo 2022 roku Geografiya klimatSelo Novomihajlivka roztashovane na Priazovskij visochini bilya vitokiv balki Bandurka na vidstani 2 5 km vid sela Petropavlivka ta za 18 km vid Chernigivki Richka v comu misci peresihaye na nij zroblena zagata Na teritoriyi Novomihajlivskoyi silskoyi radi stvoreno entomologichnij zakaznik Cilinna balka z kam yanistimi ogolennyami plosheyu 20 ga Na teritoriyi Novomihajlivskoyi ta susidnoyi Stulnivskoyi silskih rad stvoreno landshaftnij zakaznik Cilinna dilyanka z stavkom plosheyu 343 ga Za klimatichnoyu klasifikaciyeyu Keppena klimat Novomihajlivki vologij kontinentalnij zi spekotnim litom Dfa Klimat Novomihajlivki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 0 3 4 1 13 4 20 7 25 1 27 5 26 7 21 2 13 8 6 4 1 9 13 3 Serednya temperatura C 4 3 3 0 7 9 0 15 8 20 1 22 4 21 6 16 3 9 6 3 5 0 6 9 3 Serednij minimum C 6 6 6 3 2 6 4 7 11 0 15 2 17 4 16 5 11 4 5 5 0 6 3 1 5 3 Norma opadiv mm 48 37 34 37 47 60 55 39 39 25 42 57 520 Dzherelo climate data orgNazvaSvoyu nazvu selo otrimalo vid cerkvi yaku bulo zbudovano prihozhanami kam yanoyu z takoyu zh dzviniceyu j osvyachenoyu 23 listopada 1865 roku v im ya Arhangela Mihajla Na vidminu vid sela Mihajlivka Melitopolskogo povitu selo nazvali Novomihajlivka Istoriya19 stolittya U 1820 roci vinikayut poselennya pereselenciv z Chernigivskoyi ta Poltavskoyi gubernij na richci Kayinkulak ta u stepu vzdovzh balok U 1848 roci pri rozmezhuvanni zemel Petropavlovska mezha vidhopila u hutoryan najkrashi zemli potisnivshi yih do kam yanistoyi balki vnaslidok chogo voni stali klopotatis pro vidvedennya yim novogo nadilu Inshoyu prichinoyu pereselennya bulo te sho selyani pobazhali zbuduvati cerkvu ale oskilki yih hati buli rozkidani bilshe nizh na 17 verst a selyan bulo bilshe 500 dush yim dozvolili ce zrobiti za umovi sho voni viberut dlya sebe odne misce j poselyatsya slobodoyu selom U 1853 roci na misce priyizdit upravitel Palati Derzhavnogo Majna i dozvolyaye pereselennya selyan na nove misce Z pochatku svogo zasnuvannya selo vhodilo do skladu Petropavlivskoyi volosti U 1861 roci poruch z Novomihajlivkoyu na shid vid neyi pereselenci z Kiyivshini zasnuvali selo Novozelene Selo Novomihajlivka shvidko rozvivalosya U 1864 roci v seli v 245 dvorah prozhivalo 1419 osib u 1886 roci v 276 dvorah prozhivalo 1979 osib Novomihajlivka bula odnim z najbilshih sil rajonu Znachushist Novomihajlivki bula pidkriplena tim sho selo u 1907 roci staye centrom odnojmennoyi volosti u seli buduyut vidpovidni ustanovi U 1867 roci v seli bulo vidkrito shkolu gramoti u 1906 roci yiyi zakrivayut natomist vidkrivshi dvi zemsku i cerkovnoparafiyalnu U 1911 roci bulo zbudovano likarnyu ta mist cherez richku Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni Novomihajlivka bula znachnim volosnim selom u 379 dvorah tut prozhivalo 3319 zhiteliv Polipshuyetsya j zovnishnij viglyad sela z yavlyayetsya tri desyatki ceglyanih budinkiv vkritih cherepiceyu nasadzheno dosit bagato fruktovih sadiv Radyanskij period Z kvitnya 1918 po listopad 1920 Novomihajlivka bula arenoyu zapeklih boyiv Spochatku yiyi zajnyali avstro nimecki vijska razom iz UNR potim bilogvardijci ekspedicijnogo korpusu generala Tillo potim denikinci yakih yak i avstrijciv vignali mahnovci Vlitku 1920 roku Novomihajlivku zahopila vrangelivska Chechenska diviziya shtab yakoyi stoyav u seli U rezultati operaciyi kinnotnikiv 3 yi brigadi 2 yi kavalerijskoyi diviziyi im Blinova v polon bulo zahopleno komandira Chechenskoyi diviziyi generala Revishina Pid chas perebuvannya v seli vrangelivci rozstrilyali 12 selyan aktivistiv u 1920 roci koli zh prijshli bilshoviki voni vzyali v zaruchniki 25 selyan vimagayuchi vidachi zbroyi Oskilki selyani ne mogli zibrati taku kilkist zbroyi yaku vimagali bilshoviki zaruchniki buli rozstrilyani v primishenni cerkvi Novomihajlivci yak i vsya krayina rozdililisya v period vijni 10 novomihajlivciv voyuvali v armiyi bilih 60 v lavah chervonoyi armiyi a 85 v lavah armiyi Mahna Naslidkom vijni j radyanskoyi okupaciyi stav golod 1921 1922 rokiv U seli goloduvalo blizko 300 lyudej pomerlo ponad 120 osib Uvedennya v diyu Novoyi ekonomichnoyi politiki prineslo rezultati U seli vidnovlyuyut robotu 12 vitryakiv dvi olijnici tri kuzni vidkrilisya kooperativni kramnici shotizhnya vidbuvalisya bazari Bagato selyan zmicnili svoyi gospodarstva nadbali inventar Chastina selyan Novomihajlivki utvoryuyut novi sela de voni otrimali zemli U 1923 roci utvoreno selo Mokrij Stav u 1929 selo Novoukrayinka ta hutir Pershotravnevij i selo Novomihajlivka Tokmackogo rajonu u 1922 roci Ale bilshoviki provodyat kurs na kolektivizaciyu silskogo gospodarstva U 1924 roci z yavlyayetsya persha komuna a v 1930 utvoryuyut kolgospi Bagatoh selyan rozkurkulili hati vidibrali j voni zmusheni buli shukati doli na shahtah Donbasu inshu chastinu viselili za mezhi rajonu na visilki 3 de odni zaginuli deyaki vtekli v Salski stepi chi Donbas Na choli kolgospiv u seli postavili komsomolciv iz Donbasu yaki nichogo ne rozumili v silskomu gospodarstvi ale chitko vikonuvali direktivi centru Naslidkom kolektivizaciyi ta nishivnoyi politiki derzhavi proti selyan stav golodomor 1932 1933 rokiv Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 106 zhiteliv sela Samoviddana pracya lyudej spriyala pokrashennyu stanovisha sela yak u virobnictvi tak i v socialnij sferi Naperedodni vijni zmicnila materialna baza kolgospiv v 1934 roci vidnovila robotu likarnya na 10 lizhok U seli pochinayut diyati gurtki z likvidaciyi nepismennosti sered doroslih U 1930 roci vidkrili semirichnu shkolu v 1935 yiyi reorganizuvali v serednyu Krim serednoyi pracyuvala she j pochatkova shkola diti shkilnogo viku buli povnistyu ohopleni navchannyam Za peredvoyenni roki v seli buli vidkriti 3 klubi silskij i dva kolgospnih U pershi dni vijni vsi choloviki prizovnogo viku pishli na front Usi roboti po zbirannyu vrozhayu lyagli na plechi zhinok 7 zhovtnya 1941 roku Novomihajlivku okupuvali nacisti Za chas okupaciyi nacisti vivezli v tabori 160 yunakiv i divchat Vidstupayuchi nacisti znishili primishennya oboh shkil dvoh klubiv fermi v kolgospah likarnyu kramnici mlini V artili Zhovten voni postrilyali vsyu pticyu j hudobu 19 veresnya 1943 roku radyanski vijska znovu okupuvali selo 272 zhitelya Novomihajlivki zaginuli na vijni Pislyavoyenna vidbudova zminila zhittya na krashe zmicnili gospodarstva a v 1950 roci vidbulosya ob yednannya gospodarstv sela Utvorilosya dva kolgospi Zhovten ta im Lenina U 1958 roci do Novomihajlivki bulo priyednano selo Novozelene U 1959 roci bulo utvorene velike gospodarstvo yake ob yednalo novomihajlivski kolgospi ta kolgospi novokazankuvatskoyi silskoyi radi Novoutvorena silgospartil otrimala nazvu im Lenina U 1966 roci vidbulosya rozukrupnennya kolgospiv Kolgosp im Lenina zakripiv za soboyu zemli s Novomihajlivka a kolgosp Ukrayina zemli novokazankuvatskoyi silskoyi radi Do kincya XX stolittya kolgosp im Lenina buv odnim z najkrashih u rajoni U roki perebudovi rozpadu SRSR j pobudovi vlasnoyi derzhavi v seli vidbulisya suttyevi zmini zdebilshogo ne na krashe osoblivo v ekonomichnij sferi Z velikim pidnesennyam pracyuvali kolgospniki u vosmij p yatirichci Ne odin raz peremagala v zmaganni tvarinnikiv telyatnicya K G Danilchenko svinarka M S Odinec Im ya trudivnici artili A P Pryadko bulo zaneseno v oblasnu Knigu poshani U 1966 r za dosyagnuti uspihi partiya i uryad nagorodili ordenami i medalyami 10 kolgospnikiv Novomihajlivka Z kozhnim rokom pidvishuvalasya vrozhajnist silskogospodarskih kultur Urozhajnist zernovih v dev yatij p yatirichci sklala 24 7 cnt u t t pshenici 27 6 cnt kukurudzi 30 9 cnt sonyashniku 19 cnt ovochiv 142 9 cnt z kozhnogo gektara U kolgospi intensivno rozvivalosya tvarinnictvo Na fermah utrimuvalosya 4078 goliv velikoyi rogatoyi hudobi u t Ch 1158 koriv svinej 4 tis goliv ptici 5796 goliv V serednomu na 100 ga silskogospodarskih ugid provodilosya 77 cnt m yasa 428 cnt moloka 164 kg vovni 23 2 tis Shtuk yayec Do kincya 1975 na polyah i fermah kolgospu pracyuvali 61 traktor 19 zernozbiralnih kombajniv u tomu chisli 4 Kolos i 6 Niva 37 avtomashin U 1977 roci do yuvileyu zhovtnya novomihajlivci vikonali richnij plan prodazhu derzhavi zerna m yasa moloka Na 100 ga silskogospodarskih ugid bulo virobleno 422 centneri moloka 68 5 centnera m yasa 24 tisyachi shtuk yayec Bojovoyu programoyu dij dlya kozhnogo trudivnika sela stali rishennya XXV z yizdu partiyi i lipnevogo 1978 roku Plenumu CK KPRS Stalo normoyu vikonuvati plan na 180 200 vidsotkiv dlya traktorista P L Savrana i kombajnera V P Savrana Peredovi doyarki T M Nosach N K Shur L Ye Mosiyash nadoyili vid kozhnoyi korovi 3 tis kg moloka Serednorichna vrozhajnist zernovih v desyatij p yatirichci sklala 22 9 centnera z 1 ga u tomu chisli pshenici 26 8 centnera Na kozhni 100 ga silskogospodarskih ugid virobleno po 433 centneri moloka 70 centneriv m yasa na 100 ga zernovih 20 3 tis shtuk yayec Za roki desyatoyi p yatirichki v seli pobudovani veliki silskogospodarski ob yekti Zavdyaki dopomozi shefiv kolektivu SU 1 trestu Dneprodomnaremont pobudovani dva mehanizovanih strumu kormoceh dlya velikoyi rogatoyi hudobi i dva dlya prigotuvannya kormiv dlya svinej sklad mineralnih dobriv na 660 tonn chotiri punkti tehnichnogo obslugovuvannya mashinno traktornogo parku vvedeno v diyu tvarinnickij kompleks na 1024 golovi koriv dijnogo stada U kolgospi trudyatsya 16 fahivciv silskogo gospodarstva Z nih z vishoyu osvitoyu 3 iz serednoyu specialnoyu 13 17 trudivnikiv kolgospu nagorodzheni ordenami i medalyami Soyuzu RSR U yihnomu chisli doyarka N K Shur udostoyena dvoh ordeniv Lenina Kavalerom ordena Lenina ye i mehanizator M S Sherstyuk Ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi nagorodzhenij golova kolgospu A I Psel ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora K G Matviyenko I I Danilchenko G G Chupik I D Zhoglo P L Savran A D Rekun A N Shnurenko Peredova doyarka kolgospu komsomolka T M Nosach bula obrana deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 10 go sklikannya Ukrayinska doba Na misci kolgospu utvoryuyetsya silskogospodarskij kooperativ Novomihajlivskij Krim nogo v seli diyut she kilka fermerskih ta selyanskih gospodarstv Diye shkola budinok kulturi likuvalna ambulatoriya kilka privatnih magaziniv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Chernigivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Chernigivskogo rajonu selo uvijshlo do Berdyanskogo rajonu Rosijska okupaciya U lyutomu 2022 roku Novomihajlivka bula okupovana rosijskimi vijskami NaselennyaChiselnist naselennya 1864 1886 1914 2001 2020 1419 1979 3319 992 550 Rozpodil za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska moldovska 95 56 1 55 0 20 Viznachni osobiVoronin Volodimir Maksimovich nar 1942 ukrayinskij radyanskij kombajner politichnij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci Danilenko Valentin Mikolajovich 1913 1982 ukrayinskij arheolog Merzlyak Ivan Dmitrovich 1915 1943 radyanskij vijskovosluzhbovec Geroj Radyanskogo Soyuzu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast Primitki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 13 travnya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Rishennya Zaporizkogo oblvikonkomu vid 25 09 1984 r 315 Zaporizka oblast Perelik teritorij ta ob yektiv PZF zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya Rishennya Zaporizkoyi oblasnoyi radi vid 27 11 1998 r 10 Novomihajlivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaYeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s PosilannyaPogoda v seli Novomihajlivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Novomihajlivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi