Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капела Медічі — меморіальна каплиця, створена за задумом італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті в місті Флоренція.
| Капела Медічі (також Нова сакристія) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Координати: 43°46′30″ пн. ш. 11°15′13″ сх. д. / 43.7751639° пн. ш. 11.2538083° сх. д. | ||||
| Країна | Італія | |||
| Місто | Флоренція | |||
| Конфесія | католицизм | |||
| Тип | каплиця[1] музей[2] художня галерея[3][4] d[3][5] d[3] і Q124830411?[4] | |||
| Тип будівлі | каплиця | |||
| Площа | 1518 квадратний метр[6] і 3550 квадратний метр[7] | |||
| Стиль | Пізнє Відродження | |||
| Дата заснування | 1869[2] | |||
| Початок будівництва | 1520 | |||
| Побудовано | 1535 | |||
| Основні дати: 1520 - 1535 рр. | ||||
| Статус | Культурне надбання Італії | |||
| Стан | задовільний | |||
  Капела Медічі (також Нова сакристія) Капела Медічі (також Нова сакристія) (Італія) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Повернення у Флоренцію
Він прибув у Флоренцію 1514 року, бо папа римський Лев Х Медічі замовив йому створити новий фасад для місцевої церкви Сан-Лоренцо, родинного храму впливової родини Медічі. За вербальною програмою цей фасад повинен був стати «дзеркалом всієї Італії», втіленням найкращих рис майстерності італійських митців і свідком могутності роду Медічі. Довгі місяці роздумів, проєктні рішення, перебування самого Мікеланджело в мармурових кар'єрах виявилися марними… На реалізацію грандіозного фасаду не вистачило грошей — і проєкт зійшов на нівець по смерті папи.
Аби не відштовхнути від родини образливого і амбітного митця, кардинал Джуліо Медічі доручив тому не доробляти фасад, а створити каплицю в тій же церкві Сан Лоренцо. Роботи над нею розпочалися в 1519 році.
Задум і проєкти
Надгробок доби відродження пройшов значний шлях розвитку, коли до теми меморіальної пластики був вимушений звернутися і Мікеланджело. Каплиця Медічі — твір за замовою грізного і могутнього роду Медічі, а не вільне волевиявлення творчого генія.
В перших начерках було запропоновано створити і надгробки представників родини, що рано померли — герцога Немурського Джуліано та герцога Урбінського Лоренцо, які Мікеланджело хотів розмістити посередині каплиці. Але розробка нових варіантів і вивчення досвіду попередників примусили митця звернутися до традиційної схемі бічних, пристінних монументів. Мікеланджело розробив пристінні варіанти в останньому проєкті, прикрасивши надгробки скульптурами, а люнети над ними — фресками.
Митець навідсіч відмовлявся робити портрети. Не зробив винятку і для герцогів Лоренцо і Джуліано. Він подав їх як втілення узагальнених, ідеалізованих осіб — дійової та споглядальної. Натяком на скороминущість їх життя були і алегоричні фігури перебігу доби — Ніч, Ранок, День і Вечір. Трикутну композицію надгробку доповнювали вже на підлозі фігури лежачих річкових богів. Останні — натяк на невпинний плин часу. Тлом слугувала стіна, композиційно обіграна нішами і пілястрами, доповнена декоративними фігурами. Над надгробком Лоренцо планували розмістити гірлянди, лицарські обладунки і чотири декоративні фігурки хлопчиків навколішках (єдиний створений з них — пізніше буде проданий в Англію. Зі збірки Лайд Брауна 1785 року його придбає для власних палацових колекцій російська імператриця Катерина ІІ).
Над надгробком Джуліано путті в проєкті тримали великі мушлі, а в люнеті планувалась фреска. Окрім надгробків були ще вівтар і скульптури Мадонни з немовлям та двох святих лікарів — Косьми та Даміана, небесних патронів родини.
Неповне втілення
Каплиця Медічі — невелике приміщення, квадратне за планом, бічна довжина стіни якої дорівнює дванадцяти метрам. На архітектуру споруди вплинув Пантеон в Римі, уславлений зразок купольної споруди давньоримських майстрів. Мікеланджело створив в рідному місті його малий варіант. Ззовні буденна і висока споруда справляє неприємне враження шорсткуватою поверхнею нічим не прикрашених мурів, монотонну поверхню яких розбивають рідкі вікна та купол зі світовим ліхтариком. Верхнє освітлення — практично єдине освітлення споруди, як і в римському Пантеоні.
Велетенський задум з великою кількістю скульптур не лякав митця, що почав працювати над проєктом в 45 років. Він таки встигне створити фігури обох герцогів, алегоричні фігури перебігу доби, хлопчика навколішках, Мадонну з немовлям та святих Косьму та Даміана. Дійсно завершеними були лише скульптури Лоренцо та Джуліано і алегорична фігура Ночі. Майстер навіть встиг зашліфувати їх поверхню. Значно менше пророблена поверхня Мадонни, хлопчика навколішках, алегорій Дня, Вечора та Ранка. Дивним чином недоопрацьованість фігур надала їм нової виразності, загрозливої сили і тривоги. Враженню туги сприяло і контрастне поєднання світлих стін з темними кольорами пілястр, карнизів, обрамлень вікон і арок люнетів. Тривожний настрій підтримували і страхітливі, тератологічні орнаменти фризів та маски на капітелях.
Фігури річкових богів були розроблені лише на малюнках та в ескізах. В готовому варіанті від них відмовились взагалі. Порожніми залишились і ніші обабіч фігур Лоренцо та Джуліано і люнети. Ніяк не розроблене і тло стіни за фігурами Мадонни з немовлям та святими Косьмою та Даміаном. За одним з варіантів тут теж планували створити пілястри і ніші. В люнеті — могла бути фреска на тему «Воскресіння Христове» як натяк на вічне життя померлих в потойбічному світі і яка є в ескізі.
Мікеланджело — серед повстанців
Праця над фігурами каплиці розтяглася майже на п'ятнадцять років і не принесла митцю задоволення кінцевим результатом, бо не була відповідною повному задуму. Зіпсувалися і його відносини з родиною. 1527 року по-республіканськи налаштовані флорентійці повстали і вигнали з міста всіх Медічі. Праця над каплицею припинилася. Мікеланджело став на бік повсталих, що посилило звинувачення у невдячності його давнім патронам і меценатам. Але тому було не до рефлексії, бо Флоренцію взяли в облогу вояки об'єднаних армій папи римського та імператора Карла. Тимчасовий уряд повсталих призначив Мікеланджело керівником усіх фортифікаційних споруд. Місто взяте 1531 року і влада Медічі у Флоренції була відновлена. Мікеланджело примусили продовжити працю в каплиці. Відтепер у нього були тривожні передчуття власної небезпеки від Медічі.
Мікеланджело, начерно завершивши скульптури, покинув Флоренцію, перебрався до Риму, де працював до смерті. Каплицю «збирали» за його проєктними рішеннями і встановили на відповідні місця недоопрацьовані скульптури. Фігури святих Косьми та Даміана зробили скульптори-помічники та Рафаело да Монтелупо.
-
![image]()
Надгробок Джуліано Медічі -
![image]()
Ранок. Алегорича фігура -
![image]()
Скульптурна штудія фігури
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Sistema Cultura — 2017.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
Для подальшого читання
- Баренбойм П. Д., Шиян С. Н. / Петр Баренбойм, Сергей Шиян. Микеланджело. Секреты капеллы Медичи. — М. : Слово/Slovo, 2006. — 192 с. — . (рос.)
- Edith Balas. Michelangelo's Medici Chapel: a new Interpretation, Philadelphia, 1995. (англ.)
- James Beck, Antonio Paolucci, Bruno Santi. Michelangelo. The Medici Chapel, London, New York, 2000. (англ.)
Джерела
- Umberto Baldini, Michelangelo scultore, Rizzoli, Milano 1973 .
- Marta Alvarez Gonzáles, Michelangelo, Mondadori Arte, Milano 2007 .
- Дажина В. Д., «Микеланджело. Рисунок в его творчестве» — М.: «Искусство», 1987 . — 215 с.
- «Микеланджело. Жизнь. Творчество» / Сост. В. Н. Гращенков; вступительная статья В. Н. Лазарева — М.: «Искусство», 1964 .
- Ротенберг Е. И. «Микеланджело» — М.: «Искусство», 1964 . — 180 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapela Medichi memorialna kaplicya stvorena za zadumom italijskogo skulptora i hudozhnika Mikelandzhelo Buonarroti v misti Florenciya Kapela Medichi takozh Nova sakristiya Zovnishni fasadi kaplici Medichi Zovnishni fasadi kaplici MedichiKoordinati 43 46 30 pn sh 11 15 13 sh d 43 7751639 pn sh 11 2538083 sh d 43 7751639 11 2538083Krayina ItaliyaMisto FlorenciyaKonfesiya katolicizmTip kaplicya 1 muzej 2 hudozhnya galereya 3 4 d 3 5 d 3 i Q124830411 4 Tip budivli kaplicyaPlosha 1518 kvadratnij metr 6 i 3550 kvadratnij metr 7 Stil Piznye VidrodzhennyaData zasnuvannya 1869 2 Pochatok budivnictva 1520Pobudovano 1535Osnovni dati 1520 1535 rr Status Kulturne nadbannya ItaliyiStan zadovilnijKapela Medichi takozh Nova sakristiya Kapela Medichi takozh Nova sakristiya Italiya Mediafajli u VikishovishiPovernennya u FlorenciyuDzhulio Medichi papa rimskij Kliment VII Vin pribuv u Florenciyu 1514 roku bo papa rimskij Lev H Medichi zamoviv jomu stvoriti novij fasad dlya miscevoyi cerkvi San Lorenco rodinnogo hramu vplivovoyi rodini Medichi Za verbalnoyu programoyu cej fasad povinen buv stati dzerkalom vsiyeyi Italiyi vtilennyam najkrashih ris majsternosti italijskih mitciv i svidkom mogutnosti rodu Medichi Dovgi misyaci rozdumiv proyektni rishennya perebuvannya samogo Mikelandzhelo v marmurovih kar yerah viyavilisya marnimi Na realizaciyu grandioznogo fasadu ne vistachilo groshej i proyekt zijshov na nivec po smerti papi Abi ne vidshtovhnuti vid rodini obrazlivogo i ambitnogo mitcya kardinal Dzhulio Medichi doruchiv tomu ne doroblyati fasad a stvoriti kaplicyu v tij zhe cerkvi San Lorenco Roboti nad neyu rozpochalisya v 1519 roci Zadum i proyektiNadgrobok dobi vidrodzhennya projshov znachnij shlyah rozvitku koli do temi memorialnoyi plastiki buv vimushenij zvernutisya i Mikelandzhelo Kaplicya Medichi tvir za zamovoyu griznogo i mogutnogo rodu Medichi a ne vilne voleviyavlennya tvorchogo geniya V pershih nacherkah bulo zaproponovano stvoriti i nadgrobki predstavnikiv rodini sho rano pomerli gercoga Nemurskogo Dzhuliano ta gercoga Urbinskogo Lorenco yaki Mikelandzhelo hotiv rozmistiti poseredini kaplici Ale rozrobka novih variantiv i vivchennya dosvidu poperednikiv primusili mitcya zvernutisya do tradicijnoyi shemi bichnih pristinnih monumentiv Mikelandzhelo rozrobiv pristinni varianti v ostannomu proyekti prikrasivshi nadgrobki skulpturami a lyuneti nad nimi freskami Hlopchik navkolishkah Ermitazh Mitec navidsich vidmovlyavsya robiti portreti Ne zrobiv vinyatku i dlya gercogiv Lorenco i Dzhuliano Vin podav yih yak vtilennya uzagalnenih idealizovanih osib dijovoyi ta spoglyadalnoyi Natyakom na skorominushist yih zhittya buli i alegorichni figuri perebigu dobi Nich Ranok Den i Vechir Trikutnu kompoziciyu nadgrobku dopovnyuvali vzhe na pidlozi figuri lezhachih richkovih bogiv Ostanni natyak na nevpinnij plin chasu Tlom sluguvala stina kompozicijno obigrana nishami i pilyastrami dopovnena dekorativnimi figurami Nad nadgrobkom Lorenco planuvali rozmistiti girlyandi licarski obladunki i chotiri dekorativni figurki hlopchikiv navkolishkah yedinij stvorenij z nih piznishe bude prodanij v Angliyu Zi zbirki Lajd Brauna 1785 roku jogo pridbaye dlya vlasnih palacovih kolekcij rosijska imperatricya Katerina II Nad nadgrobkom Dzhuliano putti v proyekti trimali veliki mushli a v lyuneti planuvalas freska Okrim nadgrobkiv buli she vivtar i skulpturi Madonni z nemovlyam ta dvoh svyatih likariv Kosmi ta Damiana nebesnih patroniv rodini Nepovne vtilennyaNova sakristiya cerkvi San Lorenco Nadgrobok Dzhuliano Medichi Kaplicya Medichi nevelike primishennya kvadratne za planom bichna dovzhina stini yakoyi dorivnyuye dvanadcyati metram Na arhitekturu sporudi vplinuv Panteon v Rimi uslavlenij zrazok kupolnoyi sporudi davnorimskih majstriv Mikelandzhelo stvoriv v ridnomu misti jogo malij variant Zzovni budenna i visoka sporuda spravlyaye nepriyemne vrazhennya shorstkuvatoyu poverhneyu nichim ne prikrashenih muriv monotonnu poverhnyu yakih rozbivayut ridki vikna ta kupol zi svitovim lihtarikom Verhnye osvitlennya praktichno yedine osvitlennya sporudi yak i v rimskomu Panteoni Veletenskij zadum z velikoyu kilkistyu skulptur ne lyakav mitcya sho pochav pracyuvati nad proyektom v 45 rokiv Vin taki vstigne stvoriti figuri oboh gercogiv alegorichni figuri perebigu dobi hlopchika navkolishkah Madonnu z nemovlyam ta svyatih Kosmu ta Damiana Dijsno zavershenimi buli lishe skulpturi Lorenco ta Dzhuliano i alegorichna figura Nochi Majster navit vstig zashlifuvati yih poverhnyu Znachno menshe proroblena poverhnya Madonni hlopchika navkolishkah alegorij Dnya Vechora ta Ranka Divnim chinom nedoopracovanist figur nadala yim novoyi viraznosti zagrozlivoyi sili i trivogi Vrazhennyu tugi spriyalo i kontrastne poyednannya svitlih stin z temnimi kolorami pilyastr karniziv obramlen vikon i arok lyunetiv Trivozhnij nastrij pidtrimuvali i strahitlivi teratologichni ornamenti friziv ta maski na kapitelyah Figuri richkovih bogiv buli rozrobleni lishe na malyunkah ta v eskizah V gotovomu varianti vid nih vidmovilis vzagali Porozhnimi zalishilis i nishi obabich figur Lorenco ta Dzhuliano i lyuneti Niyak ne rozroblene i tlo stini za figurami Madonni z nemovlyam ta svyatimi Kosmoyu ta Damianom Za odnim z variantiv tut tezh planuvali stvoriti pilyastri i nishi V lyuneti mogla buti freska na temu Voskresinnya Hristove yak natyak na vichne zhittya pomerlih v potojbichnomu sviti i yaka ye v eskizi Mikelandzhelo sered povstancivPracya nad figurami kaplici roztyaglasya majzhe na p yatnadcyat rokiv i ne prinesla mitcyu zadovolennya kincevim rezultatom bo ne bula vidpovidnoyu povnomu zadumu Zipsuvalisya i jogo vidnosini z rodinoyu 1527 roku po respublikanski nalashtovani florentijci povstali i vignali z mista vsih Medichi Pracya nad kapliceyu pripinilasya Mikelandzhelo stav na bik povstalih sho posililo zvinuvachennya u nevdyachnosti jogo davnim patronam i mecenatam Ale tomu bulo ne do refleksiyi bo Florenciyu vzyali v oblogu voyaki ob yednanih armij papi rimskogo ta imperatora Karla Timchasovij uryad povstalih priznachiv Mikelandzhelo kerivnikom usih fortifikacijnih sporud Misto vzyate 1531 roku i vlada Medichi u Florenciyi bula vidnovlena Mikelandzhelo primusili prodovzhiti pracyu v kaplici Vidteper u nogo buli trivozhni peredchuttya vlasnoyi nebezpeki vid Medichi Mikelandzhelo nacherno zavershivshi skulpturi pokinuv Florenciyu perebravsya do Rimu de pracyuvav do smerti Kaplicyu zbirali za jogo proyektnimi rishennyami i vstanovili na vidpovidni miscya nedoopracovani skulpturi Figuri svyatih Kosmi ta Damiana zrobili skulptori pomichniki ta Rafaelo da Montelupo Nadgrobok Dzhuliano Medichi Ranok Alegoricha figura Skulpturna shtudiya figuriDiv takozhKaplicya Perucci ManyerizmPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Sistema Cultura 2017 d Track Q80199870 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2021 d Track Q111911432d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195Dlya podalshogo chitannyaBarenbojm P D Shiyan S N Petr Barenbojm Sergej Shiyan Mikelandzhelo Sekrety kapelly Medichi M Slovo Slovo 2006 192 s ISBN 5 85050 825 2 ros Edith Balas Michelangelo s Medici Chapel a new Interpretation Philadelphia 1995 angl James Beck Antonio Paolucci Bruno Santi Michelangelo The Medici Chapel London New York 2000 angl DzherelaUmberto Baldini Michelangelo scultore Rizzoli Milano 1973 Marta Alvarez Gonzales Michelangelo Mondadori Arte Milano 2007 ISBN 978 88 370 6434 1 Dazhina V D Mikelandzhelo Risunok v ego tvorchestve M Iskusstvo 1987 215 s Mikelandzhelo Zhizn Tvorchestvo Sost V N Grashenkov vstupitelnaya statya V N Lazareva M Iskusstvo 1964 Rotenberg E I Mikelandzhelo M Iskusstvo 1964 180 s