Наноме тр скорочення нм міжнародне nm одиниця вимірювання відстані дорівнює 1 10 9метра ЕтимологіяБлок en в Юнікод має с

Наноме́тр (скорочення: нм, міжнародне: nm) — одиниця вимірювання відстані, дорівнює 1× 10^-9метра.

Етимологія

Блок ^[en] в Юнікод має символ «U+339A» (㎚ SQUARE NM).

Назва поєднує префікс одиниць вимірювання «нано-» (від дав.-гр. νάνος, дав.-гр. nanos, «карлик») з основною назвою одиниці вимірювання «метр» (від грец. μέτρον, грец. metrοn, «одиниця вимірювання»).

Використання

Нанометр використовується зазвичай в атомній фізиці. Він дорівнює 10 Ǻ, тобто приблизно у 20 разів перевищує радіус Бора. Оскільки типові значення періодів кристалічної ґратки твердих тіл дорівнюють від 0,3 нм до 0,5 нм, тонка плівка товщиною в 1 нм відповідає 2-3 періодам ґратки або 4-5 моношарам атомів.

Традиційно в атомній фізиці використовувався ангстрем, однак за сучасною тенденцією дедалі частіше віддалі вимірюють у нанометрах або пікометрах.

З кінця 1980-х років довжина виражена у нанометрах використовується для опису покоління у промисловості виробництва напівпровідників.

Приклади вимірювання

Одна нанометрова вуглецева нанотрубка, сфотографована за допомогою сканувального тунельного мікроскопа

Див. також: Порядки величин (довжина)

1 нм — приблизний діаметр молекули сахарози.
1.1 нм — діаметр одношарової вуглецевої нанотрубки.
2 нм — діаметр спіралі ДНК.
2.5 нм — товщина оксидної плівки у (каналі) найменшого (станом на січень 2007 року) польового транзистора у мікропроцесорі.
6—10 нм — товщина клітинної мембрани.
7 нм — мінімальний розмір у технологіях виробництва напівпровідників для массового ринку станом на 2018 рік.
6 нм — мінімальний розмір у технологіях виробництва напівпровідників, освоєний у 2019 р. компанією TSMC у ризиковому виробництві.
0.01–10 нм — довжини хвиль рентгенівського випромінювання.

Нанонаука вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фармакологічні, токсикологічні властивості наночастинок розміром до 100 нм.

Див. також

Примітки

(англ) . Vrije Universiteit Brussel. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015.
Flahaut, E.; Bacsa R; Peigney A; Laurent C. (2003). . Chemical Communications. 12 (12): 1442—1443. doi:10.1039/b301514a. PMID 12841282. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 19 липня 2015.

[1] (англ) . Vrije Universiteit Brussel. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015.

[2] Flahaut, E.; Bacsa R; Peigney A; Laurent C. (2003). . Chemical Communications. 12 (12): 1442—1443. doi:10.1039/b301514a. PMID 12841282. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 19 липня 2015.