Никифор (756/758 — після 812) — політичний діяч Візантійської імперії.
Никифор | |
---|---|
Νικηφόρος | |
Народився | 756/758 Константинополь |
Помер | після 812 Афасія |
Підданство | Візантійська імперія |
Національність | сирієць |
Діяльність | аристократ |
Титул | цезар |
Рід | |
Батько | Костянтин V |
Мати | Євдокія |
Брати, сестри | Лев IV Хозар |
|
Життєпис
Походив з . Старший син (разом з братом-близнюком Христофором) імператора Костянтина V від його третьої дружини Євдокії. Народився у 756 або 758 році в Константинополі. 769 року отримав титул цезаря. 775 року після смерті батька та сходження старшого зведеного брата Льва IV на трон почалися конфлікти між братами. Того ж року імператор відняв значну частину грошей, що йшли на утримання Никфора та його братів. 776 році Никифор очолив змову проти брата-імператора, яку було розкрито, в результаті чого Никифор втратив титул цезаря, а його спільників пострижено у ченці й заслано.
У 780 році після раптової смерті Льва IV владу успадкував його малолітній синн Костянтин VI, але фактичну владу отримала мати останнього — Ірина Афінська, яка до того ж була прихильницею відновлення поклоніння іконам. Проти неї влаштовано змову на чолі із Никифором, до якої долучилися дромологофет Григорій, очільники азійських фем та рідні брати. Але цю змову також було розкрито. Никифора разом з його братами Никитою, Христофором і Антим пострижено у ченці та заслано, їх майно конфісковано.
У 792 році після поразки візантійських військ у битві при Марцеллах проти булгарського хана Кардама серед тагм імператорської гвардії почався заколот. В результаті Никифора було оголошено імператором. Проте імператор Костянтин VI швидко придушив заворушення — Никифора осліпив, його братам наказав відрізати язики, а потім усіх заґратував у монастирі Терапія (поблизу Константинополя).
797 році після повалення Костянтина VI власною матір'ю Іриною Никифор з братами втік до Константинополя, де у соборі Св. Софії намагався домогтися оголошення себе імператором, але марно. після цього Никифора з братами заслано до Афін. У березні 799 року за підтримки місцевих стратіотів він намагався перетягнути на свій бік війська феми Еллада, проте заколот швидко було придушено. Братів Никифора було засліплено, після чого усіх переведено на о. Патмос в Мармуровому морі.
У 812 році після того, як частина війська влаштувала заколот з намаганням звести на трон Никифора, тодішній імператор Михайло I наказав перевести Никифора з братами на о. Афасія, де той незабаром помер.
Джерела
- Kaegi, Walter Emil (1981). Byzantine Military Unrest, 471—843: An Interpretation. Amsterdam, The Netherlands: Adolf M. Hakkert. .
- Rochow, Ilse (1994). Kaiser Konstantin V. (741—775). Materialien zu seinem Leben und Nachleben (in German). Frankfurt am Main, Deutschland: Peter Lang. .
- Lynda Garland, Byzantine Empresses: Women and Power in Byzantium, AD 527—1204, New York et Londres, Routledge, 1999 ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikifor 756 758 pislya 812 politichnij diyach Vizantijskoyi imperiyi NikiforNikhforosNarodivsya756 758 KonstantinopolPomerpislya 812 AfasiyaPiddanstvoVizantijska imperiyaNacionalnistsiriyecDiyalnistaristokratTitulcezarRidBatkoKostyantin VMatiYevdokiyaBrati sestriLev IV Hozar Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Starshij sin razom z bratom bliznyukom Hristoforom imperatora Kostyantina V vid jogo tretoyi druzhini Yevdokiyi Narodivsya u 756 abo 758 roci v Konstantinopoli 769 roku otrimav titul cezarya 775 roku pislya smerti batka ta shodzhennya starshogo zvedenogo brata Lva IV na tron pochalisya konflikti mizh bratami Togo zh roku imperator vidnyav znachnu chastinu groshej sho jshli na utrimannya Nikfora ta jogo brativ 776 roci Nikifor ocholiv zmovu proti brata imperatora yaku bulo rozkrito v rezultati chogo Nikifor vtrativ titul cezarya a jogo spilnikiv postrizheno u chenci j zaslano U 780 roci pislya raptovoyi smerti Lva IV vladu uspadkuvav jogo malolitnij sinn Kostyantin VI ale faktichnu vladu otrimala mati ostannogo Irina Afinska yaka do togo zh bula prihilniceyu vidnovlennya pokloninnya ikonam Proti neyi vlashtovano zmovu na choli iz Nikiforom do yakoyi doluchilisya dromologofet Grigorij ochilniki azijskih fem ta ridni brati Ale cyu zmovu takozh bulo rozkrito Nikifora razom z jogo bratami Nikitoyu Hristoforom i Antim postrizheno u chenci ta zaslano yih majno konfiskovano U 792 roci pislya porazki vizantijskih vijsk u bitvi pri Marcellah proti bulgarskogo hana Kardama sered tagm imperatorskoyi gvardiyi pochavsya zakolot V rezultati Nikifora bulo ogolosheno imperatorom Prote imperator Kostyantin VI shvidko pridushiv zavorushennya Nikifora oslipiv jogo bratam nakazav vidrizati yaziki a potim usih zagratuvav u monastiri Terapiya poblizu Konstantinopolya 797 roci pislya povalennya Kostyantina VI vlasnoyu matir yu Irinoyu Nikifor z bratami vtik do Konstantinopolya de u sobori Sv Sofiyi namagavsya domogtisya ogoloshennya sebe imperatorom ale marno pislya cogo Nikifora z bratami zaslano do Afin U berezni 799 roku za pidtrimki miscevih stratiotiv vin namagavsya peretyagnuti na svij bik vijska femi Ellada prote zakolot shvidko bulo pridusheno Brativ Nikifora bulo zaslipleno pislya chogo usih perevedeno na o Patmos v Marmurovomu mori U 812 roci pislya togo yak chastina vijska vlashtuvala zakolot z namagannyam zvesti na tron Nikifora todishnij imperator Mihajlo I nakazav perevesti Nikifora z bratami na o Afasiya de toj nezabarom pomer DzherelaKaegi Walter Emil 1981 Byzantine Military Unrest 471 843 An Interpretation Amsterdam The Netherlands Adolf M Hakkert ISBN 90 256 0902 3 Rochow Ilse 1994 Kaiser Konstantin V 741 775 Materialien zu seinem Leben und Nachleben in German Frankfurt am Main Deutschland Peter Lang ISBN 3 631 47138 6 Lynda Garland Byzantine Empresses Women and Power in Byzantium AD 527 1204 New York et Londres Routledge 1999 ISBN 978 0 415 14688 3