Несе́бир, або Несебар (болг. Несебър) — місто, розташоване на південному сході Болгарії на Чорному морі між курортом Сонячний берег і містом Поморіє. Воно є центром громади (муніципалітету) Несебир Бургаської області.
Несебир Несебър | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
42°39′34″ пн. ш. 27°43′29″ сх. д. / 42.65950700002777296° пн. ш. 27.72472400002777704° сх. д.Координати: 42°39′34″ пн. ш. 27°43′29″ сх. д. / 42.65950700002777296° пн. ш. 27.72472400002777704° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон | Бургаська область | ||||
Столиця для | Несебир (община Болгарії) | ||||
Засновано | II тис. до н. е. | ||||
Площа | 31,852 км² | ||||
Населення | 14 951 особа (2022) | ||||
Висота НРМ | 30 ± 1 м | ||||
Водойма | Чорне море | ||||
Міста-побратими | d, Охрид (2003)[1], Котор, Санкт-Петербург | ||||
Телефонний код | (359) 0554 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Код LAU (NUTS) | BG51500 | ||||
GeoNames | 728825 | ||||
OSM | ↑1937059 ·R (Несебир) | ||||
Поштові індекси | 8230 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | кмет: Микола Димитров (з 2007 р.) | ||||
Вебсайт | nesebarinfo.com | ||||
Мапа | |||||
Несебир Несебир (Болгарія) | |||||
| |||||
| |||||
Несебир у Вікісховищі |
Географія
Громада міста займає північну частину області Бургас. Морське узбережжя і різноманітна природа створюють сприятливі умови для розвитку туризму.
Стару і нову частину міста Несебир з'єднує перешийок завдовжки 400 метрів.
У громаді Несебир розташовано найбільшу туристичну агломерацію на болгарському узбережжі Чорного моря «Сонячний берег» (болг. «Слънчев бряг»). Тут працюють 200 готелів із більш ніж 200 000 ліжками, здається в оренду 630 приватних квартир з більш ніж 35.000 ліжками, діє близько 1000 підприємств громадського харчування.
Історія
Античність
Заснування фракійського поселення на місці сучасного Несебира відносять на кінець ІІ-го тисячоліття до н. е. Тоді воно було відомо як «Мелсамбрія», тобто «місто Мелса», легендарного засновника поселення. Поселення мало дві зручних гавані — південну і північну, де навіть сьогодні знаходять багато останків стародавніх кораблів.
Наприкінці VI століття до н. е. до фракійських берегів прибули грецькі поселенці дорійського походження і заснували тут свою колонію. Місто, яке змінило назву на «Мессамбрія», поступово розширювалося, будувалися храми, школи, театр. З того періоду залишилися фрагменти фортечних мурів і рештки глиняного посуду.
Мессамбрійці почали карбувати власні монети близько 440 р. до н. е., приблизно з І ст. до н. е. карбували золоті монети. У міста були жваві торговельні відносини з полісами Чорного, Егейського і Середземного морів.
У 72 році до н. е. місто було здано мешканцями без опору римському полководцю і згодом стало частиною Римської імперії. Римляни не стали руйнувати мури та громадські будівлі. Вони спорудили терми та систему водопостачання. Месемврія, як тоді називали місто, продовжувала карбувати свої бронзові монети й залишалася важливим торговельним і культурним центром на узбережжі Чорного моря римської Фракії, попри зростання поруч (нині — Поморіє). Після розпаду Римської імперії Месемврія опинилась у складі її східної частини.
Болгарські та візантійські часи
681 року тюркські племена булгар із Приазов'я на чолі з ханом Аспарухом відбили у Візантії придунайські землі, підпорядкували місцеві слов'янські племена і заснували тут своє ханство. Месемврія стала важливою фортецею візантійців на кордоні з болгарами. Але 812 року його після 14-денної облоги здобув хан Крум, після чого тут поселилися слов'яни та булгари, і місто почали називати Несебир. 863 року візантійці повернули собі місто.
У серпні 917 року неподалік Несебиру сталася , у якій болгари на чолі з царем Симеоном розбили армію візантійського імператора Лева Фоки, який саме через Несебир втік до Константинополя.
У черговий раз Несебир став частиною болгарської держави 1304 року за часів правління царя Феодора Святослава Тертера. Місто пережило свій максимальний розквіт під час правління царя Івана Александра. На той час Несебир став відомий, як «місто сорока церков», що на одиницю площі є найбільшим показником у світі.
1366 року місто було захоплене лицарями графа , який продав його візантійському імператору за 15 000 золотих монет.
1396 року Несебир вперше зазнав нападу з боку османів, а за три місяці до падіння Константинополя, 1453 року, місто остаточно потрапило під владу Османській імперії.
Османський період і часи відродження
У роки османського панування життя у місті занепало. Церкви, які будувались, мали бідний зовнішній вигляд і оздоблення, але жоден з храмів Несебира не був перебудований на мечеть.
Від епохи Відродження XVII—XIX ст. залишилась оригінальна житлова забудова двоповерхові будинки з кам'яним 1-м поверхом і дерев'яним 2-м, але більшої площі — типові представники чорноморської архітектури, багато млинів, громадські лазні й фонтани.
Востаннє турецької фортеці Месемврія довелося воювати в ході російсько-османської війни 1828-1829 років — 9-11 липня 1829 року до фортечних стін, оборонцям військами двухбунчужного паші Османа, з моря підійшли кораблі російського військового флоту, а з суші — російська піхота. Перешийок, який з'єднував Месемврію з материком, захищався стародавньою масивною вежею і (із заходу) редутом. Гарнізон фортеці становив 2000 вояків при 15 гарматах. До вечора 10 липня до міста підійшли три російських уланських полки і піхота, під командуванням генерал-майора Отто Івановича Вахту. На пропозицію здатися османи відповіли відмовою. Тоді російська артилерія відкрила вогонь по редуту на перешийку і буквально після кількох пострілів змусила його гарнізон капітулювати. Одночасно бомбардирські кораблі з ескадри адмірала Олексія Самуїловича Грейга почали обстріл Месемврії і п'ятим же попаданням підірвали головний пороховий льох османів. Після цього російський генерал-від-інфантерії Логгин Осипович Рот запропонував Осман-паші здатися, і той погодився за умови, що гарнізон зможе покинути фортецю. Російські відкинули цю умову, і тоді Осман-паша виторгував собі час до світанку 11 липня, щоб переконати здатися своїх підлеглих. На світанку 11 липня 1829 росіяни отримали ключі від Месемврії. У полон здалися 2000 османів, було взято 19 гармат, 10 прапорів і великі запаси продовольства. Частина гарнізону намагалася на гребних судах піти у Анхіалос (нині Поморіє), але російський бриг «Орфей» зірвав евакуацію. У взятті Месемврії брали участь такі російські полководці, як Я. П. Бакланов, Л. М. Серебряков і О. І. Юшков, а також командир фрегата «Поспішний» О. І. Казарський, який два місяці тому відзначився боєм на бригу «Меркурій».
11 липня в Месемврії прибув головнокомандувач російською армією Іван Іванович Дибич, який наніс візит адміралу А. С. Грейгу на лінійному кораблі «Париж». 12 липня імператор Микола I отримав від Дібича лист: «Переможні прапори Вашої Величності майорять на стінах Месемврії, Ахіоло і Бургаса, серед населення, яке зустрічає наших сміливців як визволителів і братів». У відповідь на цей лист Микола I подарував Дибичу титул графа, з почесною приставкою до прізвища «Забалканський».
На честь взяття Месемврії було названо 2 бойових кораблі російського флоту. Перший, 24-гарматний корвет «Месемврія», увійшов до складу Чорноморського флоту в квітні 1832 року і в травні 1838 року загинув під час шторму в гирлі річки Сочі. Другий, 60-гарматний фрегат «Месемврія», однотипний зі фрегатом «Паллада», входив до складу Чорноморського флоту з листопада 1840 року, а 13 лютого 1855 року був затоплений у Севастопольській бухті.
Сучасний Несебир
Несебир оголошений архітектурним і археологічним заповідником в 1956 році, а в 1983 році потрапив до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (історична частина).
Культура і пам'ятки
Церкви
Часом Несебир називають містом з найбільшою кількістю церков на одиницю населення. Загалом, збереглось близько сорока церков у різному стані. Багато церков було відновлено під час археологічних розкопок та реставраційних робіт у XIX–XXI ст.
У старій частині міста розташовані церкви:
- Церква Святої Софії (Базилікальна Софія, Стара митрополія) (IV-VI-го століть)
- (VI-го століття)
- (XV-го століття)
- (XI-го століття)
- Церква Святого Стефана (Нова Митрополія) (XI-го століття, реконструйована у XVI–XVIII ст.)
- (XIII-го століття)
- (XIII–XIV-го століть)
- (XIII–XIV-го ст.)
- Церква Христа Пантократора (XIII–XIV-го ст.)
- (XIV-го ст.)
- (Святого Спаса) (XVII-го століття)
- (XVII-го століття)
- (Успенський) (XIX-го століття)
Галерея
- Частина набережної і північної гавані Несебиру з видом на діючу церкву
- Несебир. На передньому плані - розкопки римських терм (лазні).
- Залишки собору "Стара митрополія" V-VI ст. у Несебирі
- Діюча церква Успіння Пресвятої Богородиці (1884 р.)
- Провулок у старому Несебирі
Регулярні події
Щорічні фестивалі «Месембрія», «Сонце, радість», «Свято меду», яке відбувається на початку вересня.
Державні установи
У Несебирі є громадський центр, який наприкінці 2005 року святкував своє 100-річчя, і міський театр.
- 5 музейних експозицій;
- Регіональне відділення поліції
- Районний суд
Політика
Мер (кмет) 3 2007 року — Микола Димитров (кілька разів переобраний на новий термін)
Примітки
- https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- История на Несебър : Несебър | Черноморие. bg.zonebulgaria.com. Процитовано 9 серпня 2021.
- Μεγάλη διαδικτυακή εγκυκλοπαίδεια του Εύξεινου Πόντου. www.ehw.gr. Процитовано 9 серпня 2021.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Несебир |
- V Офіційний сайт туристичного Несебру
- Офіційний сайт Несебру
- музей «Древній Несебр»
- від Несебра
- Вацлавській Константинов, Журнал «Болгарія сьогодні», Софія, Vol. 4, 1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro gromadu div Nesebir gromada Nese bir abo Nesebar bolg Nesebr misto roztashovane na pivdennomu shodi Bolgariyi na Chornomu mori mizh kurortom Sonyachnij bereg i mistom Pomoriye Vono ye centrom gromadi municipalitetu Nesebir Burgaskoyi oblasti Nesebir Nesebr status s Q126608485 praporOsnovni dani42 39 34 pn sh 27 43 29 sh d 42 65950700002777296 pn sh 27 72472400002777704 sh d 42 65950700002777296 27 72472400002777704 Koordinati 42 39 34 pn sh 27 43 29 sh d 42 65950700002777296 pn sh 27 72472400002777704 sh d 42 65950700002777296 27 72472400002777704 Krayina BolgariyaRegion Burgaska oblastStolicya dlya Nesebir obshina Bolgariyi Zasnovano II tis do n e Plosha 31 852 km Naselennya 14 951 osoba 2022 Visota NRM 30 1 mVodojma Chorne moreMista pobratimi d Ohrid 2003 1 Kotor Sankt PeterburgTelefonnij kod 359 0554Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Kod LAU NUTS BG51500GeoNames 728825OSM 1937059 R Nesebir Poshtovi indeksi 8230 Miska vlada Mer mista kmet Mikola Dimitrov z 2007 r Vebsajt nesebarinfo com Mapa NesebirNesebir Bolgariya Nesebir u VikishovishiGeografiyaGromada mista zajmaye pivnichnu chastinu oblasti Burgas Morske uzberezhzhya i riznomanitna priroda stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya rozvitku turizmu Staru i novu chastinu mista Nesebir z yednuye pereshijok zavdovzhki 400 metriv U gromadi Nesebir roztashovano najbilshu turistichnu aglomeraciyu na bolgarskomu uzberezhzhi Chornogo morya Sonyachnij bereg bolg Slnchev bryag Tut pracyuyut 200 goteliv iz bilsh nizh 200 000 lizhkami zdayetsya v orendu 630 privatnih kvartir z bilsh nizh 35 000 lizhkami diye blizko 1000 pidpriyemstv gromadskogo harchuvannya IstoriyaAntichnist Div takozh Mesembriya Zasnuvannya frakijskogo poselennya na misci suchasnogo Nesebira vidnosyat na kinec II go tisyacholittya do n e Todi vono bulo vidomo yak Melsambriya tobto misto Melsa legendarnogo zasnovnika poselennya Poselennya malo dvi zruchnih gavani pivdennu i pivnichnu de navit sogodni znahodyat bagato ostankiv starodavnih korabliv Zalishki starodavnih muriv Nesebira Naprikinci VI stolittya do n e do frakijskih beregiv pribuli grecki poselenci dorijskogo pohodzhennya i zasnuvali tut svoyu koloniyu Misto yake zminilo nazvu na Messambriya postupovo rozshiryuvalosya buduvalisya hrami shkoli teatr Z togo periodu zalishilisya fragmenti fortechnih muriv i reshtki glinyanogo posudu Messambrijci pochali karbuvati vlasni moneti blizko 440 r do n e priblizno z I st do n e karbuvali zoloti moneti U mista buli zhvavi torgovelni vidnosini z polisami Chornogo Egejskogo i Seredzemnogo moriv U 72 roci do n e misto bulo zdano meshkancyami bez oporu rimskomu polkovodcyu i zgodom stalo chastinoyu Rimskoyi imperiyi Rimlyani ne stali rujnuvati muri ta gromadski budivli Voni sporudili termi ta sistemu vodopostachannya Mesemvriya yak todi nazivali misto prodovzhuvala karbuvati svoyi bronzovi moneti j zalishalasya vazhlivim torgovelnim i kulturnim centrom na uzberezhzhi Chornogo morya rimskoyi Frakiyi popri zrostannya poruch nini Pomoriye Pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi Mesemvriya opinilas u skladi yiyi shidnoyi chastini Bolgarski ta vizantijski chasi Div takozh Istoriya Bolgariyi Cerkva Hristosa Pankratora XIII XIV st 681 roku tyurkski plemena bulgar iz Priazov ya na choli z hanom Asparuhom vidbili u Vizantiyi pridunajski zemli pidporyadkuvali miscevi slov yanski plemena i zasnuvali tut svoye hanstvo Mesemvriya stala vazhlivoyu forteceyu vizantijciv na kordoni z bolgarami Ale 812 roku jogo pislya 14 dennoyi oblogi zdobuv han Krum pislya chogo tut poselilisya slov yani ta bulgari i misto pochali nazivati Nesebir 863 roku vizantijci povernuli sobi misto U serpni 917 roku nepodalik Nesebiru stalasya u yakij bolgari na choli z carem Simeonom rozbili armiyu vizantijskogo imperatora Leva Foki yakij same cherez Nesebir vtik do Konstantinopolya U chergovij raz Nesebir stav chastinoyu bolgarskoyi derzhavi 1304 roku za chasiv pravlinnya carya Feodora Svyatoslava Tertera Misto perezhilo svij maksimalnij rozkvit pid chas pravlinnya carya Ivana Aleksandra Na toj chas Nesebir stav vidomij yak misto soroka cerkov sho na odinicyu ploshi ye najbilshim pokaznikom u sviti 1366 roku misto bulo zahoplene licaryami grafa yakij prodav jogo vizantijskomu imperatoru za 15 000 zolotih monet 1396 roku Nesebir vpershe zaznav napadu z boku osmaniv a za tri misyaci do padinnya Konstantinopolya 1453 roku misto ostatochno potrapilo pid vladu Osmanskij imperiyi Osmanskij period i chasi vidrodzhennya U roki osmanskogo panuvannya zhittya u misti zanepalo Cerkvi yaki buduvalis mali bidnij zovnishnij viglyad i ozdoblennya ale zhoden z hramiv Nesebira ne buv perebudovanij na mechet Originalni budinki Nesebira XVII XIX st Vid epohi Vidrodzhennya XVII XIX st zalishilas originalna zhitlova zabudova dvopoverhovi budinki z kam yanim 1 m poverhom i derev yanim 2 m ale bilshoyi ploshi tipovi predstavniki chornomorskoyi arhitekturi bagato mliniv gromadski lazni j fontani Vostannye tureckoyi forteci Mesemvriya dovelosya voyuvati v hodi rosijsko osmanskoyi vijni 1828 1829 rokiv 9 11 lipnya 1829 roku do fortechnih stin oboroncyam vijskami dvuhbunchuzhnogo pashi Osmana z morya pidijshli korabli rosijskogo vijskovogo flotu a z sushi rosijska pihota Pereshijok yakij z yednuvav Mesemvriyu z materikom zahishavsya starodavnoyu masivnoyu vezheyu i iz zahodu redutom Garnizon forteci stanoviv 2000 voyakiv pri 15 garmatah Do vechora 10 lipnya do mista pidijshli tri rosijskih ulanskih polki i pihota pid komanduvannyam general majora Otto Ivanovicha Vahtu Na propoziciyu zdatisya osmani vidpovili vidmovoyu Todi rosijska artileriya vidkrila vogon po redutu na pereshijku i bukvalno pislya kilkoh postriliv zmusila jogo garnizon kapitulyuvati Odnochasno bombardirski korabli z eskadri admirala Oleksiya Samuyilovicha Grejga pochali obstril Mesemvriyi i p yatim zhe popadannyam pidirvali golovnij porohovij loh osmaniv Pislya cogo rosijskij general vid infanteriyi Loggin Osipovich Rot zaproponuvav Osman pashi zdatisya i toj pogodivsya za umovi sho garnizon zmozhe pokinuti fortecyu Rosijski vidkinuli cyu umovu i todi Osman pasha vitorguvav sobi chas do svitanku 11 lipnya shob perekonati zdatisya svoyih pidleglih Na svitanku 11 lipnya 1829 rosiyani otrimali klyuchi vid Mesemvriyi U polon zdalisya 2000 osmaniv bulo vzyato 19 garmat 10 praporiv i veliki zapasi prodovolstva Chastina garnizonu namagalasya na grebnih sudah piti u Anhialos nini Pomoriye ale rosijskij brig Orfej zirvav evakuaciyu U vzyatti Mesemvriyi brali uchast taki rosijski polkovodci yak Ya P Baklanov L M Serebryakov i O I Yushkov a takozh komandir fregata Pospishnij O I Kazarskij yakij dva misyaci tomu vidznachivsya boyem na brigu Merkurij 11 lipnya v Mesemvriyi pribuv golovnokomanduvach rosijskoyu armiyeyu Ivan Ivanovich Dibich yakij nanis vizit admiralu A S Grejgu na linijnomu korabli Parizh 12 lipnya imperator Mikola I otrimav vid Dibicha list Peremozhni prapori Vashoyi Velichnosti majoryat na stinah Mesemvriyi Ahiolo i Burgasa sered naselennya yake zustrichaye nashih smilivciv yak vizvoliteliv i brativ U vidpovid na cej list Mikola I podaruvav Dibichu titul grafa z pochesnoyu pristavkoyu do prizvisha Zabalkanskij Na chest vzyattya Mesemvriyi bulo nazvano 2 bojovih korabli rosijskogo flotu Pershij 24 garmatnij korvet Mesemvriya uvijshov do skladu Chornomorskogo flotu v kvitni 1832 roku i v travni 1838 roku zaginuv pid chas shtormu v girli richki Sochi Drugij 60 garmatnij fregat Mesemvriya odnotipnij zi fregatom Pallada vhodiv do skladu Chornomorskogo flotu z listopada 1840 roku a 13 lyutogo 1855 roku buv zatoplenij u Sevastopolskij buhti Suchasnij Nesebir Nesebir ogoloshenij arhitekturnim i arheologichnim zapovidnikom v 1956 roci a v 1983 roci potrapiv do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO istorichna chastina Kultura i pam yatkiCerkvi Chasom Nesebir nazivayut mistom z najbilshoyu kilkistyu cerkov na odinicyu naselennya Zagalom zbereglos blizko soroka cerkov u riznomu stani Bagato cerkov bulo vidnovleno pid chas arheologichnih rozkopok ta restavracijnih robit u XIX XXI st U starij chastini mista roztashovani cerkvi Cerkva Svyatoyi Sofiyi Bazilikalna Sofiya Stara mitropoliya IV VI go stolit VI go stolittya XV go stolittya XI go stolittya Cerkva Svyatogo Stefana Nova Mitropoliya XI go stolittya rekonstrujovana u XVI XVIII st XIII go stolittya XIII XIV go stolit XIII XIV go st Cerkva Hrista Pantokratora XIII XIV go st XIV go st Svyatogo Spasa XVII go stolittya XVII go stolittya Uspenskij XIX go stolittya Galereya Chastina naberezhnoyi i pivnichnoyi gavani Nesebiru z vidom na diyuchu cerkvu Nesebir Na perednomu plani rozkopki rimskih term lazni Zalishki soboru Stara mitropoliya V VI st u Nesebiri Diyucha cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1884 r Provulok u staromu Nesebiri Regulyarni podiyi Shorichni festivali Mesembriya Sonce radist Svyato medu yake vidbuvayetsya na pochatku veresnya Derzhavni ustanoviU Nesebiri ye gromadskij centr yakij naprikinci 2005 roku svyatkuvav svoye 100 richchya i miskij teatr 5 muzejnih ekspozicij Regionalne viddilennya policiyi Rajonnij sudPolitikaMer kmet 3 2007 roku Mikola Dimitrov kilka raziv pereobranij na novij termin Primitkihttps ohrid gov mk D0 BF D1 80 D0 B8 D1 98 D0 B0 D1 82 D0 B5 D0 BB D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B8 D0 B7 D0 B1 D1 80 D0 B0 D1 82 D0 B8 D0 BC D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B3 D1 80 D0 B0 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 1550493792826 104f2237 49593bde e13530e7 072b Istoriya na Nesebr Nesebr Chernomorie bg zonebulgaria com Procitovano 9 serpnya 2021 Megalh diadiktyakh egkyklopaideia toy Ey3einoy Pontoy www ehw gr Procitovano 9 serpnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nesebir V Oficijnij sajt turistichnogo Nesebru Oficijnij sajt Nesebru muzej Drevnij Nesebr vid Nesebra Vaclavskij Konstantinov Zhurnal Bolgariya sogodni Sofiya Vol 4 1982