Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Некрасов Олекса ндр Іва нович Некра сов 27 листопада 9 грудня 1883 188

Некрасов Олександр Іванович (науковець)

Некрасов Олександр Іванович (науковець)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Некрасов.

Олекса́ндр Іва́нович Некра́сов (27 листопада (9 грудня) 1883(18831209), Москва — 21 травня 1957, Москва) — російський учений у галузі механіки та математики. Академік АН СРСР (1946).

Олександр Іванович Некрасов
image
Ім'я при народженнірос. Александр Иванович Некрасов
Народився27 листопада (9 грудня) 1883
Москва, Російська імперія[1]
Помер21 травня 1957(1957-05-21)[1][2] (73 роки)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
ПохованняП'ятницький цвинтар[d][3]
Місце проживанняМосква
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьматематик
Alma materМосковський університет
Галузьмеханіка, математика
Заклад у Москві
Вчене званняпрофесор (1918)
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ВчителіЖуковський Микола Єгорович
Аспіранти, докторантиСєдов Леонід Іванович
d
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Відомий завдяки:працями з теорії хвиль
Нагородиimage image
премія імені Жуковського (1922)
академік АН СРСР

Біографія

Навчався в гімназії. 1906 року закінчив Московський університет. Учень Миколи Єгоровича Жуковського та .

Викладав математику та фізику в низці середніх навчальних закладів Москви, перебував на викладацькій роботі в низці вищих навчальних закладів. Від 1911 року викладав у Московському університеті (з перервами до 1956 року). Був доцентом, від 1918 року — професором.

1918 року на запрошення Михайла Васильовича Фрунзе очолив кафедру теоретичної механіки Іваново-Вознесенського політехнічного інституту (ІВПІ; нині ). Далі став деканом інженерно-будівельного факультету, а у вересні 1921 року Некрасова обрали ректором інституту.

Ставши ректором ІВПІ, Некрасов провів низку реорганізацій: було закрито соціально-економічний факультет, об'єднано інженерно-механічний та інженерно-текстильний факультети, відкрито лісовий факультет. Завдяки наполеглевості, організаторським здібностям нового ректора вдалося запобігти наміченому закриттю інституту. Незважаючи на велику завантаженість адміністративною роботою, Некрасов знаходив час, щоб вести наукову роботу, читати лекції. За час роботи в ІВПІ він написав першу частину «Курсу теоретичної механіки», переклав російською мовою перший і другий томи тритомного «Курсу математичного аналізу» , підготував три наукові статті для «Известий ИВПИ».

У жовтні 1922 року Некрасова перевели в Москву в Народний комісаріат освіти РРФСР. Працюючи в наркоматі, Олександр Іванович знаходив час, щоб читати студентам лекції, продовжувати наукові дослідження.

1930 року Некрасов перейшов на роботу в (ЦАГІ). Вже наступного року він став заступником начальника інституту з питань науки. 1932 року Некрасова обрали членом-кореспондентом Академії наук СРСР.

1937 року Некрасова після повернення з відрядження до США заарештували. Його звинуватили в шпигунстві та засудили до 10 років виправних трудових таборів. Перебував в ув'язненні в ЦКБ-29 НКВС (так звана «Туполєвська шарага»), де очолював теоретичний відділ і працював над створенням нової авіаційної техніки. Разом з написав капітальну працю «Теорія крила в нестаціонарному потоці» (вперше видано 1947 року). Звільнено 1943 року.

У книзі Леоніда Львовича Кербера «Туполєвська шарага» є декілька рядків, присвячених Некрасову в цей складний період його життя:

«Олександр Іванович Некрасов, автор фундаментального курсу теоретичної механіки. Перебуваючи у відрядженні в США, потрапив в автомобільну катастрофу й ледве вижив. Повернувся інвалідом, на Батьківщині взнав, що він агент ФБР, за що і отримав 10 років. Через шок від катастрофи зберіг тільки дві ділянки пам’яті: бездоганно працював над теоретичною механікою та згадував про пасхальні заутрені, гімназисток, пиріжки від Філіппова, про Надсона, Ігоря Северянина, журнал «Столиця та садиба», а найбільше переживав за кішечку, яка зосталася вдома, коли його повезли на Луб’янку. Туполєв розпорядився оберігати його, наскільки це було можливо в нашах умовах, від зіткнення з тюремниками, жодною практичною роботою не завантажувати. Сидів Олександр Іванович в окремій кімнаті, за великим старезним бюро (тепер таке побачиш хіба що в Ясній Поляні чи Лутовинові) та писав свій курс. Коли його звільнили, непридатного до життя старика, Туполєв до влаштування йому житла взяв до себе додому. Потім на набережній Горького йому дали квартиру, туди доставили зі сховища МВС старовинні меблі, а далі кішечку та економку, лояльність яких, мабуть, не викликала сумнівів».

У 1943—1956 роках працював консультантом теоретичної та розрахункої частини ОКБ-156, яке очолював Андрій Миколайович Туполєв. Одночасно від 1945 року Некрасов очолював відділ аеромеханіки .

Помер на 74-му році життя. Поховано в Москві на П'ятницькому кладовищі.

Наукова діяльність

1906 року Некрасов написав працю «Теорія супутників Юпітера», за яку йому присудили золоту медаль.

Основні наукові праці стосуються , теорії хвиль на поверхні важкої нестискуваної рідини.

Досліджував дифузію вихору у в'язкій рідині, задачу про (самодовільні коливання) крила літака та ін.

У математиці досліджував та із симетричним ядром. Одним із перших став широко застосовувати теорію функцій комплексної змінної в теоретичних і прикладних питаннях.

1932 року Некрасова обрали членом-кореспондентом АН СРСР, а 30 листопада 1946 року — академіком.

Премії та нагороди

  • 1922 року Некрасова першим серед учених відзначено  — за працю «Про хвилі усталеного вигляду на поверхні важкої рідини».
  • 1945 року нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
  • 1947 року надано почесне звання «Заслужений діяч науки та техніки РРФСР».
  • 1952 року присуджено Сталінську премію за працю «Точна теорія хвиль усталеного вигляду на поверхні важкої рідини».

Література

Примітки

  1. Некрасов Александр Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. http://www.necropol.org/dmitriev-nekrasov.html

Посилання

  • Ректор Івано-Вознесенського політехнічного інституту
  • Олександр Іванович Некрасов. Біографія
  • Репресії учених. Біографічні матеріали
  • «Туполєвська шарага» в малюнках
  • Кербер Леонід. Туполєвська шарага

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nekrasov Oleksa ndr Iva novich Nekra sov 27 listopada 9 grudnya 1883 18831209 Moskva 21 travnya 1957 Moskva rosijskij uchenij u galuzi mehaniki ta matematiki Akademik AN SRSR 1946 Oleksandr Ivanovich NekrasovIm ya pri narodzhenniros Aleksandr Ivanovich NekrasovNarodivsya27 listopada 9 grudnya 1883 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer21 travnya 1957 1957 05 21 1 2 73 roki Moskva RRFSR SRSR 1 PohovannyaP yatnickij cvintar d 3 Misce prozhivannyaMoskvaKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistmatematikAlma materMoskovskij universitetGaluzmehanika matematikaZakladu MoskviVchene zvannyaprofesor 1918 Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukVchiteliZhukovskij Mikola YegorovichAspiranti doktorantiSyedov Leonid Ivanovich dChlenstvoAkademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki pracyami z teoriyi hvilNagorodipremiya imeni Zhukovskogo 1922 akademik AN SRSRBiografiyaNavchavsya v gimnaziyi 1906 roku zakinchiv Moskovskij universitet Uchen Mikoli Yegorovicha Zhukovskogo ta Vikladav matematiku ta fiziku v nizci serednih navchalnih zakladiv Moskvi perebuvav na vikladackij roboti v nizci vishih navchalnih zakladiv Vid 1911 roku vikladav u Moskovskomu universiteti z perervami do 1956 roku Buv docentom vid 1918 roku profesorom 1918 roku na zaproshennya Mihajla Vasilovicha Frunze ocholiv kafedru teoretichnoyi mehaniki Ivanovo Voznesenskogo politehnichnogo institutu IVPI nini Dali stav dekanom inzhenerno budivelnogo fakultetu a u veresni 1921 roku Nekrasova obrali rektorom institutu Stavshi rektorom IVPI Nekrasov proviv nizku reorganizacij bulo zakrito socialno ekonomichnij fakultet ob yednano inzhenerno mehanichnij ta inzhenerno tekstilnij fakulteti vidkrito lisovij fakultet Zavdyaki napoleglevosti organizatorskim zdibnostyam novogo rektora vdalosya zapobigti namichenomu zakrittyu institutu Nezvazhayuchi na veliku zavantazhenist administrativnoyu robotoyu Nekrasov znahodiv chas shob vesti naukovu robotu chitati lekciyi Za chas roboti v IVPI vin napisav pershu chastinu Kursu teoretichnoyi mehaniki pereklav rosijskoyu movoyu pershij i drugij tomi tritomnogo Kursu matematichnogo analizu pidgotuvav tri naukovi statti dlya Izvestij IVPI U zhovtni 1922 roku Nekrasova pereveli v Moskvu v Narodnij komisariat osviti RRFSR Pracyuyuchi v narkomati Oleksandr Ivanovich znahodiv chas shob chitati studentam lekciyi prodovzhuvati naukovi doslidzhennya 1930 roku Nekrasov perejshov na robotu v CAGI Vzhe nastupnogo roku vin stav zastupnikom nachalnika institutu z pitan nauki 1932 roku Nekrasova obrali chlenom korespondentom Akademiyi nauk SRSR 1937 roku Nekrasova pislya povernennya z vidryadzhennya do SShA zaareshtuvali Jogo zvinuvatili v shpigunstvi ta zasudili do 10 rokiv vipravnih trudovih taboriv Perebuvav v uv yaznenni v CKB 29 NKVS tak zvana Tupolyevska sharaga de ocholyuvav teoretichnij viddil i pracyuvav nad stvorennyam novoyi aviacijnoyi tehniki Razom z napisav kapitalnu pracyu Teoriya krila v nestacionarnomu potoci vpershe vidano 1947 roku Zvilneno 1943 roku U knizi Leonida Lvovicha Kerbera Tupolyevska sharaga ye dekilka ryadkiv prisvyachenih Nekrasovu v cej skladnij period jogo zhittya Oleksandr Ivanovich Nekrasov avtor fundamentalnogo kursu teoretichnoyi mehaniki Perebuvayuchi u vidryadzhenni v SShA potrapiv v avtomobilnu katastrofu j ledve vizhiv Povernuvsya invalidom na Batkivshini vznav sho vin agent FBR za sho i otrimav 10 rokiv Cherez shok vid katastrofi zberig tilki dvi dilyanki pam yati bezdoganno pracyuvav nad teoretichnoyu mehanikoyu ta zgaduvav pro pashalni zautreni gimnazistok pirizhki vid Filippova pro Nadsona Igorya Severyanina zhurnal Stolicya ta sadiba a najbilshe perezhivav za kishechku yaka zostalasya vdoma koli jogo povezli na Lub yanku Tupolyev rozporyadivsya oberigati jogo naskilki ce bulo mozhlivo v nashah umovah vid zitknennya z tyuremnikami zhodnoyu praktichnoyu robotoyu ne zavantazhuvati Sidiv Oleksandr Ivanovich v okremij kimnati za velikim stareznim byuro teper take pobachish hiba sho v Yasnij Polyani chi Lutovinovi ta pisav svij kurs Koli jogo zvilnili nepridatnogo do zhittya starika Tupolyev do vlashtuvannya jomu zhitla vzyav do sebe dodomu Potim na naberezhnij Gorkogo jomu dali kvartiru tudi dostavili zi shovisha MVS starovinni mebli a dali kishechku ta ekonomku loyalnist yakih mabut ne viklikala sumniviv U 1943 1956 rokah pracyuvav konsultantom teoretichnoyi ta rozrahunkoyi chastini OKB 156 yake ocholyuvav Andrij Mikolajovich Tupolyev Odnochasno vid 1945 roku Nekrasov ocholyuvav viddil aeromehaniki Pomer na 74 mu roci zhittya Pohovano v Moskvi na P yatnickomu kladovishi Naukova diyalnist1906 roku Nekrasov napisav pracyu Teoriya suputnikiv Yupitera za yaku jomu prisudili zolotu medal Osnovni naukovi praci stosuyutsya teoriyi hvil na poverhni vazhkoyi nestiskuvanoyi ridini Doslidzhuvav difuziyu vihoru u v yazkij ridini zadachu pro samodovilni kolivannya krila litaka ta in U matematici doslidzhuvav ta iz simetrichnim yadrom Odnim iz pershih stav shiroko zastosovuvati teoriyu funkcij kompleksnoyi zminnoyi v teoretichnih i prikladnih pitannyah 1932 roku Nekrasova obrali chlenom korespondentom AN SRSR a 30 listopada 1946 roku akademikom Premiyi ta nagorodi1922 roku Nekrasova pershim sered uchenih vidznacheno za pracyu Pro hvili ustalenogo viglyadu na poverhni vazhkoyi ridini 1945 roku nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1947 roku nadano pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki ta tehniki RRFSR 1952 roku prisudzheno Stalinsku premiyu za pracyu Tochna teoriya hvil ustalenogo viglyadu na poverhni vazhkoyi ridini LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 308 Borodin A I Bugaj A S Biograficheskij slovar deyatelej v oblasti matematiki K 1979 S 363 364 PrimitkiNekrasov Aleksandr Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 http www necropol org dmitriev nekrasov htmlPosilannyaRektor Ivano Voznesenskogo politehnichnogo institutu Oleksandr Ivanovich Nekrasov Biografiya Represiyi uchenih Biografichni materiali Tupolyevska sharaga v malyunkah Kerber Leonid Tupolyevska sharaga

Дата публікації:
Топ