Недригайлівська сотня адміністративно територіальна та військова одиниця Сумського полку в Слобідській Україні Сотенний

Недригайлівська сотня – адміністративно-територіальна та військова одиниця Сумського полку в Слобідській Україні. Сотенний центр – місто Недригайлів (тепер смт Недригайлів Недригайлівського району Сумської області). Обіймала західну територію Сумського полку, межуючи з кордоном Гетьманщини (Костянтинівська сотня).

Історія

Дригайлів заснований 1639 польським урядником Кшиштофом Сіножацьким на річці Сулі при впадіння в неї річки Дригайлихи. 1644 Дригайлів переданий московській стороні і перейменований на Недригайлів. За кілька років відбулася ротація українського населення за рахунок відселення до Речі Посполитої та осадження нових переселенців.

Сотня відома за участю в повстанні Гетьмана України Івана Брюховецького 1668 та завдяки Сіверсько-слобідському походу короля Швеції Карла ХІІ і Гетьмана України Іоанна Мазепи.

Місто перебувало під подвійним врядуванням: старшинсько-козацьким (традиційним українським) і воєводським (окупаційним московським).

Сотня ліквідована 1765 шляхом анексії адміністративних слобідських полків з боку Московщини.

Сотники

Семенов Павло (?-1668 – 1669-?), одночасно – недригайлівський воєвода (до 19.02.1669);
Власов Мирон (?-1697-?);
Іваницький Іван Дмитрович (?-1699-?, можливо загинув 08.06.1708);
Кондратьєв Іван Петрович(?) (? – до 1747);
Кондратьєв Василь Іванович (1747 (25.08.1748) – 24.10.1763-?);
Косовцов Василь – ваканс-сотник (24.10.1763 – 1766?).

Старшини та служителі

Кондратьєв Василь Іванович (26.01.1744 – 25.08.1748) – підпрапорний;
Пошутилін Юхим (?-1708-?) – пушкар Недригайлівської фортеці;
Бойко Яків (?-1690-?) – війт міста Недригайлова.

Джерела

Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр. – К.: «Наш Час». – 488 с.
Корнієнко О.М. Список полковників, полкових і сотенних старшин і служителів Сумського слобідського козацького полку (1659-1766) // Запорозька Січ і Українське козацтво: Зб. наук. праць. Ред. колегія: В.В. Кривошея (голова). – К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013. – 240 с.