Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Небулій Nebulium від лат nebula туман туманність гіпотетичний хімічний елемент існування якого передбачалося раніше але

Небулій

Небулій

Небулій ( Nebulium, від лат. nebula - туман, туманність) - гіпотетичний хімічний елемент, існування якого передбачалося раніше, але який надалі був визначений як іонізований кисень. Існування цього елемента передбачалося за спостереженнями його емісійних спектральних ліній у спектрах деяких дифузних газових туманностей, які не ототожнювалися зі спектрами жодного з відомих хімічних елементів .

image
Туманність Котяче Око (NGC 6543) у сузір'ї Дракона . Зелені області, що світяться — області випромінювання дворазово іонізованого атома кисню O 2+ .

Історія

У 1868 році англійський астроном і піонер застосування спектроскопа в астрономії Вільям Гаґґінс спостерігав у зеленій частині спектра газових туманностей кілька спектральних ліній із довжинами хвиль 3726; 3729; 4959 та 5007 ангстрем (372,6; 372,9; 495,9 та 500,7 нм). Дві з них з довжинами хвиль 495,9 та 500,7 нм були найбільш яскравими . Ці лінії тоді не вдалося приписати жодному з відомих на той час хімічних елементів. Гаґґінс припустив, що ці лінії належать невідомому хімічному елементу, це припущення підкріплювало відкриття гелію спочатку спектроскопічним методом на Сонці 1868 року, і лише через 27 років, 1895 року, Землі.

Власне назва "небулій" або "небулум" або "нефелій" вперше була згадана дружиною астронома Маргарет Ліндсей Гаґґінс у короткому повідомленні в 1898 році, але вона стверджувала, що її чоловік використовував цю назву і раніше .

В 1911 Джон Вільям Ніколсон припустив, що всі відомі елементи складаються з чотирьох протоелементів, одним з яких є небулій .

Визначення атомних номерів хімічних елементів ( зарядових чисел ядер) Генрі Мозлі у 1913 році та положення їх у періодичній таблиці майже не залишили місця для нового елементу .

У 1914 році французькі астрономи спробували визначити атомну вагу гіпотетичного небулія. За їх даними, він мав атомну вагу 2,74 для елементу з довжиною хвиль спектральної лінії близько 372 нм і трохи нижчою величиною для лінії 500,7 нм, що імовірно вказувало на існування двох елементів, що породжують спостерігається спектр туманностей .

У 1927 році американський астрофізик А. Боуен, який займався ультрафіолетовою спектроскопією, дізнавшись про загадкові зелені лінії в спектрі туманностей припустив, що ці лінії відповідають забороненим переходам в атомах відомих елементів. Він потім показав, що ці лінії відповідають забороненим переходам в атомах дворазово іонізованого кисню, а не гіпотетичному небулію . Такі переходи можуть відбуватися лише в умовах надзвичайно розрідженого газу, що існує в газових туманностях, при тисках, що недосяжні в лабораторних умовах навіть для надвисокого вакууму. Таким чином, небулій був закритий. Як висловився Генрі Норріс Расселл, " Небуліум розчинився в повітрі ".

Примітки

  1. Небулий // Энциклопедия астрономии. — Москва : Наука, 1998. — С. 240.
  2. Huggins, William; Miller, William A. (1864). On the Spectra of some of the Nebulae. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 154: 437—444. Bibcode:1864RSPT..154..437H. doi:10.1098/rstl.1864.0013. JSTOR 108876.
  3. Huggins, Margaret L. (1898). .... Teach me how to name the .... light. Astrophysical Journal. 8: 54. Bibcode:1898ApJ.....8R..54H. doi:10.1086/140540.
  4. Nicholson, John William (1911). . Philosophical Magazine. 22 (132): 864—889. doi:10.1080/14786441208637185. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  5. McCormmach, Russell (1966). The atomic theory of John William Nicholson. . 3 (2): 160—184. doi:10.1007/BF00357268.
  6. Heilbron, John L. (1966). The Work of H. G. J. Moseley. . 57 (3): 336—364. doi:10.1086/350143. JSTOR 228365.
  7. Buisson, Hervé; Fabry, Charles; Bourget, Henry (1914). An application of interference to the study of the Orion nebula. Astrophysical Journal. 40: 241—258. Bibcode:1914ApJ....40..241B. doi:10.1086/142119.
  8. Bowen, Ira Sprague (1927). The Origin of the Nebulium Spectrum. Nature. 120 (3022): 473. Bibcode:1927Natur.120..473B. doi:10.1038/120473a0.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nebulij Nebulium vid lat nebula tuman tumannist gipotetichnij himichnij element isnuvannya yakogo peredbachalosya ranishe ale yakij nadali buv viznachenij yak ionizovanij kisen Isnuvannya cogo elementa peredbachalosya za sposterezhennyami jogo emisijnih spektralnih linij u spektrah deyakih difuznih gazovih tumannostej yaki ne ototozhnyuvalisya zi spektrami zhodnogo z vidomih himichnih elementiv Tumannist Kotyache Oko NGC 6543 u suzir yi Drakona Zeleni oblasti sho svityatsya oblasti viprominyuvannya dvorazovo ionizovanogo atoma kisnyu O 2 IstoriyaU 1868 roci anglijskij astronom i pioner zastosuvannya spektroskopa v astronomiyi Vilyam Gaggins sposterigav u zelenij chastini spektra gazovih tumannostej kilka spektralnih linij iz dovzhinami hvil 3726 3729 4959 ta 5007 angstrem 372 6 372 9 495 9 ta 500 7 nm Dvi z nih z dovzhinami hvil 495 9 ta 500 7 nm buli najbilsh yaskravimi Ci liniyi todi ne vdalosya pripisati zhodnomu z vidomih na toj chas himichnih elementiv Gaggins pripustiv sho ci liniyi nalezhat nevidomomu himichnomu elementu ce pripushennya pidkriplyuvalo vidkrittya geliyu spochatku spektroskopichnim metodom na Sonci 1868 roku i lishe cherez 27 rokiv 1895 roku Zemli Vlasne nazva nebulij abo nebulum abo nefelij vpershe bula zgadana druzhinoyu astronoma Margaret Lindsej Gaggins u korotkomu povidomlenni v 1898 roci ale vona stverdzhuvala sho yiyi cholovik vikoristovuvav cyu nazvu i ranishe V 1911 Dzhon Vilyam Nikolson pripustiv sho vsi vidomi elementi skladayutsya z chotiroh protoelementiv odnim z yakih ye nebulij Viznachennya atomnih nomeriv himichnih elementiv zaryadovih chisel yader Genri Mozli u 1913 roci ta polozhennya yih u periodichnij tablici majzhe ne zalishili miscya dlya novogo elementu U 1914 roci francuzki astronomi sprobuvali viznachiti atomnu vagu gipotetichnogo nebuliya Za yih danimi vin mav atomnu vagu 2 74 dlya elementu z dovzhinoyu hvil spektralnoyi liniyi blizko 372 nm i trohi nizhchoyu velichinoyu dlya liniyi 500 7 nm sho imovirno vkazuvalo na isnuvannya dvoh elementiv sho porodzhuyut sposterigayetsya spektr tumannostej U 1927 roci amerikanskij astrofizik A Bouen yakij zajmavsya ultrafioletovoyu spektroskopiyeyu diznavshis pro zagadkovi zeleni liniyi v spektri tumannostej pripustiv sho ci liniyi vidpovidayut zaboronenim perehodam v atomah vidomih elementiv Vin potim pokazav sho ci liniyi vidpovidayut zaboronenim perehodam v atomah dvorazovo ionizovanogo kisnyu a ne gipotetichnomu nebuliyu Taki perehodi mozhut vidbuvatisya lishe v umovah nadzvichajno rozridzhenogo gazu sho isnuye v gazovih tumannostyah pri tiskah sho nedosyazhni v laboratornih umovah navit dlya nadvisokogo vakuumu Takim chinom nebulij buv zakritij Yak vislovivsya Genri Norris Rassell Nebulium rozchinivsya v povitri PrimitkiNebulij Enciklopediya astronomii Moskva Nauka 1998 S 240 Huggins William Miller William A 1864 On the Spectra of some of the Nebulae Philosophical Transactions of the Royal Society of London 154 437 444 Bibcode 1864RSPT 154 437H doi 10 1098 rstl 1864 0013 JSTOR 108876 Huggins Margaret L 1898 Teach me how to name the light Astrophysical Journal 8 54 Bibcode 1898ApJ 8R 54H doi 10 1086 140540 Nicholson John William 1911 Philosophical Magazine 22 132 864 889 doi 10 1080 14786441208637185 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2022 McCormmach Russell 1966 The atomic theory of John William Nicholson 3 2 160 184 doi 10 1007 BF00357268 Heilbron John L 1966 The Work of H G J Moseley 57 3 336 364 doi 10 1086 350143 JSTOR 228365 Buisson Herve Fabry Charles Bourget Henry 1914 An application of interference to the study of the Orion nebula Astrophysical Journal 40 241 258 Bibcode 1914ApJ 40 241B doi 10 1086 142119 Bowen Ira Sprague 1927 The Origin of the Nebulium Spectrum Nature 120 3022 473 Bibcode 1927Natur 120 473B doi 10 1038 120473a0 Div takozhKoronij Gelij Zaboroneni liniyi Dvichi ionizovanij kisen

Дата публікації:
Топ