Національно-персональна автономія — форма врахування і реалізації в етнонаціональній політиці прав та інтересів національних меншин, різновид національно-політичної.
За задумом австрійських соціал-демократів О. Бауера та К. Реннера — духовних батьків ідеї екстериторіальної автономії, акцент на персональності мав забезпечити поєднання інтересів особистості, нації і держави, не ставлячи під загрозу цілісність останньої. Входження індивіда в ту чи іншу спільноту на добровільних засадах забезпечувало новостворюваним національним союзам статус колективної юридичної особи. Першим у світовій практиці законом про національно-персональну автономію був Закон Української Народної Республіки про національно-персональну автономію, прийнятий Українською Центральною Радою 22 (9) січня 1918 року.
Найпослідовніших прихильників ідея національно-персональної автономії знайшла в Україні. У резолюції З'їзду поневолених народів Росії, проведеного в Києві у вересні 1917, зазначалося, що національно-територіальна автономія «не вирішує остаточно питання національних меншостей та малих націй». Доповненням до неї мала стати національно-персональна автономія. Ідея була матеріалізована в прийнятому Українською Центральною Радою 22 (9) січня 1918 Законі Української Народної Республіки про національно-персональну автономію. Закон автоматично надавав право на національно-персональну автономію великоруській, єврейській та польській націям; білорус., чеська, молдов., нім., татар., грец. й болг. меншини могли скористатися цим правом за умови подання на розгляд Ген. суду спеціальної заяви з 10 тис. підписів. Кожна з національних меншин, відповідно до закону, могла утворити Національний союз, члени якого заносилися в іменні списки, а вони в сукупності становили Національний кадастр. Нац. союзові надавалися права законодавчої ініціативи й урядування в межах компетенції, встановленої Установчими зборами. За своїм правовим статусом органи Національного союзу вважалися державними.
Названий закон був першим у світовій практиці законом про національно-персональну автономію, який мав конституційний характер; він увійшов окремою частиною в Конституцію Української Народної Республіки (квітень 1918). Однак в умовах громадянської війни в Україні 1917—1921 реалізувати цю модель не вдалося. Гетьман. уряд Павла Скоропадського закон про Н.-п.а. скасував. Директорія УНР його відновила, але час її існування виявився нетривалим. Радянська влада до національно-персональної автономії ставилася різко негативно.
Джерела та література
- Я. В. Верменич. Національно-персональна автономія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
Посилання
- Автономія національно-персональна // ВУЕ
- Закон про національно-персональну автономію 1918 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Див. також
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalno personalna avtonomiya forma vrahuvannya i realizaciyi v etnonacionalnij politici prav ta interesiv nacionalnih menshin riznovid nacionalno politichnoyi Za zadumom avstrijskih social demokrativ O Bauera ta K Rennera duhovnih batkiv ideyi eksteritorialnoyi avtonomiyi akcent na personalnosti mav zabezpechiti poyednannya interesiv osobistosti naciyi i derzhavi ne stavlyachi pid zagrozu cilisnist ostannoyi Vhodzhennya individa v tu chi inshu spilnotu na dobrovilnih zasadah zabezpechuvalo novostvoryuvanim nacionalnim soyuzam status kolektivnoyi yuridichnoyi osobi Pershim u svitovij praktici zakonom pro nacionalno personalnu avtonomiyu buv Zakon Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pro nacionalno personalnu avtonomiyu prijnyatij Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu 22 9 sichnya 1918 roku Najposlidovnishih prihilnikiv ideya nacionalno personalnoyi avtonomiyi znajshla v Ukrayini U rezolyuciyi Z yizdu ponevolenih narodiv Rosiyi provedenogo v Kiyevi u veresni 1917 zaznachalosya sho nacionalno teritorialna avtonomiya ne virishuye ostatochno pitannya nacionalnih menshostej ta malih nacij Dopovnennyam do neyi mala stati nacionalno personalna avtonomiya Ideya bula materializovana v prijnyatomu Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu 22 9 sichnya 1918 Zakoni Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pro nacionalno personalnu avtonomiyu Zakon avtomatichno nadavav pravo na nacionalno personalnu avtonomiyu velikoruskij yevrejskij ta polskij naciyam bilorus cheska moldov nim tatar grec j bolg menshini mogli skoristatisya cim pravom za umovi podannya na rozglyad Gen sudu specialnoyi zayavi z 10 tis pidpisiv Kozhna z nacionalnih menshin vidpovidno do zakonu mogla utvoriti Nacionalnij soyuz chleni yakogo zanosilisya v imenni spiski a voni v sukupnosti stanovili Nacionalnij kadastr Nac soyuzovi nadavalisya prava zakonodavchoyi iniciativi j uryaduvannya v mezhah kompetenciyi vstanovlenoyi Ustanovchimi zborami Za svoyim pravovim statusom organi Nacionalnogo soyuzu vvazhalisya derzhavnimi Nazvanij zakon buv pershim u svitovij praktici zakonom pro nacionalno personalnu avtonomiyu yakij mav konstitucijnij harakter vin uvijshov okremoyu chastinoyu v Konstituciyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki kviten 1918 Odnak v umovah gromadyanskoyi vijni v Ukrayini 1917 1921 realizuvati cyu model ne vdalosya Getman uryad Pavla Skoropadskogo zakon pro N p a skasuvav Direktoriya UNR jogo vidnovila ale chas yiyi isnuvannya viyavivsya netrivalim Radyanska vlada do nacionalno personalnoyi avtonomiyi stavilasya rizko negativno Dzherela ta literaturaYa V Vermenich Nacionalno personalna avtonomiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 PosilannyaAvtonomiya nacionalno personalna VUE Zakon pro nacionalno personalnu avtonomiyu 1918 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Div takozhEtnichna avtonomiya Nacionalno kulturna avtonomiya Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2012