Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Науково дослідний інститут історії української культури імені академіка Д Багалія науково дослідна установа для вивчення

Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія

Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія

Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Д. Багалія — науково-дослідна установа для вивчення історії культури українського народу.

Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія
Основні дані
Засновано грудень 1929
Ліквідовано січень 1934
Країна image СРСР
Тип академічна установа[d]

Початково створений як науково-дослідна кафедра історії України при Харківському інституті народної освіти (1921). У грудні 1929 року кафедра була реорганізована в Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія, що був зліквідований у січні 1934 року.

Знаходився у Харкові.

Історія створення та діяльності

У жовтні 1921 відповідно до постанови Народного комісаріату освіти УСРР була створена науково-дослідна кафедра історії України. Фактично вона почала працювати від березня 1922 року.

У 1921—1923 роках кафедра мала секції:

  • історії України, що її очолював Д. Багалій; її підсекції очолювали:
  • історії України — В.Барвінський,
  • історії українського мистецтва — С.Таранушенко.
  • літературно-етнографічну секцію, на чолі із М. Сумцовим, пізніше — О. Вєтуховим (згодом перейменовану на секцію етнології та краєзнавства); поділялася на підсекції

1925—1929 етнолого-краєзнавча секція мала три підсекції:

  • матеріальної культури (керівник — В. Білецька),
  • духовної культури (керівник — А. Ковалівський),
  • краєзнавства (керівник — П. Г. Ковалівський).

Підсекція історії українського мистецтва у грудні 1923 була приєднана до літературно-етнографічної секції, а пізніше віднесена до кафедри мистецтвознавства при ВУАН у Києві і стала її Харківською філією.

У грудні 1924 на основі підсекції історії українського письменства створена нова кафедра Харківського інституту народної освіти.

1925—1926 року секція російської історії кафедри історії європейської культури була приєднана до кафедри Д.Багалія. Новостворена секція історії українського права виокремлена в окрему кафедру Харківського інституту народної освіти.

У 1924—26 науково-дослідна кафедра мала секції

  • історії Росії,
  • історії України,
  • етнології та краєзнавства та
  • історії українського права.

1926—1929 —

  • історії України,
  • етнології та краєзнавства й
  • Одеську філію, що нею керував — М. Слабченко (після його арешту у кінці 1929 філія фактично перестала існувати вже у 1930 році).

1926 року кафедра перейменована на кафедру історії української культури, 1927 кафедрі присвоєно ім’я засновника — Д.Багалія.

На цій основі у грудні 1929 року, з приєднанням історичної секції Ніжинської кафедри історії культури та секції історії України Дніпропетровської кафедри українознавства, і був організований Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія.

Директором інституту спочатку був Д.Багалій, потім — Д. Похилевич (1933-1934), далі — К. Гуслистий (т. в.о. директора у 1934).

Інститут мав сектори:

  • передкапіталістичної історії України,
  • епохи промислового капіталізму,
  • імперіалізму,
  • соціалістичного будівництва та
  • історії народів СРСР.

На базі етнолого-краєзнавчої секції був створений Український науково-дослідний інститут історії матеріальної культури НКО УСРР на чолі із О. Федоровським, що мав секції археології, етнології, етнографії, мистецтвознавства, історії техніки.

1933 року інститути об'єднані у єдиний Харківський Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія.
Він мав сектори:

  • первісного суспільства,
  • рабовласництва,
  • феодалізму, капіталізму,
  • імперіалізму й
  • соціалістичного будівництва;

відділи: археології, антропології та етнографії, мистецтва;
кабінети: історіографії, джерелознавства, бібліографії і спеціальних історичних дисциплін.

У 1922—1933 роках при науково-дослідній кафедрі, а потім інституті діяли комісії: історії Слобожанщини (керівник — Д. Багалій), бібліографічна (керівник — А. І. Козаченко), техніки історичного дослідження (керівник — В. І. Веретенников) та аспірантська. До складу останньої входили наукові керівники аспірантів.

Крім згаданих, на кафедрі, а потім у інституті дослідження провадили: О. Багалій-Татаринова, О. Водолажченко, Р. Данковська, В. Дубровський, І. Єрофеїв, , С. Королівський, , М. Максимейко, О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко, В. Романовський, М. Рубінштейн, Д. Соловей, В. Щепотьєв, М. Яворський, Є. Шманкевич та ін.

Діяльність

Співробітники установи досліджували різноманітні теми, серед іншого соціально-економічну та політичну історію України 17—19 ст., питання з історії матеріальної і духовної культури українського народу, зокрема історії національного мистецтва, науки та літератури.

Репресії

Інститут був зліквідований у січні 1934 року.
За різними звинуваченнями багатьох працівників науково-дослідної кафедри та інституту було репресовано, як під час діяльності інституту, так і після його ліквідації.

Були репресовані:

та інші.

Емігрували:

та інші.

Примітки

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika D Bagaliya naukovo doslidna ustanova dlya vivchennya istoriyi kulturi ukrayinskogo narodu Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Dmitra Bagaliya Osnovni dani Zasnovano gruden 1929 Likvidovano sichen 1934 Krayina SRSRTip akademichna ustanova d Pochatkovo stvorenij yak naukovo doslidna kafedra istoriyi Ukrayini pri Harkivskomu instituti narodnoyi osviti 1921 U grudni 1929 roku kafedra bula reorganizovana v Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Dmitra Bagaliya sho buv zlikvidovanij u sichni 1934 roku Znahodivsya u Harkovi Istoriya stvorennya ta diyalnostiU zhovtni 1921 vidpovidno do postanovi Narodnogo komisariatu osviti USRR bula stvorena naukovo doslidna kafedra istoriyi Ukrayini Faktichno vona pochala pracyuvati vid bereznya 1922 roku U 1921 1923 rokah kafedra mala sekciyi istoriyi Ukrayini sho yiyi ocholyuvav D Bagalij yiyi pidsekciyi ocholyuvali istoriyi Ukrayini V Barvinskij istoriyi ukrayinskogo mistectva S Taranushenko literaturno etnografichnu sekciyu na choli iz M Sumcovim piznishe O Vyetuhovim zgodom perejmenovanu na sekciyu etnologiyi ta krayeznavstva podilyalasya na pidsekciyi arheologiyi i etnografiyi kerivniki O Fedorovskij ta O Vyetuhov ta istoriyi ukrayinskogo pismenstva kerivnik O Bileckij 1925 1929 etnologo krayeznavcha sekciya mala tri pidsekciyi materialnoyi kulturi kerivnik V Bilecka duhovnoyi kulturi kerivnik A Kovalivskij krayeznavstva kerivnik P G Kovalivskij Pidsekciya istoriyi ukrayinskogo mistectva u grudni 1923 bula priyednana do literaturno etnografichnoyi sekciyi a piznishe vidnesena do kafedri mistectvoznavstva pri VUAN u Kiyevi i stala yiyi Harkivskoyu filiyeyu U grudni 1924 na osnovi pidsekciyi istoriyi ukrayinskogo pismenstva stvorena nova kafedra Harkivskogo institutu narodnoyi osviti 1925 1926 roku sekciya rosijskoyi istoriyi kafedri istoriyi yevropejskoyi kulturi bula priyednana do kafedri D Bagaliya Novostvorena sekciya istoriyi ukrayinskogo prava viokremlena v okremu kafedru Harkivskogo institutu narodnoyi osviti U 1924 26 naukovo doslidna kafedra mala sekciyi istoriyi Rosiyi istoriyi Ukrayini etnologiyi ta krayeznavstva ta istoriyi ukrayinskogo prava 1926 1929 istoriyi Ukrayini etnologiyi ta krayeznavstva j Odesku filiyu sho neyu keruvav M Slabchenko pislya jogo areshtu u kinci 1929 filiya faktichno perestala isnuvati vzhe u 1930 roci 1926 roku kafedra perejmenovana na kafedru istoriyi ukrayinskoyi kulturi 1927 kafedri prisvoyeno im ya zasnovnika D Bagaliya Na cij osnovi u grudni 1929 roku z priyednannyam istorichnoyi sekciyi Nizhinskoyi kafedri istoriyi kulturi ta sekciyi istoriyi Ukrayini Dnipropetrovskoyi kafedri ukrayinoznavstva i buv organizovanij Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Dmitra Bagaliya Direktorom institutu spochatku buv D Bagalij potim D Pohilevich 1933 1934 dali K Guslistij t v o direktora u 1934 Institut mav sektori peredkapitalistichnoyi istoriyi Ukrayini epohi promislovogo kapitalizmu imperializmu socialistichnogo budivnictva ta istoriyi narodiv SRSR Na bazi etnologo krayeznavchoyi sekciyi buv stvorenij Ukrayinskij naukovo doslidnij institut istoriyi materialnoyi kulturi NKO USRR na choli iz O Fedorovskim sho mav sekciyi arheologiyi etnologiyi etnografiyi mistectvoznavstva istoriyi tehniki 1933 roku instituti ob yednani u yedinij Harkivskij Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika Dmitra Bagaliya Vin mav sektori pervisnogo suspilstva rabovlasnictva feodalizmu kapitalizmu imperializmu j socialistichnogo budivnictva viddili arheologiyi antropologiyi ta etnografiyi mistectva kabineti istoriografiyi dzhereloznavstva bibliografiyi i specialnih istorichnih disciplin U 1922 1933 rokah pri naukovo doslidnij kafedri a potim instituti diyali komisiyi istoriyi Slobozhanshini kerivnik D Bagalij bibliografichna kerivnik A I Kozachenko tehniki istorichnogo doslidzhennya kerivnik V I Veretennikov ta aspirantska Do skladu ostannoyi vhodili naukovi kerivniki aspirantiv Krim zgadanih na kafedri a potim u instituti doslidzhennya provadili O Bagalij Tatarinova O Vodolazhchenko R Dankovska V Dubrovskij I Yerofeyiv S Korolivskij M Maksimejko O Ogloblin N Polonska Vasilenko V Romanovskij M Rubinshtejn D Solovej V Shepotyev M Yavorskij Ye Shmankevich ta in DiyalnistSpivrobitniki ustanovi doslidzhuvali riznomanitni temi sered inshogo socialno ekonomichnu ta politichnu istoriyu Ukrayini 17 19 st pitannya z istoriyi materialnoyi i duhovnoyi kulturi ukrayinskogo narodu zokrema istoriyi nacionalnogo mistectva nauki ta literaturi RepresiyiInstitut buv zlikvidovanij u sichni 1934 roku Za riznimi zvinuvachennyami bagatoh pracivnikiv naukovo doslidnoyi kafedri ta institutu bulo represovano yak pid chas diyalnosti institutu tak i pislya jogo likvidaciyi Buli represovani Vodolazhchenko Olga Gavrilivna Fedorovskij Oleksandr Semenovich Kovalivskij Andrij Petrovich Slabchenko Mihajlo Yelisejovich Maksimejko Mikola Oleksijovich Romanovskij Viktor Oleksandrovich Shepotyev Volodimir Oleksandrovich Yavorskij Matvij Ivanovich Shmankevich Yevgen Ivanovich Rizhenko Yakiv Omelyanovich Trachevskij Gnat Mitrofanovich Bachinskij Mihajlo Opanasovich Gordiyevskij Mihajlo Ivanovich Buzinnij Oleksandr Tihonovich Pogorilij Ivan Ivanovich Barvinskij Viktor Oleksandrovich Berchenko Yevgeniya Vasilivna Mezhberg Naum Isakovich Surovcova Nadiya Vitaliyivna ta inshi Emigruvali Ogloblin Oleksandr Petrovich Polonska Vasilenko Nataliya Dmitrivna Solovej Dmitro Fedorovich ta inshi PrimitkiDzherela ta literaturaBogdashina O M Diyalnist Harkivskoyi naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika D I Bagaliya 1921 1934 rr Harkiv 1994 196 s O M Bog da shi na O V Yurko va Naukovo doslidnij institut istoriyi ukrayinskoyi kulturi imeni akademika D Bagaliya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 225 226 ISBN 978 966 00 1061 1 Posilannya

Дата публікації:
Топ