Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2019) |
Наука в Угорщині активно розвивається з XIX століття. До початку XXI століття найбільшим науковим центром є Будапешт, там розташовані провідні наукові установи Угорщини: Угорська академія наук і . У 2004 році в країні було 18 державних університетів, 5 церковних університетів, 1 приватний університет. До числа найбільших університетів відносяться розташовані в Будапешті Університет імені Лоранда Етвеша, , Університет технології і економіки, , , , , Обудський університет. Великі університети розташовані також у містах Печ, Дебрецен, Мішкольц, Сегед та інших. Серед найбільших бібліотек — розташовані в Будапешті Національна бібліотека ім. Ф. Сечені, бібліотеки Угорської академії наук, Угорського парламенту, а також бібліотеки університетів, музеїв тощо. 13 представників Угорщини стали лауреатами Нобелівської премії.
Історія
Природничі науки
Однією з перших серйозних природничих праць Угорщини стала «Угорська енциклопедія», складена в 1653 році педагогом і філософом Яношем Апацаї. У XVIII столітті природничі науки стали викладатися у вищих школах і колегіумах. Серед видатних професорів того часу були математик П. Мако, астроном М. Хеллі, статистик І. Хатвані, історик медицини В. Веспремі, механік і математик Я. А. Сегнер. Одним з перших вчених у галузі сільського господарства був С. Тешшедик, який у 1797 році заснував вищу сільськогосподарську школу в Кестхеї — «Георгікон».
У 1825 році була заснована Угорська академія наук. В 1-й половині XIX століття істотних успіхів домігся дослідник угорської флори П. Китайбель. П. Вашархеї написав ряд робіт з регулювання річок. Серед відомих математиків 1-ї половини XIX століття був Ф. Бояї і його син Я.Бояї, що став одним із відкривачів неевклідової геометрії. Медик І. Земмельвайс став одним з основоположників асептики.
У другій половині XIX століття активно розвивається угорська промисловість, що спричинило за собою розвиток пов'язаних галузей науки. У 1861 році фізик А. Єдлик сконструював електричний генератор. Його учень Л. Етвеш займався поверхневим натягом, довів рівність гравітаційної та інертної мас. Фізик і інженер І. Броді на початку XX століття займався дослідженнями в галузі квантової теорії твердого тіла і фізичного статистики, він довів до серійного виробництва криптонову лампу. П. Шеленьї займався важливими дослідженнями в області інтерференції світла.
Серед математиків кінця XIX — початку XX ст. великих успіхів досягли такі вчені: Д. Кеніг (алгебра і теорія множин), Л. Фейер (підсумовування рядів Фур'є), Ф. Ріс (теорія функціональних просторів і топології), А. Хаар (теорія ортогональних систем функцій), К. Йордан (теорія ймовірностей та математична статистика), М. Фекете, Д. Пойа та інші. М. Конкою-Тегу зробив значний внесок у розвиток угорської астрономії.
Примітки
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2006. — Т. 5. Великий князь — Восходящий узел орбиты. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
- . www.mta.hu. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2019 Nauka v Ugorshini aktivno rozvivayetsya z XIX stolittya Do pochatku XXI stolittya najbilshim naukovim centrom ye Budapesht tam roztashovani providni naukovi ustanovi Ugorshini Ugorska akademiya nauk i U 2004 roci v krayini bulo 18 derzhavnih universitetiv 5 cerkovnih universitetiv 1 privatnij universitet Do chisla najbilshih universitetiv vidnosyatsya roztashovani v Budapeshti Universitet imeni Loranda Etvesha Universitet tehnologiyi i ekonomiki Obudskij universitet Veliki universiteti roztashovani takozh u mistah Pech Debrecen Mishkolc Seged ta inshih Sered najbilshih bibliotek roztashovani v Budapeshti Nacionalna biblioteka im F Secheni biblioteki Ugorskoyi akademiyi nauk Ugorskogo parlamentu a takozh biblioteki universitetiv muzeyiv tosho 13 predstavnikiv Ugorshini stali laureatami Nobelivskoyi premiyi Budivlya Ugorskoyi akademiyi nauk u Budapeshti Budivlya Nacionalnoyi biblioteki im F Secheni v Budajskomu zamku Korpus fakultetu prava i politichnih nauk Budapeshtskogo universitetuIstoriyaPrirodnichi nauki Odniyeyu z pershih serjoznih prirodnichih prac Ugorshini stala Ugorska enciklopediya skladena v 1653 roci pedagogom i filosofom Yanoshem Apacayi U XVIII stolitti prirodnichi nauki stali vikladatisya u vishih shkolah i kolegiumah Sered vidatnih profesoriv togo chasu buli matematik P Mako astronom M Helli statistik I Hatvani istorik medicini V Vespremi mehanik i matematik Ya A Segner Odnim z pershih vchenih u galuzi silskogo gospodarstva buv S Teshshedik yakij u 1797 roci zasnuvav vishu silskogospodarsku shkolu v Kestheyi Georgikon U 1825 roci bula zasnovana Ugorska akademiya nauk V 1 j polovini XIX stolittya istotnih uspihiv domigsya doslidnik ugorskoyi flori P Kitajbel P Vasharheyi napisav ryad robit z regulyuvannya richok Sered vidomih matematikiv 1 yi polovini XIX stolittya buv F Boyayi i jogo sin Ya Boyayi sho stav odnim iz vidkrivachiv neevklidovoyi geometriyi Medik I Zemmelvajs stav odnim z osnovopolozhnikiv aseptiki U drugij polovini XIX stolittya aktivno rozvivayetsya ugorska promislovist sho sprichinilo za soboyu rozvitok pov yazanih galuzej nauki U 1861 roci fizik A Yedlik skonstruyuvav elektrichnij generator Jogo uchen L Etvesh zajmavsya poverhnevim natyagom doviv rivnist gravitacijnoyi ta inertnoyi mas Fizik i inzhener I Brodi na pochatku XX stolittya zajmavsya doslidzhennyami v galuzi kvantovoyi teoriyi tverdogo tila i fizichnogo statistiki vin doviv do serijnogo virobnictva kriptonovu lampu P Shelenyi zajmavsya vazhlivimi doslidzhennyami v oblasti interferenciyi svitla Sered matematikiv kincya XIX pochatku XX st velikih uspihiv dosyagli taki vcheni D Kenig algebra i teoriya mnozhin L Fejer pidsumovuvannya ryadiv Fur ye F Ris teoriya funkcionalnih prostoriv i topologiyi A Haar teoriya ortogonalnih sistem funkcij K Jordan teoriya jmovirnostej ta matematichna statistika M Fekete D Poja ta inshi M Konkoyu Tegu zrobiv znachnij vnesok u rozvitok ugorskoyi astronomiyi PrimitkiBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2006 T 5 Velikij knyaz Voshodyashij uzel orbity S storinki ISBN 5 85270 334 6 ros www mta hu Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 17 zhovtnya 2015