Народна судова палата (нім. Volksgerichtshof) — вищий судовий орган Третього рейху.
Створений декретом від 24 квітня 1934 року, незабаром після Підпалу Рейхстагу, як надзвичайний суд, який займався розглядом справ про державну зраду, шпигунство і інші політичні злочини. Члени суду призначалися Адольфом Гітлером на п'ятирічний термін.
Дія судового органу
Масштаб репресій у Третьому Рейху був у багато разів менше, ніж у СРСР. За одними даними, до початку Другої світової війни палата засудила близько 225 тис. осіб в загальній складності до 600 тис. років позбавлення волі, а смертних вироків винесла понад 5 тис.
За іншими даними, за весь період дії палати нею були розглянуті справи щодо 15,7 тис. осіб, з яких 5,3 тис. були засуджені до смертної кари, а 1,3 тис. людина — виправдані.
22 лютого 1943 р. відбувся процес над активістами мюнхенського студентського Опору «Біла троянда» під головуванням Роланда Фрейслера, який виніс їм смертні вироки.
У Першому відділенні суду розглядалися справи учасників Змови 20 липня 1944 року (опрація "Валькірія").
Керівники суду
- (13 липня — 18 вересня 1934)
- (1934-1936)
- Отто Георг Тірак (1936-1942)
- Роланд Фрайслер (серпень 1942 — 3 лютого 1945)
- (в. о., 3 лютого — 12 березня 1945)
- (12 березня — 24 квітня 1945)
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2020.
- Особенности реформирования судебной системы и уголовного права национал-социалистическим правительством [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Право и политика. −2005. — № 4. — С. 120 −126
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narodna sudova palata nim Volksgerichtshof vishij sudovij organ Tretogo rejhu Dva golovi Narodnoyi sudovoyi palati zliva napravo Roland Frajsler 1942 1945 i Otto Tirak 1936 1942 Serpen 1942 Stvorenij dekretom vid 24 kvitnya 1934 roku nezabarom pislya Pidpalu Rejhstagu yak nadzvichajnij sud yakij zajmavsya rozglyadom sprav pro derzhavnu zradu shpigunstvo i inshi politichni zlochini Chleni sudu priznachalisya Adolfom Gitlerom na p yatirichnij termin Diya sudovogo organuMasshtab represij u Tretomu Rejhu buv u bagato raziv menshe nizh u SRSR Za odnimi danimi do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni palata zasudila blizko 225 tis osib v zagalnij skladnosti do 600 tis rokiv pozbavlennya voli a smertnih virokiv vinesla ponad 5 tis Za inshimi danimi za ves period diyi palati neyu buli rozglyanuti spravi shodo 15 7 tis osib z yakih 5 3 tis buli zasudzheni do smertnoyi kari a 1 3 tis lyudina vipravdani 22 lyutogo 1943 r vidbuvsya proces nad aktivistami myunhenskogo studentskogo Oporu Bila troyanda pid golovuvannyam Rolanda Frejslera yakij vinis yim smertni viroki U Pershomu viddilenni sudu rozglyadalisya spravi uchasnikiv Zmovi 20 lipnya 1944 roku opraciya Valkiriya Zasidannya NSP u spravi pro zmovu 20 lipnya 1944 Zliva napravo German Rajneke Roland Frajsler Ernst LaucKerivniki sudu 13 lipnya 18 veresnya 1934 1934 1936 Otto Georg Tirak 1936 1942 Roland Frajsler serpen 1942 3 lyutogo 1945 v o 3 lyutogo 12 bereznya 1945 12 bereznya 24 kvitnya 1945 Div takozhRevolyucijnij tribunal Franciya Revolyucijnij tribunal SRSR Trijka NKVS Stalinski spiski Radyanska zakonnist Osobliva narada NKVSPrimitki Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 10 zhovtnya 2020 Osobennosti reformirovaniya sudebnoj sistemy i ugolovnogo prava nacional socialisticheskim pravitelstvom 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pravo i politika 2005 4 S 120 126