Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Украї́нський шпита́ль «Наро́дна лічни́ця» і́мени Митрополи́та А. Шепти́цького або ж Шпиталь Шептицького — медична установа, заснована 1903 року для надання безкоштовної лікарської допомоги вбогим хворим мешканцям Львова та усієї Галичини — без різниці віровизнання й національності. Проіснувала у 1904—1944; відновила діяльність після проголошення незалежності України.
Задум створення своєрідного шпиталю виник 1902 року. Ініціатор — лікар Євген Озаркевич, на чий заклик відгукнулися українські громадські товариства й організації, і такі патріотично налаштовані діячі медицини, науки, культури, правники, священики, як-от: лікарі Михайло Коцюба, Софія Морачевська, Петро Сушкевич, правники Кость Левицький та Осип Онишкевич, урядовець Михайло Глиджук, з духовенства о. крилошанин Теодор П'юрко, о. крилошанин Іван Чапельський, катехит о. Іван Рудович, з Міщанського Братства столяр Михайло Павлишак та інші.
На загальних зборах засновників товариства лікарні-амбулаторії в січні 1903 року установі признали назву «Народна лічниця», ухвалили статут товариства — і надіслали його на затвердження до австро-угорського намісництва у Львові. На опікуна лічниці засновники запросили Митрополита Андрея Шептицького, який не тільки прийняв покровительство над нею, але також передав та обладнав своїм коштом (понад 7 тисяч корон) до вжитку відділів «Народної лічниці» дім на узбіччі Святоюрської гори при вулиці П. Скарги, 4 (нині вул. Озаркевича, 4).
На початку 1904 року зусиллями та пожертвами громадськості відкрито український лікарняний заклад. У 7 кімнатах-залах розмістилися амбулаторні відділи: внутрішніх хвороб, дитячий, хірургічний, окулістичний, вушний, дерматологічний. Незалежно від національного походження, у передвоєнний період хворі лікувались безкоштовно. Постійним директором «Народної лічниці» від початку і до його смерті 1916 року був д-р Євген Озаркевич. Після нього лічницю очолив д-р Броніслав Овчарський.
У роки першої світової війни більшість лікарів «Народної лічниці» були мобілізовані до австрійського війська. З окупацією Львова російськими військами на базі лічниці було створено військовий шпиталь.
Після війни директором лічниці став д-р Сильвестр Дрималик. На цій посаді він перебув до своєї смерті внаслідок зараження крові, отриманого під час операції. На цій посаді його заступив д-р Іван Куровець.
З кожним роком ширилася популярність лічниці-амбулаторії серед населення Галичини. Кількість хворих, які зверталися за допомогою, невпинно зростала і тому постала нагальна потреба побудови повноцінного шпиталю. Перші заходи щодо спорудження нового будинку шпиталю розпочав І. Куровець, а продовжив з 1931 року його наступник на посаді директора «Народної лічниці» д-р Тит-Євген Бурачинський. За їх та першого директора Є. Озаркевича ініціативою 1930 року зібрання інтелігенції, представників громадських організацій Галичини з нагоди 30-річного ювілею перебування А. Шептицького на Митрополичому престолі, ухвалило, що найкращим пошануванням Митрополита буде побудова лікарні його імені. Відозва до складання пожертв на будівництво нової лікарні знайшла широкий відгомін серед української громади. Пожертви надходили звідусіль, у тому числі і з-за кордону: США, Канади. 5 тисяч доларів США пожертвував на споруду митрополит А. Шептицький. У післявоєнний період хворі, які мали змогу, платили мінімальні грошові датки, які підтримували фонд будівництва.
Триповерхову споруду лікарні запроектував львівський архітектор Євген Нагірний; за іншими джерелами — архітектор О. Пежанський та С. Турин.
На спорудження і облаштування шпиталю, яке тривало 8 років, було витрачено 700 000 злотих. На початку 1938 року будівництво шпиталю було завершене і одностайним рішенням громадської ради на посаду його директора був призначений д-р Тит-Євген Бурачинський. Він і запропонував назвати шпиталь: «Український шпиталь „Народна лічниця“ імені Митрополита А. Шептицького». Заступником директора став д-р Олександр Подолинський, адміністратором — В. Пашкевич, опікувалися хворими та господарськими справами сестри згромадження Сестер милосердя святого Вікентія а Паульо, яких ще у 1930 році запросив з Бельгії для роботи в лічниці-амбулаторії митрополит Андрей. Це згромадження передало на потреби шпиталю необхідну білизну та 60 000 злотих.
У лікарні було близько 100 ліжок і три відділи: внутрішніх хвороб (ординатор М.Панчишин), хірургічний (ординатор Т.-Є. Бурачинський) і гінекологічний (ординатор О.Подолинський).
Після відкриття стаціонарного лікування зросло й амбулаторне навантаження, особливо на рентгенологічне відділення (д-р Я. Рудницька-Криштальська) й аналітичну лабораторію (д-р М.Музика, д-р Ю.Кордюк). Пізніше було відкрито дитячий відділ (д-р Т. Туна-Надрагова).
Велику допомогу лікарні надавали монахи монастиря студитів, розташованого по сусідству: 1909 р. Андрей Шептицький передав триповерховий будинок (архітектор І.Левинський) Дяківської бурси при соборі св. Юра на вулиці Петра Скарги, 2а ченцям-студитам під нову обитель — монастир свщмч. Йосафата або «Студіон», при якому в різні часи діяли навчальні, виховні, наукові студитські інституції. Постійно там розташовувалася велика книгозбірня «Студіону» — фундація митрополита Андрея Шептицького, яка потребувала свого власного будинку. Тому для неї було розпочато будівництво нового п'яти поверхового будинку на вул. Петра Скарги, 2б, який проєктував та будував на запрошення Митрополита архітектор Олександр Пежанський. З 1938 року книжки «Студіону» перемістили до нової будівлі. Тому в жовтні 1939 року стало можливим передати для потреб «Народної лічниці» два поверхи будинку № 2б і 1-й поверх будинку № 2а, кімнати яких були переплановані під лікування хворих солдатів. Свято-Успенська лавра монахів Студійського уставу в Уневі замовила у фірми Сіменс для лікарні рентгенотерапевтичний апарат на суму 33 000 злотих.
З приходом у Львів 1939 року більшовиків радянська влада призначила «Народну лічницю», як найновішу й найкраще устатковану лікарню Львова, для лікування партноменклатури, командирів Червоної армії, службовців НКВС та їх родин. Кількість лікарняних ліжок зменшили до 60. Багато лікарів звільнили з роботи, звільнили також усіх сестер-вікентіанок. З березня 1940 року д-ра Бурачинського звільнили з посади директора, залишивши завідувачем хірургічного відділу.
Під час німецької окупації статус шпиталю «Народна лічниця» було відновлено, д-ра Бурачинського поновили на посаді директора шпиталю і він залишався ним аж до другого приходу радянських військ у Львів 1944 року. З початком березня 1944 року німецька влада наказала евакуювати деякі лікарні, в тому числі й «Народну лічницю» з лікарями, обладнанням, ліжками, інструментами.
У післявоєнний період за радянської влади в будинку «Народної лічниці» (тоді вже на вулиці Пирогова, 4) і у двох будинках «Студіону» під № 2а і № 2б, які були об'єднані одним № 2, протягом 45 років функціонувала 3-тя міська лікарня та її поліклінічне відділення, яке розташоване там дотепер. У другій половині XX століття у будинку Дяківської бурси добудували два поверхи і тим знищили цінну архітектурну пам'ятку української сецесії у Львові. Лише фрагменти декору фасаду нагадують про красу колишньої церковної споруди.
Із встановленням незалежності України, в січні 1992 у тому ж будинку (тепер на вулиці Озаркевича, 4) лічниця знову відновила свій статус як перша в Україні недержавна лікарня «Український шпиталь „Народна лічниця“ імени Митрополита А. Шептицького» громадського товариства «Народна лічниця імені митрополита Андрея Шептицького». 6 червня 1994 року лічниця була передана у власність Львівської Архиєпархії УГКЦ. З липня 1995 року через брак коштів лічниця функціонує в режимі денного стаціонару.
За рішенням Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Любомира Гузара з квітня 2001 року Міжнародний Благодійний Фонд «Карітас України» перейняв відповідальність за подальший розвиток «Народної лічниці», та забезпечив її стабільне фінансування. Лічницю було залучено до виконання проекту Карітасу «Опіка вдома», згідно з яким близько 200 самотніх хворих і немічних у Львові були забезпечні опікою.
У 2007 році шпиталь визнаний переможцем Національного конкурсу «Благодійник року» у Львівській області.
З жовтня 2014 року директором Шпиталю Шептицького є отець Андрій Логін.
Відомі медики Львівської Народної лічниці
Народна лічниця = Шпиталь Шептицького
Станом на зараз Народна лічниця функціонує у якості Шпиталю Шептицького, на території якого збереглися споруди часів лічниці. На сьогоднішній день Шпиталь Шептицького — унікальний медичний заклад. Сьогодні це не просто лікарняна установа, а заклад, який надає амбулаторне та стаціонарне лікування, поєднуючи медичну та соціальну підтримку найбільш нужденних верств суспільства. Шпиталь забезпечує цілісний та індивідуальний підхід до пацієнта, заснований на принципах людської гідності, милосердя та відповідальності. Щороку тут отримують медичну та духовну підтримку понад 30 тисяч людей.
Відділення Шпиталю Шептицького:
- Консультування та діагностика
- Відділення паліативної допомоги
- Хірургічне відділення
- Відділення невідкладної медичної допомоги
- Центр психічного здоров’я
- Благодійний фонд
- Відділення фізичної та реабілітаційної медицини
- Оренда реабілітаційного обладнання
Посилання
- Шпиталь Шептицького – Шпиталь Шептицького (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.
- Пропам'ятна книжка "Український шпиталь «Народна лічниця» за 1938 рік.
- Маргарита Кривенко «Літопис монастиря священномученика Йосафата Студійського уставу у Львові» як джерело до вивчення історії книгозбірні «Студіону» (1909—1940)
- Бурачинський Т.-Є. Моє життя // Лікарський вісник. Журнал Українського лікарського товариства Північної Америки. — 1982. — Рік ХХІХ. — Ч. 3 (105). — С.153-159.
- Релігійно-інформаційна служба України.[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Бачинський Р., Бурачинський Б. Усе залишаю людям… — Львів: Сполом, 2006. — 80 с.
- Бурачинський Т.-Є. Моє життя // Лікарський вісник. Журнал Українського лікарського товариства Північної Америки. — 1982. — Рік ХХІХ. — Ч. 3 (105). — С. 153—159.
Посилання
- Маргарита Кривенко «Літопис монастиря священномученика Йосафата Студійського уставу у Львові» як джерело до вивчення історії книгозбірні «Студіону» (1909—1940)
- Анатоль Курдидик Година в українському шпиталі // Діло. — ч. 138. — 1938. — 26 червня. — С. 6—7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nskij shpita l Naro dna lichni cya i meni Mitropoli ta A Shepti ckogo abo zh Shpital Sheptickogo medichna ustanova zasnovana 1903 roku dlya nadannya bezkoshtovnoyi likarskoyi dopomogi vbogim hvorim meshkancyam Lvova ta usiyeyi Galichini bez riznici viroviznannya j nacionalnosti Proisnuvala u 1904 1944 vidnovila diyalnist pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Kompleks budinkiv Narodnoyi lichnici perednij plan i polikliniki 3 yi miskoyi likarni Zadum stvorennya svoyeridnogo shpitalyu vinik 1902 roku Iniciator likar Yevgen Ozarkevich na chij zaklik vidguknulisya ukrayinski gromadski tovaristva j organizaciyi i taki patriotichno nalashtovani diyachi medicini nauki kulturi pravniki svyasheniki yak ot likari Mihajlo Kocyuba Sofiya Morachevska Petro Sushkevich pravniki Kost Levickij ta Osip Onishkevich uryadovec Mihajlo Glidzhuk z duhovenstva o kriloshanin Teodor P yurko o kriloshanin Ivan Chapelskij katehit o Ivan Rudovich z Mishanskogo Bratstva stolyar Mihajlo Pavlishak ta inshi Na zagalnih zborah zasnovnikiv tovaristva likarni ambulatoriyi v sichni 1903 roku ustanovi priznali nazvu Narodna lichnicya uhvalili statut tovaristva i nadislali jogo na zatverdzhennya do avstro ugorskogo namisnictva u Lvovi Na opikuna lichnici zasnovniki zaprosili Mitropolita Andreya Sheptickogo yakij ne tilki prijnyav pokrovitelstvo nad neyu ale takozh peredav ta obladnav svoyim koshtom ponad 7 tisyach koron do vzhitku viddiliv Narodnoyi lichnici dim na uzbichchi Svyatoyurskoyi gori pri vulici P Skargi 4 nini vul Ozarkevicha 4 Na pochatku 1904 roku zusillyami ta pozhertvami gromadskosti vidkrito ukrayinskij likarnyanij zaklad U 7 kimnatah zalah rozmistilisya ambulatorni viddili vnutrishnih hvorob dityachij hirurgichnij okulistichnij vushnij dermatologichnij Nezalezhno vid nacionalnogo pohodzhennya u peredvoyennij period hvori likuvalis bezkoshtovno Postijnim direktorom Narodnoyi lichnici vid pochatku i do jogo smerti 1916 roku buv d r Yevgen Ozarkevich Pislya nogo lichnicyu ocholiv d r Bronislav Ovcharskij U roki pershoyi svitovoyi vijni bilshist likariv Narodnoyi lichnici buli mobilizovani do avstrijskogo vijska Z okupaciyeyu Lvova rosijskimi vijskami na bazi lichnici bulo stvoreno vijskovij shpital Pislya vijni direktorom lichnici stav d r Silvestr Drimalik Na cij posadi vin perebuv do svoyeyi smerti vnaslidok zarazhennya krovi otrimanogo pid chas operaciyi Na cij posadi jogo zastupiv d r Ivan Kurovec Z kozhnim rokom shirilasya populyarnist lichnici ambulatoriyi sered naselennya Galichini Kilkist hvorih yaki zvertalisya za dopomogoyu nevpinno zrostala i tomu postala nagalna potreba pobudovi povnocinnogo shpitalyu Pershi zahodi shodo sporudzhennya novogo budinku shpitalyu rozpochav I Kurovec a prodovzhiv z 1931 roku jogo nastupnik na posadi direktora Narodnoyi lichnici d r Tit Yevgen Burachinskij Za yih ta pershogo direktora Ye Ozarkevicha iniciativoyu 1930 roku zibrannya inteligenciyi predstavnikiv gromadskih organizacij Galichini z nagodi 30 richnogo yuvileyu perebuvannya A Sheptickogo na Mitropolichomu prestoli uhvalilo sho najkrashim poshanuvannyam Mitropolita bude pobudova likarni jogo imeni Vidozva do skladannya pozhertv na budivnictvo novoyi likarni znajshla shirokij vidgomin sered ukrayinskoyi gromadi Pozhertvi nadhodili zvidusil u tomu chisli i z za kordonu SShA Kanadi 5 tisyach dolariv SShA pozhertvuvav na sporudu mitropolit A Sheptickij U pislyavoyennij period hvori yaki mali zmogu platili minimalni groshovi datki yaki pidtrimuvali fond budivnictva Tripoverhovu sporudu likarni zaproektuvav lvivskij arhitektor Yevgen Nagirnij za inshimi dzherelami arhitektor O Pezhanskij ta S Turin Na sporudzhennya i oblashtuvannya shpitalyu yake trivalo 8 rokiv bulo vitracheno 700 000 zlotih Na pochatku 1938 roku budivnictvo shpitalyu bulo zavershene i odnostajnim rishennyam gromadskoyi radi na posadu jogo direktora buv priznachenij d r Tit Yevgen Burachinskij Vin i zaproponuvav nazvati shpital Ukrayinskij shpital Narodna lichnicya imeni Mitropolita A Sheptickogo Zastupnikom direktora stav d r Oleksandr Podolinskij administratorom V Pashkevich opikuvalisya hvorimi ta gospodarskimi spravami sestri zgromadzhennya Sester miloserdya svyatogo Vikentiya a Paulo yakih she u 1930 roci zaprosiv z Belgiyi dlya roboti v lichnici ambulatoriyi mitropolit Andrej Ce zgromadzhennya peredalo na potrebi shpitalyu neobhidnu biliznu ta 60 000 zlotih U likarni bulo blizko 100 lizhok i tri viddili vnutrishnih hvorob ordinator M Panchishin hirurgichnij ordinator T Ye Burachinskij i ginekologichnij ordinator O Podolinskij Pislya vidkrittya stacionarnogo likuvannya zroslo j ambulatorne navantazhennya osoblivo na rentgenologichne viddilennya d r Ya Rudnicka Krishtalska j analitichnu laboratoriyu d r M Muzika d r Yu Kordyuk Piznishe bulo vidkrito dityachij viddil d r T Tuna Nadragova Veliku dopomogu likarni nadavali monahi monastirya studitiv roztashovanogo po susidstvu 1909 r Andrej Sheptickij peredav tripoverhovij budinok arhitektor I Levinskij Dyakivskoyi bursi pri sobori sv Yura na vulici Petra Skargi 2a chencyam studitam pid novu obitel monastir svshmch Josafata abo Studion pri yakomu v rizni chasi diyali navchalni vihovni naukovi studitski instituciyi Postijno tam roztashovuvalasya velika knigozbirnya Studionu fundaciya mitropolita Andreya Sheptickogo yaka potrebuvala svogo vlasnogo budinku Tomu dlya neyi bulo rozpochato budivnictvo novogo p yati poverhovogo budinku na vul Petra Skargi 2b yakij proyektuvav ta buduvav na zaproshennya Mitropolita arhitektor Oleksandr Pezhanskij Z 1938 roku knizhki Studionu peremistili do novoyi budivli Tomu v zhovtni 1939 roku stalo mozhlivim peredati dlya potreb Narodnoyi lichnici dva poverhi budinku 2b i 1 j poverh budinku 2a kimnati yakih buli pereplanovani pid likuvannya hvorih soldativ Svyato Uspenska lavra monahiv Studijskogo ustavu v Unevi zamovila u firmi Simens dlya likarni rentgenoterapevtichnij aparat na sumu 33 000 zlotih Pam yatnij barelyef na budinku Narodnoyi lichnici Avtor Roman Petruk Z prihodom u Lviv 1939 roku bilshovikiv radyanska vlada priznachila Narodnu lichnicyu yak najnovishu j najkrashe ustatkovanu likarnyu Lvova dlya likuvannya partnomenklaturi komandiriv Chervonoyi armiyi sluzhbovciv NKVS ta yih rodin Kilkist likarnyanih lizhok zmenshili do 60 Bagato likariv zvilnili z roboti zvilnili takozh usih sester vikentianok Z bereznya 1940 roku d ra Burachinskogo zvilnili z posadi direktora zalishivshi zaviduvachem hirurgichnogo viddilu Pid chas nimeckoyi okupaciyi status shpitalyu Narodna lichnicya bulo vidnovleno d ra Burachinskogo ponovili na posadi direktora shpitalyu i vin zalishavsya nim azh do drugogo prihodu radyanskih vijsk u Lviv 1944 roku Z pochatkom bereznya 1944 roku nimecka vlada nakazala evakuyuvati deyaki likarni v tomu chisli j Narodnu lichnicyu z likaryami obladnannyam lizhkami instrumentami U pislyavoyennij period za radyanskoyi vladi v budinku Narodnoyi lichnici todi vzhe na vulici Pirogova 4 i u dvoh budinkah Studionu pid 2a i 2b yaki buli ob yednani odnim 2 protyagom 45 rokiv funkcionuvala 3 tya miska likarnya ta yiyi poliklinichne viddilennya yake roztashovane tam doteper U drugij polovini XX stolittya u budinku Dyakivskoyi bursi dobuduvali dva poverhi i tim znishili cinnu arhitekturnu pam yatku ukrayinskoyi secesiyi u Lvovi Lishe fragmenti dekoru fasadu nagaduyut pro krasu kolishnoyi cerkovnoyi sporudi Iz vstanovlennyam nezalezhnosti Ukrayini v sichni 1992 u tomu zh budinku teper na vulici Ozarkevicha 4 lichnicya znovu vidnovila svij status yak persha v Ukrayini nederzhavna likarnya Ukrayinskij shpital Narodna lichnicya imeni Mitropolita A Sheptickogo gromadskogo tovaristva Narodna lichnicya imeni mitropolita Andreya Sheptickogo 6 chervnya 1994 roku lichnicya bula peredana u vlasnist Lvivskoyi Arhiyeparhiyi UGKC Z lipnya 1995 roku cherez brak koshtiv lichnicya funkcionuye v rezhimi dennogo stacionaru Za rishennyam Glavi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Blazhennishogo Lyubomira Guzara z kvitnya 2001 roku Mizhnarodnij Blagodijnij Fond Karitas Ukrayini perejnyav vidpovidalnist za podalshij rozvitok Narodnoyi lichnici ta zabezpechiv yiyi stabilne finansuvannya Lichnicyu bulo zalucheno do vikonannya proektu Karitasu Opika vdoma zgidno z yakim blizko 200 samotnih hvorih i nemichnih u Lvovi buli zabezpechni opikoyu U 2007 roci shpital viznanij peremozhcem Nacionalnogo konkursu Blagodijnik roku u Lvivskij oblasti Z zhovtnya 2014 roku direktorom Shpitalyu Sheptickogo ye otec Andrij Login Vidomi mediki Lvivskoyi Narodnoyi lichniciKrupska MariyaNarodna lichnicya Shpital SheptickogoStanom na zaraz Narodna lichnicya funkcionuye u yakosti Shpitalyu Sheptickogo na teritoriyi yakogo zbereglisya sporudi chasiv lichnici Na sogodnishnij den Shpital Sheptickogo unikalnij medichnij zaklad Sogodni ce ne prosto likarnyana ustanova a zaklad yakij nadaye ambulatorne ta stacionarne likuvannya poyednuyuchi medichnu ta socialnu pidtrimku najbilsh nuzhdennih verstv suspilstva Shpital zabezpechuye cilisnij ta individualnij pidhid do paciyenta zasnovanij na principah lyudskoyi gidnosti miloserdya ta vidpovidalnosti Shoroku tut otrimuyut medichnu ta duhovnu pidtrimku ponad 30 tisyach lyudej Viddilennya Shpitalyu Sheptickogo Konsultuvannya ta diagnostika Viddilennya paliativnoyi dopomogi Hirurgichne viddilennya Viddilennya nevidkladnoyi medichnoyi dopomogi Centr psihichnogo zdorov ya Blagodijnij fond Viddilennya fizichnoyi ta reabilitacijnoyi medicini Orenda reabilitacijnogo obladnannyaPosilannyaShpital Sheptickogo Shpital Sheptickogo ukr Procitovano 21 lyutogo 2023 Propam yatna knizhka Ukrayinskij shpital Narodna lichnicya za 1938 rik Margarita Krivenko Litopis monastirya svyashennomuchenika Josafata Studijskogo ustavu u Lvovi yak dzherelo do vivchennya istoriyi knigozbirni Studionu 1909 1940 Burachinskij T Ye Moye zhittya Likarskij visnik Zhurnal Ukrayinskogo likarskogo tovaristva Pivnichnoyi Ameriki 1982 Rik HHIH Ch 3 105 S 153 159 Religijno informacijna sluzhba Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Bachinskij R Burachinskij B Use zalishayu lyudyam Lviv Spolom 2006 80 s Burachinskij T Ye Moye zhittya Likarskij visnik Zhurnal Ukrayinskogo likarskogo tovaristva Pivnichnoyi Ameriki 1982 Rik HHIH Ch 3 105 S 153 159 PosilannyaMargarita Krivenko Litopis monastirya svyashennomuchenika Josafata Studijskogo ustavu u Lvovi yak dzherelo do vivchennya istoriyi knigozbirni Studionu 1909 1940 Anatol Kurdidik Godina v ukrayinskomu shpitali Dilo ch 138 1938 26 chervnya S 6 7