Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Фортеця Назрань (Назранівська фортеця) - фортеця російської армії в місті Назрань (Інгушетія). Є унікальною пам'яткою фортифікаційного зодчества початку XIX століття.
| Назранівська фортеця | |
| Дата створення / заснування | 1810 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Адміністративна одиниця | Назрань |
| Входить до складу списку пам'яток культури | d |
| Статус спадщини | d[1] |
| Перша письмова згадка | 1810 |
 Назранівська фортеця у Вікісховищі | |
Координати: 43°14′49″ пн. ш. 44°48′36″ сх. д. / 43.24699400002777594° пн. ш. 44.81008600002777342° сх. д.
Місцевість де розташована фортеця - височина в межиріччі Сунжи і Назрані була стратегічно важливою і тому в різні періоди історії тут розташовувалися зміцнення, пости, фортеці.
Фортеця є одним з найважливіших історичних і культурних об'єктів Інгушетії і однією з головних визначних пам'яток на її рівнинній території. З нею пов'язані різні значущі події і процеси і в історії інгуського народу, і в цілому всього кавказького регіону.
Царський період
За свідченням квартирмейстера російської армії Л. Штедера, в 1781 році на цьому місці інгуші тримали пост для охорони своїх поселень, розташованих у верхів'ях річок Сунжа і Камбілеєвчі:
"Назрань - невелика річка, яка біжить на північний схід по болотах, зарослим чагарником і очеретом; у неї прозора вода і топке ложе, тому її, крім як на мілинах, неможливо перейти. Ці важкі переправи, височини і сама Сунжа, яка біжить на схід через лісисті гори, утворюють тут міцне тісну ущелину, у якого інгуші зазвичай тримають заставу»
Кабардинские князі, вимагаючи данини від інгушів,здійснили черговий напад на інгушські землі. У цьому конфлікті командувач Кавказької лінією генерал І. Ф. Медем встав на сторону інгушів. Він зажадав від кабардинских князів припинення подібних акцій і попередив, що в разі повторення подібних дій буде змушений прийняти найсуворіші заходи.
У 1810 році за поданням командувача російськими військами на Кавказі А. П. Тормасова для охорони інгушів було виділено 150 козаків, 200 мушкетерів і три гармати. Цей загін за допомогою місцевого населення почав зводити зміцнення. Фортеця, крім захисту місцевого населення, повинна була також забезпечувати захист підступів до Владикавказу і Військово-- грузинської дороги.
14 жовтня 1818 фортецю відвідав з дипломатичною місією в Персію А. С. Грибоєдов . У фортеці бував декабрист Е. Е. Лачинов. У 1842 році фортецю відвідав майбутній віце-президент Імператорської Академії мистецтв Г. Г. Гагарін, який створив кілька замальовок фортеці.
Першим серйозним випробуванням для фортеці став похід імама Дагестану Газі-Мухаммеда на Владикавказ в березні 1832 року. У битві біля фортеці Газі-Мухаммед зазнав поразки і змушений був відступити.
У квітні 1841 року відбувся 3-денний бій з великим загоном, який очолював Шаміль.
Останній намагався підпорядкувати інгушів і прорватися до Владикавказу і Військово-грузинської дороги. 6-8 квітня гарнізон за підтримки місцевого населення чинив запеклий опір Шамілю і змусив його відступити. Більше 60 міліціонерів і місцевих жителів, які відзначилися в цих боях, були нагороджені Георгіївськими хрестами, медалями та офіцерськими чинами.
У 1846 році новий похід Шаміля знову наткнувся на запеклий опір гарнізону і місцевих жителів і знову завершився невдачею.
У 1858 році відбулося Назранівське повстання, одним з епізодів якого став штурм фортеці, в якому взяли участь 5 тисяч повсталих. Штурм був відбитий, повстання придушене,а організатори повстання - страчені або заслані на каторгу до Сибіру.
У 1868 році в фортеці була відкрита перша в Інгушетії двокласна школа. У 1924 році тут же відкрилася перша в регіоні сільськогосподарська школа і почав працювати агротехнічна ділянка.
Згодом сільськогосподарська школа стала базою першого середнього навчального закладу.
У кінці XIX — початку XX століть фортеця стала виконувати функції гауптвахти і місця ув'язнення для борців з царизмом.
У 1905 році Інгушетія була виведена зі складу Сунженського козачого відділу в окрему адміністративну одиницю - Назранівський округ з прямим підпорядкуванням обласної адміністрації. Управління округу розташовувалося у фортеці.
Після революції
Після Жовтневої революції фортеця стала одним з центрів боротьби за Радянську владу в Інгушетії. У січні 1918 року в фортеці пройшов з'їзд інгушського народу. 15 квітня того ж року в фортеці пройшов з'їзд трудового народу Інгушетії, на якому були присутні 3500 осіб.
На з'їзді було ухвалено рішення про створення місцевих Рад, ліквідацію інгушського кінного полку «Дикої дивізії» і відновленні руху на залізниці Беслан - Грозний - Хасавюрт.
14 вересня 1918 року в фортеці пройшов з'їзд інгуського народу, на якому головував Серго Орджонікідзе. Делегати з'їзду заявили, що Інгушетія є частиною Радянської Росії, а також висловили підтримку Радянської влади. 12 жовтня того ж року в Назранівської фортеці на черговому з'їзді була висловлена одностайна підтримка партії більшовиків і Радянської влади.
24 січня 1919 року черговий з'їзд інгушів, також проходив у фортеці.
Ухвалив рішення про збройний виступ проти Добровольчої армії генерала Денікіна. Однак опір прихильників Радянської влади було зламано і її вцілілі захисники змушені були на час відійти в гірські райони.
22 червня 1919 року в фортеці зібралися представники інгушського народу для обговорення ультиматуму Денікіна з вимогою мобілізації інгушів в армію Денікіна і виплати величезної контрибуції. Делегати з'їзду рішуче відкинули цей ультиматум. Їм стало відомо,
що на залізничній станції Назрань йде завантаження у вагони насильно мобілізованих інгушів. Делегати прибули на станцію, вбили і заарештували офіцерів , які проводили мобілізацію і розпустили мобілізованих по домівках.
4 квітня 1920 року в фортеці пройшов 15-тисячній з'їзд інгушського народу, на якому були присутні Серго Орджонікідзе і С. М. Кіров. З'їзд проголосив відновлення Радянської влади в Інгушетії.
19 червня 1920 на території фортеці пройшла Назранівського окружна партійна конференція, яка обрала Назранівський окружком РКП (б). 25 липня в фортеці почався I з'їзд Рад Інгушетії, в роботі якого брав участь представник ЦК РКП (б), письменник А. С. Серафимович.
27 серпня того ж року тут же пройшла I конференція Союзу комуністичної молоді Назранівського округу, в роботі якого взяли участь 25 делегатів.
16 лютого 1924 року в фортеці пройшла конференція представників трудового народу Інгушетії, на якій були присутні 1500 делегатів. З доповідями на конференції виступили С. Орджонікідзе і А. І. Мікоян.
У 1980-х роках у фортеці розміщувалася районна Назранівська лікарня.
Література
Дахкильгов Ш. Э. Слово о родном крае. — Гр.: Чечено-Ингушское книжное издательство, 1989. — 152 с. — 5000 экз. — ISBN 5-7666-0023-2.
Посилання
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (червень 2020) |
- Постановление Правительства Республики Ингушетия № 78 от 25.04.2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Fortecya Nazran Nazranivska fortecya fortecya rosijskoyi armiyi v misti Nazran Ingushetiya Ye unikalnoyu pam yatkoyu fortifikacijnogo zodchestva pochatku XIX stolittya Nazranivska fortecyaData stvorennya zasnuvannya1810Krayina RosiyaAdministrativna odinicyaNazranVhodit do skladu spisku pam yatok kulturidStatus spadshinid 1 Persha pismova zgadka1810 Nazranivska fortecya u Vikishovishi Koordinati 43 14 49 pn sh 44 48 36 sh d 43 24699400002777594 pn sh 44 81008600002777342 sh d 43 24699400002777594 44 81008600002777342Nazranivska fortecya Miscevist de roztashovana fortecya visochina v mezhirichchi Sunzhi i Nazrani bula strategichno vazhlivoyu i tomu v rizni periodi istoriyi tut roztashovuvalisya zmicnennya posti forteci Fortecya ye odnim z najvazhlivishih istorichnih i kulturnih ob yektiv Ingushetiyi i odniyeyu z golovnih viznachnih pam yatok na yiyi rivninnij teritoriyi Z neyu pov yazani rizni znachushi podiyi i procesi i v istoriyi inguskogo narodu i v cilomu vsogo kavkazkogo regionu Carskij periodZa svidchennyam kvartirmejstera rosijskoyi armiyi L Shtedera v 1781 roci na comu misci ingushi trimali post dlya ohoroni svoyih poselen roztashovanih u verhiv yah richok Sunzha i Kambileyevchi Nazran nevelika richka yaka bizhit na pivnichnij shid po bolotah zaroslim chagarnikom i ocheretom u neyi prozora voda i topke lozhe tomu yiyi krim yak na milinah nemozhlivo perejti Ci vazhki perepravi visochini i sama Sunzha yaka bizhit na shid cherez lisisti gori utvoryuyut tut micne tisnu ushelinu u yakogo ingushi zazvichaj trimayut zastavu Kabardinskie knyazi vimagayuchi danini vid ingushiv zdijsnili chergovij napad na ingushski zemli U comu konflikti komanduvach Kavkazkoyi liniyeyu general I F Medem vstav na storonu ingushiv Vin zazhadav vid kabardinskih knyaziv pripinennya podibnih akcij i poperediv sho v razi povtorennya podibnih dij bude zmushenij prijnyati najsuvorishi zahodi U 1810 roci za podannyam komanduvacha rosijskimi vijskami na Kavkazi A P Tormasova dlya ohoroni ingushiv bulo vidileno 150 kozakiv 200 mushketeriv i tri garmati Cej zagin za dopomogoyu miscevogo naselennya pochav zvoditi zmicnennya Fortecya krim zahistu miscevogo naselennya povinna bula takozh zabezpechuvati zahist pidstupiv do Vladikavkazu i Vijskovo gruzinskoyi dorogi 14 zhovtnya 1818 fortecyu vidvidav z diplomatichnoyu misiyeyu v Persiyu A S Griboyedov U forteci buvav dekabrist E E Lachinov U 1842 roci fortecyu vidvidav majbutnij vice prezident Imperatorskoyi Akademiyi mistectv G G Gagarin yakij stvoriv kilka zamalovok forteci Pershim serjoznim viprobuvannyam dlya forteci stav pohid imama Dagestanu Gazi Muhammeda na Vladikavkaz v berezni 1832 roku U bitvi bilya forteci Gazi Muhammed zaznav porazki i zmushenij buv vidstupiti U kvitni 1841 roku vidbuvsya 3 dennij bij z velikim zagonom yakij ocholyuvav Shamil Ostannij namagavsya pidporyadkuvati ingushiv i prorvatisya do Vladikavkazu i Vijskovo gruzinskoyi dorogi 6 8 kvitnya garnizon za pidtrimki miscevogo naselennya chiniv zapeklij opir Shamilyu i zmusiv jogo vidstupiti Bilshe 60 milicioneriv i miscevih zhiteliv yaki vidznachilisya v cih boyah buli nagorodzheni Georgiyivskimi hrestami medalyami ta oficerskimi chinami U 1846 roci novij pohid Shamilya znovu natknuvsya na zapeklij opir garnizonu i miscevih zhiteliv i znovu zavershivsya nevdacheyu U 1858 roci vidbulosya Nazranivske povstannya odnim z epizodiv yakogo stav shturm forteci v yakomu vzyali uchast 5 tisyach povstalih Shturm buv vidbitij povstannya pridushene a organizatori povstannya stracheni abo zaslani na katorgu do Sibiru U 1868 roci v forteci bula vidkrita persha v Ingushetiyi dvoklasna shkola U 1924 roci tut zhe vidkrilasya persha v regioni silskogospodarska shkola i pochav pracyuvati agrotehnichna dilyanka Zgodom silskogospodarska shkola stala bazoyu pershogo serednogo navchalnogo zakladu U kinci XIX pochatku XX stolit fortecya stala vikonuvati funkciyi gauptvahti i miscya uv yaznennya dlya borciv z carizmom U 1905 roci Ingushetiya bula vivedena zi skladu Sunzhenskogo kozachogo viddilu v okremu administrativnu odinicyu Nazranivskij okrug z pryamim pidporyadkuvannyam oblasnoyi administraciyi Upravlinnya okrugu roztashovuvalosya u forteci Pislya revolyuciyiPislya Zhovtnevoyi revolyuciyi fortecya stala odnim z centriv borotbi za Radyansku vladu v Ingushetiyi U sichni 1918 roku v forteci projshov z yizd ingushskogo narodu 15 kvitnya togo zh roku v forteci projshov z yizd trudovogo narodu Ingushetiyi na yakomu buli prisutni 3500 osib Na z yizdi bulo uhvaleno rishennya pro stvorennya miscevih Rad likvidaciyu ingushskogo kinnogo polku Dikoyi diviziyi i vidnovlenni ruhu na zaliznici Beslan Groznij Hasavyurt 14 veresnya 1918 roku v forteci projshov z yizd inguskogo narodu na yakomu golovuvav Sergo Ordzhonikidze Delegati z yizdu zayavili sho Ingushetiya ye chastinoyu Radyanskoyi Rosiyi a takozh vislovili pidtrimku Radyanskoyi vladi 12 zhovtnya togo zh roku v Nazranivskoyi forteci na chergovomu z yizdi bula vislovlena odnostajna pidtrimka partiyi bilshovikiv i Radyanskoyi vladi 24 sichnya 1919 roku chergovij z yizd ingushiv takozh prohodiv u forteci Uhvaliv rishennya pro zbrojnij vistup proti Dobrovolchoyi armiyi generala Denikina Odnak opir prihilnikiv Radyanskoyi vladi bulo zlamano i yiyi vcilili zahisniki zmusheni buli na chas vidijti v girski rajoni 22 chervnya 1919 roku v forteci zibralisya predstavniki ingushskogo narodu dlya obgovorennya ultimatumu Denikina z vimogoyu mobilizaciyi ingushiv v armiyu Denikina i viplati velicheznoyi kontribuciyi Delegati z yizdu rishuche vidkinuli cej ultimatum Yim stalo vidomo sho na zaliznichnij stanciyi Nazran jde zavantazhennya u vagoni nasilno mobilizovanih ingushiv Delegati pribuli na stanciyu vbili i zaareshtuvali oficeriv yaki provodili mobilizaciyu i rozpustili mobilizovanih po domivkah 4 kvitnya 1920 roku v forteci projshov 15 tisyachnij z yizd ingushskogo narodu na yakomu buli prisutni Sergo Ordzhonikidze i S M Kirov Z yizd progolosiv vidnovlennya Radyanskoyi vladi v Ingushetiyi 19 chervnya 1920 na teritoriyi forteci projshla Nazranivskogo okruzhna partijna konferenciya yaka obrala Nazranivskij okruzhkom RKP b 25 lipnya v forteci pochavsya I z yizd Rad Ingushetiyi v roboti yakogo brav uchast predstavnik CK RKP b pismennik A S Serafimovich 27 serpnya togo zh roku tut zhe projshla I konferenciya Soyuzu komunistichnoyi molodi Nazranivskogo okrugu v roboti yakogo vzyali uchast 25 delegativ 16 lyutogo 1924 roku v forteci projshla konferenciya predstavnikiv trudovogo narodu Ingushetiyi na yakij buli prisutni 1500 delegativ Z dopovidyami na konferenciyi vistupili S Ordzhonikidze i A I Mikoyan U 1980 h rokah u forteci rozmishuvalasya rajonna Nazranivska likarnya LiteraturaDahkilgov Sh E Slovo o rodnom krae Gr Checheno Ingushskoe knizhnoe izdatelstvo 1989 152 s 5000 ekz ISBN 5 7666 0023 2 PosilannyaCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti cherven 2020 Postanovlenie Pravitelstva Respubliki Ingushetiya 78 ot 25 04 2005