На́діїв — село Долинської громади Калуського району Івано-Франківської області України.
село Надіїв | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Громада | Долинська громада |
Код КАТОТТГ | UA26060130120079099 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1469 |
Перша згадка | 1399 |
Населення | 1354 |
Площа | 23,04 км² |
Густота населення | 58,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77515 |
Телефонний код | +380 3477 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′54″ пн. ш. 24°04′50″ сх. д. / 48.99833° пн. ш. 24.08056° сх. д.Координати: 48°59′54″ пн. ш. 24°04′50″ сх. д. / 48.99833° пн. ш. 24.08056° сх. д. |
Водойми | Сівка, Рахинка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77515, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с.Надіїв, вул.Шевченка |
Карта | |
Надіїв | |
Надіїв | |
Мапа | |
Надіїв у Вікісховищі |
Мікротопоніміка
Село поділяється на «кутки»: Осередок (центральний), На горі, Могилівка, Лиса гора, Заверб'я, Голиня, Сівка. До 1940 року до західного кутка Могилівка прилягав німецький присілок Гофнунґзау (нім. Hoffnungsau — джерело надії), перейменований польською владою 18 лютого 1939 року на Подлясє (пол. Podlasie).
Історія
Перша письмова згадка про село має місце у грамоті короля Ягайла (Владислава ІІ) від жовтня 1399 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 7 1/2 ланів (близько 187 га) оброблюваної землі.
За даними частини дослідників, Церква святого Юра, яка зараз перебуває в музеї (м. Дрогобич), була перевезена з села Надієва.
На 1.01.1939 в селі проживало 1790 мешканців (1670 українців-грекокатоликів, 20 поляків, 50 українців-римокатоликів, 20 євреїв і 30 німців) та у присілку Гофнунґзау — 170 мешканців (10 українців-грекокатоликів і 160 німців). Німецька колонія була перейменована 18.03.1939 польською владою на «Подлясє» та ліквідована радянською владою у січні 1940 року. Її мешканців було депортовано до Німеччини згідно із сумнозвісною угодою Молотова — Ріббентропа і розселено у Вартегау. Надалі в село переселено українців з бойківського села Смерек (Закерзоння).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1353 | 99.93% |
російська | 1 | 0.07% |
Усього | 1354 | 100% |
Пам'ятки
- У селі діє православна церква св. Миколая (1863 р.).
- У селі знаходиться один із перших пам'ятників Тараса Шевченка. У 2013 р. громада урочисто святкувала 100 річчя пам'ятника Т. Шевченка за участі Митрополита Івано-Франківського і Галицького Іосафа. Співав хор Львівського ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного УАПЦ «Ставрос».
- Неподалік від села знаходиться заповідне урочище Надіїв.
Відомі люди
- Уродженці
- Микола Роїв «Рубан» (1922 р.) — стрілець сотні «Юрка» («Грозного»), охоронець пропагандиста сотні «Богдана».
- Мешканці
- Ярослав Федоришин (нар. 25 червня 1955) — український театральний діяч, режисер, актор, Заслужений діяч мистецтв України, засновник та художній керівник Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», директор Міжнародного театрального фестивалю «Золотий Лев».
- Теліжин Степан Степанович (* 1945) — український художник.
Фото
- Мисливські угіддя
- Символ минулого
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Шапіро О. Дерев'яні кораблі віри // Україна молода. — 2016. — № 114 (5107) (13 вер.). — С. 13. (Спадщина)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939, с. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Gazeta Lwowska, Nr 60 z 15 marca 1939, s. 2. — Zmiana niemieckich nazw miejscowości.
- (Івано-Франківська єпархія УПЦ КП, Долинське благочиння)
- Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
Посилання
- Nadziejów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 870. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na diyiv selo Dolinskoyi gromadi Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayini selo NadiyivKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonGromada Dolinska gromadaKod KATOTTG UA26060130120079099Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1469Persha zgadka 1399Naselennya 1354Plosha 23 04 km Gustota naselennya 58 77 osib km Poshtovij indeks 77515Telefonnij kod 380 3477Geografichni daniGeografichni koordinati 48 59 54 pn sh 24 04 50 sh d 48 99833 pn sh 24 08056 sh d 48 99833 24 08056 Koordinati 48 59 54 pn sh 24 04 50 sh d 48 99833 pn sh 24 08056 sh d 48 99833 24 08056Vodojmi Sivka RahinkaMisceva vladaAdresa radi 77515 Ivano Frankivska obl Kaluskij r n s Nadiyiv vul ShevchenkaKartaNadiyivNadiyivMapa Nadiyiv u VikishovishiMikrotoponimikaSelo podilyayetsya na kutki Oseredok centralnij Na gori Mogilivka Lisa gora Zaverb ya Golinya Sivka Do 1940 roku do zahidnogo kutka Mogilivka prilyagav nimeckij prisilok Gofnungzau nim Hoffnungsau dzherelo nadiyi perejmenovanij polskoyu vladoyu 18 lyutogo 1939 roku na Podlyasye pol Podlasie IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo maye misce u gramoti korolya Yagajla Vladislava II vid zhovtnya 1399 roku U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva i 7 1 2 laniv blizko 187 ga obroblyuvanoyi zemli Za danimi chastini doslidnikiv Cerkva svyatogo Yura yaka zaraz perebuvaye v muzeyi Drogobichchina m Drogobich bula perevezena z sela Nadiyeva Na 1 01 1939 v seli prozhivalo 1790 meshkanciv 1670 ukrayinciv grekokatolikiv 20 polyakiv 50 ukrayinciv rimokatolikiv 20 yevreyiv i 30 nimciv ta u prisilku Gofnungzau 170 meshkanciv 10 ukrayinciv grekokatolikiv i 160 nimciv Nimecka koloniya bula perejmenovana 18 03 1939 polskoyu vladoyu na Podlyasye ta likvidovana radyanskoyu vladoyu u sichni 1940 roku Yiyi meshkanciv bulo deportovano do Nimechchini zgidno iz sumnozvisnoyu ugodoyu Molotova Ribbentropa i rozseleno u Vartegau Nadali v selo pereseleno ukrayinciv z bojkivskogo sela Smerek Zakerzonnya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1353 99 93 rosijska 1 0 07 Usogo 1354 100 Pam yatkiU seli diye pravoslavna cerkva sv Mikolaya 1863 r U seli znahoditsya odin iz pershih pam yatnikiv Tarasa Shevchenka U 2013 r gromada urochisto svyatkuvala 100 richchya pam yatnika T Shevchenka za uchasti Mitropolita Ivano Frankivskogo i Galickogo Iosafa Spivav hor Lvivskogo stavropigijnogo Bratstva sv ap Andriya Pervozvanogo UAPC Stavros Nepodalik vid sela znahoditsya zapovidne urochishe Nadiyiv Vidomi lyudiUrodzhenciMikola Royiv Ruban 1922 r strilec sotni Yurka Groznogo ohoronec propagandista sotni Bogdana MeshkanciYaroslav Fedorishin nar 25 chervnya 1955 ukrayinskij teatralnij diyach rezhiser aktor Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini zasnovnik ta hudozhnij kerivnik Lvivskogo akademichnogo duhovnogo teatru Voskresinnya direktor Mizhnarodnogo teatralnogo festivalyu Zolotij Lev Telizhin Stepan Stepanovich 1945 ukrayinskij hudozhnik FotoMislivski ugiddya Simvol minulogoPrimitki Arhiv originalu za 15 chervnya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 10 sichnya 2016 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 165 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Shapiro O Derev yani korabli viri Ukrayina moloda 2016 114 5107 13 ver S 13 Spadshina Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 s 21 Visbaden 1983 205 s Gazeta Lwowska Nr 60 z 15 marca 1939 s 2 Zmiana niemieckich nazw miejscowosci Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Ivano Frankivska yeparhiya UPC KP Dolinske blagochinnya B Gavriliv M Kosilo Pam yatniki Tarasovi Shevchenkovi na Prikarpatti Krayeznavec Prikarpattya 23 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2017 PosilannyaNadziejow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 870 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi