Надскупчення Шеплі або Концентрація Шеплі SCL 124 найбільша концентрація галактик в нашому найближчому Всесвіті яка утво

Надскупчення Шеплі або Концентрація Шеплі (SCL 124) — найбільша концентрація галактик в нашому найближчому Всесвіті, яка утворює гравітаційно взаємодіючу одиницю, тобто стискає себе замість розширення разом із Всесвітом. Вона фіксується як вражаюча надмірна щільність у розподілі галактик у сузір'ї Центавра. Надскупчення розташовано на відстані 650 мільйонів світлових років (z = 0.046) від Землі.

Надскупчення Шеплі

Дані спостереження (Епоха )
Сузір'я	Центавр
Пряме піднесення	13^г 25^х ^с
Схилення	-30° 0′ 0″
Червоний зсув	0.046
Відстань ()	200 Мпк (652 Mly)
Інші назви
Shapley Concentration, SCl 124
Див.також: група галактик, скупчення галактик, список груп та скупчень галактик

Історія

1930 року Гарлоу Шеплі та його колеги з обсерваторії Гарвардського коледжу розпочали огляд галактик південного неба, використовуючи фотографічні пластини, отримані на 24-дюймовому телескопі Брюса в Блумфонтейн, Південна Африка. До 1932 року Шеплі повідомив про відкриття 76 000 галактик, яскравіших за 18-ту видиму величину на третині південного неба, на підставі підрахунку галактик з його пластин. Деякі з цих даних пізніше були опубліковані як частина Гарвардського підрахунку галактик, який мав на меті нанести на карту неба затемнення нашою Галактикою і знайти просторову щільність галактик.

У цьому каталозі Шеплі міг бачити більшу частину «хмари Волосся Вероніки-Діви» (тепер відомо, що вона є суперпозицією Надскупчення Волосся Вероніки і Надскупчення Діви), але для нього «хмара» у сузір'ї Центавра була найвражаючою концентрацією галактик. Він вважав її особливо цікавою через її «великі лінійні розміри, численну популяцію і виразно витягнуту форму». Цей опис можна ототожнити з тим, що ми тепер знаємо як ядро Надскупчення Шеплі. Шеплі оцінив відстань до цієї хмари в 14 разів більшою, ніж до кластер Діви, на основі середніх діаметрів галактик. Такий розрахунок розмістив би Надскупчення Шеплі на відстані 231 Мпк, виходячи з поточної оцінки відстані до скупчення галактик у сузір'ї Діви.

Нещодавно надскупчення Шеплі було фактично знову відкрите Сомаком Райчадхурі, на основі огляду галактик з оглядових таблиць англійського телескопа Шмідта (UK Schmidt Telescope), з використанням автоматизованого вимірювального приладу пластин (Automated Plate Measuring Facility, APM) Кембриджського університету, Англія. У його праці, надскупчення було названо на честь Гарлоу Шеплі, в знак визнання його піонерського огляду галактик, в яких вперше була виявлена ця концентрація галактик. Приблизно в той же час Роберто Скарамелла з колегами також помітили цю вражаючу концентрацію скупчень у Каталозі Ейбелла: вони назвали його концентрацією Альфа.

Поточний інтерес

Надскупчення Шеплі лежить дуже близько до напрямку, в якому Локальна група галактик (включаючи нашу Галактику) рухається відносно системи відліку космічного мікрохвильового фону. Це змусило багатьох спекулювати, що Надскупчення Шаплі може бути однією з головних причин власного руху нашої Галактики (Великий Аттрактор може бути іншою причиною) — і привело до сплеску інтересу до цього надскупчення. Було виявлено, що Великий Атрактор і всі галактики в нашому куточку Всесвіту (включаючи нашу галактику Чумацький Шлях) рухаються в напрямку до Надскупчення Шеплі.

У 2017 році було запропоновано, що рух по відношенню до атракторів, подібно аттрактору Надскупчення Шеплі, створює відносний рух від областей з низькою щільністю, які можуть бути візуалізовані як віртуальний відлякувач. Такий підхід дає нові способи розуміння та моделювання варіацій в галактичних рухах. Найближча велика ділянка нижчої щільності була названа дипольним відлякувачем.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2017. Процитовано 1 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 1 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Raychaudhury, Somak (1989). . Nature (англ.) (342): 251—255. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 1 червня 2019.
. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 1 червня 2019.
. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 1 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Hoffman, Yehuda; Pomarède, Daniel; Tully, R. Brent; (30 січня 2017). . Nature Astronomy. 1 (2). arXiv:1702.02483. Bibcode:2017NatAs...1E..36H. doi:10.1038/s41550-016-0036. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 1 червня 2019.

Див. також

Посилання

Shapley Supercluster at Atlas of the Universe
Venturi, Tiziana; Bardelli, Sandro; Morganti, Raffaella; Hunstead, Richard W. The Shapley Concentration. Consiglio Nazionale delle Ricerche (CNR). Istituto di Radioastronomia (IRA). оригіналу за Mar 26, 2007.
X-rays Reveal What Makes the Milky Way Move. University of Hawaii. IFA. 11 січня 2006. Part of Abell 3558, the galaxy cluster at the center of the Shapley Supercluster, the largest mass concentration in the observable Universe
A Complete CEnsus of Star formation in the Shapley supercluster. Istituto Nazionale di Astrofisica. Osservatorio Astronomico di Capodimonte.

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2017. Процитовано 1 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 1 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] Raychaudhury, Somak (1989). . Nature (англ.) (342): 251—255. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 1 червня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 1 червня 2019.

[5] . Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 1 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[Hoffman2017-6] Hoffman, Yehuda; Pomarède, Daniel; Tully, R. Brent; (30 січня 2017). . Nature Astronomy. 1 (2). arXiv:1702.02483. Bibcode:2017NatAs...1E..36H. doi:10.1038/s41550-016-0036. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 1 червня 2019.