Набу апла іддіна д н бл 855 до н е цар Вавилону близько 888 855 до н е Ім я перекладається як Набу дарував спадкоємця На

Набу-апла-іддіна (д/н — бл. 855 до н. е.) — цар Вавилону близько 888—855 до н. е. Ім'я перекладається як «Набу дарував спадкоємця».

Набу-апла-іддіна
^mdNábû-ápla-iddina^na
Набу-апла-іддіна (праворуч)
Народився	невідомо
Помер	бл. 855 до н. е.
Країна	Вавилон
Діяльність	політик
Титул	цар Вавилону
Посада	Цар Вавилону^[d]
Термін	888—855 до н. е.
Попередник	Набу-шум-укін I
Наступник	Мардук-закір-шумі I
Рід	Династія «Е»
Батько	Набу-шум-укін I
Діти	Мардук-закір-шумі Мардук-бел-усаті Мардук-балассу-ікбі
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії «Е» (VIII Вавилонської династії). Син царя Набу-шум-укіна I. Після смерті останнього близько 888 року до н. е. посів трон.

Вступив у протистояння з новим ассирійським царем Ашшур-назір-апалом II. Спочатку 878 року до н. е. підтримав Шадуду, правителя області суху, васала Ассирії. Проти останньої вавилонський цар відправив 3-тисячне військо на чолі із братом Забданну. Проте той зазнав поразки й потрапив у полон. Хоча Ашшур-назір-апал II стверджував у власних написах, що завоював прикордонні фортеці Хірімму та Харуту, на думку дослідників це твердження є повтором дій його попередників. Також вважається малоймовірним, що Вавилон визнав зверхність Ассирії. Ймовірно Набу-апла-іддіна відправив до ассирійського царя подарунки на знак примирення, як розглядалися як данина.

Напевне Набу-апла-іддіна не наважився на тривалу війну з Fссирією з огляду на небезпеrу кочових племен, які значаться як «сутії» (до якого народу вони належали невідомо, оскільки початкове значення сутіїв як арамеїв зникло). Вавилоняни завдали їм поразки й змусили залишити межі свого царства. Слідом за цим здійснив похід проти халдеїв, що осіли в Шумері. Ймовірно ті визнали владу вавилонського царя.

Набу-апла-іддіна загалом продовжив політику попередника зі зміцнення господарства та військової потуги. Було відновлено та прикрашенозаново численні храми Вавилону, Сіппару, Ніппуру, Урука і Борсіппи. Насамперед храми Есагіла в Вавилоні, бога Еанна в Урукі, Шамаша в Сіппарі (останньому присвячена літературна пам'ятка «Табличка Шамаша»).

Водночас в цей час касситська знать остаточно поступається своїми позиціями. Набу-апла-іддіна замінив вінець з пір"ям на конусоподібну (прообраз тіари). При цьому цар підтримував відродження мистецтва і літератури.

Наприкінці життя уклав мирний договір з ассирійським царем Шульману-ашаредом III, що зміцнило міжнародне становище Вавилонського царства. Помер близько 855 року до н. е. Йому спадкував старший син Мардук-закір-шумі I.

Родина

Мардук-закір-шумі, цар Вавилону в 855—819 роки до н. е.
Мардук-бел-усаті, цар Вавилону в 851—850 до н. е.
Мардук-балассу-ікбі, цар Вавилону в 819—813 роках до н.е.

Джерела

J. A. Brinkman (2001). «Nabû-apla-iddina». In Erich Ebeling; Bruno Meissner; Dietz Otto Edzard (eds.). Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archäologie: Nab-Nuzi. Walter de Gruyter. pp. 29–30.
Michael Jursa (2009). «Die Kralle des Meeres und andere Aramota». Philologisches und Historisches zwischen Anatolien und Sokotra. Otto Harrassowitz. pp. 147—177.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Набу-апла-іддіна