M61 Vulcan 20 мм скорострільна шестиствольна авіаційна гармата з обертовим блоком стволів Гармата має пневматичний або г

M61 Vulcan — 20-мм скорострільна шестиствольна авіаційна гармата з обертовим блоком стволів. Гармата має пневматичний або гідравлічний привід, повітряне охолодження стволів. Протягом 50 років гармата ставиться на американські бойові літаки, а також іншу бойову техніку.

Наприкінці Другої світової війни США почали дослідження в галузі створення більш ефективного гарматного озброєння для реактивних винищувачів. Через збільшення швидкостей польоту були потрібні більш скорострільні гармати. У Німеччині були захоплені зразки револьверних одноствольних гармат (Mauser MG213C), що мали велику скорострільність, яка, проте, була обмежена системою подачі патронів, перегрівом і зносом ствола. ВПС США були потрібні більш ефективні гармати, фірма General Electric Armament Division почала розробку багатоствольної гармати по старій схемі Гатлінга. Оригінальна гармата Гатлінга не набула поширення через велике споживання потужності приводу обертання блоку стволів, проте реактивні винищувачі кінця 1940-х років володіли потужними електричними і гідравлічними системами, що дозволяло застосувати на них багатоствольні гармати. Багатоствольні гармати порівняно з револьверними мають меншу скорострільність у розрахунку на один ствол, але більшу для всієї гарматної установки.

Повітряні сили США уклали контракт з фірмою General Electric в 1946 році для розробки в рамках проєкту «Project Vulcan», шестиствольної гармати зі скорострільністю 6000 пострілів на хвилину. У Європі після Другої світової війни набули поширення 30 мм гармати з більш потужними снарядами, в США було прийнято рішення застосовувати 20 мм гармати, що мали меншу масу, але великі скорострільність і дульну швидкість. Перший прототип гарматної установки, T-171, був створений фірмою General Electric в 1949 році.

У 1956 році на озброєння ВПС США була прийнята авіаційна гармата M61 Vulcan під набій 20×102 мм з електрокапсульним займанням. M61 — шестиствольна гармата з гідравлічним приводом, що має два режими вогню: 4000 і 6000 постр / хв. При випробуваннях надзвукового винищувача F-104 Starfighter було виявлено ряд труднощів і відмов, пов'язаних із 20-мм гарматною установкою Т171 «Вулкан». Труднощі були викликані затримками в системі ланковий подачі патронів, і небезпекою, що подається окремими ланками. Для модернізованого варіанту гармати М61А1 була розроблена безланкова система подачі патронів. Гармата М61А1 стала пізніше стандартним озброєнням американських винищувачів.

Боєприпаси для гармати випускаються на заводі Olin Ordnance у Сент-Пітерсберзі, Флорида.

Носії M61 Vulcan

Нижче перераховані літальні апарати-носії гармати :

Джерела

Long Range Acquisition Estimates (FY 91 Base Year Projections) [ 2019-02-08 у Wayback Machine.]. — Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1990. — P. 28 — 549 p.

[acqstn-1] Long Range Acquisition Estimates (FY 91 Base Year Projections) [ 2019-02-08 у Wayback Machine.]. — Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1990. — P. 28 — 549 p.