Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
М'яснико́вський райо́н — адміністративна одиниця у складі Ростовської області, територія якого безпосередньо примикає до обласного центру — міста Ростова-на-Дону. Адміністративний центр — село Чалтир.
| М’ясниковський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Мясниковский район | |||||
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Село Чалтир | ||||
| Країна |  Росія | ||||
| Область | Ростовська область | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 39 631 чоловік (2010) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 880 км² | ||||
| Часовий пояс | MSD і | ||||
| Дата заснування | 1926 | ||||
| Вебсайт | amrro.ru | ||||
 | |||||
| |||||
На прапорі зображено 7 бджіл за кількістю сільських поселень, золотого анійського барса, бо прабатьківщиною донських вірмен є місто Ані; над барсом солярний знак вічності; червоним вимощено кладку з вірменського туфового каменю.
Географія
Територія району становить 880 км². Район межує з , , , Родіоново-Несветайським районами Ростовської області, а також із містом Ростов-на-Дону.
Територією району протікають такі річки: , , , , , , , , , , , .
Історія
Танаїс
Біля хутора Недвигівка за античної доби, у III столітті до нашої ери — V столітті нашої ери, існувало стародавнє місто Танаїс. Воно відносилося до Боспорської держави.
Вірменське заселення з Криму
Заселення вірменами земель цього району відбувається наприкінці XVIII століття. 14 листопада 1779 року II ухвалила Указ, що дозволив переселення з Криму до Приазов'я значних за чисельністю груп християнського населення Криму. Греки були переселені до району сучасного Маріуполя, а вірмени — «до округи фортеці святого Дмитра Ростовського» (так ішлось у царському Указі). 1780 року тисячі вірменів прибули на нове місце проживання, заснувавши місто Нахічевань (з 1928 року об'єднано в одне місто з Ростовом-на-Дону) і п'ять сіл: Чалтир, Крим, Великі Сали, і Несветай.
М'ясниковський національний вірменський район
Вірменські поселення початкового заселення склали території сучасного М'ясниковського району. Район утворено 1926 року рішенням Великої президії Донвиконкому, що постановила виділити зі складу Аксайського району Вірменський район. Вірменський район був безпосереднім побажанням вірменського населення Донського округу, з адміністративним центром у місті Нор Нахічеван. Вірменський район було названо на честь загиблого незадовго до того в авіаційній катастрофі політичного та державного діяча більшовицької партії, уродженця міста Нор Нахічеван Олександра М'ясникова (М'ясникяна).
Датою створення М'ясниковського району вважається 10 травня 1926 року, коли відбувся перший районний установчий з'їзд Рад.
З травня 1926 до 1928 року центром району було місто Нор Нахічеван. З кінця 1928 року центром району було село Крим, а з вересня 1929 донині райцентром є село Чалтир.
Зміни району
1929 року до складу району було включено хутір Калінін.
1933 року до складу району також було включено Хаперську сільську раду з хуторами Недвигівка, Хапри та Мокрий Чалтир.
1963 року М'ясниковський район було об'єднано з Неклинівським районом з райцентром в селі Покровське.
З 1965 року М'ясниковський район знову став окремою адміністративно-територіальною одиницею. Того ж року до складу району було включено Петровську сільраду, що раніше входила до складу Неклиновського району.
За часів війни територія району двічі, як і Ростов-на-Дону, була під владою німецької адміністрації. 17 листопада 1941 року, під час наступу німців на Ростов, на кургані Бербер-Оба під селом Великі Сали батарея Сергія Оганова стала до бою з танками противника. Оганівці підбили 12 танків, не пропустивши їх на своїй ділянці, але й самі загинули. Командиру батареї та комісару Сергію Вавилову — вірменину та росіянину — було посмертно надано звання Героїв Радянського Союзу, бійці нагороджені орденами. Той героїчний епізод війни закарбовано у скульптурній композиції меморіалу «Артилерійський курган», зведеного вдячними ростовцями й жителями М'ясниковського району 1972 року на місці бою.
Окрім «Артилерійського кургану», на території М'ясниковського району є ще близько 20 пам'ятників героям Великої Вітчизняної війни. Один із найоригінальніших меморіалів загиблим воїнам відкрито в селі Крим. Там, на плитах меморіального комплексу, викарбувано імена всіх односелеців, які загинули за Батьківщину. А у спеціально збудованій будівлі, облицьованій рожевим туфом з Вірменії, подано сотні фотографій жителів села, хто не повернувся з війни. Відбудову допомагали робити м'ясниківцям жителі Вірменії, які відрядили техніку, будматеріали, грошові кошти.
Населення
Населення району становить близько 37,4 тисяч осіб (за даними перепису 2002 року). Більшість населення (близько 60%) складають вірмени. Разом у районі проживають представники близько 20 національностей.
Адміністративний поділ
До складу М'ясниковського району входять 7 сільських поселень, що включають 23 населених пункти:
- (село Великі Сали, село )
- (хутір )
- (хутір , хутір , хутір , село )
- (село Крим)
- (хутір , хутір , хутір , селище )
- (слобода , село , хутір , село , село , село , хутір , хутір , хутір )
- (село Чалтир, хутір )
Економіка
Нині М'ясниковський район — один з найбільш економічно розвинених на Дону. Там гарно розвинуті землеробство, овочівництво і тваринництво. Основу економіки М'ясниковського району становить саме сільське господарство. У цій галузі працює більшість працездатного населення, діють 8 крупних сільгосппідприємств і понад 500 селянських (фермерських) господарств. Більшість виробленої там продукції вживається жителями Ростова-на-Дону й інших великих міст Ростовської області.
Транспорт
Через район прокладено федеральну автомобільну дорогу «Воронеж—Ростов-на-Дону—Маріуполь» і залізницю зі станцією , що сполучає Ростов-на-Дону і Таганрог. Всі населені пункти району сполучені з райцентром дорогами з твердим покриттям. Організовано автобусне сполучення між селами району та містом Ростов-на-Дону.
Пам'ятки
Археологічний музей-заповідник Танаїс
В районі є низка туристичних об'єктів. Широко відомий археологічний музей-заповідник Танаїс. Зусиллями археологів там розкопано оборонні стіни, житлові квартали, вежі, брами.
Найцікавіші знахідки представлено в музейній експозиції, відкритій 1961 року.
Можна побувати й безпосередньо на місці розкопок. На території музею-заповідника обладнано оригінальний, стилізований під старовину, сценічний майданчик, де на відкритому повітрі проводяться театральні вистави та поетичні свята.
Музей Мартироса Сар'яна
Музей у невеличкому селищі Чкалова, на межі М'ясниковського та Неклинівського районів. Там зберігається пам'ять про великого вірменського живописця, уродженця району Мартироса Сар'яна.
Старовинні церкви
Церковні пам'ятники архітектури у в селах Великі Сали, Султан Сали й Несвітай.
Примітки
- Чисельність населення Росії, федеральних округів, суб'єктів РФ, міських округів, муніципальних районів, міських та сільських поселень за результатами перепису 2010 року. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 16 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 16 травня 2013.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: М'ясниковський район |
- М'ясниковський район на сайті адміністрації Ростовської області [ 22 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- М'ясниковський район на сайті Rosdon.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія М'ясниковського району [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники бойової слави району [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M yasniko vskij rajo n administrativna odinicya u skladi Rostovskoyi oblasti teritoriya yakogo bezposeredno primikaye do oblasnogo centru mista Rostova na Donu Administrativnij centr selo Chaltir M yasnikovskij rajonMyasnikovskij rajonGerb PraporAdm centr Selo ChaltirKrayina RosiyaOblast Rostovska oblastNaselennya povne 39 631 cholovik 2010 Plosha povna 880 km Chasovij poyas MSD i UTC 3Data zasnuvannya 1926Vebsajt amrro ruVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu M yasnikovskij rajon Na prapori zobrazheno 7 bdzhil za kilkistyu silskih poselen zolotogo anijskogo barsa bo prabatkivshinoyu donskih virmen ye misto Ani nad barsom solyarnij znak vichnosti chervonim vimosheno kladku z virmenskogo tufovogo kamenyu GeografiyaTeritoriya rajonu stanovit 880 km Rajon mezhuye z Rodionovo Nesvetajskim rajonami Rostovskoyi oblasti a takozh iz mistom Rostov na Donu Teritoriyeyu rajonu protikayut taki richki IstoriyaTanayis Bilya hutora Nedvigivka za antichnoyi dobi u III stolitti do nashoyi eri V stolitti nashoyi eri isnuvalo starodavnye misto Tanayis Vono vidnosilosya do Bosporskoyi derzhavi Virmenske zaselennya z Krimu Zaselennya virmenami zemel cogo rajonu vidbuvayetsya naprikinci XVIII stolittya 14 listopada 1779 roku II uhvalila Ukaz sho dozvoliv pereselennya z Krimu do Priazov ya znachnih za chiselnistyu grup hristiyanskogo naselennya Krimu Greki buli pereseleni do rajonu suchasnogo Mariupolya a virmeni do okrugi forteci svyatogo Dmitra Rostovskogo tak ishlos u carskomu Ukazi 1780 roku tisyachi virmeniv pribuli na nove misce prozhivannya zasnuvavshi misto Nahichevan z 1928 roku ob yednano v odne misto z Rostovom na Donu i p yat sil Chaltir Krim Veliki Sali i Nesvetaj M yasnikovskij nacionalnij virmenskij rajon Virmenski poselennya pochatkovogo zaselennya sklali teritoriyi suchasnogo M yasnikovskogo rajonu Rajon utvoreno 1926 roku rishennyam Velikoyi prezidiyi Donvikonkomu sho postanovila vidiliti zi skladu Aksajskogo rajonu Virmenskij rajon Virmenskij rajon buv bezposerednim pobazhannyam virmenskogo naselennya Donskogo okrugu z administrativnim centrom u misti Nor Nahichevan Virmenskij rajon bulo nazvano na chest zagiblogo nezadovgo do togo v aviacijnij katastrofi politichnogo ta derzhavnogo diyacha bilshovickoyi partiyi urodzhencya mista Nor Nahichevan Oleksandra M yasnikova M yasnikyana Datoyu stvorennya M yasnikovskogo rajonu vvazhayetsya 10 travnya 1926 roku koli vidbuvsya pershij rajonnij ustanovchij z yizd Rad Z travnya 1926 do 1928 roku centrom rajonu bulo misto Nor Nahichevan Z kincya 1928 roku centrom rajonu bulo selo Krim a z veresnya 1929 donini rajcentrom ye selo Chaltir Zmini rajonu 1929 roku do skladu rajonu bulo vklyucheno hutir Kalinin 1933 roku do skladu rajonu takozh bulo vklyucheno Hapersku silsku radu z hutorami Nedvigivka Hapri ta Mokrij Chaltir 1963 roku M yasnikovskij rajon bulo ob yednano z Neklinivskim rajonom z rajcentrom v seli Pokrovske Z 1965 roku M yasnikovskij rajon znovu stav okremoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu Togo zh roku do skladu rajonu bulo vklyucheno Petrovsku silradu sho ranishe vhodila do skladu Neklinovskogo rajonu Nimecko radyanska vijna Za chasiv vijni teritoriya rajonu dvichi yak i Rostov na Donu bula pid vladoyu nimeckoyi administraciyi 17 listopada 1941 roku pid chas nastupu nimciv na Rostov na kurgani Berber Oba pid selom Veliki Sali batareya Sergiya Oganova stala do boyu z tankami protivnika Oganivci pidbili 12 tankiv ne propustivshi yih na svoyij dilyanci ale j sami zaginuli Komandiru batareyi ta komisaru Sergiyu Vavilovu virmeninu ta rosiyaninu bulo posmertno nadano zvannya Geroyiv Radyanskogo Soyuzu bijci nagorodzheni ordenami Toj geroyichnij epizod vijni zakarbovano u skulpturnij kompoziciyi memorialu Artilerijskij kurgan zvedenogo vdyachnimi rostovcyami j zhitelyami M yasnikovskogo rajonu 1972 roku na misci boyu Okrim Artilerijskogo kurganu na teritoriyi M yasnikovskogo rajonu ye she blizko 20 pam yatnikiv geroyam Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Odin iz najoriginalnishih memorialiv zagiblim voyinam vidkrito v seli Krim Tam na plitah memorialnogo kompleksu vikarbuvano imena vsih odnoseleciv yaki zaginuli za Batkivshinu A u specialno zbudovanij budivli oblicovanij rozhevim tufom z Virmeniyi podano sotni fotografij zhiteliv sela hto ne povernuvsya z vijni Vidbudovu dopomagali robiti m yasnikivcyam zhiteli Virmeniyi yaki vidryadili tehniku budmateriali groshovi koshti NaselennyaNaselennya rajonu stanovit blizko 37 4 tisyach osib za danimi perepisu 2002 roku Bilshist naselennya blizko 60 skladayut virmeni Razom u rajoni prozhivayut predstavniki blizko 20 nacionalnostej Administrativnij podilDo skladu M yasnikovskogo rajonu vhodyat 7 silskih poselen sho vklyuchayut 23 naselenih punkti selo Veliki Sali selo hutir hutir hutir hutir selo selo Krim hutir hutir hutir selishe sloboda selo hutir selo selo selo hutir hutir hutir selo Chaltir hutir EkonomikaNini M yasnikovskij rajon odin z najbilsh ekonomichno rozvinenih na Donu Tam garno rozvinuti zemlerobstvo ovochivnictvo i tvarinnictvo Osnovu ekonomiki M yasnikovskogo rajonu stanovit same silske gospodarstvo U cij galuzi pracyuye bilshist pracezdatnogo naselennya diyut 8 krupnih silgosppidpriyemstv i ponad 500 selyanskih fermerskih gospodarstv Bilshist viroblenoyi tam produkciyi vzhivayetsya zhitelyami Rostova na Donu j inshih velikih mist Rostovskoyi oblasti Transport Cherez rajon prokladeno federalnu avtomobilnu dorogu Voronezh Rostov na Donu Mariupol i zaliznicyu zi stanciyeyu sho spoluchaye Rostov na Donu i Taganrog Vsi naseleni punkti rajonu spolucheni z rajcentrom dorogami z tverdim pokrittyam Organizovano avtobusne spoluchennya mizh selami rajonu ta mistom Rostov na Donu Pam yatkiRozkopki TanayisaArheologichnij muzej zapovidnik Tanayis V rajoni ye nizka turistichnih ob yektiv Shiroko vidomij arheologichnij muzej zapovidnik Tanayis Zusillyami arheologiv tam rozkopano oboronni stini zhitlovi kvartali vezhi brami Najcikavishi znahidki predstavleno v muzejnij ekspoziciyi vidkritij 1961 roku Mozhna pobuvati j bezposeredno na misci rozkopok Na teritoriyi muzeyu zapovidnika obladnano originalnij stilizovanij pid starovinu scenichnij majdanchik de na vidkritomu povitri provodyatsya teatralni vistavi ta poetichni svyata Muzej Martirosa Sar yana Muzej u nevelichkomu selishi Chkalova na mezhi M yasnikovskogo ta Neklinivskogo rajoniv Tam zberigayetsya pam yat pro velikogo virmenskogo zhivopiscya urodzhencya rajonu Martirosa Sar yana Starovinni cerkvi Cerkovni pam yatniki arhitekturi u v selah Veliki Sali Sultan Sali j Nesvitaj PrimitkiChiselnist naselennya Rosiyi federalnih okrugiv sub yektiv RF miskih okrugiv municipalnih rajoniv miskih ta silskih poselen za rezultatami perepisu 2010 roku Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 16 travnya 2013 Arhiv originalu za 17 travnya 2013 Procitovano 16 travnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu M yasnikovskij rajonM yasnikovskij rajon na sajti administraciyi Rostovskoyi oblasti 22 serpnya 2013 u Wayback Machine M yasnikovskij rajon na sajti Rosdon ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoriya M yasnikovskogo rajonu 23 chervnya 2015 u Wayback Machine Pam yatniki bojovoyi slavi rajonu 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi