Міщишин Віталій Анатолійович

Віта́лій Анато́лійович Міщи́шин (1987—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».

Міщи́шин Віталі́й Анато́лійович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	31 серпня 1987(1987-08-31) Письмечеве, Дніпропетровська область
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (26 років) Новокатеринівка, Донецька область
Поховання	Краснопільський цвинтар
Псевдо	«Манкі»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Кривбас»
Війни / битви	російсько-українська війна 2014 року Бої за Іловайськ
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міщишин.

Життєпис

Народився 1987 року в селі Письмечеве (Солонянський район, Дніпропетровська область).

Під час російської збройної агресії проти України захищав Батьківщину у складі 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас», був водієм УАЗ-452 з номерним знаком «ЛИС».

Обставини загибелі

29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим «Зеленим коридором», на дорозі поміж с. Новокатеринівка (Старобешівський район) та х. Горбатенко, разом з іншими бійцями потрапив під обстріл, з того часу вважався зниклим безвісти. 3 вересня тіла 96 загиблих були привезені до дніпропетровського моргу.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, яких поховали 16 жовтня 2014 року на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Нагороди і вшанування

• 8 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня
• Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

Джерела

• Указ Президента України № 640/2014
• Міщишин Віталій Анатолійович // Книга пам'яті
• Міщишин Віталій Анатолійович(рос.) // Всеукраїнський портал пошуку