Місто людей кімерійських

Місто людей кімерійських; городище Дикий Сад (зустрічаються також умовні назви Кімерополіс і Алібант) — поселення доби білозерської культури, що існувало на території сучасного Миколаєва близько 1250—925 років до н. е. Поселення вважають найстарішим містом на території України, що згадується у писемних джерелах. На сьогодні археологічне городище знаходиться у заповіднику Дикий Сад.

Реконструкція «Міста кімерійського» на основі археологічних досліджень (зображено лише розкопані будівлі)

Розташування та структура міста

Розкопки городища

Городище «Дикий Сад» — це унікальна місцевість. Вона знаходиться між сучасними вулицями Адміральською, Набережною, Пушкінською та Артилерійською. А колись тут жили кімерійці.

Залишки поселення розташовані в історичному центрі сучасного міста Миколаєва, біля місця злиття річок Південний Буг та Інгул. За обрисами мало форму овалу, витягнутого по осі Пд-С–Пн-З. Площа городища 6—7 га. Будівлі були розташовані вздовж річки Інгул в три-чотири ряди і примикали одне до одного, створюючи таким чином єдиний архітектурний комплекс, який розкинувся у формі дуги.

Археологами знайдені залишки споруд різного призначення: господарські сховища, ремісничі майстерні (гончарні, металургійні, косторізні), ритуальні будівлі та системи укріплень, також в центральній частині міста існувала незабудована площа для народних зібрань. Будівлі були зведені з кам'яних плит, кам'яної кладки, вапняку та глини.

Структурно поселення складалося з трьох частин: «цитаделі», «передмістя» та «посаду», розташованого за зовнішнім ровом. також археологи передбачають наявність «слобідки» і «некрополя». Оборонна стіна цитаделі міста мала 2-2,5 м у висоту і 3 м завширшки.

Населення міста складало близько однієї тисячі мешканців.

На території «цитаделі» жила еліта. Про це свідчать залишки потужних кам'яних фундаментів і невелика кількість господарських ям. Еліта не «засмічувала» свої будинки сховищами для продуктів і кухнями — їжу готували в «передмісті» й приносили в будинки знаті. У той же час у передмісті господарських ям набагато більше, а кам'яних кладок тут нема. Звідси висновок — тут жили бідніші люди.

На основі знахідок останніх десятьох років учені зробили ще один цікавий висновок: елітою в городищі були не військові вожді, а майстри, які володіли ремісничими навичками і знаннями. Про це свідчать розкопані на території цитаделі майстерні: косторізна, гончарна, ливарна.

Історія

Поселення існувало в XIII—X ст. до н. е. Сюди водними шляхами стікалися люди і товари зі усього Причорномор'я та віддалених півничних земель, зокрема Прикарпаття. А за часів свого розквіту найпівнічніший чорноморський порт підтримував торгові зв'язки із Середземномор'ям та Близьким Сходом.

Свідчення про назву поселення і його мешканців в письмових джерелах не збереглися. Деякі дослідники ототожнюють його з «містом людей кімерійських», згаданим Гомером у поемі «Одіссея», хоча за припущенням більшості істориків кімерійці у Причорномор'ї облаштувалися пізніше. Точного розташування цього «містом людей кімерійських» Гомер не називав, зазначивши лише, що країна і місто кімерійців знаходиться біля входу до потойбічного світу.

Закотилось сонце й покрилися тьмою усі шляхи, а судно наше досягло кінця глибокого океану. Там народ і місто людей кімерійських".

Хронологія археологічних розкопок

• 15 серпня року — городище відкрито археологом Феодосієм Камінським. В 1920-ті—1930-ті роки був проведений збір підйомного матеріалу.
• 1956 рік — розпочато перші розкопки городища, які провели археологи КНУ імені Тараса Шевченка Лазар Славін та . Розкопки тривали до 1957 року. Основу знахідок склали уламки керамічного посуду, кістки тварин, залишки кам'яних фундаментів стін стародавніх приміщень, бронзовий посуд і знаряддя праці. Крім цього, були знайдені бронзовий ніж сабатинського типу та бронзовий казан кімерійського типу.
• 1991 рік — розпочались регулярні розкопки на чолі з Юрієм Гребенніковим.
• 1998 рік — експедицією керує (МНУ імені Сухомлинського). На території поселення виявлені залишки оборонних, культових і господарських будівель.
• Влітку 2008 року в городищі було знайдено скарб, що складається з 12 кельтських сокир.
• У червні 2009 року в городищі «Дикий Сад» (на розі Набережної і Артилерійській) під час проведення досліджень в заповненні рову цитаделі городища був зафіксований кам'яний фундамент другого моста через рів. Ця знахідка є унікальною і остаточно підтверджує той факт, що місто було не просто поселенням ремісників, землеробів і скотарів, а регіональним центром кінця ІІ тисячоліття до нашої ери зі складною соціальною організацією. Нові відкриття дозволяють зробити висновок, що поселення могло бути своєрідною «столицею» території від Дунаю до Дніпра і від узбережжя Чорного моря до півночі сучасних Миколаївської, Одеської та частково Херсонської областей.
• 22 лютого 2016 року Миколаївська міська рада опублікувала петицію про створення парку-музею просто неба городища «Дикий Сад».
• В липні 2016 року розкопано будинок-майстерню ремісника-косторіза, площею 56 м². Всього на 2016 рік розкопано 50 об'єктів городища, а також встановлено, що місто мало свій план забудови.
• 2017 року знайдено предмети з чорного базальту, серед яких розтиральник — пристрій для подрібнення. Оскільки на території Миколаєва чорного базальту немає, то дійшли висновку, що ці предмети завезені з Греції, країн Азії або Єгипту. Це ще раз вказує на тісні зв'язки жителів «Дикого саду» з іншими народами. Також, над кладкою зі східного боку одного з розкопаних приміщень були виявлені фрагменти античної амфори, датованої V століттям до нашої ери.
• У вересні 2018 року на території розкопок городища було знайдено бронзовий серп.
• Під час археологічного сезону 2019 року було знайдене бронзове шило, а загальна кількість предметів із бронзи досягла 85 одиниць. Хімічний аналіз предмету показав, що він був привезений з Прикарпатського регіону, що свідчить про торгові зв'язки через Південний Буг та Дністер. Загальна кількість знайдених артефактів досягла 1050 одиниць. Також на протилежному боці річки Інгул було знайдене городище «Дикий Сад-2».
• Під час археологічного сезону 2021 року розпочаті розкопки на новій ділянці розміром 10 на 10 метрів. Виявлені «кладка з цікавою архітектурною спорудою», башта, скупчення каміння, яке може бути новим житловим будинком або фортифікаційною спорудою. У городищі знайдений «найстаріший у Східній Європі міст через фортечний рів. Він датується 1250 роком до н. е., тобто йому 3200 років. Трохи старший за віком міст є тільки у Греції…».

Галерея

Зовнішній і внутрішній вигляд житла «міста кімерійців», комп'ютерна реконструкція 2006 року.

Див. також

• Список найбільших міст на території України за роками
• Кімерійці
• Білозерська культура

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
2. Черняков І. Т. Місто людей кімерійських // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 754. — .
3. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.18-19
4. https://svidok.info/uk/news/9444
5. Известия Гомельского государственного университета имени Ф.Скорины, No 4 (85), 2014 УДК902.2 (477.73)Городище «Дикий Сад» в контексте социально-экономических и культурных связей балтийского и черноморского регионов XIII—XI вв. до н.э. К. В.ГОРБЕНКО
6. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
7. “Арт-перехрестя часів і народів” - 2021: програма, ідея та смачна родзинка фестивалю - mykolayivski.info (укр.). 4 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
8. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
9. УДК 902.2(477.73) К. В. Горбенко м. Миколаїв Археологічні дослідження на території городища Дикий сад у 2013—2014 роках
10. УДК 902.2 (477.73) К. ГОРБЕНКО АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ГОРОДИЩА ДИКИЙ САД В 2011—2012 рр.
11. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
12. . Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
13. . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
15. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
16. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
17. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
18. . Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
19. . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
20. Археологи розкопали на Миколаївщині міст кімерійців, якому 3200 років [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.] // «Укрінформ», 25 серпня 2021

Джерела та література

• Ескізний проект музеєфікації городища Дикий Сад [ 2 червня 2019 у Wayback Machine.]
• «Дикий сад», сучасник Трої. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]