Мір Мохсун Навваб (азерб. Mir Möhsün Nəvvab; 1833, Шуша, Російська імперія — 1918, Шуша, Азербайджанська Демократична Республіка) — азербайджанський учений, художник, музикознавець, поет. Громадський діяч Азербайджану XIX століття.
Мір Мохсун Навваб | ||||
---|---|---|---|---|
При народженні | азерб. Mir Möhsün Nəvvab | |||
Народження | 1833 Шуша, Шушинський повіт[1] | |||
Смерть | 1918[1] | |||
Шуша, Єлизаветпольська губернія[1] | ||||
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка | |||
Жанр | портрет | |||
Діяльність | художник, письменник, каліграф, музикознавець, літературознавець | |||
| ||||
Мір Мохсун Навваб у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Навваб народився 1833 року в Шуші, в сім'ї Гаджі Сеїд-Ахмеда. Початкову освіту здобув у духовній школі, де він досконало опанував арабську, перську і турецьку мови. Надалі в медресе Аббаса Сараджали Мір Мохсун вивчав математику, астрономію, хімію та інші науки.
Творчість
Навваб брав участь у культурному і суспільному житті міста. Він писав вірші і публікував книги у відкритій ним же друкарні. Він також викладав у школах — «мектебах» і видав понад двадцять книг, присвячених різним галузям науки і мистецтва. Він організував мистецькі зібрання — «меджліси», такі як художній «Меджлісі-фарамушан» музичний «Меджлісі-ханенде». На цих меджлісах бували присутні поети: Абдулла бек Асі, Фатма ханум Кяміня, Мешаді Ейюб Багі, , Абдулла Гасан Шахід, співаки: Гаджі Хюсі, Мешаді Джаміль Аміров, Іслам Абдуллаєв, та ін. Ці зібрання були тісно пов'язані з зібраннями «Меджлісі-унс» в Шуші, «Бейтус-Сафа» в Шамахах, «Маджмауш-шуара» в Баку.
Поезія
Серед його праць великий інтерес являє «Тазкіреї-Навваб», де зібрана докладна інформація про життя і творчість більше ніж ста карабахських поетів XIX століття. 1913 року вона була опублікована в Баку.
Хімія і астрономія
Він захоплювався також хімією і астрономією. У себе вдома Мір Мохсун створив хімічну лабораторію і встановив два телескопи. У своїй книзі «Кіфаятул-атфал», яка 1899 року видана як підручник, він створив таблиці про розміщення небесних тіл і про сонячні затемнення. У книзі «Насіхатнаме» він надав понад 500 вказівок з хімії. Його етичні погляди передані у працях «Нурюл-Анвар» і «Панднаме».
Образотворче мистецтво
Займався Навваб також образотворчим мистецтвом. Він створив кілька малюнків аквареллю, книжкових мініатюр і візерунків на декількох будівлях і мечетях. Його творчості характерні площинно-декоративні орнаментальні стінні розписи, малюнки із зображенням квітів і птахів зі спробою об'ємного моделювання, ілюстрації до власних рукописів («Бахр-уль Хазан» (Море смутку), 1864). Цікавий також «портрет Тимура», виконаний аквареллю 1902 року, що зберігається нині в Азербайджанському музеї мистецтв у Баку. Це єдиний портрет, який написав Навваб. У залі меморіального музею художника в Шуші збереглися настінні розписи, виконані Наввабом 1886 року. Такі ж розписи були в його невеликій робочій кімнаті.
Музика
Його музичний трактат «Вюзухул-ергам» вперше видано 1913 року в Баку. Тут він дав докладний опис мугамів, окремих дястґахів, розкрив тему походження їх назв, етимології, зв'язку їх з поетичними творами, відносин між слухачем і виконавцем, торкався проблеми їх розміщення з точки зору акустики.
Навваб уперше використав термін «дястґах». Він згадав відомих у той час у Карабасі шість дястґахів: «Раст», «Махур», «Шахназ», «Рахаві» (або Рахаб), «Чахаргар» і «Нава». За словами Навваба зміст того чи іншого виконуваного дястґаха залежить від смаку і здібності виконавця. У своєму творі він згадав 82 пісні і мугами, виконувані в той час у Карабаху. З місцем походження та іменами людей, що брали участь у їх створенні, він пов'язував назви мугамів «Азербайджан», «Нішабур», «Забулі», «Багдаді», «Ширвані», «Гаджари», «Шах Хатаї» тощо. Він пов'язував мугам «Раст» зі свіжістю весни, «Махур» з шумом води, «Шахназ» з піснею солов'їв, «Рахаві» з краплями дощу, «Чахаргар» з гуркотом грому, «Нава» зі стражданнями закоханих, «Дюггах» з фонтаном підземних джерел, «Ушшаг» з плавним польотом птахів, «Уззал» з рухом метеорів.
Відома також його робота «Кяшфул-хагігяті-мансаві».
Помер Мір Мохсун Навваб 1918 року в Шуші.
Примітки
- Навваб Мир Мохсун // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Сафарова З. Мир Мохсун Навваб. — Б. : Язычы, 1983. — С. 3. — 42 с.
- Чингиз Каджар. Выдающиеся сыны древнего и средневекового Азербайджана. — Азербайджан. — Б., 1995. — С. 214—215.
- История Азербайджана. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1960. — Т. II. — С. 422.
Література
- Миклашевская Н. М., Художники 19 в. Мирза Кадым Эривани и Мир Мохсун Навваб, в кн.: Искусство Азербайджана, [т.] 4, Баку, 1954, с. 102—108.
Посилання
- Моршин — Никиш. — Москва : Советская энциклопедия, 1974. — 616 с. — ((Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 17).
- Мир Мохсун Навваб Гарабаглы [ 7 серпня 2008 у Wayback Machine.] (азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mir Mohsun Navvab azerb Mir Mohsun Nevvab 1833 Shusha Rosijska imperiya 1918 Shusha Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika azerbajdzhanskij uchenij hudozhnik muzikoznavec poet Gromadskij diyach Azerbajdzhanu XIX stolittya Mir Mohsun NavvabPri narodzhenniazerb Mir Mohsun NevvabNarodzhennya1833 Shusha Shushinskij povit 1 Smert1918 1 Shusha Yelizavetpolska guberniya 1 Krayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna RespublikaZhanrportretDiyalnisthudozhnik pismennik kaligraf muzikoznavec literaturoznavec Mir Mohsun Navvab u VikishovishiZhittyepisNavvab narodivsya 1833 roku v Shushi v sim yi Gadzhi Seyid Ahmeda Pochatkovu osvitu zdobuv u duhovnij shkoli de vin doskonalo opanuvav arabsku persku i turecku movi Nadali v medrese Abbasa Saradzhali Mir Mohsun vivchav matematiku astronomiyu himiyu ta inshi nauki Tvorchist Navvab brav uchast u kulturnomu i suspilnomu zhitti mista Vin pisav virshi i publikuvav knigi u vidkritij nim zhe drukarni Vin takozh vikladav u shkolah mektebah i vidav ponad dvadcyat knig prisvyachenih riznim galuzyam nauki i mistectva Vin organizuvav mistecki zibrannya medzhlisi taki yak hudozhnij Medzhlisi faramushan muzichnij Medzhlisi hanende Na cih medzhlisah buvali prisutni poeti Abdulla bek Asi Fatma hanum Kyaminya Meshadi Ejyub Bagi Abdulla Gasan Shahid spivaki Gadzhi Hyusi Meshadi Dzhamil Amirov Islam Abdullayev ta in Ci zibrannya buli tisno pov yazani z zibrannyami Medzhlisi uns v Shushi Bejtus Safa v Shamahah Madzhmaush shuara v Baku Poeziya Mir Mohsun Navvab pravoruch i Sered jogo prac velikij interes yavlyaye Tazkireyi Navvab de zibrana dokladna informaciya pro zhittya i tvorchist bilshe nizh sta karabahskih poetiv XIX stolittya 1913 roku vona bula opublikovana v Baku Himiya i astronomiya Vin zahoplyuvavsya takozh himiyeyu i astronomiyeyu U sebe vdoma Mir Mohsun stvoriv himichnu laboratoriyu i vstanoviv dva teleskopi U svoyij knizi Kifayatul atfal yaka 1899 roku vidana yak pidruchnik vin stvoriv tablici pro rozmishennya nebesnih til i pro sonyachni zatemnennya U knizi Nasihatname vin nadav ponad 500 vkazivok z himiyi Jogo etichni poglyadi peredani u pracyah Nuryul Anvar i Pandname Obrazotvorche mistectvo Ptahi Mir Mohsun Navvab 1874 1875 Zajmavsya Navvab takozh obrazotvorchim mistectvom Vin stvoriv kilka malyunkiv akvarellyu knizhkovih miniatyur i vizerunkiv na dekilkoh budivlyah i mechetyah Jogo tvorchosti harakterni ploshinno dekorativni ornamentalni stinni rozpisi malyunki iz zobrazhennyam kvitiv i ptahiv zi sproboyu ob yemnogo modelyuvannya ilyustraciyi do vlasnih rukopisiv Bahr ul Hazan More smutku 1864 Cikavij takozh portret Timura vikonanij akvarellyu 1902 roku sho zberigayetsya nini v Azerbajdzhanskomu muzeyi mistectv u Baku Ce yedinij portret yakij napisav Navvab U zali memorialnogo muzeyu hudozhnika v Shushi zbereglisya nastinni rozpisi vikonani Navvabom 1886 roku Taki zh rozpisi buli v jogo nevelikij robochij kimnati Muzika Primirnik knigi Navvaba pro muziku vidanij 1913 roci v Baku az Baku Jogo muzichnij traktat Vyuzuhul ergam vpershe vidano 1913 roku v Baku Tut vin dav dokladnij opis mugamiv okremih dyastgahiv rozkriv temu pohodzhennya yih nazv etimologiyi zv yazku yih z poetichnimi tvorami vidnosin mizh sluhachem i vikonavcem torkavsya problemi yih rozmishennya z tochki zoru akustiki Navvab upershe vikoristav termin dyastgah Vin zgadav vidomih u toj chas u Karabasi shist dyastgahiv Rast Mahur Shahnaz Rahavi abo Rahab Chahargar i Nava Za slovami Navvaba zmist togo chi inshogo vikonuvanogo dyastgaha zalezhit vid smaku i zdibnosti vikonavcya U svoyemu tvori vin zgadav 82 pisni i mugami vikonuvani v toj chas u Karabahu Z miscem pohodzhennya ta imenami lyudej sho brali uchast u yih stvorenni vin pov yazuvav nazvi mugamiv Azerbajdzhan Nishabur Zabuli Bagdadi Shirvani Gadzhari Shah Hatayi tosho Vin pov yazuvav mugam Rast zi svizhistyu vesni Mahur z shumom vodi Shahnaz z pisneyu solov yiv Rahavi z kraplyami doshu Chahargar z gurkotom gromu Nava zi strazhdannyami zakohanih Dyuggah z fontanom pidzemnih dzherel Ushshag z plavnim polotom ptahiv Uzzal z ruhom meteoriv Vidoma takozh jogo robota Kyashful hagigyati mansavi Pomer Mir Mohsun Navvab 1918 roku v Shushi PrimitkiNavvab Mir Mohsun Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Safarova Z Mir Mohsun Navvab B Yazychy 1983 S 3 42 s Chingiz Kadzhar Vydayushiesya syny drevnego i srednevekovogo Azerbajdzhana Azerbajdzhan B 1995 S 214 215 Istoriya Azerbajdzhana B Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1960 T II S 422 LiteraturaMiklashevskaya N M Hudozhniki 19 v Mirza Kadym Erivani i Mir Mohsun Navvab v kn Iskusstvo Azerbajdzhana t 4 Baku 1954 s 102 108 PosilannyaMir Mohsun Navvab u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Morshin Nikish Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 616 s Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 17 Mir Mohsun Navvab Garabagly 7 serpnya 2008 u Wayback Machine azerb