Мінамото-но Таметомо (яп. 源為朝, みなもと の ためとも; 1139—1170) — японський полководець кінця періоду Хей'ан. Походить з клану Мінамото, син . Під час участі в смуті Хоґен засланий на острів Ідзу-Осіма. Прізвисько: Тіндзей Хатиро (鎮西八郎). Став предметом цілого ряду міфів і легенд, які повістують про його подолання шляху до Окінави.
Мінамото-но Таметомо | |
---|---|
яп. 源為朝 | |
Народився | 1139 |
Помер | 23 квітня 1170 ·колота рана |
Країна | Японія |
Діяльність | самурай, військовослужбовець |
Учасник | Смута Хоґен |
Рід | d і d |
Батько | d |
Мати | Q110407703? |
Діти | d, Q106615942? і d |
|
Біографія
Був восьмим сином , братом Мінамото-но Йосімото і таким чином він доводився рідним дядьком Мінамото но Йорітомо, першому сьогуну Камакурського сьогунату . Завдяки своєму батькові , він був членом відомої лінії Сейва Гендзі і онуком Мінамото но Йосіїе, тобто дев'ятим поколінням з самого імператора Сейва.
Протягом юності жив деякий час в Кюсю , звідси прізвисько "Тіндзей" (鎮西), альтернативне ім'я для регіону Кюсю. Під час свого перебування на острові він одружився з дочкою на ім'я .
У 1156 брав участь в повстанні Хоґен під проводом свого батька , збройному конфлікті між екс-Імператором Ґо-Сіракавою з одного боку, та Імператором Сутоку з іншого. В ході війни 28 липня Мінамото-но Таметомо запропонував вночі завдати удару по укріпленому палацу противника, однак ця тактика була відкинута Фудзіварою но Йорінаґою. Проте, загони Мінамото-но Йосітомо здійснили аналогічний напад і здобули перемогу. В японських хроніках Таметомо зображується героєм і чудовим стрільцем з лука. Так, згідно з переказами, він зумів одним пострілом потопити цілий корабель клану Тайра, пробивши йому стрілою днище нижче ватерлінії. Після перемоги екс-Імператора, Йосітомо був змушений стратити свого батька Тамейосі разом з деякими зі своїх братів і інших близьких родичів, які виступали проти імператора Ґо-Сіракави. Таметомо, відомому своєю майстерністю в стрільбі з лука, перш ніж відправити в заслання на острів Ідзу-Осіма перерізали зв'язки або сухожилля руки, що повністю знешкоджувало його. Перебуваючи в засланні на Ідзу-Осіма, бере в дружини Сасарае дочку місцевого урядовця Тадашіге з якою мав два сина, Тамемару і Томокаву та дочку на ім'я Шимагімі. Стосовно його подальшої долі не існує єдиної думки, одні джерела повідомляють, що він просто наклав на себе руки на острові Ідзу-Осіма, ніколи не повертаючись на материк знову. Однак, за іншими розповідями, він ще побував на Окінаві, одному з островів архіпелагу Рюкю і одружився там з Ней, дочкою вождя Одзато , що народила йому сина Сунтена, який став першим королем і засновником місцевої королівської династії та королівства Тюдзан.
Походження легенди
Згідно історичної традиції, що склалася на островах Рюкю, місцеві перекази повідомляють про те, що Мінамото-но Таметомо зумів дістатися до Окінави. Легенда про його перебування в Рюкю наявна в численних текстах періоду Едо, точне походження міфу неясно, але вже в 1605 році, він з'являється у викладі ченця Тайчу "Рюкю Сінто ки" (яп. 琉球神道記). Також відомості про це містяться в офіційній історичній хроніці Рюкю 1650 року «Тюдзан Сейкан» (яп. 中山世鑑), написаної королівським радником Се Секеном. Протягом довгого періоду легенда повторно опрацьовувалася в працях різних авторів: Арай Хакусекі "Нантоші" (яп. 南島志) книга 1719 рр., Морісіма Чурьо "Рюкю-банаші" (яп. 琉球談) 1790 рр., Кьокутей Бакіна, який розширив історію до повного роману. Цей міф мав центральне місце в японських популярних концепціях Рюкю в період Едо, існує ряд історичних пам'яток, в тому числі Наміноуе Шріне (яп. 波上宮) , які возвеличують дух Мінамото-но Таметомо або іншим чином пов'язані з ним. Однак, на-сьогодні, версія про перебування Мінамото на острові Окінава, розглядається як ідея винайдена і увічнена для того, щоб виправдати японське панування над Королівством Рюкю. В 1906 вперше цю історію розглянув як вигадану Като Санго в своїй публікації "Рюккю но кенкю". Він стверджував, що це вигадка, і привів зокрема чотири аргументи на користь цього. Величезна відстань між островами Ідзу-Осіма і Рюкю є лише одним з багатьох елементів, які роблять цю історію малоймовірною. Проте, в 1950-х роках, історик Джордж Керр, який присвятив легенді Мінамото-но Тамемото кілька сторінок праці вважав, що якщо в наш час ця історія не може бути перевірена, то і не може трактуватися як суто вигадана.
Смерть
Різні варіанти легенди Мінамото-но Таметомо неоднозначно повістують про його смерть. Деякі джерела описують його смерть на Окінаві, в той час як інші його повернення на острів Ідзу-Осіма для того, щоб відбитись від посланих імператором нападників і убити себе врешті-решт. За ще однією версією Таметомо втікає на острів Хатідзьо, де він знову бореться з імперськими силами, а потім вчиняє самогубство. Це був перший з історично підтверджених випадків вчинення воїном сеппуку.
Примітки
- Sato, Hiroaki. "A Wonder Tale: The Moonbow." in My Friend Hitler and Other Plays of Yukio Mishima. Columbia University Press, 2002. pp241-245.
- Yokoyama Manabu 横山学, Ryûkyû koku shisetsu torai no kenkyû 琉球国使節渡来の研究, Tokyo: Yoshikawa kôbunkan (1987), 5-6.
- Yokoyama, 135.
- Yokoyama Manabu 横山学, Ryûkyû koku shisetsu torai no kenkyû 琉球国使節渡来の研究, Tokyo: Yoshikawa kôbunkan (1987), 5-6.
- Йокояма Манабу вважає, що оскільки "Рюкю Сінто ки" була написана до 1609, тобто вторгнення Сацума в Рюкю, історія не може бути сфабрикованою для того, щоб вислужитися Сацумі. (Yokoyama, 53.) Однак Сацума наклав податок або данину на Рюккю, тому історія Таметомо написана в 1590-х роках, могла бути створена для цієї мети.
- Yokoyama Manabu 横山学, Ryûkyû koku shisetsu torai no kenkyû 琉球国使節渡来の研究, Tokyo: Yoshikawa kôbunkan (1987), 5-6.
- Kerr, George. Okinawa: The History of an Island People. Tuttle Publishing, 2000. p46.
Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- Спеваковский А. Б. Самураи - военое сословие Японии. Москва, 1981
- Медрих В. М. "История сёгуната в Японии(Нихон Гайси)" Москва 1990
- Sansom, George. A History of Japan to 1334. — Stanford, California: Stanford University Press, 1958.
- George H. Kerr: Okinawa: the History of an Island People. Tuttle Publishing, Boston 2000
- William de Bary, Sources of Japanese Tradition, vol 1, Columbia University Press (2001), 273.
- Turnbull, Stephen. The Samurai Sourcebook. — London: Cassell & Co, 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minamoto no Tametomo yap 源為朝 みなもと の ためとも 1139 1170 yaponskij polkovodec kincya periodu Hej an Pohodit z klanu Minamoto sin Pid chas uchasti v smuti Hogen zaslanij na ostriv Idzu Osima Prizvisko Tindzej Hatiro 鎮西八郎 Stav predmetom cilogo ryadu mifiv i legend yaki povistuyut pro jogo podolannya shlyahu do Okinavi Minamoto no Tametomoyap 源為朝Narodivsya1139Pomer23 kvitnya 1170 kolota ranaKrayinaYaponiyaDiyalnistsamuraj vijskovosluzhbovecUchasnikSmuta HogenRidd i dBatkodMatiQ110407703 Ditid Q106615942 i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBuv vosmim sinom bratom Minamoto no Josimoto i takim chinom vin dovodivsya ridnim dyadkom Minamoto no Joritomo pershomu sogunu Kamakurskogo sogunatu Zavdyaki svoyemu batkovi vin buv chlenom vidomoyi liniyi Sejva Gendzi i onukom Minamoto no Josiyie tobto dev yatim pokolinnyam z samogo imperatora Sejva Protyagom yunosti zhiv deyakij chas v Kyusyu zvidsi prizvisko Tindzej 鎮西 alternativne im ya dlya regionu Kyusyu Pid chas svogo perebuvannya na ostrovi vin odruzhivsya z dochkoyu na im ya U 1156 brav uchast v povstanni Hogen pid provodom svogo batka zbrojnomu konflikti mizh eks Imperatorom Go Sirakavoyu z odnogo boku ta Imperatorom Sutoku z inshogo V hodi vijni 28 lipnya Minamoto no Tametomo zaproponuvav vnochi zavdati udaru po ukriplenomu palacu protivnika odnak cya taktika bula vidkinuta Fudzivaroyu no Jorinagoyu Prote zagoni Minamoto no Jositomo zdijsnili analogichnij napad i zdobuli peremogu V yaponskih hronikah Tametomo zobrazhuyetsya geroyem i chudovim strilcem z luka Tak zgidno z perekazami vin zumiv odnim postrilom potopiti cilij korabel klanu Tajra probivshi jomu striloyu dnishe nizhche vaterliniyi Pislya peremogi eks Imperatora Jositomo buv zmushenij stratiti svogo batka Tamejosi razom z deyakimi zi svoyih brativ i inshih blizkih rodichiv yaki vistupali proti imperatora Go Sirakavi Tametomo vidomomu svoyeyu majsternistyu v strilbi z luka persh nizh vidpraviti v zaslannya na ostriv Idzu Osima pererizali zv yazki abo suhozhillya ruki sho povnistyu zneshkodzhuvalo jogo Perebuvayuchi v zaslanni na Idzu Osima bere v druzhini Sasarae dochku miscevogo uryadovcya Tadashige z yakoyu mav dva sina Tamemaru i Tomokavu ta dochku na im ya Shimagimi Stosovno jogo podalshoyi doli ne isnuye yedinoyi dumki odni dzherela povidomlyayut sho vin prosto naklav na sebe ruki na ostrovi Idzu Osima nikoli ne povertayuchis na materik znovu Odnak za inshimi rozpovidyami vin she pobuvav na Okinavi odnomu z ostroviv arhipelagu Ryukyu i odruzhivsya tam z Nej dochkoyu vozhdya Odzato sho narodila jomu sina Suntena yakij stav pershim korolem i zasnovnikom miscevoyi korolivskoyi dinastiyi ta korolivstva Tyudzan Pohodzhennya legendiZgidno istorichnoyi tradiciyi sho sklalasya na ostrovah Ryukyu miscevi perekazi povidomlyayut pro te sho Minamoto no Tametomo zumiv distatisya do Okinavi Legenda pro jogo perebuvannya v Ryukyu nayavna v chislennih tekstah periodu Edo tochne pohodzhennya mifu neyasno ale vzhe v 1605 roci vin z yavlyayetsya u vikladi chencya Tajchu Ryukyu Sinto ki yap 琉球神道記 Takozh vidomosti pro ce mistyatsya v oficijnij istorichnij hronici Ryukyu 1650 roku Tyudzan Sejkan yap 中山世鑑 napisanoyi korolivskim radnikom Se Sekenom Protyagom dovgogo periodu legenda povtorno opracovuvalasya v pracyah riznih avtoriv Araj Hakuseki Nantoshi yap 南島志 kniga 1719 rr Morisima Churo Ryukyu banashi yap 琉球談 1790 rr Kokutej Bakina yakij rozshiriv istoriyu do povnogo romanu Cej mif mav centralne misce v yaponskih populyarnih koncepciyah Ryukyu v period Edo isnuye ryad istorichnih pam yatok v tomu chisli Naminoue Shrine yap 波上宮 yaki vozvelichuyut duh Minamoto no Tametomo abo inshim chinom pov yazani z nim Odnak na sogodni versiya pro perebuvannya Minamoto na ostrovi Okinava rozglyadayetsya yak ideya vinajdena i uvichnena dlya togo shob vipravdati yaponske panuvannya nad Korolivstvom Ryukyu V 1906 vpershe cyu istoriyu rozglyanuv yak vigadanu Kato Sango v svoyij publikaciyi Ryukkyu no kenkyu Vin stverdzhuvav sho ce vigadka i priviv zokrema chotiri argumenti na korist cogo Velichezna vidstan mizh ostrovami Idzu Osima i Ryukyu ye lishe odnim z bagatoh elementiv yaki roblyat cyu istoriyu malojmovirnoyu Prote v 1950 h rokah istorik Dzhordzh Kerr yakij prisvyativ legendi Minamoto no Tamemoto kilka storinok praci vvazhav sho yaksho v nash chas cya istoriya ne mozhe buti perevirena to i ne mozhe traktuvatisya yak suto vigadana SmertRizni varianti legendi Minamoto no Tametomo neodnoznachno povistuyut pro jogo smert Deyaki dzherela opisuyut jogo smert na Okinavi v toj chas yak inshi jogo povernennya na ostriv Idzu Osima dlya togo shob vidbitis vid poslanih imperatorom napadnikiv i ubiti sebe vreshti resht Za she odniyeyu versiyeyu Tametomo vtikaye na ostriv Hatidzo de vin znovu boretsya z imperskimi silami a potim vchinyaye samogubstvo Ce buv pershij z istorichno pidtverdzhenih vipadkiv vchinennya voyinom seppuku PrimitkiSato Hiroaki A Wonder Tale The Moonbow in My Friend Hitler and Other Plays of Yukio Mishima Columbia University Press 2002 pp241 245 Yokoyama Manabu 横山学 Ryukyu koku shisetsu torai no kenkyu 琉球国使節渡来の研究 Tokyo Yoshikawa kobunkan 1987 5 6 Yokoyama 135 Yokoyama Manabu 横山学 Ryukyu koku shisetsu torai no kenkyu 琉球国使節渡来の研究 Tokyo Yoshikawa kobunkan 1987 5 6 Jokoyama Manabu vvazhaye sho oskilki Ryukyu Sinto ki bula napisana do 1609 tobto vtorgnennya Sacuma v Ryukyu istoriya ne mozhe buti sfabrikovanoyu dlya togo shob visluzhitisya Sacumi Yokoyama 53 Odnak Sacuma naklav podatok abo daninu na Ryukkyu tomu istoriya Tametomo napisana v 1590 h rokah mogla buti stvorena dlya ciyeyi meti Yokoyama Manabu 横山学 Ryukyu koku shisetsu torai no kenkyu 琉球国使節渡来の研究 Tokyo Yoshikawa kobunkan 1987 5 6 Kerr George Okinawa The History of an Island People Tuttle Publishing 2000 p46 LiteraturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Spevakovskij A B Samurai voenoe soslovie Yaponii Moskva 1981 Medrih V M Istoriya syogunata v Yaponii Nihon Gajsi Moskva 1990 Sansom George A History of Japan to 1334 Stanford California Stanford University Press 1958 George H Kerr Okinawa the History of an Island People Tuttle Publishing Boston 2000 William de Bary Sources of Japanese Tradition vol 1 Columbia University Press 2001 273 Turnbull Stephen The Samurai Sourcebook London Cassell amp Co 1998