Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Граф Дмитро́ Олексі́йович Мілю́тін (рос. Граф Дмитрий Алексеевич Милютин; 28 червня (10 липня) 1816, Москва, Російська імперія — 25 січня (7 лютого) 1912, Сімеїз, Таврійська губернія, Російська імперія) — російський державний діяч, військовий історик. Військовий міністр Російської імперії у 1861—1881 роках, генерал-фельдмаршал (1898). Автор військових реформ 1860-1870-х років. Відіграв значну роль у геноциді черкесів.
| Мілютін Дмитро Олексійович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1861 — 1881 | ||
| Монарх: | Олександр II Олександр III | |
| Попередник: | [en] | |
| Наступник: | Петро Ванновський | |
| Народження: | 28 червня (10 липня) 1816[1] Москва, Російська імперія[2] | |
| Смерть: | 25 січня (7 лютого) 1912[1] (95 років) Сімеїз, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Освіта: | d і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |
| Ступінь: | доктор наук[d] | |
| Рід: | Q4293884? | |
| Батько: | Q119040366? | |
| Шлюб: | Q119040180? | |
| Діти: | d, d і Q119040161? | |
| Нагороди: |                             | |
| | ||
Ранні роки
Закінчив Московський університетський пансіон (1833) та Військову академію в Санкт-Петербурзі. На відміну від брата Миколи, що вибрав цивільну службу, Дмитро Мілютін пішов добровольцем на Кавказьку війну. У 1843—1845 роках був оберквартирмейстром російських військ на Кавказі. 1845 року внаслідок тяжкого поранення пішов з військової служби.
Наукова діяльність
Після повернення з Кавказу Мілютін почав читати лекції у військовій академії як професор кафедри військової географії, згодом — військової статистики.
У наступні роки Мілютін мав репутацію відомого науковця. Він підкреслив значущість військової статистики й написав першу об'ємну працю в цій галузі. Він вважав Олександра Суворова взірцевим полководцем, а [en] 1799 року — його найвидатнішою кампанією. У 1852—1853 роках Мілютін опублікував п'ятитомний твір «Історія війни Росії з Францією за правління Павла I в 1799 році» (рос. дореф. Исторія войны в Россіи съ Франціею въ царствование Павла І въ 1799 г.). 1853 року нагороджений [ru] з історії.
1853 року Мілютін призначений членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук, а 1866 року — її почесним членом. Також був почесним головою Військово-юридичної академії (1881), почесним президентом Миколаївської академії Генерального штабу (1883), почесним членом Харківського університету (1860).
Мілютін аналізував причини поразки Росії в Кримській війні 1853—1856 років і запропонував провести деякі радикальні військові реформи. Імператор Олександр II підтримав його ідеї та призначив його військовим міністром у 1861 році.
Військовий міністр
Під час Кримської війни Мілютін був відряджений до Військового міністерства; у 1856—1859 роках він був начальником головного штабу Кавказької армії та брав участь у захопленні в полон Шаміля — лідера кавказьких народів у боротьбі проти Росії. З 1860 року був товаришем (заступником) військового міністра.
Дмитро Мілютін обіймав посаду військового міністра з 16 травня 1861 по 21 травня 1881 року. За цей період проведено значні військові реформи, основними положеннями якої стало запровадження загальної військової повинності та [en]. Військова служба стала обов'язковою для всіх чоловіків від 21 року; її тривалість було зменшено від 25 до 6 років. Дворяни також були зобов'язані проходити військову службу. Також було реформовано систему військової освіти, а початкова освіта стала доступною всім призовникам.
Успіх реформ Мілютіна був продемонстрований під час російсько-турецької війни 1877—1878 років, яка завершилась успішно для Російської імперії. Після завершення війни Мілютін створив комісію для розслідування порушень у поставках продовольства для російської армії під час облоги Плевена.
У 1861—1865 роках Мілютін був приймав рішення щодо депортацій черкесів, одного з кавказьких народів, які спричинили масові смерті від голоду та хвороб.
Пізні роки
Убивство імператора Олександра II погіршило становище Мілютіна. За сприяння Костянтина Побєдоносцева, одного з найвпливовіших політиків доби Олександра III, який намагався ліквідувати ліберальні прояви правління попереднього імператора, Мілютін був звільнений з посади військового міністра.
1898 року отримав звання генерал-фельдмаршала.
Помер 1912 року в маєтку в Сімеїзі в Криму. Похований у Новодівочому монастирі.
Нагороди
- Російські
- Орден святої Анни I та II ступенів
- Орден Білого Орла
- Орден святого Станіслава I та III ступенів
- Орден святого Володимира I ступеня
- Орден святого Олександра Невського
- Орден святого Андрія Первозванного
- Орден святого Георгія II ступеня
- Іноземні
![image]()
Румунське королівство: Орден Зірки Румунії![image]()
Пруссія: 
![image]()
Австрійська імперія: 
![image]()
Третя французька республіка: ![image]()
Швеція: Орден Серафимів![image]()
Данія: Орден Слона![image]()
Угорське королівство: Королівський угорський орден Святого Стефана- Мекленбург-Стреліц: Орден Вендської корони
![image]()
Королівство Сербія: [en]
![image]()
Князівство Чорногорія: Орден князя Данила I![image]()
Каджарський Іран: Орден Лева і Сонця
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Милютин Дмитрий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . web.archive.org. 19 вересня 2012. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 11 листопада 2023.
- Wiesław Caban, Losy żołnierzy powstania listopadowego wcielonych do armii carskiej, w: Przegląd Historyczny, t. XCI, z. 2, s. 245.
- Волковинський В.М. Військові реформи 60-70-х рр. XIX ст. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- Walter Richmond, The Circassian Genocide (Rutgers University Press, 2013) pp 70-71, 131-32.
- Prussia (Germany) (0000 uu). Königlich preussische Ordensliste. Preussische Ordens-liste. с. v. Процитовано 11 листопада 2023.
- ÖNB-ALEX - Staatshandbuch. alex.onb.ac.at. Процитовано 11 листопада 2023.
- M. Wattel, B. Wattel. (2009). Les Grand'Croix de la Légion d'honneur de 1805 à nos jours. Titulaires français et étrangers. Paris: Archives & Culture. p. 516. ISBN 978-2-35077-135-9.
- 440 (Sveriges statskalender / 1905). runeberg.org (швед.). Процитовано 11 листопада 2023.
- Bille-Hansen, A. C.; Holck, Harald, eds. (1910) [1st pub.:1801]. Statshaandbog for Kongeriget Danmark for Aaret 1910 [State Manual of the Kingdom of Denmark for the Year 1910] (PDF). Kongelig Dansk Hof- og Statskalender (in Danish). Copenhagen: J.H. Schultz A.-S. Universitetsbogtrykkeri. pp. 3, 6.
- Acović, Dragomir (2012). Slava i čast: Odlikovanja među Srbima, Srbi među odlikovanjima. Belgrade: Službeni Glasnik. p. 623.
Джерела
- А. Д. Борщов. // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 20. Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие. — 768 с. — . (рос.)
- Байов А. К. Граф Д. А. Милютин: Биогр. очерк. С.-Петербург, 1912.
- Милютин, Дмитрий Алексеевич // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1896. — Т. XIX (37) : Мекенен — Мифу-Баня. — С. 185. (рос.)
- Почесні члени Харківського університету: Біогр. довід. Х., 2015.
- С. М. Куделко. Мілютін Дмитро Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .
- Forrest A. Miller, Dmitrii Miliutin and the Reform Era in Russia (1968)
- Walter Richmond, The Circassian Genocide (Rutgers University Press, 2013)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Milyutin Graf Dmitro Oleksi jovich Milyu tin ros Graf Dmitrij Alekseevich Milyutin 28 chervnya 10 lipnya 1816 18160710 Moskva Rosijska imperiya 25 sichnya 7 lyutogo 1912 Simeyiz Tavrijska guberniya Rosijska imperiya rosijskij derzhavnij diyach vijskovij istorik Vijskovij ministr Rosijskoyi imperiyi u 1861 1881 rokah general feldmarshal 1898 Avtor vijskovih reform 1860 1870 h rokiv Vidigrav znachnu rol u genocidi cherkesiv Milyutin Dmitro Oleksijovich Vijskovij ministr Rosijskoyi imperiyi 1861 1881 Monarh Oleksandr II Oleksandr III Poperednik en Nastupnik Petro Vannovskij Narodzhennya 28 chervnya 10 lipnya 1816 1 Moskva Rosijska imperiya 2 Smert 25 sichnya 7 lyutogo 1912 1 95 rokiv Simeyiz Yaltinskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya dKrayina Rosijska imperiyaOsvita d i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiStupin doktor nauk d Rid Q4293884 Batko Q119040366 Shlyub Q119040180 Diti d d i Q119040161 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiZakinchiv Moskovskij universitetskij pansion 1833 ta Vijskovu akademiyu v Sankt Peterburzi Na vidminu vid brata Mikoli sho vibrav civilnu sluzhbu Dmitro Milyutin pishov dobrovolcem na Kavkazku vijnu U 1843 1845 rokah buv oberkvartirmejstrom rosijskih vijsk na Kavkazi 1845 roku vnaslidok tyazhkogo poranennya pishov z vijskovoyi sluzhbi Naukova diyalnistPislya povernennya z Kavkazu Milyutin pochav chitati lekciyi u vijskovij akademiyi yak profesor kafedri vijskovoyi geografiyi zgodom vijskovoyi statistiki U nastupni roki Milyutin mav reputaciyu vidomogo naukovcya Vin pidkresliv znachushist vijskovoyi statistiki j napisav pershu ob yemnu pracyu v cij galuzi Vin vvazhav Oleksandra Suvorova vzircevim polkovodcem a en 1799 roku jogo najvidatnishoyu kampaniyeyu U 1852 1853 rokah Milyutin opublikuvav p yatitomnij tvir Istoriya vijni Rosiyi z Franciyeyu za pravlinnya Pavla I v 1799 roci ros doref Istoriya vojny v Rossii s Francieyu v carstvovanie Pavla I v 1799 g 1853 roku nagorodzhenij ru z istoriyi 1853 roku Milyutin priznachenij chlenom korespondentom Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk a 1866 roku yiyi pochesnim chlenom Takozh buv pochesnim golovoyu Vijskovo yuridichnoyi akademiyi 1881 pochesnim prezidentom Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu 1883 pochesnim chlenom Harkivskogo universitetu 1860 Milyutin analizuvav prichini porazki Rosiyi v Krimskij vijni 1853 1856 rokiv i zaproponuvav provesti deyaki radikalni vijskovi reformi Imperator Oleksandr II pidtrimav jogo ideyi ta priznachiv jogo vijskovim ministrom u 1861 roci Vijskovij ministrVijskovij ministr Dmitro Milyutin 1861 Pid chas Krimskoyi vijni Milyutin buv vidryadzhenij do Vijskovogo ministerstva u 1856 1859 rokah vin buv nachalnikom golovnogo shtabu Kavkazkoyi armiyi ta brav uchast u zahoplenni v polon Shamilya lidera kavkazkih narodiv u borotbi proti Rosiyi Z 1860 roku buv tovarishem zastupnikom vijskovogo ministra Dmitro Milyutin obijmav posadu vijskovogo ministra z 16 travnya 1861 po 21 travnya 1881 roku Za cej period provedeno znachni vijskovi reformi osnovnimi polozhennyami yakoyi stalo zaprovadzhennya zagalnoyi vijskovoyi povinnosti ta en Vijskova sluzhba stala obov yazkovoyu dlya vsih cholovikiv vid 21 roku yiyi trivalist bulo zmensheno vid 25 do 6 rokiv Dvoryani takozh buli zobov yazani prohoditi vijskovu sluzhbu Takozh bulo reformovano sistemu vijskovoyi osviti a pochatkova osvita stala dostupnoyu vsim prizovnikam Uspih reform Milyutina buv prodemonstrovanij pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv yaka zavershilas uspishno dlya Rosijskoyi imperiyi Pislya zavershennya vijni Milyutin stvoriv komisiyu dlya rozsliduvannya porushen u postavkah prodovolstva dlya rosijskoyi armiyi pid chas oblogi Plevena U 1861 1865 rokah Milyutin buv prijmav rishennya shodo deportacij cherkesiv odnogo z kavkazkih narodiv yaki sprichinili masovi smerti vid golodu ta hvorob Pizni rokiDmitro Milyutin Fotografiya 1912 roku Dmitro Milyutin drugij sprava z rodinoyu v Simeyizi 1905 Ubivstvo imperatora Oleksandra II pogirshilo stanovishe Milyutina Za spriyannya Kostyantina Pobyedonosceva odnogo z najvplivovishih politikiv dobi Oleksandra III yakij namagavsya likviduvati liberalni proyavi pravlinnya poperednogo imperatora Milyutin buv zvilnenij z posadi vijskovogo ministra 1898 roku otrimav zvannya general feldmarshala Pomer 1912 roku v mayetku v Simeyizi v Krimu Pohovanij u Novodivochomu monastiri NagorodiRosijski Orden svyatoyi Anni I ta II stupeniv Orden Bilogo Orla Orden svyatogo Stanislava I ta III stupeniv Orden svyatogo Volodimira I stupenya Orden svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden svyatogo Georgiya II stupenya Inozemni Rumunske korolivstvo Orden Zirki Rumuniyi Prussiya Orden Chervonogo Orla Pour le Merite Orden Chornogo orla Avstrijska imperiya Orden Zaliznoyi Koroni Orden Leopolda Tretya francuzka respublika Orden Pochesnogo legionu Orden Akademichnih palm Shveciya Orden Serafimiv Daniya Orden Slona Ugorske korolivstvo Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana Meklenburg Strelic Orden Vendskoyi koroni Korolivstvo Serbiya en Knyazivstvo Chornogoriya Orden knyazya Danila I Kadzharskij Iran Orden Leva i SoncyaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Milyutin Dmitrij Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 web archive org 19 veresnya 2012 Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 11 listopada 2023 Wieslaw Caban Losy zolnierzy powstania listopadowego wcielonych do armii carskiej w Przeglad Historyczny t XCI z 2 s 245 Volkovinskij V M Vijskovi reformi 60 70 h rr XIX st Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Walter Richmond The Circassian Genocide Rutgers University Press 2013 pp 70 71 131 32 Prussia Germany 0000 uu Koniglich preussische Ordensliste Preussische Ordens liste s v Procitovano 11 listopada 2023 ONB ALEX Staatshandbuch alex onb ac at Procitovano 11 listopada 2023 M Wattel B Wattel 2009 Les Grand Croix de la Legion d honneur de 1805 a nos jours Titulaires francais et etrangers Paris Archives amp Culture p 516 ISBN 978 2 35077 135 9 440 Sveriges statskalender 1905 runeberg org shved Procitovano 11 listopada 2023 Bille Hansen A C Holck Harald eds 1910 1st pub 1801 Statshaandbog for Kongeriget Danmark for Aaret 1910 State Manual of the Kingdom of Denmark for the Year 1910 PDF Kongelig Dansk Hof og Statskalender in Danish Copenhagen J H Schultz A S Universitetsbogtrykkeri pp 3 6 Acovic Dragomir 2012 Slava i cast Odlikovanja među Srbima Srbi među odlikovanjima Belgrade Sluzbeni Glasnik p 623 DzherelaA D Borshov Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2012 T 20 Meotskaya arheologicheskaya kultura Mongolo tatarskoe nashestvie 768 s ISBN 978 5 85270 354 5 ros Bajov A K Graf D A Milyutin Biogr ocherk S Peterburg 1912 Milyutin Dmitrij Alekseevich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1896 T XIX 37 Mekenen Mifu Banya S 185 ros Pochesni chleni Harkivskogo universitetu Biogr dovid H 2015 S M Kudelko Milyutin Dmitro Oleksijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2019 T 21 Mikro Moya 712 s ISBN 978 966 02 9001 3 Forrest A Miller Dmitrii Miliutin and the Reform Era in Russia 1968 Walter Richmond The Circassian Genocide Rutgers University Press 2013