Музей валунів

Музей валунів — парк-музей каменів у мікрорайоні Уруччя, (Мінськ, Білорусь).

Музей валунів

53°55′55″ пн. ш. 27°41′29″ сх. д. / 53.93194444447177460° пн. ш. 27.69138888891678008° сх. д. / 53.93194444447177460; 27.69138888891678008Координати: 53°55′55″ пн. ш. 27°41′29″ сх. д. / 53.93194444447177460° пн. ш. 27.69138888891678008° сх. д. / 53.93194444447177460; 27.69138888891678008Типмузей просто небаКраїна Білорусь^[1]Розташування Білорусь, МінськАдресавул. Шугаєва / Акад. КупревичаЗасновано1985 p.

Музей валунів (Білорусь)

---

 Музей валунів у Вікісховищі

Історія

Ідею створення парку-музею було підтримано наприкінці 1970 — початку 1980-х років в ЦК КПБ (очолював П. М. Машеров). У 1985 році стараннями вчених-ентузіастів з Інституту геохімії і геофізики Національної академії наук Білорусі в Мінську був створений музей валунів. У 1989 році музей валунів в Мінську оголошено пам'яткою природи республіканського значення. Разом з тим, офіційний статус музею Музею валунів досі не присвоєно.

Розташування

Розташований на східній околиці Мінська (між Академмістечком і мікрорайоном «Уруччя-2» в заплаві колишньої річки, куди багато валунів було занесено льодовиком), вул. Шугаєва / Акад. Купревича. Біля музею знаходяться НДІ Академії наук Білорусі.

Це одночасно і паркова зона міста — місце відпочинку мінчан — головним чином дітей.

Опис

Всю карту Республіки Білорусь відтворено в масштабі: 1 м дорівнює реальним 2 км, а 1 м у висоту дорівнює реальним 100 м. Кордон країни виконано у вигляді низьких підстрижених кущиків. Обласні міста були відзначені 3 блакитними ялинами (залишилися тільки 2 ялинки на місці міста Бреста). Річки показано стежками, посипаними дрібними камінчиками. Весь ландшафт — точна зменшена копія ландшафту Республіки Білорусь. На території музею близько 2,5 тисячі каменів і валунів. Особливо цікаво, що ті валуни, які використовуються для позначення якоїсь височини, було привезено саме з тієї місцевості. Також на карті музею позначено 2 водойми (оз. Нароч і Заславське водосховище) у вигляді бетонних корит.

Тут знаходяться «Хрест Стефана Баторія», під яким, за переказами, обідав король Великого князівства Литовського під час походу на схід, камінь «Дзед» («Дід»), привезений з стародавнього язичницького капища, яке існувало в центрі Мінська до початку XX століття, прикордонні валуни, валуни у вигляді жорен та багато інших.

Цікаві факти

На території Європи подібний музей є ще тільки в Литві, при цьому він у декілька разів менший від мінського.

Див. також

• Борисові камені

Фототека

• Валун «Дзєд»

Транспорт

Від ст. метро «Уручьє»

• Автобус: № 31
• Тролейбус: № 62

Від ст. метро «Борисівський тракт»

• Автобус: № 27
• Тролейбуси: № 41, № 61

Від ст. метро «Восток»

• Тролейбус: № 41
• Автобус: № 27

Ресурси Інтернету

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей валунів
• Стаття Віктора Корбута з газети «Беларусь сегодня»
• Легенда про валун «Дзед» [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.]

Виноски

1. GeoNames — 2005.
   d:Track:Q830106
2. . Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 14 липня 2019.
3. .htm Музей валунів^{[недоступне посилання з липня 2019]}
4. . Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.