Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького — літературно-меморіальний музей у Києві.
Історія заснування й короткий опис
Музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році. Підставою для його створення став той історичний факт, що наприкінці XIX — на початку XX ст. у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського, які презентували тоді культуру Наддніпрянщини у найвищій її якості.
Музейні експозиції розміщені у меморіальних будинках, які збереглися до нашого часу, вони є природними межами території Музею, якій надано статус охоронної зони, і яка є справжньою оазою серед бурхливого міського життя. Відвідувачі і гості Музею мають змогу поринути у вишукану атмосферу життя української інтелігенції кінця XIX — поч. XX ст., адже інтер'єри відтворені такими, якими вони були за життя прославлених мешканців.
В будинку по вул. Марїінсько-Благовіщенській, (нині вул. Саксаганського) родина великої української поетеси Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка) мешкала з 1899 по 1909 роки. Ця родина дала Україні не одне славне ім'я. Мати Лесі Українки — відома письменниця, етнографиня, культурна й громадська діячка Олена Пчілка (Олена Петрівна Косач з роду Драгоманових). Дядько — видатний учений, історик і філософ Михайло Драгоманов.
Поруч, у будинку № 95-Б жив і творив видатний композитор, громадський та культурний діяч Микола Лисенко (1842 — 1912).
По тій самій вулиці у № 93 мешкав із сім'єю видатний український драматург, Михайло Старицький (1840 — 1904).
Об'єднані давньою дружбою, спільними творчими інтересами, активною громадянською позицією, спрямованою на піднесення національної самосвідомості, ці родини створили унікальний мистецько-культурний осередок, який сучасники називали українським Парнасом.
Структура і склад Музею логічно зумовлено важливими історичними подіями в українській культурі, тісно пов'язаними зі становленням та самоусвідомленням української нації. Загальною стратегією розвитку Музею є відтворення на заповідній музейній території своєрідного й унікального Українського центру, який презентував би історичні надбання національної культури й водночас органічно розвивався як сучасний мистецький осередок. Адже в контексті культурологічної діяльності Музею — і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість.
Фондова збірка Музею видатних діячів української культури постійно поповнюється, у ній багато справжніх скарбів національної культури, які привертають увагу багатьох науковців, є неабияким підґрунтям для цікавих досліджень. У Музеї чимало цікавих культурологічних і соціальних програм, адже в конкісті цієї діяльності і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість. Великої популярності набули літературні та музичні вечори, які проводяться у рамках засідань музейного клубу «Родина», конкурс молодих поетів «Надія». Започатковано конкурс юних художників «Візія», щорічний науковий семінар «Роль визначних особистостей — митців, діячів науки, культури у процесі формування національної самосвідомості». Відродження українського Парнасу в його сучасному вимірі передбачає створення театрального і кінозалів, технічно оснащеної наукової бібліотеки, літнього амфітеатру для проведення концертів, художніх майстерень тощо.
Музей Лесі Українки
Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-х років XX ст.. В середині 1980-х рр. будинок (забудови 1889 р., архітектор М. Гарденін) став на капітальний ремонт, було прийняте рішення про повне відновлення експозиції . 25 лютого 1991 року відкрито для відвідувачів меморіальну квартиру Лесі Українки, відновлену в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899до 1909 рр.).
Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фото оригінали кінця XIX — поч. XX ст.., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер'єрів, меблів, ужиткових речей тої доби.
Детальні та точні описи кожної кімнати квартири по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, № 97, дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач-Борисова. До експозиції увійшли речі, що належали поетесі та її близьким, твори живопису (серед яких — прижиттєві портрети Лесі Українки та інших членів родини пензля Фотія Красицького), оригінальні вироби народного декоративно-прикладного мистецтва сер. XIX — поч. XX ст.ст., рідкісні книжкові та періодичні видання, типові меблі та предмети побуту тогочасної епохи, які за даними досліджень тотожні або подібні до меморіальних, а також невелика кількість реконструйованих за наявними зразками речей. Квартира складається з передпокою та п'яти кімнат: кімнати Лесі Українки, вітальні, їдальні, кімнати батьків (кабінет Олени Пчілки) та «Микосевої» кімнати (певний час тут мешкав Микола Косач — молодший брат Лесі Українки). На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка висвітлює життєвий творчий шлях поетеси. На фасаді встановлено меморіальну дошку з погруддям Лесі Українки роботи Г. Кальченко.
Музей Миколи Лисенка
Киянам добре відома експозиція музею яка працює з 1980 р. (до 1987 р. — у складі Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України). Родина композитора займала другий поверх будинку (1894 р. забудови, архітектор Хойнацький). Саме тут М. Лисенко проживав з 1894 р. аж до самої смерті у 1912 р.
Основою фондової колекції музею став творчий архів, переданий з Кабінету-музею М. В. Лисенка при Київській державній консерваторії (нині — Національна музична академія України ім.. П. І. Чайковського), експонати, передані з театрального музею, а також подаровані нащадками композитора. Експозиція включає сім залів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Лисенка, і три меморіальні кімнати, в яких збережено автентичний паркет, ліпнину, кахляні груби.
У меморіальній вітальні представлено концертний рояль фірми «Блютнер» та портрет М. Лисенка роботи Йосипа Куриласа в унікальній різьбленій рамі. Робочий кабінет митця, де знаходиться більшість меморіальних меблів та особистих речей композитора, відтворено згідно з документальними фотографіями. На стінах розміщено частину його унікальної колекції українських народних музичних інструментів: ліру, торбан, цимбали, кобзу. Тут М. Лисенко працював над операми «Тарас Бульба», «Енеїда», «Ноктюрн», останніми випусками "Музики до «Кобзаря», обробками народних пісень та ін.
Музей Михайла Старицького
У серпні 2002 року після тривалої реставрації будинку відкрився музей Михайла Старицького. Експозиція музею складається з меморіальної квартири письменника та тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю та творчості нащадків корифея українського театру та виставки «Творча і театральна діяльність М. П. Старицького».
Основою фондової колекції стали сімейні реліквії та родинний архів, передані за заповітом Ірини Іванівни Стешенко, онуки письменника (понад 15000 одиниць). Серед них рідкісні книжки та періодичні видання з родинної бібліотеки, твори живопису (в числі яких прижиттєві портрети М. Старицького, Л. М. Старицької-Черняхівської, В. Черняхівської), меморіальні меблі, унікальна колекція кераміки кінця XIX — поч. XX ст., сімейний архів, колекція оригінальних світлин.
М. Старицький оселився у квартирі на другому поверсі будинку (власник — В. Хондожко) 1901 р. Саме тут розміщено експозицію меморіальної квартири драматурга, що складається з вітальні, кабінету М. Старицького, кімнати старшої доньки письменника, Марії Михайлівни та їдальні. Точному відтворенню інтер'єрів помешкань послугували спогади онуки письменника Ірини Стешенко 1898 — 1988), яка протягом тривалого часу співпрацювала з науковцями музею. Цінними джерелами для реставрації стали також письмові свідчення сучасників, епістолярна спадщина тощо. Серед найцінніших експонатів музею — письмовий стіл, крісло, шаховий столик Михайла Петровича, ікона «Спас Недріманний», яка належала ще матері драматурга, портрети М. Старицького роботи Ф. Красицького, оригінали рукописів, першодруки творів письменника та його нащадків, особисті речі митця (окрасою експозиції музею є вишита сорочка та рушники, що належали Старицькому).
Майже одночасно з Михайлом Петровичем у цьому будинку оселилася родина його другої дочки Людмили Старицької-Черняхівської. У її квартирі влаштовано другу частину експозиції «Продовження сімейних традицій», що налічує п'ять кімнат. В них у хронологічній послідовності висвітлюється життєвий і творчий шлях дітей та онуків драматурга, що гідно продовжили справу Михайла Старицького: Марії Старицької, Людмили Старицької-Черняхівської, Оксани Стешенко, Юрія Старицького та онуків Вероніки Черняхівської, Ірини та Ярослава Стешенків.
Майбутній музей Панаса Карповича Саксаганського
На часі — створення музею Панаса Карповича Саксаганського та завершення благоустрою та регенерації території охоронної зони.
Експозиція музею Панаса Саксаганського має розміститися у меморіальному будинку № 96 по вул. Жилянській, де відомий актор і театральний діяч, представник славного роду Тобілевичів, мешкав з 1912 року аж до своєї смерті (1940 р.). Збереглися майже всі речі, що оточували корифея української сцени за життя, документи, епістолярна спадщина, фото, живописні полотна тощо.
Будинок, де проживав Саксаганський був суттєво пошкодженний внаслідок влучання російської ракети 10.10.2022 року. Наразі в будинку ведуться ремонтні роботи по відновленню та підготовки до розміщення там меморіальної експозиції.
Музей «Іван Франко і Київ»
Музей «Іван Франко і Київ» було започатковано 27 серпня 2006 року Указом Президента України. Відповідно до рішення Київської міської ради від 27 грудня 2007 р. він розташується у будинку № 93-б по вул. Саксаганського, як одна із складових частин Музею видатних діячів української культури.
Цей будинок належав члену Старої Громади М. Гвоздику, як і будинок 95-б, де проживав Микола Лисенко (нині — музей М.Лисенка). Приміщення для створення музею було обране невипадково: Іван Франко підтримував тісні і сталі відносини із українськими діячами громадсько-політичного руху, культури і мистецтва, що репрезентовані у музейному комплексі — М. Старицьким, М. Лисенком, родиною Косачів (П. Косачем, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, М. Драгомановим). Значною мірою саме завдяки взаємозв'язкам І. Франка із цими діячами здійснювалися його контакти з українською інтелектуальною елітою та різними громадськими об'єднаннями Києва і Наддніпрянщини.
В основу створення експозиції музею покладено тематично-хронологічний принцип. У першу чергу мають бути відображені три приїзди І. Франка до Києва у 1885, 1886 і 1909 роках. Окрім того планується створення таких тематичних блоків як «І. Франко і М. Лисенко», «І. Франко і родина Косачів-Драгоманових», «І. Франко і М. Старицький», «Одруження І. Франка», «І. Франко і Київська Стара громада», «І. Франко і київські видавництва», «І. Франко та Є. Чикаленко» та багато інших.
Посилання
- Музей видатних діячів української культури: Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького; Музей-будинок М. Заньковецької // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 514-516; 520.
- Сайт Музею [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Музей видатних діячів української культури у соцмережі «Facebook»
- Про музей на сайті Мій Київ [ 28 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Джерела
- Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. — К. : Кий, 2007. — 144 с. : ілюстрації. — 1000 примірників.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Muzej vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi Lesi Ukrayinki Mikoli Lisenka Panasa Saksaganskogo Mihajla Starickogo literaturno memorialnij muzej u Kiyevi Istoriya zasnuvannya j korotkij opisMuzej vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi buv zasnovanij u 1987 roci Pidstavoyu dlya jogo stvorennya stav toj istorichnij fakt sho naprikinci XIX na pochatku XX st u blizkomu susidstvi prozhivali rodini viznachnih ukrayinskih mitciv Lesi Ukrayinki Mikoli Lisenka Mihajla Starickogo Panasa Saksaganskogo yaki prezentuvali todi kulturu Naddnipryanshini u najvishij yiyi yakosti Muzejni ekspoziciyi rozmisheni u memorialnih budinkah yaki zbereglisya do nashogo chasu voni ye prirodnimi mezhami teritoriyi Muzeyu yakij nadano status ohoronnoyi zoni i yaka ye spravzhnoyu oazoyu sered burhlivogo miskogo zhittya Vidviduvachi i gosti Muzeyu mayut zmogu porinuti u vishukanu atmosferu zhittya ukrayinskoyi inteligenciyi kincya XIX poch XX st adzhe inter yeri vidtvoreni takimi yakimi voni buli za zhittya proslavlenih meshkanciv V budinku po vul Maryiinsko Blagovishenskij nini vul Saksaganskogo rodina velikoyi ukrayinskoyi poetesi Lesi Ukrayinki Larisa Petrivna Kosach Kvitka meshkala z 1899 po 1909 roki Cya rodina dala Ukrayini ne odne slavne im ya Mati Lesi Ukrayinki vidoma pismennicya etnografinya kulturna j gromadska diyachka Olena Pchilka Olena Petrivna Kosach z rodu Dragomanovih Dyadko vidatnij uchenij istorik i filosof Mihajlo Dragomanov Poruch u budinku 95 B zhiv i tvoriv vidatnij kompozitor gromadskij ta kulturnij diyach Mikola Lisenko 1842 1912 Po tij samij vulici u 93 meshkav iz sim yeyu vidatnij ukrayinskij dramaturg Mihajlo Starickij 1840 1904 Ob yednani davnoyu druzhboyu spilnimi tvorchimi interesami aktivnoyu gromadyanskoyu poziciyeyu spryamovanoyu na pidnesennya nacionalnoyi samosvidomosti ci rodini stvorili unikalnij mistecko kulturnij oseredok yakij suchasniki nazivali ukrayinskim Parnasom Struktura i sklad Muzeyu logichno zumovleno vazhlivimi istorichnimi podiyami v ukrayinskij kulturi tisno pov yazanimi zi stanovlennyam ta samousvidomlennyam ukrayinskoyi naciyi Zagalnoyu strategiyeyu rozvitku Muzeyu ye vidtvorennya na zapovidnij muzejnij teritoriyi svoyeridnogo j unikalnogo Ukrayinskogo centru yakij prezentuvav bi istorichni nadbannya nacionalnoyi kulturi j vodnochas organichno rozvivavsya yak suchasnij misteckij oseredok Adzhe v konteksti kulturologichnoyi diyalnosti Muzeyu i literatura i muzichne mistectvo i teatr i narodna tvorchist Fondova zbirka Muzeyu vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi postijno popovnyuyetsya u nij bagato spravzhnih skarbiv nacionalnoyi kulturi yaki privertayut uvagu bagatoh naukovciv ye neabiyakim pidgruntyam dlya cikavih doslidzhen U Muzeyi chimalo cikavih kulturologichnih i socialnih program adzhe v konkisti ciyeyi diyalnosti i literatura i muzichne mistectvo i teatr i narodna tvorchist Velikoyi populyarnosti nabuli literaturni ta muzichni vechori yaki provodyatsya u ramkah zasidan muzejnogo klubu Rodina konkurs molodih poetiv Nadiya Zapochatkovano konkurs yunih hudozhnikiv Viziya shorichnij naukovij seminar Rol viznachnih osobistostej mitciv diyachiv nauki kulturi u procesi formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti Vidrodzhennya ukrayinskogo Parnasu v jogo suchasnomu vimiri peredbachaye stvorennya teatralnogo i kinozaliv tehnichno osnashenoyi naukovoyi biblioteki litnogo amfiteatru dlya provedennya koncertiv hudozhnih majsteren tosho Muzej Lesi UkrayinkiDokladnishe Muzej Lesi Ukrayinki Kiyiv Muzej Lesi Ukrayinki Muzej Lesi Ukrayinki u Kiyevi isnuye she z pochatku 60 h rokiv XX st V seredini 1980 h rr budinok zabudovi 1889 r arhitektor M Gardenin stav na kapitalnij remont bulo prijnyate rishennya pro povne vidnovlennya ekspoziciyi 25 lyutogo 1991 roku vidkrito dlya vidviduvachiv memorialnu kvartiru Lesi Ukrayinki vidnovlenu v tomu viglyadi yakoyu vona bula pid chas prozhivannya tut Kosachiv z 1899do 1909 rr Dzherelom dlya naukovoyi restavraciyi pomeshkannya posluzhili arhivni dokumenti pro sporudzhennya budinku spogadi ta epistolyarna spadshina rodichiv ta znajomih poetesi foto originali kincya XIX poch XX st yaki dayut konkretne uyavlennya pro viglyad inter yeriv mebliv uzhitkovih rechej toyi dobi Detalni ta tochni opisi kozhnoyi kimnati kvartiri po vulici Mariyinsko Blagovishenskij 97 dorogocinni svidchennya pro stil zhittya ta pobut rodini zalishila najmolodsha sestra Lesi Ukrayinki Izidora Kosach Borisova Do ekspoziciyi uvijshli rechi sho nalezhali poetesi ta yiyi blizkim tvori zhivopisu sered yakih prizhittyevi portreti Lesi Ukrayinki ta inshih chleniv rodini penzlya Fotiya Krasickogo originalni virobi narodnogo dekorativno prikladnogo mistectva ser XIX poch XX st st ridkisni knizhkovi ta periodichni vidannya tipovi mebli ta predmeti pobutu togochasnoyi epohi yaki za danimi doslidzhen totozhni abo podibni do memorialnih a takozh nevelika kilkist rekonstrujovanih za nayavnimi zrazkami rechej Kvartira skladayetsya z peredpokoyu ta p yati kimnat kimnati Lesi Ukrayinki vitalni yidalni kimnati batkiv kabinet Oleni Pchilki ta Mikosevoyi kimnati pevnij chas tut meshkav Mikola Kosach molodshij brat Lesi Ukrayinki Na drugomu poversi rozmisheno literaturnu ekspoziciyu yaka visvitlyuye zhittyevij tvorchij shlyah poetesi Na fasadi vstanovleno memorialnu doshku z pogruddyam Lesi Ukrayinki roboti G Kalchenko Muzej Mikoli LisenkaDokladnishe Budinok muzej Mikoli Lisenka Kiyanam dobre vidoma ekspoziciya muzeyu yaka pracyuye z 1980 r do 1987 r u skladi Derzhavnogo muzeyu teatralnogo muzichnogo ta kinomistectva Ukrayini Rodina kompozitora zajmala drugij poverh budinku 1894 r zabudovi arhitektor Hojnackij Same tut M Lisenko prozhivav z 1894 r azh do samoyi smerti u 1912 r Osnovoyu fondovoyi kolekciyi muzeyu stav tvorchij arhiv peredanij z Kabinetu muzeyu M V Lisenka pri Kiyivskij derzhavnij konservatoriyi nini Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini im P I Chajkovskogo eksponati peredani z teatralnogo muzeyu a takozh podarovani nashadkami kompozitora Ekspoziciya vklyuchaye sim zaliv sho visvitlyuyut zhittyevij i tvorchij shlyah Mikoli Lisenka i tri memorialni kimnati v yakih zberezheno avtentichnij parket lipninu kahlyani grubi U memorialnij vitalni predstavleno koncertnij royal firmi Blyutner ta portret M Lisenka roboti Josipa Kurilasa v unikalnij rizblenij rami Robochij kabinet mitcya de znahoditsya bilshist memorialnih mebliv ta osobistih rechej kompozitora vidtvoreno zgidno z dokumentalnimi fotografiyami Na stinah rozmisheno chastinu jogo unikalnoyi kolekciyi ukrayinskih narodnih muzichnih instrumentiv liru torban cimbali kobzu Tut M Lisenko pracyuvav nad operami Taras Bulba Eneyida Noktyurn ostannimi vipuskami Muziki do Kobzarya obrobkami narodnih pisen ta in Muzej Mihajla StarickogoU serpni 2002 roku pislya trivaloyi restavraciyi budinku vidkrivsya muzej Mihajla Starickogo Ekspoziciya muzeyu skladayetsya z memorialnoyi kvartiri pismennika ta tematichnoyi chastini Prodovzhennya simejnih tradicij prisvyachenoyi zhittyu ta tvorchosti nashadkiv korifeya ukrayinskogo teatru ta vistavki Tvorcha i teatralna diyalnist M P Starickogo Osnovoyu fondovoyi kolekciyi stali simejni relikviyi ta rodinnij arhiv peredani za zapovitom Irini Ivanivni Steshenko onuki pismennika ponad 15000 odinic Sered nih ridkisni knizhki ta periodichni vidannya z rodinnoyi biblioteki tvori zhivopisu v chisli yakih prizhittyevi portreti M Starickogo L M Starickoyi Chernyahivskoyi V Chernyahivskoyi memorialni mebli unikalna kolekciya keramiki kincya XIX poch XX st simejnij arhiv kolekciya originalnih svitlin M Starickij oselivsya u kvartiri na drugomu poversi budinku vlasnik V Hondozhko 1901 r Same tut rozmisheno ekspoziciyu memorialnoyi kvartiri dramaturga sho skladayetsya z vitalni kabinetu M Starickogo kimnati starshoyi donki pismennika Mariyi Mihajlivni ta yidalni Tochnomu vidtvorennyu inter yeriv pomeshkan posluguvali spogadi onuki pismennika Irini Steshenko 1898 1988 yaka protyagom trivalogo chasu spivpracyuvala z naukovcyami muzeyu Cinnimi dzherelami dlya restavraciyi stali takozh pismovi svidchennya suchasnikiv epistolyarna spadshina tosho Sered najcinnishih eksponativ muzeyu pismovij stil krislo shahovij stolik Mihajla Petrovicha ikona Spas Nedrimannij yaka nalezhala she materi dramaturga portreti M Starickogo roboti F Krasickogo originali rukopisiv pershodruki tvoriv pismennika ta jogo nashadkiv osobisti rechi mitcya okrasoyu ekspoziciyi muzeyu ye vishita sorochka ta rushniki sho nalezhali Starickomu Majzhe odnochasno z Mihajlom Petrovichem u comu budinku oselilasya rodina jogo drugoyi dochki Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi U yiyi kvartiri vlashtovano drugu chastinu ekspoziciyi Prodovzhennya simejnih tradicij sho nalichuye p yat kimnat V nih u hronologichnij poslidovnosti visvitlyuyetsya zhittyevij i tvorchij shlyah ditej ta onukiv dramaturga sho gidno prodovzhili spravu Mihajla Starickogo Mariyi Starickoyi Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi Oksani Steshenko Yuriya Starickogo ta onukiv Veroniki Chernyahivskoyi Irini ta Yaroslava Steshenkiv Majbutnij muzej Panasa Karpovicha SaksaganskogoNa chasi stvorennya muzeyu Panasa Karpovicha Saksaganskogo ta zavershennya blagoustroyu ta regeneraciyi teritoriyi ohoronnoyi zoni Ekspoziciya muzeyu Panasa Saksaganskogo maye rozmistitisya u memorialnomu budinku 96 po vul Zhilyanskij de vidomij aktor i teatralnij diyach predstavnik slavnogo rodu Tobilevichiv meshkav z 1912 roku azh do svoyeyi smerti 1940 r Zbereglisya majzhe vsi rechi sho otochuvali korifeya ukrayinskoyi sceni za zhittya dokumenti epistolyarna spadshina foto zhivopisni polotna tosho Budinok de prozhivav Saksaganskij buv suttyevo poshkodzhennij vnaslidok vluchannya rosijskoyi raketi 10 10 2022 roku Narazi v budinku vedutsya remontni roboti po vidnovlennyu ta pidgotovki do rozmishennya tam memorialnoyi ekspoziciyi Muzej Ivan Franko i Kiyiv Muzej Ivan Franko i Kiyiv bulo zapochatkovano 27 serpnya 2006 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Vidpovidno do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 27 grudnya 2007 r vin roztashuyetsya u budinku 93 b po vul Saksaganskogo yak odna iz skladovih chastin Muzeyu vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi Cej budinok nalezhav chlenu Staroyi Gromadi M Gvozdiku yak i budinok 95 b de prozhivav Mikola Lisenko nini muzej M Lisenka Primishennya dlya stvorennya muzeyu bulo obrane nevipadkovo Ivan Franko pidtrimuvav tisni i stali vidnosini iz ukrayinskimi diyachami gromadsko politichnogo ruhu kulturi i mistectva sho reprezentovani u muzejnomu kompleksi M Starickim M Lisenkom rodinoyu Kosachiv P Kosachem Olenoyu Pchilkoyu Leseyu Ukrayinkoyu M Dragomanovim Znachnoyu miroyu same zavdyaki vzayemozv yazkam I Franka iz cimi diyachami zdijsnyuvalisya jogo kontakti z ukrayinskoyu intelektualnoyu elitoyu ta riznimi gromadskimi ob yednannyami Kiyeva i Naddnipryanshini V osnovu stvorennya ekspoziciyi muzeyu pokladeno tematichno hronologichnij princip U pershu chergu mayut buti vidobrazheni tri priyizdi I Franka do Kiyeva u 1885 1886 i 1909 rokah Okrim togo planuyetsya stvorennya takih tematichnih blokiv yak I Franko i M Lisenko I Franko i rodina Kosachiv Dragomanovih I Franko i M Starickij Odruzhennya I Franka I Franko i Kiyivska Stara gromada I Franko i kiyivski vidavnictva I Franko ta Ye Chikalenko ta bagato inshih PosilannyaMuzej vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi Lesi Ukrayinki M Lisenka P Saksaganskogo M Starickogo Muzej budinok M Zankoveckoyi Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 514 516 520 Sajt Muzeyu 13 listopada 2017 u Wayback Machine Muzej vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi u socmerezhi Facebook Pro muzej na sajti Mij Kiyiv 28 listopada 2010 u Wayback Machine DzherelaMuzej vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi Lesi Ukrayinki Mikoli Lisenka Panasa Saksaganskogo Mihajla Starickogo Ilyustrovane informacijne vidannya Golovne upravlinnya kulturi i mistectv vikonavchogo organu Kiyivskoyi miskoyi radi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi uporyadnik N Terehova ta inshi K Kij 2007 144 s ilyustraciyi 1000 primirnikiv