Мошногірський Свято-Вознесенський монастир — православний монастир, розташований у лісі на горах поміж річками Мошна (басейн Дніпра) та Ірдинь (притока Тясмину, басейн Дніпра) поблизу сіл Мошни і Будище (нині села Черкаського району Черкаської області). Заснований, імовірно, у 2-й половині 17 ст., що опосередковано підтверджують універсали гетьманів Петра Дорошенка від 22 червня і 11 липня 1671 і Івана Мазепи від 20 травня 1708, та ін. Від 1720 на Лівобережжі Дніпра в с. Коробівка (нині село Золотоніського району Черкаської області) мошенські ченці утримували власний «дворець» з невеличкою церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці, у подальшому тут почав функціонувати невеличкий Коробівський жіночий монастир. З кінця 18 ст. і до 1917 Мошногірська обитель — невеличкий позаштатний монастир. У радянські часи обитель була позбавлена більшої частини своїх земельних володінь, а це майже 350 десятин. 26 серпня 1921 на терені Мошногірського монастиря була зареєстрована монастирська Вознесенська релігійна громада та її статут, а 27 березня 1922 — (с.-г.) трудова артіль, до складу якої ввійшли як монастирські насельники, так і селяни, наймані робітники та ін. Релігійна громада мала у своєму розпорядженні монастирські церкви — соборну дерев'яну Свято-Вознесенську і кам'яну Свято-Покровську (1886). Рішенням секретаріату ВУЦВК від 21 листопада 1929 Мошногірський монастир було остаточно ліквідовано. 1930 були знищені, імовірно, і монастирські храми, у тому числі Свято-Вознесенський, який до того перебував під охороною держави як пам'ятка історії 18 ст.
Один із перших настоятелів Йоаким (Ракович), а також останній настоятель Мошногірського монастиря Досифей (Старов) були репресовані. Перший за особистим наказом російського царя Петра І просидів кілька десятиліть у кам'яному «мішку» Соловецького монастиря (див. Соловки) і невідомо, коли помер, перетерпів при цьому нелюдських страждань і тортур, а архімандрит Досифей (у схимі — Аввакум) пройшов через «випробування» радянських таборів.
Джерела та література
- Ю. Ю. Мариновський. Мошногірський Свято-Вознесенський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 96. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moshnogirskij Svyato Voznesenskij monastir pravoslavnij monastir roztashovanij u lisi na gorah pomizh richkami Moshna basejn Dnipra ta Irdin pritoka Tyasminu basejn Dnipra poblizu sil Moshni i Budishe nini sela Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Zasnovanij imovirno u 2 j polovini 17 st sho oposeredkovano pidtverdzhuyut universali getmaniv Petra Doroshenka vid 22 chervnya i 11 lipnya 1671 i Ivana Mazepi vid 20 travnya 1708 ta in Vid 1720 na Livoberezhzhi Dnipra v s Korobivka nini selo Zolotoniskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti moshenski chenci utrimuvali vlasnij dvorec z nevelichkoyu cerkvoyu Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici u podalshomu tut pochav funkcionuvati nevelichkij Korobivskij zhinochij monastir Z kincya 18 st i do 1917 Moshnogirska obitel nevelichkij pozashtatnij monastir U radyanski chasi obitel bula pozbavlena bilshoyi chastini svoyih zemelnih volodin a ce majzhe 350 desyatin 26 serpnya 1921 na tereni Moshnogirskogo monastirya bula zareyestrovana monastirska Voznesenska religijna gromada ta yiyi statut a 27 bereznya 1922 s g trudova artil do skladu yakoyi vvijshli yak monastirski naselniki tak i selyani najmani robitniki ta in Religijna gromada mala u svoyemu rozporyadzhenni monastirski cerkvi sobornu derev yanu Svyato Voznesensku i kam yanu Svyato Pokrovsku 1886 Rishennyam sekretariatu VUCVK vid 21 listopada 1929 Moshnogirskij monastir bulo ostatochno likvidovano 1930 buli znisheni imovirno i monastirski hrami u tomu chisli Svyato Voznesenskij yakij do togo perebuvav pid ohoronoyu derzhavi yak pam yatka istoriyi 18 st Odin iz pershih nastoyateliv Joakim Rakovich a takozh ostannij nastoyatel Moshnogirskogo monastirya Dosifej Starov buli represovani Pershij za osobistim nakazom rosijskogo carya Petra I prosidiv kilka desyatilit u kam yanomu mishku Soloveckogo monastirya div Solovki i nevidomo koli pomer pereterpiv pri comu nelyudskih strazhdan i tortur a arhimandrit Dosifej u shimi Avvakum projshov cherez viprobuvannya radyanskih taboriv Dzherela ta literaturaYu Yu Marinovskij Moshnogirskij Svyato Voznesenskij monastir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 96 ISBN 978 966 00 1061 1