Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мотуль-де-Сан-Хосе (ісп. Motul de San José) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). Місцеві мая називали руїни Мотуль, але, оскільки однойменне городище на той час уже було відомо на Юкатані, Т. Малер для розмежування додав назву довколишнього села Сан-Хосе. У результаті утворилася назва «Мотуль-де-Сан-Хосе».
| Мотуль-де-Сан-Хосе | |
|---|---|
 | |
| Статус | національний парк |
| Країна | Гватемала |
| Регіон | Петен |
| Історія | |
| Датування | 600 до н. е. — 1200 |
| Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1895 |
| Відкривач | Теоберт Малер |
| Дата дослідження | 1998-2008 роки (археологічний проект) |
 Мотуль-де-Сан-Хосе у Вікісховищі | |
Історія
Старовинна назва цього міста є Ік' («Вітряна вода»). Утворилося наприкінці VII століття до н. е. (в середині докласичного періоду). Протягом тривалого часу знаходилося під впливом великих міст Накбе і Ель-Мірадор. Вже близько 300 року до н. е. розпочалось розширення меж міста, чому сприяли гарний клімат, родючі землі та наявність питної води. У період 300 до н. е. — 300 н. е. міста виділилось серед навколишніх поселень озерена Петен-Іци, ставши одним з провідних городищ.
Наприкінці IV— на початку V ст. н. е. тут утворилось царство Ік'. Розквіт міста припав на пізній класичний період цивілізації мая (600—830 роки), пов'язаний з посиленням Мутульського царства, союзником якого був Ік'. У часи піднесення місто стало одним з основних центрів виробництва елітної мальованої кераміки. Численні барвисті посудини, створені на замовлення ахавів Ік'а, вражають своєю красою і належать до числа шедеврів образотворчого мистецтва стародавніх мая.
Після поразки військ Ік' від Па'чанського царства між 796 та 800 роками, почався занепад міста. Близько 830 року ахави змінили місце свого перебування з м. Ік' на Таясаль. Проте Ік' продовжувало своє існування, при цьому кількість населення постійно скорочувалося. Близько 880—900 років перестало існувати царство, утворилися окремі політичні одиниці навколо кожного з міст.
На думку дослідників у 900—950 роках продовжувала правити в м. Ік' гілка колишнього династії. Надалі представники місцевої знаті змішалися з племенами мая, що прибули з півночі (Центральної Мексики або Табаско). Історія існування городина у періоді 950—1200 років натепер досліджена недостатньо. Близько 1000—1200 років тут було встановлено панування племені мая-іца. Остаточно знелюдніло місто близько 1200 року.
Опис
Городище розташоване в Центральному Петен, в 3,5 км на північ від озера Петен-Іца, 5 км від річки Кантетуль, 2 км від річки Акте, 5 км від села Сан-Хосе, 32 км від руїн міста Тікаль. Знаходиться на вапняковому плато на північному краю западини розлому, що лежить в основі центральних озер басейну Петен.
Місцевий рельєф складається з хребтів, які переважно йдуть зі сходу на захід або з північного сходу на південний захід, що чергуються з низинами з глинистими ґрунтами. Саме городище міститься на природному пагорбі заввишки 180 м над рівнем моря. загальна площа становить 4,18 км2, з яких досліджено 2 км2. Навколо городища виявлено міста-супутники (стародавня назва «Сік'у'»), Чачаклум, Чакокот, Акте (стародавня назва «Таншулукмуль»), Буенавіста.
Архітектура
Архітектура відповідає «стилю Петен». На території виявлено 230 будов заввишки від 5 до 20 м. Їх поділено на 5 груп з позначення латинськими буквами від А до Е.
Ритуально-адміністративний центр (Група С) становить 0,4 км2, його було закладено близько 300 року до н. е. Складається з 144 будівель: головної площі (100х200 м), навколо яких є піраміди та храми, акрополю (діяв під час пізньокласичного періоду), житлових комплексів знаті.
В акрополі, що знаходився на північній та західній стороні навколо 6 маленьких площ, мешкали ахави-царі, їхні родичі, представники знаті. Має площу 83000 м2. На південь розташувалися 2 будови заввишки 10,8 і 8,7 м. Згідно з дослідженнями археологів їх звели в період колапсу класичного періоду мая (850—950 роки).
На східному боці розташовувалися подвійні піраміди (17 і 18 м заввишки), на півдні — Південна піраміда (20 м заввишки, є найвищою будовою городища), на заході — Західна піраміда заввишки 7,8 м.
На захід від центру розміщується Група А, яка є найбільшою серед груп. Найвищою будовою групи є піраміда заввишки 5,5 м. Поруч з пірамідою знайдено палац заввишки 5 м. Між ними є площа, куди веде доступ з палацу і піраміди. На південний схід від палацу є ще одна площа, оточена з 3 бік структурами палацового типу. На захід від піраміди виявлено 6 палацових структур.
Поруч з групою А є група В. Вона зведена за аналогом такого ж комплексу в Дос-Пілас. Складається з 2 невеликих площ (на сході і заході), з боків яких (північ і південь) є піраміда заввишки 7,7 м та палацовий комплекс заввишки 4,5 м (на відстані 90 м від піраміди). Піраміда є значно пошкодженою, а палац — пограбовано у невідомі часи. На півночі знайдено рештки стіни 0,3-0,5 м заввишки, 120 м завдовжки і 0,5 м завширшки. Її значення повністю не встановлено: за однією з версій виконувала захисну функцію наприкінці класичного періоду. Тут ж розташовувалися оселі містян.
На північ від Групи С розкопано Групу D, що є переважно житловим комплексом, який займали з середини докласичного періоду (часу існування городища) до кінця класичного періоду. Інтерес представляють 2 палаци царів або їх родичів царів, храм-піраміда 5 м заввишки (східна сторона групи). Знайдено численні артефакти особистого користування, зокрема 77 штук скляного намиста, 10 шматків нефриту, 20 нефритових мозаїчних елементів, 98 піритових мозаїчних фрагментів.
Західніше Групи D розташована Група Е, основу якої становлять піраміди 7 м і 4 м заввишки (на півночі та півдні групи відповідно), житлових груп (на північ та південь від пірамід), 2 невеликих площ, поруч з яких виявлено будови (найвища з них сягає 3 м заввишки). Також тут 2 палаци, що архітектурно відрізняються від палаців інших груп. Їх особливістю є виступаючі кути дверей. Житловий комплекс поділяє своєрідний «проспект» завдовжки 200 м, що тягнеться з півночі (невеличкий храм) на південь (площа В). Із західного боку проспекту виявлено стіну заввишки 1 м.
На околицях (1,2 км2) знайдені житлові комплекси простолюдинів, рештки майстерень, місць виробництва кераміки, тканин, обробки металів.
На сьогодні в Мотюль-де-Сан-Хосе знайдено лише декілька монументальних царських написів, які до того ж дуже погано збереглися.
Стели
Значна частина монументальних скульптур значно пошкоджено під час стародавніх воєн, діяльності сучасних селян та грабіжників. Натепер в розпорядженні вчених є лише 6 стел (680—780 роки). Усі вони виявлені в межах Групи С. Основні теми династичні та військові, частково ювілейні обряди.
Кераміка
На території знайдені фрагменти кераміки періоду до-мамон (900—600 роки до н. е.). Стосовно потрапляння їх сюди у вчених існують різні думки, але остаточного рішення цього питання поки немає.
Значна частина кераміки класичного періоду знайдено в межах акрополя, а також в сусідніх городищах, що були центрами потужних царств класичного періоду. Кераміка «стилю Ік'» стала об'єктом вивчення в кількох спеціальних дослідженнях. У 2012 році була видана чудова книга про вази з царства Ік', текст якої доповнюють численні кольорові ілюстрації.
Історія досліджень
Першим дослідником став австрійський археолог Теоберт Малер, який відвідав руїни в травні 1895 року і 1910 року підготував звіт щодо експедиції, включивши в нього, серед іншого, опис 2 стел. Саме Малер дав городищу сучасну назву.
У 1950-х роках пам'ятку вивчав і фотографував Ієн Грехем, який документував п'ять монументів, а також склав карту центральної частини городища. Надалі дослідження тривалий час не проводилися. Стало місцем для заняття сільським господарством, у першу чергу вирощування маїсу. Кілька разів городище, зокрема його стели, сильно постраждало від пожеж у 1986, 1987 і 1998 роках.
У 1970-х роках дослідниця Д. Маркус ідентифікувала «емблемний ієрогліф» Ік' на стелі 2. Пізніше Д. Стюарт і С. Хаустон показали, що в дійсності на стелі 2 з Мотуль-де-Сан-Хосе записано не «емблемною ієрогліф», а топонім, давня назва міста або іншій місцевості. Археолог М. Коу розпізнав «емблемний ієрогліф» Ік' на низці посудин і виділив відмітні риси кераміки, що походить з цього царства.
Сучасний етап у вивченні Мотуль-де-Сан-Хосе почався влітку 1998 року, коли там розпочався однойменний археологічний проект на чолі з Антоніа Фоіас і Кітті Емері. Проект було завершено у 2008 році. Натепер територію археологічної пам'ятки оголошено національним парком і охороняється Інститутом антропології та історії Гватемали
Джерела
- Foias A., Enemy K. Politics and Economics: Theoretical Perspectives of the Motul de San José Project // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. — Florida: University Press of Florida, 2012. — P. 20. (англ.)
- Stuart D., Houston S. Classic Maya Place Names. — Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 1994. — P. 27-28. (англ.)
- Marcus J. Territorial Organization of the Lowland Classic Maya // Science. — 1973. — Vol. 180, No. 4089. — P. 912. (англ.)
- Tokovinine A., Zender M. Lords of Windy Water: The Royal Court of Motul de San Jose in Classic Maya Inscriptions // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. — Florida: University Press of Florida, 2012. — P. 31-35 (англ.)
- Just B. Dancing into Dreams: Maya Vase Painting of the Ik’ Kingdom. — Princeton- New Haven: Princeton University Art Museum and Yale University Press, 2012. — 252 p. (англ.)
- Reents-Budet D., Guenter S., Bishop R., Blackman J. Identity and Interaction: Ceramic Styles and Social History of the Ik’ Polity, Guatemala // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. — Florida: University Press of Florida, 2012. — P. 67-93. (англ.)
Посилання
- Motul de San José (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Motul de San Hose isp Motul de San Jose ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Miscevi maya nazivali ruyini Motul ale oskilki odnojmenne gorodishe na toj chas uzhe bulo vidomo na Yukatani T Maler dlya rozmezhuvannya dodav nazvu dovkolishnogo sela San Hose U rezultati utvorilasya nazva Motul de San Hose Motul de San HoseStatus nacionalnij parkKrayina GvatemalaRegion PetenIstoriyaDatuvannya 600 do n e 1200Periodi Doklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1895Vidkrivach Teobert MalerData doslidzhennya 1998 2008 roki arheologichnij proekt Motul de San Hose u VikishovishiIstoriyaStarovinna nazva cogo mista ye Ik Vitryana voda Utvorilosya naprikinci VII stolittya do n e v seredini doklasichnogo periodu Protyagom trivalogo chasu znahodilosya pid vplivom velikih mist Nakbe i El Mirador Vzhe blizko 300 roku do n e rozpochalos rozshirennya mezh mista chomu spriyali garnij klimat rodyuchi zemli ta nayavnist pitnoyi vodi U period 300 do n e 300 n e mista vidililos sered navkolishnih poselen ozerena Peten Ici stavshi odnim z providnih gorodish Naprikinci IV na pochatku V st n e tut utvorilos carstvo Ik Rozkvit mista pripav na piznij klasichnij period civilizaciyi maya 600 830 roki pov yazanij z posilennyam Mutulskogo carstva soyuznikom yakogo buv Ik U chasi pidnesennya misto stalo odnim z osnovnih centriv virobnictva elitnoyi malovanoyi keramiki Chislenni barvisti posudini stvoreni na zamovlennya ahaviv Ik a vrazhayut svoyeyu krasoyu i nalezhat do chisla shedevriv obrazotvorchogo mistectva starodavnih maya Pislya porazki vijsk Ik vid Pa chanskogo carstva mizh 796 ta 800 rokami pochavsya zanepad mista Blizko 830 roku ahavi zminili misce svogo perebuvannya z m Ik na Tayasal Prote Ik prodovzhuvalo svoye isnuvannya pri comu kilkist naselennya postijno skorochuvalosya Blizko 880 900 rokiv perestalo isnuvati carstvo utvorilisya okremi politichni odinici navkolo kozhnogo z mist Na dumku doslidnikiv u 900 950 rokah prodovzhuvala praviti v m Ik gilka kolishnogo dinastiyi Nadali predstavniki miscevoyi znati zmishalisya z plemenami maya sho pribuli z pivnochi Centralnoyi Meksiki abo Tabasko Istoriya isnuvannya gorodina u periodi 950 1200 rokiv nateper doslidzhena nedostatno Blizko 1000 1200 rokiv tut bulo vstanovleno panuvannya plemeni maya ica Ostatochno znelyudnilo misto blizko 1200 roku OpisGorodishe roztashovane v Centralnomu Peten v 3 5 km na pivnich vid ozera Peten Ica 5 km vid richki Kantetul 2 km vid richki Akte 5 km vid sela San Hose 32 km vid ruyin mista Tikal Znahoditsya na vapnyakovomu plato na pivnichnomu krayu zapadini rozlomu sho lezhit v osnovi centralnih ozer basejnu Peten Miscevij relyef skladayetsya z hrebtiv yaki perevazhno jdut zi shodu na zahid abo z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid sho cherguyutsya z nizinami z glinistimi gruntami Same gorodishe mistitsya na prirodnomu pagorbi zavvishki 180 m nad rivnem morya zagalna plosha stanovit 4 18 km2 z yakih doslidzheno 2 km2 Navkolo gorodisha viyavleno mista suputniki starodavnya nazva Sik u Chachaklum Chakokot Akte starodavnya nazva Tanshulukmul Buenavista Arhitektura Arhitektura vidpovidaye stilyu Peten Na teritoriyi viyavleno 230 budov zavvishki vid 5 do 20 m Yih podileno na 5 grup z poznachennya latinskimi bukvami vid A do E Ritualno administrativnij centr Grupa S stanovit 0 4 km2 jogo bulo zakladeno blizko 300 roku do n e Skladayetsya z 144 budivel golovnoyi ploshi 100h200 m navkolo yakih ye piramidi ta hrami akropolyu diyav pid chas piznoklasichnogo periodu zhitlovih kompleksiv znati V akropoli sho znahodivsya na pivnichnij ta zahidnij storoni navkolo 6 malenkih plosh meshkali ahavi cari yihni rodichi predstavniki znati Maye ploshu 83000 m2 Na pivden roztashuvalisya 2 budovi zavvishki 10 8 i 8 7 m Zgidno z doslidzhennyami arheologiv yih zveli v period kolapsu klasichnogo periodu maya 850 950 roki Na shidnomu boci roztashovuvalisya podvijni piramidi 17 i 18 m zavvishki na pivdni Pivdenna piramida 20 m zavvishki ye najvishoyu budovoyu gorodisha na zahodi Zahidna piramida zavvishki 7 8 m Na zahid vid centru rozmishuyetsya Grupa A yaka ye najbilshoyu sered grup Najvishoyu budovoyu grupi ye piramida zavvishki 5 5 m Poruch z piramidoyu znajdeno palac zavvishki 5 m Mizh nimi ye plosha kudi vede dostup z palacu i piramidi Na pivdennij shid vid palacu ye she odna plosha otochena z 3 bik strukturami palacovogo tipu Na zahid vid piramidi viyavleno 6 palacovih struktur Poruch z grupoyu A ye grupa V Vona zvedena za analogom takogo zh kompleksu v Dos Pilas Skladayetsya z 2 nevelikih plosh na shodi i zahodi z bokiv yakih pivnich i pivden ye piramida zavvishki 7 7 m ta palacovij kompleks zavvishki 4 5 m na vidstani 90 m vid piramidi Piramida ye znachno poshkodzhenoyu a palac pograbovano u nevidomi chasi Na pivnochi znajdeno reshtki stini 0 3 0 5 m zavvishki 120 m zavdovzhki i 0 5 m zavshirshki Yiyi znachennya povnistyu ne vstanovleno za odniyeyu z versij vikonuvala zahisnu funkciyu naprikinci klasichnogo periodu Tut zh roztashovuvalisya oseli mistyan Na pivnich vid Grupi S rozkopano Grupu D sho ye perevazhno zhitlovim kompleksom yakij zajmali z seredini doklasichnogo periodu chasu isnuvannya gorodisha do kincya klasichnogo periodu Interes predstavlyayut 2 palaci cariv abo yih rodichiv cariv hram piramida 5 m zavvishki shidna storona grupi Znajdeno chislenni artefakti osobistogo koristuvannya zokrema 77 shtuk sklyanogo namista 10 shmatkiv nefritu 20 nefritovih mozayichnih elementiv 98 piritovih mozayichnih fragmentiv Zahidnishe Grupi D roztashovana Grupa E osnovu yakoyi stanovlyat piramidi 7 m i 4 m zavvishki na pivnochi ta pivdni grupi vidpovidno zhitlovih grup na pivnich ta pivden vid piramid 2 nevelikih plosh poruch z yakih viyavleno budovi najvisha z nih syagaye 3 m zavvishki Takozh tut 2 palaci sho arhitekturno vidriznyayutsya vid palaciv inshih grup Yih osoblivistyu ye vistupayuchi kuti dverej Zhitlovij kompleks podilyaye svoyeridnij prospekt zavdovzhki 200 m sho tyagnetsya z pivnochi nevelichkij hram na pivden plosha V Iz zahidnogo boku prospektu viyavleno stinu zavvishki 1 m Na okolicyah 1 2 km2 znajdeni zhitlovi kompleksi prostolyudiniv reshtki majsteren misc virobnictva keramiki tkanin obrobki metaliv Na sogodni v Motyul de San Hose znajdeno lishe dekilka monumentalnih carskih napisiv yaki do togo zh duzhe pogano zbereglisya Steli Znachna chastina monumentalnih skulptur znachno poshkodzheno pid chas starodavnih voyen diyalnosti suchasnih selyan ta grabizhnikiv Nateper v rozporyadzhenni vchenih ye lishe 6 stel 680 780 roki Usi voni viyavleni v mezhah Grupi S Osnovni temi dinastichni ta vijskovi chastkovo yuvilejni obryadi Keramika Na teritoriyi znajdeni fragmenti keramiki periodu do mamon 900 600 roki do n e Stosovno potraplyannya yih syudi u vchenih isnuyut rizni dumki ale ostatochnogo rishennya cogo pitannya poki nemaye Znachna chastina keramiki klasichnogo periodu znajdeno v mezhah akropolya a takozh v susidnih gorodishah sho buli centrami potuzhnih carstv klasichnogo periodu Keramika stilyu Ik stala ob yektom vivchennya v kilkoh specialnih doslidzhennyah U 2012 roci bula vidana chudova kniga pro vazi z carstva Ik tekst yakoyi dopovnyuyut chislenni kolorovi ilyustraciyi Istoriya doslidzhenPershim doslidnikom stav avstrijskij arheolog Teobert Maler yakij vidvidav ruyini v travni 1895 roku i 1910 roku pidgotuvav zvit shodo ekspediciyi vklyuchivshi v nogo sered inshogo opis 2 stel Same Maler dav gorodishu suchasnu nazvu U 1950 h rokah pam yatku vivchav i fotografuvav Iyen Grehem yakij dokumentuvav p yat monumentiv a takozh sklav kartu centralnoyi chastini gorodisha Nadali doslidzhennya trivalij chas ne provodilisya Stalo miscem dlya zanyattya silskim gospodarstvom u pershu chergu viroshuvannya mayisu Kilka raziv gorodishe zokrema jogo steli silno postrazhdalo vid pozhezh u 1986 1987 i 1998 rokah U 1970 h rokah doslidnicya D Markus identifikuvala emblemnij iyeroglif Ik na steli 2 Piznishe D Styuart i S Hauston pokazali sho v dijsnosti na steli 2 z Motul de San Hose zapisano ne emblemnoyu iyeroglif a toponim davnya nazva mista abo inshij miscevosti Arheolog M Kou rozpiznav emblemnij iyeroglif Ik na nizci posudin i vidiliv vidmitni risi keramiki sho pohodit z cogo carstva Suchasnij etap u vivchenni Motul de San Hose pochavsya vlitku 1998 roku koli tam rozpochavsya odnojmennij arheologichnij proekt na choli z Antonia Foias i Kitti Emeri Proekt bulo zaversheno u 2008 roci Nateper teritoriyu arheologichnoyi pam yatki ogolosheno nacionalnim parkom i ohoronyayetsya Institutom antropologiyi ta istoriyi GvatemaliDzherelaFoias A Enemy K Politics and Economics Theoretical Perspectives of the Motul de San Jose Project Motul de San Jose Politics History and Economy in a Classic Maya Polity Ed by A Foias and K Emery Florida University Press of Florida 2012 P 20 angl Stuart D Houston S Classic Maya Place Names Washington D C Dumbarton Oaks 1994 P 27 28 angl Marcus J Territorial Organization of the Lowland Classic Maya Science 1973 Vol 180 No 4089 P 912 angl Tokovinine A Zender M Lords of Windy Water The Royal Court of Motul de San Jose in Classic Maya Inscriptions Motul de San Jose Politics History and Economy in a Classic Maya Polity Ed by A Foias and K Emery Florida University Press of Florida 2012 P 31 35 angl Just B Dancing into Dreams Maya Vase Painting of the Ik Kingdom Princeton New Haven Princeton University Art Museum and Yale University Press 2012 252 p angl Reents Budet D Guenter S Bishop R Blackman J Identity and Interaction Ceramic Styles and Social History of the Ik Polity Guatemala Motul de San Jose Politics History and Economy in a Classic Maya Polity Ed by A Foias and K Emery Florida University Press of Florida 2012 P 67 93 angl PosilannyaMotul de San Jose isp