Са́ву — море в Тихому океані між островами Флорес, Сумба і Тимор Малайського архіпелагу. Площа становить 104 тисячі км², середня глибина — 1 683 м, максимальна глибина — 3 475 м. Температура води на поверхні від 26 °C в серпні до 28 °C в лютому, на дні близько 3 °C. Солоність води — близько 34 ‰. Припливи неправильні, подобові (до 2 м).
9°32′23″ пд. ш. 122°00′12″ сх. д. / 9.53972222224997779° пд. ш. 122.00333333335778718° сх. д. | |
Прибережні країни | Східний Тимор і Індонезія |
---|---|
Найбільша глибина | 3470 м |
Середня глибина | 1 683 м |
Впадаюча річка | d і d |
Солоність | 34 |
Море Саву у Вікісховищі |
Найбільший порт — Купанг — столиця індонезійської провінції Східні Малі Зондські острови.
Клімат
Акваторія моря лежить в субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони.
Біологія
Акваторія моря належить до морського екорегіону Малих Зондських островів центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до тропічної зони.
Примітки
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 406(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa vu more v Tihomu okeani mizh ostrovami Flores Sumba i Timor Malajskogo arhipelagu Plosha stanovit 104 tisyachi km serednya glibina 1 683 m maksimalna glibina 3 475 m Temperatura vodi na poverhni vid 26 C v serpni do 28 C v lyutomu na dni blizko 3 C Solonist vodi blizko 34 Priplivi nepravilni podobovi do 2 m More Savu9 32 23 pd sh 122 00 12 sh d 9 53972222224997779 pd sh 122 00333333335778718 sh d 9 53972222224997779 122 00333333335778718Priberezhni krayiniShidnij Timor i IndoneziyaNajbilsha glibina3470 mSerednya glibina1 683 mVpadayucha richkad i dSolonist34More Savu u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Savu Najbilshij port Kupang stolicya indonezijskoyi provinciyi Shidni Mali Zondski ostrovi KlimatAkvatoriya morya lezhit v subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni BiologiyaAkvatoriya morya nalezhit do morskogo ekoregionu Malih Zondskih ostroviv centralnoyi indo tihookeanskoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do tropichnoyi zoni PrimitkiAtlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 LiteraturaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 406 ros