Моногенізм грецьк monos genos рід походження антропологічне вчення за яким усі сучасні раси походять від спільних предкі

Моногенізм (грецьк. monos + genos - рід, походження) — антропологічне вчення, за яким усі сучасні раси походять від спільних предків і є кровно спорідненими.

Основні положення моногенізму виклав англійський учений у своїх п'ятитомних «Дослідженнях» (1836—1851). Він вказав, що людські раси за своїми фізичними й фізіологічними ознаками варіюють не більше, ніж породи тварин у межах одного виду. Люди, незалежно від кольору шкіри, слабують на однакові хвороби. При змішані раси дають цілком життєздатне й плодюче потомство.

На позиціях моногенізму стоїть більшість сучасних вчених. Є невід'ємною частиною ранніх концепцій етнології.

Див. також

Примітки

Джерела

Сегеда Сергій Антропологія [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001. — 336 с. — С.18 .
Hans Kung (Translated by John Bowden), The Beginning of All Things: Science and Religion, 2008, Wm. B. Eerdmans Publishing, , 9780802863591

Література

(рос.) Происхождение человека, 2 изд. — М., 1970.
(рос.) Рогинский Я. Я., Антропология. — М., 1963.

Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .