Монастрико, Манастирко, Царицина скеля — скеля на правому, високому березі Дніпра, що одходила від берега й впиралася у Ненаситецький поріг.
Відомий також як Царицина скеля, і коли вилізти на цю скелю і поглянути на поріг, то він ось увесь як на долоні.
Скеля Манастирко відома ще з половини XVI сторіччя. Тут був року 1559 московський воєвода Данило Адашев. З початку того року цар Іван Грозний одрядив князя Дмитра Вишневецького та воєводу Данила Адашева супроти татар на Крим. У Вишневецького було війська 5000, у Данила Адашева — 8000. Вишневецький побив 250 кримських татар коло міста Озова, а Данило Адашев виплив у гирло Дніпра і відтіля кинувся на Крим. Розгромивши Крим та визволивши велику силу християнських невільників, Адашев повернувся до Дніпра і піднявся вгору супроти течіння води. Кримський хан кинувся був за Адашевим у погоню і настиг його «у миса Манастирко, проти Ненасытецкого порога», але, не насмілившись стати до бою, подався геть назад у Крим.
6 травня того року польський король Сигізмунд-Август писав панам-радам до Вільно: «Князь великий Московський замок будувати хоче, на врочиші Манастирищох, що межує з замком нашим Черкаси й островом Хортицею».
1561 року князь Дмитро Вишневецький писав польському королеві Сигізмунду-Августу, що він прийшов «з землі П'ятигірської на Дніпро й є тепер на врочищі Манастирському, от Черкас у тридцятьох милях, б'є чолом королеві, хочучи господареві своєму природженому служити».
Безумовно, «мис Манастирко, урочище Манастирища, Манастирське близь острова Хортиці» — це й є теперішня скеля Манастирко супроти Ненаситеця.
Відомий російський академік Василь Зуєв висловився про походження назви: «Відкіля дано таке ім'я цьому рогові невідомо; у простого люду багато славного про нього кажуть. Мені казали насамперед, звичайно, з поваги до цього рогу, що святий Андрій Первозваний, їдучи до Києва, жив на ньому кілька часу, а щоб запевнити в святості цього місця, показують і хрести з червоного шиферу, не місцевого каменю, які часто находять під водою в кам'яних розколинах; показують на камені різні ямки, де буцімто ступав той святий, де готував собі їжу тощо. І справді, такі шиферові хрести знаходять проміж каміннями. Опріч того, варто уваги для природознавця те, що між камінням трапляються також шматки скам'янілого дерева — сосни; чи вони місцеві, чи їх звідкіля принесла вода, дамо волю про те думати іншим, а мені останнє здається більш вірогідним, бо більшої кількості скам'янілих таких дерев тут ще не находили, хоча запорізькі історики й запевняють, що тутешні місця в старовину були порослі лісами».
За народнім переказом, на скелю Манастирко спускалась року 1787 цариця Катерина II, коли їхала з Катеринославу до Херсону. Дуже вразила її велична картина, яка розкрилась перед нею зі скелі Манастирко на могутній та грізний поріг. Для цариці, кажуть, на скелі видовбали стіл, скамниці й тарілки, щоб частувати її. Там, де цариця стояла, лишились дві ямки од її ступенів. Тоді, кажуть, царі були твердіші од скель, а тепер скелі стали твердіші од царів. В дійсності цариця Катерина зовсім не була на скелі Манастирко. Правитель Катеринославського намісництва Іван Синельніков приймав високу гостю в чудовому дерев'яному палаці, якого він збудував на високому одкритому березі Дніпра, якраз супроти Ненаситецького порога. Коли лоцмани почали спускати через Ненаситець всі 80 суден царської флотилії, то цариця сиділа на високому балконі палацу й відтіля з «живим інтересом» слідкувала, як судна, одно за одним, то поринали в шумній, клекотливій воді порога, то несподівано виривались з ревучої безодні його і неслись стрілою на широкий простір. Усі ті ямочки та заглибини, які є на скелі і які зв'язують з іменем цариці, всі вони пороблені для чогось іншого в часи десь дуже далекі од наших часів. Може, що то єсть так звані шліхувадла, в яких людина ще в передісторичні часи вилощувала різне своє кам'яне знаряддя. Такі ж шліхувадла находять і на інших скелях нижче Манастирка.
Джерела
- Дніпрові пороги. Дмитро Яворницький. 1928 рік. м. Харків
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastriko Manastirko Caricina skelya skelya na pravomu visokomu berezi Dnipra sho odhodila vid berega j vpiralasya u Nenasiteckij porig Vidomij takozh yak Caricina skelya i koli vilizti na cyu skelyu i poglyanuti na porig to vin os uves yak na doloni Skelya Manastirko vidoma she z polovini XVI storichchya Tut buv roku 1559 moskovskij voyevoda Danilo Adashev Z pochatku togo roku car Ivan Groznij odryadiv knyazya Dmitra Vishneveckogo ta voyevodu Danila Adasheva suproti tatar na Krim U Vishneveckogo bulo vijska 5000 u Danila Adasheva 8000 Vishneveckij pobiv 250 krimskih tatar kolo mista Ozova a Danilo Adashev vipliv u girlo Dnipra i vidtilya kinuvsya na Krim Rozgromivshi Krim ta vizvolivshi veliku silu hristiyanskih nevilnikiv Adashev povernuvsya do Dnipra i pidnyavsya vgoru suproti techinnya vodi Krimskij han kinuvsya buv za Adashevim u pogonyu i nastig jogo u misa Manastirko proti Nenasyteckogo poroga ale ne nasmilivshis stati do boyu podavsya get nazad u Krim 6 travnya togo roku polskij korol Sigizmund Avgust pisav panam radam do Vilno Knyaz velikij Moskovskij zamok buduvati hoche na vrochishi Manastirishoh sho mezhuye z zamkom nashim Cherkasi j ostrovom Horticeyu 1561 roku knyaz Dmitro Vishneveckij pisav polskomu korolevi Sigizmundu Avgustu sho vin prijshov z zemli P yatigirskoyi na Dnipro j ye teper na vrochishi Manastirskomu ot Cherkas u tridcyatoh milyah b ye cholom korolevi hochuchi gospodarevi svoyemu prirodzhenomu sluzhiti Bezumovno mis Manastirko urochishe Manastirisha Manastirske bliz ostrova Hortici ce j ye teperishnya skelya Manastirko suproti Nenasitecya Vidomij rosijskij akademik Vasil Zuyev vislovivsya pro pohodzhennya nazvi Vidkilya dano take im ya comu rogovi nevidomo u prostogo lyudu bagato slavnogo pro nogo kazhut Meni kazali nasampered zvichajno z povagi do cogo rogu sho svyatij Andrij Pervozvanij yiduchi do Kiyeva zhiv na nomu kilka chasu a shob zapevniti v svyatosti cogo miscya pokazuyut i hresti z chervonogo shiferu ne miscevogo kamenyu yaki chasto nahodyat pid vodoyu v kam yanih rozkolinah pokazuyut na kameni rizni yamki de bucimto stupav toj svyatij de gotuvav sobi yizhu tosho I spravdi taki shiferovi hresti znahodyat promizh kaminnyami Oprich togo varto uvagi dlya prirodoznavcya te sho mizh kaminnyam traplyayutsya takozh shmatki skam yanilogo dereva sosni chi voni miscevi chi yih zvidkilya prinesla voda damo volyu pro te dumati inshim a meni ostannye zdayetsya bilsh virogidnim bo bilshoyi kilkosti skam yanilih takih derev tut she ne nahodili hocha zaporizki istoriki j zapevnyayut sho tuteshni miscya v starovinu buli porosli lisami Za narodnim perekazom na skelyu Manastirko spuskalas roku 1787 caricya Katerina II koli yihala z Katerinoslavu do Hersonu Duzhe vrazila yiyi velichna kartina yaka rozkrilas pered neyu zi skeli Manastirko na mogutnij ta griznij porig Dlya carici kazhut na skeli vidovbali stil skamnici j tarilki shob chastuvati yiyi Tam de caricya stoyala lishilis dvi yamki od yiyi stupeniv Todi kazhut cari buli tverdishi od skel a teper skeli stali tverdishi od cariv V dijsnosti caricya Katerina zovsim ne bula na skeli Manastirko Pravitel Katerinoslavskogo namisnictva Ivan Sinelnikov prijmav visoku gostyu v chudovomu derev yanomu palaci yakogo vin zbuduvav na visokomu odkritomu berezi Dnipra yakraz suproti Nenasiteckogo poroga Koli locmani pochali spuskati cherez Nenasitec vsi 80 suden carskoyi flotiliyi to caricya sidila na visokomu balkoni palacu j vidtilya z zhivim interesom slidkuvala yak sudna odno za odnim to porinali v shumnij klekotlivij vodi poroga to nespodivano virivalis z revuchoyi bezodni jogo i neslis striloyu na shirokij prostir Usi ti yamochki ta zaglibini yaki ye na skeli i yaki zv yazuyut z imenem carici vsi voni porobleni dlya chogos inshogo v chasi des duzhe daleki od nashih chasiv Mozhe sho to yest tak zvani shlihuvadla v yakih lyudina she v peredistorichni chasi viloshuvala rizne svoye kam yane znaryaddya Taki zh shlihuvadla nahodyat i na inshih skelyah nizhche Manastirka DzherelaDniprovi porogi Dmitro Yavornickij 1928 rik m Harkiv