Могилянський Микола Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Могилянський.

Микола Михайлович Могилянський (1871, Чернігів, Російська імперія — 1933, Прага, Чехословаччина) — український громадський і державний діяч, український дипломат, етнограф і археограф, професор-антрополог.

Могилянський Микола Михайлович
Народився	18 грудня 1871(1871-12-18) Чернігів, Російська імперія
Помер	1 лютого 1933(1933-02-01) (61 рік) Прага, Чехословаччина
Громадянство	Російська імперія→ УНР→ Українська Держава
Національність	українець
Діяльність	Дипломат
Галузь	етнографія
Відомий завдяки	професор-антрополог
Alma mater	Чернігівська чоловіча гімназія Петербурзький університет
Заклад	Паризький університет, Музей антропології і етнографії імені Петра Великого, Російський музей, Q60850017? і Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Членство	Російське географічне товариство
Посада	(Надзвичайний і Повноважний Посол Української Держави у Франції)
Термін	1918
Партія	Конституційно-демократична партія
Батько	Могилянський Михайло Якович
Мати	Максимович Марія Миколаївна
Родичі	Могилянський Михайло Михайлович
Мати — Марія Миколаївна (до шлюбу Максимович), освічена, культурна жінка. Закінчила Левашовський пансіон у Києві та,— з відзнакою, — класи Фундуклеївської гімназії. На початку XX ст. Марія Миколаївна працювала секретаркою в петербурзькому видавництві М. В. Пирожкова, що друкувало прогресивних російських і українських авторів. Померла М. М. Могилянська 14 липня 1918 р. Мав Микола Могилянський двох братів та сестру. Михайло — український літературний критик і публіцист, літературознавець, науковий співробітник ВУАН і керівник Комісії для складання біографічного словника, а молодший — Петро, відомий у Петербурзі адвокат. Дружина — Дружина Марія Дмитрівна. Народилась 10 листопада 1873 р. в Санкт-Петербурзі в дворянській родині. Закінчила Сорбонський університет. На початку ХХ ст. одним з найкращих навчальних закладів Петербурга вважалась приватна гімназія, серед засновників якої була М. Д. Могилянська. Вона викладала там французьку мову. За радянських часів продовжувала свою педагогічну діяльність, викладала німецьку мову в Академії мистецтв і пожежному технікумі Ленінграда. 8 березня 1933 р. був підписаний ордер на обшук в квартирі М.Д. Могилянської та її арешт. Того ж дня М.Д. Могилянську заарештували. Проходила вона по слідчій справі № 169-33 р. підпільних народницько-есерівських осередків, якими керував «Ідейно-організаційний центр народницького руху». 21 квітня 1933 р. відбулося засідання трійки ОГПУ Ленінградського військового округу, на якому М.Д. Могилянську, звинувачену за ст. 58-11 Кримінального кодексу, засудили до п’яти років ув’язнення в концтаборі. Втім, ув’язнення до концтабору замінили на висилку до Казахстану на той же термін. Джерела та література В. І. Головченко. Могилянський Микола Михайлович [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 18. — . Література В. І. Головченко. Могилянський Микола Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. Посилання Сергій Білоконь. Доба Центральної Ради [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] Національне агентство України з питань державної служби. № 2, 2008 П. Гай-Нижник «До історії державної служби України: Державний секретаріат (канцелярія) Української Держави 1918 року»^[недоступне посилання з липня 2019]