Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ЛЯПА́С — мова програмування, орієнтована на описування логічних задач. Розроблена на початку 1960-х років у Томському державному університеті під керівництвом А. Д. Закревського.
| Ляпас | |
|---|---|
| Парадигма | масивове програмування, функційне програмування, структурне програмування і модульне програмування |
| Дата появи | 1964 |
| Система типізації | динамічна типізація[d] |
Назва походить від російського виразу «Логический Язык Программирования Алгоритмов Синтеза дискретных автоматов». В англомовних виданнях, присвячених цій мові, її назва не перекладалась, використовувалась транскрипція (LYaPAS). В україномовному виданні Енциклопедія кібернетики 1973 року назва цієї мови також подається як «Ляпа́с», без перекладу.
Історія
Робота над проектом почалась у 1962 році. В березні 1964 транслятор ЛЯПАС було вперше продемонстровано у Томську під час «Всесоюзного колоквіуму щодо мов скінчених автоматів». Того ж року у Києві вийшла перша наукова публікація, присвячена цій мові. На цей час мови програмування АЛГОЛ або Fortran не набули особливого поширення в СРСР. Крім того, вони були орієнтовані на обчислення і не дуже підходили для опису логічних задач.
Транслятор мови ЛЯПАС було розроблено одночасно для двох моделей ЕОМ: «Урал-1» та М-20. Варіант для машини М-20 займав у пам'яті 1600 слів і міг синтезувати 250 машинних команд на секунду — вдвічі швидше, ніж тогочасний транслятор ALGOL.
В 1969 році збірник статей, присвячених мові ЛЯПАС було видано англійською мовою.
Згодом було розроблено оновлені версії транслятора ЛЯПАС-70 для машин М-20, БЭСМ-3М, БЭСМ-4, СМ-4, «Мінськ-2» та «Мінськ-22». ЛЯПАС-71 працював на машинах М-220 та БЭСМ-6.
В кінці 1974 року з'явилась значно змінена версія мови, названа ЛЯПАС-М. Транслятор було розроблено для машин серії ЄС ЕОМ, завдяки цьому пізніше його вдалось портувати на персональні комп'ютери. Також було створено середовище розробки ЛЕС (рос. ЛЯПАС-М для ЕС ЭВМ). На відміну від старіших версій, ЛЯПАС-М використовував символи кодування ГОСТ 10859. Також до мови було додано числа з рухомою комою.
З широким поширенням мов типу або Prolog та персональних комп'ютерів мова ЛЯПАС втратила популярність і зараз майже не використовується.
Приклад
Алгоритм Евкліда мовою ЛЯПАС-М:
П1 N ↑–2 M;N=R N=M R=N ↑=1 П2 M=D ** Пояснення:
П1таП2це мітки.- Вираз
Nкопіює значення змінної N у приховану змінну «поточного значення» τ (тау), що тримає результат останньої операції. - Операція
↑–2є умовним переходом до мітки 2, за умови що поточне значення нульове. - Вираз
M;Nобчислює залишок від ділення. - Вираз
=Rпризначає поточне значення змінній R. - Операція
↑=1є безумовним переходом до мітки 1. **позначає кінець програми.
Усі пробіли і переходи на новий рядок є неважливими, тож вищенаведену програму можна скоротити до одного рядка:
П1N↑–2M;N=RN=MR=N↑=1П2M=D** Примітки
- А. Д. Закревский, Н. Р. Торопов. Система программирования ЛЯПАС-М. Мн.: Наука и техника, 1978, 220 с.
- Торопов Николай Романович ЯЗЫК ПРОГРАММИРОВАНИЯ ЛЯПАС // ПДМ . 2009. № 2. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/yazyk-programmirovaniya-lyapas [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (дата обращения: 19.04.2014).
- LYaPAS: a programming language for logic and coding algorithms, Gavrilov, M.A. Zakrevskiĭ, A.D., Academic Press 1969, http://books.google.com.ua/books?id=x68EAQAAIAAJ [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Закревский А. Д. ЛЯПАС — логический язык представления алгоритмов синтеза // Теория автоматов. Киев: ИК АН УССР, 1964. С. 3–29.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
LYaPA S mova programuvannya oriyentovana na opisuvannya logichnih zadach Rozroblena na pochatku 1960 h rokiv u Tomskomu derzhavnomu universiteti pid kerivnictvom A D Zakrevskogo 1 LyapasParadigmamasivove programuvannya funkcijne programuvannya strukturne programuvannya i modulne programuvannyaData poyavi1964Sistema tipizaciyidinamichna tipizaciya d Nazva pohodit vid rosijskogo virazu Logicheskij Yazyk Programmirovaniya Algoritmov Sinteza diskretnyh avtomatov 2 V anglomovnih vidannyah prisvyachenih cij movi 3 yiyi nazva ne perekladalas vikoristovuvalas transkripciya LYaPAS V ukrayinomovnomu vidanni Enciklopediya kibernetiki 1973 roku nazva ciyeyi movi takozh podayetsya yak Lyapa s bez perekladu Istoriyared Robota nad proektom pochalas u 1962 roci V berezni 1964 translyator LYaPAS bulo vpershe prodemonstrovano u Tomsku pid chas Vsesoyuznogo kolokviumu shodo mov skinchenih avtomativ Togo zh roku u Kiyevi vijshla persha naukova publikaciya prisvyachena cij movi 2 4 Na cej chas movi programuvannya ALGOL abo Fortran ne nabuli osoblivogo poshirennya v SRSR Krim togo voni buli oriyentovani na obchislennya i ne duzhe pidhodili dlya opisu logichnih zadach 2 Translyator movi LYaPAS bulo rozrobleno odnochasno dlya dvoh modelej EOM 2 Ural 1 ta M 20 Variant dlya mashini M 20 zajmav u pam yati 1600 sliv i mig sintezuvati 250 mashinnih komand na sekundu vdvichi shvidshe nizh togochasnij translyator ALGOL V 1969 roci zbirnik statej prisvyachenih movi LYaPAS bulo vidano anglijskoyu movoyu Zgodom bulo rozrobleno onovleni versiyi translyatora LYaPAS 70 dlya mashin M 20 BESM 3M BESM 4 SM 4 Minsk 2 ta Minsk 22 LYaPAS 71 pracyuvav na mashinah M 220 ta BESM 6 V kinci 1974 roku z yavilas znachno zminena versiya movi nazvana LYaPAS M Translyator bulo rozrobleno dlya mashin seriyi YeS EOM zavdyaki comu piznishe jogo vdalos portuvati na personalni komp yuteri Takozh bulo stvoreno seredovishe rozrobki LES ros LYaPAS M dlya ES EVM Na vidminu vid starishih versij LYaPAS M vikoristovuvav simvoli koduvannya GOST 10859 Takozh do movi bulo dodano chisla z ruhomoyu komoyu 1 Z shirokim poshirennyam mov tipu C abo Prolog ta personalnih komp yuteriv mova LYaPAS vtratila populyarnist i zaraz majzhe ne vikoristovuyetsya Prikladred Algoritm Evklida movoyu LYaPAS M 1 P1 N 2 M N R N M R N 1 P2 M D Poyasnennya P1 ta P2 ce mitki Viraz N kopiyuye znachennya zminnoyi N u prihovanu zminnu potochnogo znachennya t tau sho trimaye rezultat ostannoyi operaciyi Operaciya 2 ye umovnim perehodom do mitki 2 za umovi sho potochne znachennya nulove Viraz M N obchislyuye zalishok vid dilennya Viraz R priznachaye potochne znachennya zminnij R Operaciya 1 ye bezumovnim perehodom do mitki 1 poznachaye kinec programi Usi probili i perehodi na novij ryadok ye nevazhlivimi tozh vishenavedenu programu mozhna skorotiti do odnogo ryadka P1N 2M N RN MR N 1P2M D Primitkired a b v A D Zakrevskij N R Toropov Sistema programmirovaniya LYaPAS M Mn Nauka i tehnika 1978 220 s a b v g Toropov Nikolaj Romanovich YaZYK PROGRAMMIROVANIYa LYaPAS PDM 2009 2 URL http cyberleninka ru article n yazyk programmirovaniya lyapas Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine data obrasheniya 19 04 2014 LYaPAS a programming language for logic and coding algorithms Gavrilov M A Zakrevskiĭ A D Academic Press 1969 http books google com ua books id x68EAQAAIAAJ Arhivovano 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Zakrevskij A D LYaPAS logicheskij yazyk predstavleniya algoritmov sinteza Teoriya avtomatov Kiev IK AN USSR 1964 S 3 29 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyapas mova programuvannya amp oldid 38191500