Мова асемблера x86 загальна назва групи асемблерних мов що беруть свій початок від перших мов асемблера мікропроцесорів

Мова асемблера x86 — загальна назва групи асемблерних мов, що беруть свій початок від перших мов асемблера мікропроцесорів Intel 8086 та Intel 8088 і забезпечують деякий рівень сумісності на рівні початкових текстів програм. У порівнянні з мовами асемблера інших процесорів, відмінною рисою асемблерів для архітектури x86 є наявність двох цілком відмінних синтаксисів, зумовлених історичними особливостями розвитку двох важливих для цієї комп'ютерної платформи операційних систем (MS-DOS і Unix). Також слід відзначити наявність кількох реалізацій програм-асемблерів, кожна з яких може мати несумісні з іншими особливості (такі як макроси, препроцесор, адресування змінних та інше).

Мнемоніки та коди операцій

Синтаксис

Елементи синтаксису

Набір команд

Типовими командами мови асемблера є:

Команди пересилки даних (mov та ін.);
Арифметичні команди (add, sub, та ін.);
Логічні та побітові операції (or, and, xor, shr, ror та ін.);
Команди управління ходом виконання програми (jmp, loop, ret та ін.);
Команди виклику переривань (іноді відносять до команд управління): int;
Команди вводу-виводу в порти (in, out);
Для мікроконтролерів і мікрокомп'ютерів характерні також команди, що виконують перевірку і перехід по умові, наприклад деякі з них:
- cjne — перейти, якщо не дорівнює;
- djnz — декрементувати, і якщо результат ненульовий, то перейти;
- cfsneq — порівняти, і якщо не дорівнює, пропустити наступну команду.

Синтаксис мови асемблера визначається системою команд конкретного процесора чи мікроконтролера.

Intel-синтаксис

Докладніше: Синтаксис Intel

Intel-синтаксис є одним з найпоширеніших, використовується для IBM-сумісних комп'ютерів.

AT&T-синтаксис

Докладніше:

Відрізняється від Intel-синтаксису наявність суфіксів до мнемонік та префіксів до операндів.

Асемблерні фрагменти у мові C

main () {   int a = 1; // оголошуємо змінну a і кладемо туди значення 1   int b = 2; // оголошуємо змінну b і кладемо туди значення 2   int c; // оголошуємо змінну c, але не ініціалізуємо її   // Початок асемблерної вставки   __asm{   mov eax, a // завантажуємо значення змінної a в регістр EAX   mov ebx, b // завантажуємо значення змінної b в регістр EBX   add eax, ebx // додаємо EAX з EBX, записуючи результат в EAX   mov c, eax // завантажуємо значення EAX у змінну c   }   // Кінець асемблерної вставки   // Виводимо вміст c на екран   // За допомогою звичної функції printf   printf ("a + b =% x +% x =% x \ n", a, b, c);  }