Млин динамічного самоподрібнення (МАЯ) — новий у техніці подрібнення спосіб динамічного самоподрібнення мінеральної сировини, принциповою особливістю якої є формування руйнованого матеріалу у вигляді вертикального циліндрового стовпа. Нижня частина цього стовпа приводиться в обертання чашоподібним ротором, з внутрішньою порожниною, розділеною вертикальними перегородками на секції. Подрібнення руди з використанням способу динамічного самоподрібнення здійснюється в млині типу «МАЯ» (рис.).
Дослідно-промислові установки динамічного самоподрібнення мінеральної сировини випробовувалися при подрібненні марганцевої руди на заводі «Електроцинк» в м. Орджонікідзе, при подрібненні мідної руди на збагачувальній фабриці Урупського ГЗК (Північний Кавказ), при помолі антрациту і нафтового коксу на електродному заводі в м. Запоріжжя і ін.
На моделях експериментальних зразків машин типу «МАЯ» (МАЯ-3; МАЯ-Р4,5; МАЯ-Р6; МАЯ-К10), що діють, в процесі промислових випробувань отримані вищі показники в порівнянні з діючим подрібнюючим устаткуванням.
Так, при зіставленні питомих показників продуктивності дослідної моделі МАЯ-Р6, встановленої на збагачувальній фабриці Урупського ГЗК, з показниками кульових млинів чітко виявилася перевага інтенсивнішого процесу динамічного самоподрібнення.
Питома продуктивність по початковій руді становила в моделі МАЯ-Р6 близько 3,7 т/(м3/год), а у промислових барабанних млинів МШР-3200х3100, встановлених на збагачувальній фабриці в I стадії, — близько 2,3 т/(м3/год).
На ОП ОСКТБ інституту Механобрчермет проведені випробування млина динамічного самоподрібнення типу МАЯ-К10 з метою перевірки працездатності млина типу МАЯ при подрібненні магнетитових кварцитів і визначення показників подрібнення при мокрому способі помолу. У інституті Механобрчермет були проведені випробування зразка млина промислових розмірів. Випробування проводилися на руді поточної здобичі кар'єру ЮГЗКа. Аналіз результатів показав, що в процесі випробувань досягнута максимальна продуктивність по початковій руді 6,6 т/год, при цьому споживана потужність 58 кВт, що становить 77,2 % встановленої потужності двигуна млина. Це указує на резерв потужності приводу млина і можливість підвищення її продуктивності при даних конструктивних і технологічних параметрах роботи млина. Проте реалізувати це не можна через заклинювання робочого органу млина і неможливості запуску її під завалом. Максимальна питома продуктивність по початковій руді, досягнута в процесі випробувань становила 2,87 т/(м3/год), у середньому на 20-30 % вище, ніж цей же показник млинів самоподрібнення ММС-90х30А. Проте при цьому питома продуктивність по класу мінус 0,07 мм становила від 0,05 до 0,28 т//м3/год/, що в середньому у 10 разів нижче, ніж на цих же млинах самоподрібнення.
У результаті випробувань встановлено, що питомі витрати електроенергії на 1 т початкової руди становили від 4,95 до 8,82 кВт·год/т, а по класу мінус 0,07 від 71,0 до 152,7 кВт·год/т, тобто, показник енергомісткості з початкової руди млинів динамічного самоподрібнення знаходиться на одному рівні з барабанними млинами самоподрібнення, а з готового класу цей показник на порядок вищий.
Див. також
Література
- Дезінтеграція мінеральних ресурсів: монографія / Сокур М. І., Кіяновський М. В., Воробйов О. М., Сокур Л. М., Сокур І. М. — Кременчук: видавництво ПП Щербатих О. В., 2014—304 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mlin dinamichnogo samopodribnennya MAYa novij u tehnici podribnennya sposib dinamichnogo samopodribnennya mineralnoyi sirovini principovoyu osoblivistyu yakoyi ye formuvannya rujnovanogo materialu u viglyadi vertikalnogo cilindrovogo stovpa Nizhnya chastina cogo stovpa privoditsya v obertannya chashopodibnim rotorom z vnutrishnoyu porozhninoyu rozdilenoyu vertikalnimi peregorodkami na sekciyi Podribnennya rudi z vikoristannyam sposobu dinamichnogo samopodribnennya zdijsnyuyetsya v mlini tipu MAYa ris Baraban mlina dinamichnogo samopodribnennya tipu MAYa v rozrizi 1 lotok 2 korpus 3 vertikalnij cilindr 4 chashopodibnij rotor 5 peregorodki b zaglibina dlya podachi vodi 7 yemnist 8 zlivni otvori 9 golovnij val 10 mufta 11 elektrodvigun 12 peregorodki 13 konusopodibnij vistup Doslidno promislovi ustanovki dinamichnogo samopodribnennya mineralnoyi sirovini viprobovuvalisya pri podribnenni margancevoyi rudi na zavodi Elektrocink v m Ordzhonikidze pri podribnenni midnoyi rudi na zbagachuvalnij fabrici Urupskogo GZK Pivnichnij Kavkaz pri pomoli antracitu i naftovogo koksu na elektrodnomu zavodi v m Zaporizhzhya i in Na modelyah eksperimentalnih zrazkiv mashin tipu MAYa MAYa 3 MAYa R4 5 MAYa R6 MAYa K10 sho diyut v procesi promislovih viprobuvan otrimani vishi pokazniki v porivnyanni z diyuchim podribnyuyuchim ustatkuvannyam Tak pri zistavlenni pitomih pokaznikiv produktivnosti doslidnoyi modeli MAYa R6 vstanovlenoyi na zbagachuvalnij fabrici Urupskogo GZK z pokaznikami kulovih mliniv chitko viyavilasya perevaga intensivnishogo procesu dinamichnogo samopodribnennya Pitoma produktivnist po pochatkovij rudi stanovila v modeli MAYa R6 blizko 3 7 t m3 god a u promislovih barabannih mliniv MShR 3200h3100 vstanovlenih na zbagachuvalnij fabrici v I stadiyi blizko 2 3 t m3 god Na OP OSKTB institutu Mehanobrchermet provedeni viprobuvannya mlina dinamichnogo samopodribnennya tipu MAYa K10 z metoyu perevirki pracezdatnosti mlina tipu MAYa pri podribnenni magnetitovih kvarcitiv i viznachennya pokaznikiv podribnennya pri mokromu sposobi pomolu U instituti Mehanobrchermet buli provedeni viprobuvannya zrazka mlina promislovih rozmiriv Viprobuvannya provodilisya na rudi potochnoyi zdobichi kar yeru YuGZKa Analiz rezultativ pokazav sho v procesi viprobuvan dosyagnuta maksimalna produktivnist po pochatkovij rudi 6 6 t god pri comu spozhivana potuzhnist 58 kVt sho stanovit 77 2 vstanovlenoyi potuzhnosti dviguna mlina Ce ukazuye na rezerv potuzhnosti privodu mlina i mozhlivist pidvishennya yiyi produktivnosti pri danih konstruktivnih i tehnologichnih parametrah roboti mlina Prote realizuvati ce ne mozhna cherez zaklinyuvannya robochogo organu mlina i nemozhlivosti zapusku yiyi pid zavalom Maksimalna pitoma produktivnist po pochatkovij rudi dosyagnuta v procesi viprobuvan stanovila 2 87 t m3 god u serednomu na 20 30 vishe nizh cej zhe pokaznik mliniv samopodribnennya MMS 90h30A Prote pri comu pitoma produktivnist po klasu minus 0 07 mm stanovila vid 0 05 do 0 28 t m3 god sho v serednomu u 10 raziv nizhche nizh na cih zhe mlinah samopodribnennya U rezultati viprobuvan vstanovleno sho pitomi vitrati elektroenergiyi na 1 t pochatkovoyi rudi stanovili vid 4 95 do 8 82 kVt god t a po klasu minus 0 07 vid 71 0 do 152 7 kVt god t tobto pokaznik energomistkosti z pochatkovoyi rudi mliniv dinamichnogo samopodribnennya znahoditsya na odnomu rivni z barabannimi mlinami samopodribnennya a z gotovogo klasu cej pokaznik na poryadok vishij Div takozhMlini samopodribnennyaLiteraturaDezintegraciya mineralnih resursiv monografiya Sokur M I Kiyanovskij M V Vorobjov O M Sokur L M Sokur I M Kremenchuk vidavnictvo PP Sherbatih O V 2014 304 s ISBN 978 617 639 053 4