Миха йло Іва нович Міті ліно 13 25 лютого 1875 18750225 Керч 23 квітня 1930 Київ український юрист професор з 1914 року

Миха́йло Іва́нович Міті́ліно (13 (25) лютого 1875(18750225), Керч — 23 квітня 1930, Київ) — український юрист, професор (з 1914 року).

Мітіліно Михайло Іванович

Народився	25 лютого 1875(1875-02-25) Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	23 квітня 1930(1930-04-23) (55 років) Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Діяльність	правник, викладач університету
Alma mater	Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1905)
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Вчене звання	професор

Біографічні відомості

Народився 13 (25 лютого) 1875 року в місті Керчі. У 1905 році закінчив юридичний факультет Київського університету. З травня 1906 року — професорський стипендіат кафедри цивільного і торгового права цього університету. Водночас з жовтня 1906 року по листопад 1908 року — молодший кандидат на посади при Київській судовій палаті. У 1909 році, склавши магістерські іспити, виїхав для продовження навчання на два роки до Берлінського і Паризького університетів.

Із серпня 1911 року виконував обов'язки доцента кафедри цивільного процесу і торгового права у Варшавському університеті. З вересня 1912 року — у Київському університеті, де викладав курс торгового права й цивільного процесу: приват-доцент, а з вересня 1914 року — виконувач обов'язків екстраординарного професора кафедри торгового права і торгового судочинства. У березні 1914 року здобув звання магістра за монографію «Право забудови. Спроба цивілістичного дослідження інституту».

Від квітня 1916 року викладав у Київському комерційному інституті, з грудня 1917 року — позаштатний екстраординарний професор, а з серпня 1919 року — декан економічного факультету цього інституту.

У 1917–1920 роках був одним із засновників і товаришем директора Київського юридичного інституту. Викладав також на Вищих жіночих курсах, у Київському кооперативному інституті й торгово-промисловому технікумі. Після реорганізації влітку 1920 року Київського університету у 1920–1923 роках працював в утвореному на базі університету . При цьому основним місцем його роботи був утворений на базі Київського комерційного інституту Київський інститут народного господарства. До останнього закладу було переведено і юридичний факультет колишнього Київського університету. В Київському інституті народного господарства був професором кафедри торгово-промислового права (з 1920 року), а також деканом соціально-економічного факультету (у 1920–1924 роках, з перервою), ректором (серпень 1921 — вересень 1922), проректором (вересень 1927 — лютий 1930), деканом фінансово-господарського факультету (з жовтня 1928 року до кінця життя). Викладав у багатьох інших навчальних закладах, зокрема з 1925 року — проректор торгово-промислового технікуму.

У 1920–1923 роках за сумісництвом працював в органах Наркомфіну УСРР: завідувачем економічного бюро , завідувачем фінансових курсів, а також начальником економічного управління (1922–1924), головою фінансової комісії Київського (1922–1923) та інше.

У 1920—1923 роках активно співпрацював з кодифікаційним відділом Нарком'юсту УСРР. У 1919—1922 роках — голова комісії з реформи вищої школи.

В грудні 1921 — жовтні 1922 року — голова Київської секції наукових працівників, що входила до структури профспілки працівників освіти. В 1921—1922 і 1926—1927 роках — член Київської міської ради. З другої половини 1920-х років брав активну участь у діяльності наукових установ ВУАН: заступник голови Комісії для виучування фінансових та банківських питань (з 1926 року), співробітник Комісії для виучування радянського права (з 1927 року).

Був також співробітником у Москві.

Помер в Києві 23 квітня 1930 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 10).

Праці

Основні праці:

«Цивільний, суд до і після реформи» (1913);
«Торговельне право і торговельне судочинство. Програма лекцій» (1915);
«Проект торговельної всезбірки СРСР» (1923);
«Торговельне правознавство» (1925);
«Елементи фінансової науки» (1926);
«Торговельне право радянських республік. Курс для вузів» (1928);
«Основи фінансової науки» (1929);
«Основні риси сучасної японської податкової системи» (1929).

Джерела

Енциклопедії Циклоп [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

Мітіліно [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .

Це незавершена стаття про юриста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.