Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ми́сленнєвий колекти́в (нім. Denkkollektiv, від denken — думати і das Kollektiv — колектив) — це спільнота людей, для якої характерний взаємообмін думками, що формує певний мисленнєвий стиль цього колективу. Мисленнєвий колектив є інтерсуб'єктивним чинником пізнання.
Цей термін сформульований польсько-єврейським бактеріологом, медиком та філософом науки Людвіком Флєком у книзі "Як постає та розвивається науковий факт" (1935). Книга присвячена епістемологічному дослідженню поняття факту як історично та соціально зумовленого.
Основні характеристики мисленнєвого колективу
Людвік Флєк спирався на думку про те, що сприйняття світу та мислення відмінне у різних людей, а проте різні способи мислення властиві радше не індивідуальностям, а групам людей, адже всередині сформованих груп індивіди добре розуміють одне одного. Такі групи і можна назвати мисленнєвими колективами. Мисленнєвий колектив не пов'язаний напряму із сформованими соціальними групами чи класами. Він може складатися із представників різних класів чи спільнот, визначальним же фактором є їх мисленнєва співдія.
Флєк стверджував, що людина за своє життя належить до багатьох мисленнєвих колективів, і ця кількість прямопропорційна кількості сфер пізнання, до яких залучений індивід. Мисленнєвий колектив утворюється тоді, коли двоє або більше людей обмінюються думками. В такій інтелектуальній взаємодії утворюється певний характерний настрій, який властивий лише для учасників акту спілкування. Цей настрій має здатність панувати при кожній повторній взаємодії цих конкретних осіб, а із кожною зміною складу колективу змінюється й настрій.
Мисленнєві колективи можуть бути тимчасовими, стабільними й відносно стабільними. Тимчасовий мисленнєвий колектив утворюється при спонтанному, одно- чи кількаразовому обміні думок. Стабільний мисленнєвий колектив передбачає сталий склад його учасників, узгоджений спосіб взаємодії та сформований мисленнєвий стиль. У відносно стабільному колективі може змінюватися склад і спосіб обміну думками.
Кожен мисленнєвий колектив складається із ширших екзотеричних кіл та вужчих — езотеричних. Езотеричні знання — фахові та підсумованим у формі певної системи. Екзотеричні знання — спрощені та наочні. Співдію у колективі можна пояснити як їх переплетення, де кожен індивід належить до більшої кількості екзотеричних кіл та меншої кількості (або ж до жодного) езотеричних. Мала частка людей володіє езотеричним знанням, вони є ядром колективу. Для екзотеричного кола властиве популярне розуміння. Члени езотеричних кіл формують знання, користуючись довірою членів екзотеричних кіл. У той же час вони не є цілковито незалежними, а формують знання, зважаючи на вплив "громадської думки", тобто того ж таки ширшого кола. Разом вони й витворюють мисленнєвий стиль.
Мисленнєвий стиль
Мисленнєвий стиль (нім. Denkstil) кожного колективу є парадигмою, що передбачає свої норми, концепції і практики, витворенні в результаті інтелектуальної взаємодії членів мисленнєвого колективу. Кожен мисленнєвий колектив є носієм мисленнєвого стилю, а кожен факт є результатом певного мисленнєвого стилю. Мисленнєвий стиль передбачає цілеспрямоване фокусування, відкидання думок, що не відповідають зацікавленню колективу та прийняття тих, що корелюють із візією колективу. Мисленнєвий стиль є особливою традицією мислення, яку потрібно прийняти та освоїти усім, хто належить до конкретного мисленнєвого колективу.
"Те, що вже пізнано, впливає на спосіб і характер нового пізнання"
Будь-яке (наукове) відкриття — це взаємодія багатьох чинників: виявленого явища, першовідкривача, уже наявного запасу знань та способу поведінки дослідника або ж групи дослідників, що в сумі й формують мисленнєвий стиль. Таким чином ним зумовлені всі теорії та концепції, розроблені науковцями.
Вплив
Концепція Людвіка Флєка про мисленнєвий колектив є важливою для розвитку ідей в епістемології та філософії науки. Ця концепція мала вплив на історика науки Томаса Куна при розробці понять парадигми та зміни парадигм. У вступі до своєї книги "Структура наукових революцій" він згадує про натхнення ідеями Флєка.
Див. також
Примітки
- Флєк, Людвік (2019). Як постає та розвивається науковий факт (українською) . м. Чернівці: Книги - XXI. с. 216. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний префікс () - Fleck, Ludwik (1935). Entstehung Und Entwicklung Einer Wissenschaftlichen Tatsache: Einführung in Die Lehre Vom Denkstil Und Denkkollectiv. Basel: B. Schwabe.
- Sady, Wojciech (19 березня 2012). . Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 4 травня 2020.
- Шепетяк, Олег. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2020.
- Kuhn, Thomas S. (1970). The Structure of Scientific Revolutions. Chicago: University of Chicago.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi slennyevij kolekti v nim Denkkollektiv vid denken dumati i das Kollektiv kolektiv ce spilnota lyudej dlya yakoyi harakternij vzayemoobmin dumkami sho formuye pevnij mislennyevij stil cogo kolektivu Mislennyevij kolektiv ye intersub yektivnim chinnikom piznannya Cej termin sformulovanij polsko yevrejskim bakteriologom medikom ta filosofom nauki Lyudvikom Flyekom u knizi Yak postaye ta rozvivayetsya naukovij fakt 1935 Kniga prisvyachena epistemologichnomu doslidzhennyu ponyattya faktu yak istorichno ta socialno zumovlenogo Osnovni harakteristiki mislennyevogo kolektivuLyudvik Flyek spiravsya na dumku pro te sho sprijnyattya svitu ta mislennya vidminne u riznih lyudej a prote rizni sposobi mislennya vlastivi radshe ne individualnostyam a grupam lyudej adzhe vseredini sformovanih grup individi dobre rozumiyut odne odnogo Taki grupi i mozhna nazvati mislennyevimi kolektivami Mislennyevij kolektiv ne pov yazanij napryamu iz sformovanimi socialnimi grupami chi klasami Vin mozhe skladatisya iz predstavnikiv riznih klasiv chi spilnot viznachalnim zhe faktorom ye yih mislennyeva spivdiya Flyek stverdzhuvav sho lyudina za svoye zhittya nalezhit do bagatoh mislennyevih kolektiviv i cya kilkist pryamoproporcijna kilkosti sfer piznannya do yakih zaluchenij individ Mislennyevij kolektiv utvoryuyetsya todi koli dvoye abo bilshe lyudej obminyuyutsya dumkami V takij intelektualnij vzayemodiyi utvoryuyetsya pevnij harakternij nastrij yakij vlastivij lishe dlya uchasnikiv aktu spilkuvannya Cej nastrij maye zdatnist panuvati pri kozhnij povtornij vzayemodiyi cih konkretnih osib a iz kozhnoyu zminoyu skladu kolektivu zminyuyetsya j nastrij Mislennyevi kolektivi mozhut buti timchasovimi stabilnimi j vidnosno stabilnimi Timchasovij mislennyevij kolektiv utvoryuyetsya pri spontannomu odno chi kilkarazovomu obmini dumok Stabilnij mislennyevij kolektiv peredbachaye stalij sklad jogo uchasnikiv uzgodzhenij sposib vzayemodiyi ta sformovanij mislennyevij stil U vidnosno stabilnomu kolektivi mozhe zminyuvatisya sklad i sposib obminu dumkami Kozhen mislennyevij kolektiv skladayetsya iz shirshih ekzoterichnih kil ta vuzhchih ezoterichnih Ezoterichni znannya fahovi ta pidsumovanim u formi pevnoyi sistemi Ekzoterichni znannya sprosheni ta naochni Spivdiyu u kolektivi mozhna poyasniti yak yih perepletennya de kozhen individ nalezhit do bilshoyi kilkosti ekzoterichnih kil ta menshoyi kilkosti abo zh do zhodnogo ezoterichnih Mala chastka lyudej volodiye ezoterichnim znannyam voni ye yadrom kolektivu Dlya ekzoterichnogo kola vlastive populyarne rozuminnya Chleni ezoterichnih kil formuyut znannya koristuyuchis doviroyu chleniv ekzoterichnih kil U toj zhe chas voni ne ye cilkovito nezalezhnimi a formuyut znannya zvazhayuchi na vpliv gromadskoyi dumki tobto togo zh taki shirshogo kola Razom voni j vitvoryuyut mislennyevij stil Mislennyevij stilMislennyevij stil nim Denkstil kozhnogo kolektivu ye paradigmoyu sho peredbachaye svoyi normi koncepciyi i praktiki vitvorenni v rezultati intelektualnoyi vzayemodiyi chleniv mislennyevogo kolektivu Kozhen mislennyevij kolektiv ye nosiyem mislennyevogo stilyu a kozhen fakt ye rezultatom pevnogo mislennyevogo stilyu Mislennyevij stil peredbachaye cilespryamovane fokusuvannya vidkidannya dumok sho ne vidpovidayut zacikavlennyu kolektivu ta prijnyattya tih sho korelyuyut iz viziyeyu kolektivu Mislennyevij stil ye osoblivoyu tradiciyeyu mislennya yaku potribno prijnyati ta osvoyiti usim hto nalezhit do konkretnogo mislennyevogo kolektivu Te sho vzhe piznano vplivaye na sposib i harakter novogo piznannya Bud yake naukove vidkrittya ce vzayemodiya bagatoh chinnikiv viyavlenogo yavisha pershovidkrivacha uzhe nayavnogo zapasu znan ta sposobu povedinki doslidnika abo zh grupi doslidnikiv sho v sumi j formuyut mislennyevij stil Takim chinom nim zumovleni vsi teoriyi ta koncepciyi rozrobleni naukovcyami VplivKoncepciya Lyudvika Flyeka pro mislennyevij kolektiv ye vazhlivoyu dlya rozvitku idej v epistemologiyi ta filosofiyi nauki Cya koncepciya mala vpliv na istorika nauki Tomasa Kuna pri rozrobci ponyat paradigmi ta zmini paradigm U vstupi do svoyeyi knigi Struktura naukovih revolyucij vin zgaduye pro nathnennya ideyami Flyeka Div takozhMislennyevij stil Lyudvik Flyek Yak postaye ta rozvivayetsya naukovij fakt Struktura naukovih revolyucijPrimitkiFlyek Lyudvik 2019 Yak postaye ta rozvivayetsya naukovij fakt ukrayinskoyu m Chernivci Knigi XXI s 216 ISBN 976 617 614 238 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij prefiks dovidka Fleck Ludwik 1935 Entstehung Und Entwicklung Einer Wissenschaftlichen Tatsache Einfuhrung in Die Lehre Vom Denkstil Und Denkkollectiv Basel B Schwabe Sady Wojciech 19 bereznya 2012 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 4 travnya 2020 Shepetyak Oleg PDF Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2020 Kuhn Thomas S 1970 The Structure of Scientific Revolutions Chicago University of Chicago