Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мир в Амасьї тур Amasya Antlaşması перс پیمان آماسیه мирний договір підписаний 29 травня 1555 після османо іранської вій

Мир в Амасьї

Мир в Амасьї

Мир в Амасьї (тур. Amasya Antlaşması; перс.: پیمان آماسیه) — мирний договір, підписаний 29 травня 1555 після османо-іранської війни 1514-1555. Договір визначив кордони між Іраном і Османською імперією, він приніс 20 років миру. За цим договором Грузія та Вірменія були розділені порівну між двома країнами. Османська імперія отримала більшість Іраку, в тому числі Багдад, що дало їй доступ до Перської затоки, а перси зберегли свою колишню столицю Тебриз та північно-західні кордони, як це було до війни.

Мир в Амасьї
Тип мирна угода
Підписано 29 травня 1555
Підписанти Османська імперія і Сефевідський Іран
image
За договором в Амасьї Османська імперія отримала доступ до Перської затоки
image
Завоювання Сулеймана у Османо-перській війні (1532–1555) дали йому доступ до Перської затоки

Передісторія

Навесні 1554 армія Сулеймана взяла в облогу Нахічевань. Слідуючи своїй тактиці, Тахмасп I уникав великих боїв, вимотував сили противника в дрібних сутичках, позбавляв його продовольства та фуражу. Ставка шаха розташувалася на Воротані (притоці Араксу). Маючи брак провізії, османи покинули Нахічевань та пішли до Ерзурума. Виснажені війною війська султана проявляли невдоволення. Тому султан згодився на ведення переговорів про мир, на чому Сефевіди неодноразово наполягали.

Підписання миру

На зворотному шляху з Нахічеваня султан Сулейман дав вказівку візирові Мухам-лу-паші готувати переговори про мир. Був проведений обмін високопоставленими бранцями. 29 травня 1555 в Амасьї підписано перший в історії двох держав мирний договір.

За умовами миру 1555 року області західної Грузії — Імеретінське царство, Мінгрелія та Гурійське князівство переходили в сферу впливу Османської імперії, а її східні області — Месхія, Картлі та Кахеті потрапили під владу сефевідської держави. Аналогічно західна Вірменія опинилася під пануванням османського султана, а східна відійшла до Сефевідів. Курдистан й арабський Ірак з Багдадом переходив до Османської імперії, весь Азербайджан залишався у Сефевідів.

Значення

Оскільки мирний договір між Османською імперією та державою Сефевідів до 1555 не підписувався, це дає вагому підставу вважати всі військові дії між Османською імперією й Іраном в 1514-1555 однією війною з перервами, а не декількома війнами.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mir v Amasyi tur Amasya Antlasmasi pers پیمان آماسیه mirnij dogovir pidpisanij 29 travnya 1555 pislya osmano iranskoyi vijni 1514 1555 Dogovir viznachiv kordoni mizh Iranom i Osmanskoyu imperiyeyu vin prinis 20 rokiv miru Za cim dogovorom Gruziya ta Virmeniya buli rozdileni porivnu mizh dvoma krayinami Osmanska imperiya otrimala bilshist Iraku v tomu chisli Bagdad sho dalo yij dostup do Perskoyi zatoki a persi zberegli svoyu kolishnyu stolicyu Tebriz ta pivnichno zahidni kordoni yak ce bulo do vijni Mir v AmasyiTip mirna ugodaPidpisano 29 travnya 1555Pidpisanti Osmanska imperiya i Sefevidskij Iran Za dogovorom v Amasyi Osmanska imperiya otrimala dostup do Perskoyi zatoki Zavoyuvannya Sulejmana u Osmano perskij vijni 1532 1555 dali jomu dostup do Perskoyi zatokiPeredistoriyaNavesni 1554 armiya Sulejmana vzyala v oblogu Nahichevan Sliduyuchi svoyij taktici Tahmasp I unikav velikih boyiv vimotuvav sili protivnika v dribnih sutichkah pozbavlyav jogo prodovolstva ta furazhu Stavka shaha roztashuvalasya na Vorotani pritoci Araksu Mayuchi brak proviziyi osmani pokinuli Nahichevan ta pishli do Erzuruma Visnazheni vijnoyu vijska sultana proyavlyali nevdovolennya Tomu sultan zgodivsya na vedennya peregovoriv pro mir na chomu Sefevidi neodnorazovo napolyagali Pidpisannya miruNa zvorotnomu shlyahu z Nahichevanya sultan Sulejman dav vkazivku vizirovi Muham lu pashi gotuvati peregovori pro mir Buv provedenij obmin visokopostavlenimi brancyami 29 travnya 1555 v Amasyi pidpisano pershij v istoriyi dvoh derzhav mirnij dogovir Za umovami miru 1555 roku oblasti zahidnoyi Gruziyi Imeretinske carstvo Mingreliya ta Gurijske knyazivstvo perehodili v sferu vplivu Osmanskoyi imperiyi a yiyi shidni oblasti Meshiya Kartli ta Kaheti potrapili pid vladu sefevidskoyi derzhavi Analogichno zahidna Virmeniya opinilasya pid panuvannyam osmanskogo sultana a shidna vidijshla do Sefevidiv Kurdistan j arabskij Irak z Bagdadom perehodiv do Osmanskoyi imperiyi ves Azerbajdzhan zalishavsya u Sefevidiv ZnachennyaOskilki mirnij dogovir mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta derzhavoyu Sefevidiv do 1555 ne pidpisuvavsya ce daye vagomu pidstavu vvazhati vsi vijskovi diyi mizh Osmanskoyu imperiyeyu j Iranom v 1514 1555 odniyeyu vijnoyu z perervami a ne dekilkoma vijnami

Дата публікації:
Топ