Міліков (пол. Milików, нім. Milikau) — розташоване в окрузі Фридек-Містек. У ньому проживає приблизно 1400 жителів, а кадастрова територія муніципалітету має площу 916 га. Значну частину населення складає значна польська меншина.
Село Миліків Milíkov
Координати 49°35′08″ пн. ш. 18°43′10″ сх. д. / 49.585626501227771712° пн. ш. 18.71945901835077919° сх. д.Координати: 49°35′08″ пн. ш. 18°43′10″ сх. д. / 49.585626501227771712° пн. ш. 18.71945901835077919° сх. д.
Миліків у Вікісховищі |
Місто Тршинець розташоване в 10 км на північ, Чеський Тешін в 19 км на північ, Фридлант над Остравіці в 25 км на захід і Фридек-Містек в 28 км на захід.
Історія
Перші письмові згадки про село датуються 1522 та 1577 роками, коли Міліков належав до Тешинського князівства князя Вацлава Адама. Міліков мав площу 916 га і 14 земельних ділянок. У 1621 році мав 17 грунтів, одну вотчину та два млини. У 1773 році, за правління Марії Терезії, коли була введена нумерація будинків, Міліков мав 25 земельних ділянок, 2 млини, лісопилку та 20 будинків. У 18 столітті тут була створена ковальська майстерня (у 20 столітті її перевезли з оригінальним внутрішнім обладнанням до музею під відкритим небом у Рожнові під Радгоштем).
До середини ХІХ століття основним заняттям жителів села було невигідне гірське землеробство та робота в лісі. Після заснування Třinecké železáren в лісах спалювали деревне вугілля, а в деяких місцевостях добували залізну руду. Частина населення працювала на плавильних заводах. У 1910 році в Мілікові вже було 99 хат і 766 мешканців – усі польськомовні. Католиків було 37,9 %, євангелістів — 62,1 %. Важливою пам'яткою є каплиця св. Анни з оглядовою вежею 1928 р. на Козубовій. Перша асфальтова дорога була побудована в 1950 році від Бистриць над Ольшими. Електрику в селі ввели 50 років тому. У 1980 році Міліков був адміністративно приєднаний до Бистричі над Ольшими, у 1990-х знову став незалежним.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Register of territorial identification, addresses and real estates
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milikov pol Milikow nim Milikau roztashovane v okruzi Fridek Mistek U nomu prozhivaye priblizno 1400 zhiteliv a kadastrova teritoriya municipalitetu maye ploshu 916 ga Znachnu chastinu naselennya skladaye znachna polska menshina Selo Milikiv Milikov Prapor Gerb Koordinati 49 35 08 pn sh 18 43 10 sh d 49 585626501227771712 pn sh 18 71945901835077919 sh d 49 585626501227771712 18 71945901835077919 Koordinati 49 35 08 pn sh 18 43 10 sh d 49 585626501227771712 pn sh 18 71945901835077919 sh d 49 585626501227771712 18 71945901835077919 Krayina ChehiyaChehiyaKraj Moravsko Silezkij krajOkrug Fridek MistekGromada YablunkovMezhuye z susidni nas punktid d d Navsi Starosta Yeva KavulokovaPersha zgadka 1525 1 Plosha 9 16 km Visota centru 420 mNaselennya 1350 osib 2022 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 739 81 2 Avtomobilnij kod FMGeoNames 3070666OSM r437792 RKod LAU NUTS CZ507547Oficijnij sajt obecmilikov cz MilikivMilikiv Chehiya Milikiv u Vikishovishi Misto Trshinec roztashovane v 10 km na pivnich Cheskij Teshin v 19 km na pivnich Fridlant nad Ostravici v 25 km na zahid i Fridek Mistek v 28 km na zahid IstoriyaPershi pismovi zgadki pro selo datuyutsya 1522 ta 1577 rokami koli Milikov nalezhav do Teshinskogo knyazivstva knyazya Vaclava Adama Milikov mav ploshu 916 ga i 14 zemelnih dilyanok U 1621 roci mav 17 gruntiv odnu votchinu ta dva mlini U 1773 roci za pravlinnya Mariyi Tereziyi koli bula vvedena numeraciya budinkiv Milikov mav 25 zemelnih dilyanok 2 mlini lisopilku ta 20 budinkiv U 18 stolitti tut bula stvorena kovalska majsternya u 20 stolitti yiyi perevezli z originalnim vnutrishnim obladnannyam do muzeyu pid vidkritim nebom u Rozhnovi pid Radgoshtem Do seredini HIH stolittya osnovnim zanyattyam zhiteliv sela bulo nevigidne girske zemlerobstvo ta robota v lisi Pislya zasnuvannya Trinecke zelezaren v lisah spalyuvali derevne vugillya a v deyakih miscevostyah dobuvali zaliznu rudu Chastina naselennya pracyuvala na plavilnih zavodah U 1910 roci v Milikovi vzhe bulo 99 hat i 766 meshkanciv usi polskomovni Katolikiv bulo 37 9 yevangelistiv 62 1 Vazhlivoyu pam yatkoyu ye kaplicya sv Anni z oglyadovoyu vezheyu 1928 r na Kozubovij Persha asfaltova doroga bula pobudovana v 1950 roci vid Bistric nad Olshimi Elektriku v seli vveli 50 rokiv tomu U 1980 roci Milikov buv administrativno priyednanij do Bistrichi nad Olshimi u 1990 h znovu stav nezalezhnim Kaplicya Svyatoyi Anni na Kozubovij Polska Shkola Milikovskij budinok Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125