Миколаївська церква (Синява)

Церква Святого Миколая Чудотворця — чинна дерев'яна церква у селі Синява Білоцерківського району Київщини. Пам'ятка архітектури національного значення. Одна з найстаріших дерев'яних церков Київської області та Правобережної України. Збудована у 1665 — 1730 роках на місці більш давньої. Парафія належить до Київської єпархії ПЦУ.

Церква Святого Миколая
49°39′32″ пн. ш. 30°29′15″ сх. д. / 49.658888888917° пн. ш. 30.48750000002777938° сх. д. / 49.658888888917; 30.48750000002777938Координати: 49°39′32″ пн. ш. 30°29′15″ сх. д. / 49.658888888917° пн. ш. 30.48750000002777938° сх. д. / 49.658888888917; 30.48750000002777938
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	вул. Набережна, 9, с. Синява, Білоцерківський район Київська область
Тип будівлі	церква
Архітектурний стиль	дерев'яна архітектура
Будівництво	1665 — 1730
Настоятель	ієрей Олег Федько
Свято-Миколаївська церква (Синява) (Україна)
Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Миколая.

Історична довідка

У селі діяло в давнину дві дерев'яні церкви: Воскресіння Господнього побудована у 1649 році та Святого Миколая Чудотворця. Виходячи з надпису на іконі, церква Святого Миколая існував вже ц 1665 році, але була спалена татарами і вдруге відбудований у 1730 року.

У 60-х роках XIX ст. до вівтаря було добудовано ризницю, а в 1878 році до церкви прибудована дзвіниця та бабинець. Поблизу Синяви розташоване красиве урочище Божі Гори, де, за легендою, у III ст. готи забили ватажка антів Божа. Тут і донині ростуть сучасники тих дубів, з яких було збудовано церкву, і на яких її поставлено. Грубезні колоди-фундаменти укладені прямо на українську землю і за 280 років анітрохи не підгнили. Щоправда, цьому зарадило і традиційне опасання, вочевидь встановлене на оптимальній висоті.

У часи атеїзму церкву Воскресіння Господнього було спалено, а церкву Святого Миколая — зачинено.

1990 року, стараннями нині покійного протоієрея Петра Ковальчука, церкву відновлено.

У 2018 році віряни релігійної громади УПЦ (МП) без погоджень із Київською ОВА та Міністерством культури України розпочали реконструкцію церкви Святого Миколая Чудотворця, на яку в них немає будь-яких правоустановчих документів. Через увагу громадськості та пам'яткоохоронних організацій роботи були зупинені. У 2023 році самовільну реконструкцію будівлі відновили. Проведені роботи на пам'ятці спотворили зовнішній архітектурний вигляд та призводять до руйнації матеріалу, з якого побудовано церкву.

22 лютого 2023 року парафія змінили церковну юрисдикцію та перейшла з УПЦ (МП) до ПЦУ.

Архітектура

Інтер'єр

Святого Миколая тризрубна, триверха, хрещата у плані, побудована на величезних дубових колодках, які захищені дощатими фартухами, що прикріплений до підвалин. До прибудови недоречної псевдоросійської дзвіниці (кін. ХІХ ст.) вона була цілком симетрична, являючи в плані рівнораменний пластичний хрест. Але й нині цю церкву слід неодмінно оглядати як скульптуру, обходячи навкруги. Церква дуже оригінальна, тому що для цієї місцевості та для цього періоду були характерними тризрубні трибанні церкви, а Миколаївська – п'ятизрубна з п'ятьма банями. П'ятиглава церква зведена у формі рівнокінечного хреста, центральний, північний та південний зруби мають вигляд восьмикутників, а західний та східний — шестикутників.

Інтер'єр

Карнізи церкви оздоблено лаконічним різбленим орнаментом, але чомусь не в усіх зрубах. Зате кожний зруб складено з відчутним нахилом стін до центру. Цей поширений в українському зодчестві прийом у синявській церкві стає просто таки хрестоматійним, надзвичайно пожвавлюючи обриси храму, а всередині створюючи ефект значного збільшення висоти.

Від XVIII ст. в інтер'єрі церкви лишилися золочені рами іконостасу і царські врата із наївним іконописом, а також зворушливі народні розписи склепінь бабинця й бічних приділів. Особливо вирізняється Агнець Апокаліпсису, якого можна докладно роздивитися тільки за допомогою оптики.

Церковне обійстя обсаджене старими соснами, на рідкість суголосними із старою церквою, яка увійшла в усі підручники і посібники з традиційного українського храмобудівництва, але, на щастя, не стала мертвим музеєм, а лишилася храмом Бога живого.

Примітки

1. Василь Слободян. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 131
2. В Успенському соборі відкриється виставка ікон XVIII ст. які походять з синявського храму Святого Миколая
3. РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. СИНЯВА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
4. . Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 24 березня 2015.
5. Церкву візьмуть під охорону через самовільну реконструкцію та спотворення пам’ятки УПЦ МП
6. На Білоцерківщині давній храм знищують на очах (ФОТО) «Моя Київщина»
7. Церква св.Миколи. «Прадідівська слава»
8. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
9. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.

Література

• Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К., "Будівельник", 1970.
• Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с. 89.
• Павлуцкий Г. Г. Деревянные и каменные храмы. - К : 1905 г., с. 107-110.

Посилання

• Павлуцкий Г. Г. - Старые церкви села Синявы Васильковского уезда. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Жарких М.І. Храми Поділля – Рокитнянський район. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл. - дерев'яна церква. [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Синява Украина Инкогнита. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Цікаві місця Рокитнянського району Київської області Цікаві місця України. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]