Лев Захарович Мехліс (1 січня (13 січня) 1889, Одеса, Російська імперія — 13 лютого 1953, Москва, СРСР) — радянський державний і військовий діяч, генерал-полковник (29 липня 1944). Член ЦВК СРСР 7-го скликання, депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1934—1937), член ЦК ВКП(б) (1937—1953), член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) (з 19 січня 1938 по 5 жовтня 1952 року). Доктор економічних наук (листопад 1935). Один з організаторів масових репресій у СРСР.
Мехліс Лев Захарович | |
---|---|
Народився | 13 січня 1889[2][4] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 13 лютого 1953[1][2][…](64 роки) Москва, СРСР[1] ·серцева недостатність |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Країна | Російська імперія РРФСР СРСР |
Діяльність | письменник, журналіст, економіст, політик |
Alma mater | Інститут червоної професури |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
Знання мов | російська |
Учасник | Перша світова війна, німецько-радянська війна і Друга світова війна |
Членство | ЦК КПРС і Центральний виконавчий комітет СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал-полковник |
Партія | КПРС |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився в єврейській родині торговця. Закінчив нижче трикласне училище, 6 класів єврейського комерційного училища в місті Одесі. У 1904—1907 роках працював конторником в конторі Каца в Одесі, з 1908 по 1911 рік був репетитором та домашнім учителем в Одесі.
У 1907—1910 роках — член робітничої сіоністської партії «Поалей Ціон» в Одесі.
З 1911 року до 1917 року — в російській армії. З 1911 по 1914 рік служив у «пункті коней» 2-ї гренадерської артилерійської бригади в селі Павловська слобода Звенигородського повіту Московської губернії. У 1912 році отримав чин бомбардира (чин в артилерії, відповідав чинам єфрейтора в піхоті і кавалерії). Пізніше отримав звання феєрверкера (старше унтер-офіцерське звання в артилерії). З 1914 по 1917 рік — солдат запасних артилерійських частин російської армії в Кременчуці, Черкасах і Тарнополі. У 1917 році служив на пункті слабосильних коней 11-ї російської армії в Білій Церкві.
З лютого 1917 року обирався членом солдатського комітету частини, членом Білоцерківської ради робітничих і солдатських депутатів та керівником комітету (ради міліції) із охорони порядку в місті Білій Церкві.
З січня по березень 1918 року — член та секретар Центрального виконавчого комітету рад Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеського військового округу «Румчород» у місті Одесі. У березні 1918 року був евакуйований до Криму, а потім на Кубань, в місто Єйськ, де брав участь у встановленні радянської влади.
У березні 1918 року став членом РКП(б).
З травня 1918 року — на господарській роботі в фінансовій групі Об'єднаних національних машинобудівних заводів Сормово-Коломна в Москві. Потім на господарській роботі в Курську та Нижньому Новгороді.
У січні — квітні 1919 року — на господарській роботі в Харківській конторі Держбанку і Раді народних комісарів Української СРР у Харкові, займався відновленням Харківського залізничного вузла.
У квітні — липні 1919 року — військовий комісар запасної стрілецької бригади Оперативної групи військ Червоної армії Харківського напряму в місті Катеринославі. У липні 1919 — квітні 1920 року — військовий комісар 46-ї стрілецької дивізії Полтавської групи військ 14-ї армії РСЧА Південного фронту. У квітні 1920 року був важко поранений в районі міста Мелітополя. З квітня по липень 1920 року — для особливих доручень Революційної військової ради (РВР) Південно-Західного фронту. 22 липня — вересень 1920 року — військовий комісар Правобережної групи військ 13-й армії Південно-Західного фронту РСЧА. У вересні 1920 року — т.в.о. члена РВР 6-ї армії Південно-Західного фронту РСЧА. У вересні — 22 грудня 1920 року — військовий комісар 46-ї стрілецької дивізії 4-ї армії РСЧА. Південного фронту.
У січні — листопаді 1921 року — начальник канцелярії управління справами Ради народних комісарів РРФСР.
У листопаді 1921 — жовтні 1922 року — заступник керуючого справами, заступник та в.о. керуючого адміністративної інспекції в Народному комісаріаті робітничо-селянської інспекції (нарком Сталін).
У листопаді 1922 — листопаді 1924 року — помічник генерального секретаря ЦК РКП(б) Йосипа Сталіна. У листопаді 1924 — 22 січня 1926 року — 1-й помічник генерального секретаря та завідувач бюро секретаріату ЦК РКП(б), фактично особистий секретар Сталіна.
У лютому 1926 — грудні 1927 року навчався на курсах марксизму при Комуністичній академії. З січня 1928 по липень 1930 року — слухач економічного Інституту червоної професури в Москві.
З липня 1930 по 1931 рік — відповідальний секретар, з 1931 по липень 1937 року — головний редактор газети «Правда». З липня 1937 по вересень 1940 року — член редакційної колегії газети «Правда»
4 вересня 1937 — 2 січня 1938 року — завідувач відділу друку і видавництв ЦК ВКП(б), 12 грудня 1937 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
З 30 грудня 1937 року до 6 вересня 1940 року — заступник народного комісара оборони і начальник Головного політичного управління Червоної армії.
8 лютого 1938 року Мехлісу було присвоєно військово-політичне звання армійський комісар 1-го рангу, що відповідало військовому званню генерала армії. Після початку бойових дій біля озера Хасан у липні 1938 року, 1 серпня 1938 року прибув у район бойових дій. Разом із заступником народного комісара внутрішніх справ СРСР Фріновським організував репресії на Далекому Сході. У 1939—1940 роках — член Військової Ради 7-ї армії РСЧА.
З 6 вересня 1940 по 19 березня 1946 року — народний комісар Державного контролю СРСР. Одночасно, з 6 вересня 1940 по 15 травня 1944 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР, а з 7 травня 1941 по 15 травня 1944 року — член Бюро Ради народних комісарів СРСР.
21 червня 1941 — 4 червня 1942 року — начальник Головного управління політичної пропаганди РСЧА. З 4 по 12 липня 1941 року — член Військової ради Західного фронту. З 10 липня 1941 по 4 червня 1942 року — заступник народного комісара оборони СРСР.
З січня по травень 1942 року був представником Ставки Верховного Головнокомандування на Кримському фронті. Бойовий порядок фронту не був перебудований з наступального в оборонний; результатом цього стала Керченська катастрофа 1942. 19 травня 1942 року Кримський фронт був розформований, а його війська передані Північно-Кавказького фронту.
За підсумками діяльності на Кримському фронті Директивою Ставки № 155452 від 4 червня 1942 року Мехліс був понижений у званні на дві сходинки до корпусного комісара та знятий із посади заступника наркома оборони і начальника Головного політичного управління.
Надалі був членом Військових рад:
- 6-й армії (4.07.1942 — 25.09.1942);
- Воронезького фронту (28.09.1942 — 7.10.1942);
- Волховського фронту (8.10.1942 — 6.04.1943);
- Резервного фронту (6.04.1943 — 15.04.1943);
- Степового військового округу (15.04.1943 — 9.07.1943);
- Брянського фронту (9.07.1943 — 10.10.1943);
- Прибалтійського фронту (10.10.1943 — 20.10.1943);
- 2-го Прибалтійського фронту (20.10.1943 — 15.12.1943);
- Західного фронту (16.12.1943 — 19.04.1944);
- 2-го Білоруського фронту (24.04.1944 — 28.07.1944);
- 4-го Українського фронту (6.08.1944 — 9.07.1945);
- Прикарпатського військового округу (.07.1945 — .03.1946).
Військово-політичні та військові звання:
- 8 лютого 1939 року було присвоєно вище військово-політичне звання армійський комісар 1-го рангу, що відповідало військовому званню генерала армії;
- 4 червня 1942 року знижений у званні до корпусного комісара;
- 6 грудня 1942 року переатестований в генерал-лейтенанти;
- 29 липня 1944 року — генерал-полковник.
З 19 березня 1946 по 27 жовтня 1950 року — міністр Державного контролю СРСР, одночасно голова Державної штатної комісії при Раді Міністрів СРСР. З 30 липня 1949 року по 27 жовтня 1950 року — член Президії Ради міністрів СРСР.
З 27 жовтня 1950 року — на пенсії за станом здоров'я (переніс інсульт). Після смерті від хвороби серця 13 лютого 1953 року був кремований. Урна з прахом поміщена в Кремлівській стіні на Красній площі в Москві.
Нагороди
- чотири ордени Леніна (26.04.1937, 22.02.1938, 15.01.1949, 04.1949);
- два ордени Червоного Прапора (20.02.1928, 27.08.1943);
- орден Суворова 1-го ступеня (23.05.1945);
- орден Кутузова 1-го ступеня (29.07.1944);
- орден Червоної Зірки (21.03.1940);
- орден Virtuti Militari IV-го класу (ПНР) (06.1946);
- медалі.
Примітки
- Мехлис Лев Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- TracesOfWar
Література
- Рубцов Ю. Alter ego Сталина — М.: Звонница-МГ, 1999. — 304 с. — . — (Серия «ХХ век: история. Лица, лики и личины») (рос.)
- Рубцов Ю. Мехлис: Тень вождя — М.: Вече, 2011 — 384 с. — . (рос.)
Посилання
- Мехліс [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lev Zaharovich Mehlis 1 sichnya 13 sichnya 1889 18890113 Odesa Rosijska imperiya 13 lyutogo 1953 Moskva SRSR radyanskij derzhavnij i vijskovij diyach general polkovnik 29 lipnya 1944 Chlen CVK SRSR 7 go sklikannya deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan Kandidat u chleni CK VKP b 1934 1937 chlen CK VKP b 1937 1953 chlen Organizacijnogo byuro CK VKP b z 19 sichnya 1938 po 5 zhovtnya 1952 roku Doktor ekonomichnih nauk listopad 1935 Odin z organizatoriv masovih represij u SRSR Mehlis Lev ZaharovichNarodivsya13 sichnya 1889 1889 01 13 2 4 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer13 lyutogo 1953 1953 02 13 1 2 64 roki Moskva SRSR 1 serceva nedostatnistPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya RRFSR SRSRDiyalnistpismennik zhurnalist ekonomist politikAlma materInstitut chervonoyi profesuriNaukovij stupindoktor ekonomichnih nauk d Znannya movrosijskaUchasnikPersha svitova vijna nimecko radyanska vijna i Druga svitova vijnaChlenstvoCK KPRS i Centralnij vikonavchij komitet SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral polkovnikPartiyaKPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v yevrejskij rodini torgovcya Zakinchiv nizhche triklasne uchilishe 6 klasiv yevrejskogo komercijnogo uchilisha v misti Odesi U 1904 1907 rokah pracyuvav kontornikom v kontori Kaca v Odesi z 1908 po 1911 rik buv repetitorom ta domashnim uchitelem v Odesi U 1907 1910 rokah chlen robitnichoyi sionistskoyi partiyi Poalej Cion v Odesi Z 1911 roku do 1917 roku v rosijskij armiyi Z 1911 po 1914 rik sluzhiv u punkti konej 2 yi grenaderskoyi artilerijskoyi brigadi v seli Pavlovska sloboda Zvenigorodskogo povitu Moskovskoyi guberniyi U 1912 roci otrimav chin bombardira chin v artileriyi vidpovidav chinam yefrejtora v pihoti i kavaleriyi Piznishe otrimav zvannya feyerverkera starshe unter oficerske zvannya v artileriyi Z 1914 po 1917 rik soldat zapasnih artilerijskih chastin rosijskoyi armiyi v Kremenchuci Cherkasah i Tarnopoli U 1917 roci sluzhiv na punkti slabosilnih konej 11 yi rosijskoyi armiyi v Bilij Cerkvi Z lyutogo 1917 roku obiravsya chlenom soldatskogo komitetu chastini chlenom Bilocerkivskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ ta kerivnikom komitetu radi miliciyi iz ohoroni poryadku v misti Bilij Cerkvi Z sichnya po berezen 1918 roku chlen ta sekretar Centralnogo vikonavchogo komitetu rad Rumunskogo frontu Chornomorskogo flotu i Odeskogo vijskovogo okrugu Rumchorod u misti Odesi U berezni 1918 roku buv evakujovanij do Krimu a potim na Kuban v misto Yejsk de brav uchast u vstanovlenni radyanskoyi vladi U berezni 1918 roku stav chlenom RKP b Z travnya 1918 roku na gospodarskij roboti v finansovij grupi Ob yednanih nacionalnih mashinobudivnih zavodiv Sormovo Kolomna v Moskvi Potim na gospodarskij roboti v Kursku ta Nizhnomu Novgorodi U sichni kvitni 1919 roku na gospodarskij roboti v Harkivskij kontori Derzhbanku i Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR u Harkovi zajmavsya vidnovlennyam Harkivskogo zaliznichnogo vuzla U kvitni lipni 1919 roku vijskovij komisar zapasnoyi strileckoyi brigadi Operativnoyi grupi vijsk Chervonoyi armiyi Harkivskogo napryamu v misti Katerinoslavi U lipni 1919 kvitni 1920 roku vijskovij komisar 46 yi strileckoyi diviziyi Poltavskoyi grupi vijsk 14 yi armiyi RSChA Pivdennogo frontu U kvitni 1920 roku buv vazhko poranenij v rajoni mista Melitopolya Z kvitnya po lipen 1920 roku dlya osoblivih doruchen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Pivdenno Zahidnogo frontu 22 lipnya veresen 1920 roku vijskovij komisar Pravoberezhnoyi grupi vijsk 13 j armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu RSChA U veresni 1920 roku t v o chlena RVR 6 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu RSChA U veresni 22 grudnya 1920 roku vijskovij komisar 46 yi strileckoyi diviziyi 4 yi armiyi RSChA Pivdennogo frontu U sichni listopadi 1921 roku nachalnik kancelyariyi upravlinnya spravami Radi narodnih komisariv RRFSR U listopadi 1921 zhovtni 1922 roku zastupnik keruyuchogo spravami zastupnik ta v o keruyuchogo administrativnoyi inspekciyi v Narodnomu komisariati robitnicho selyanskoyi inspekciyi narkom Stalin U listopadi 1922 listopadi 1924 roku pomichnik generalnogo sekretarya CK RKP b Josipa Stalina U listopadi 1924 22 sichnya 1926 roku 1 j pomichnik generalnogo sekretarya ta zaviduvach byuro sekretariatu CK RKP b faktichno osobistij sekretar Stalina U lyutomu 1926 grudni 1927 roku navchavsya na kursah marksizmu pri Komunistichnij akademiyi Z sichnya 1928 po lipen 1930 roku sluhach ekonomichnogo Institutu chervonoyi profesuri v Moskvi Z lipnya 1930 po 1931 rik vidpovidalnij sekretar z 1931 po lipen 1937 roku golovnij redaktor gazeti Pravda Z lipnya 1937 po veresen 1940 roku chlen redakcijnoyi kolegiyi gazeti Pravda 4 veresnya 1937 2 sichnya 1938 roku zaviduvach viddilu druku i vidavnictv CK VKP b 12 grudnya 1937 roku obranij deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Z 30 grudnya 1937 roku do 6 veresnya 1940 roku zastupnik narodnogo komisara oboroni i nachalnik Golovnogo politichnogo upravlinnya Chervonoyi armiyi 8 lyutogo 1938 roku Mehlisu bulo prisvoyeno vijskovo politichne zvannya armijskij komisar 1 go rangu sho vidpovidalo vijskovomu zvannyu generala armiyi Pislya pochatku bojovih dij bilya ozera Hasan u lipni 1938 roku 1 serpnya 1938 roku pribuv u rajon bojovih dij Razom iz zastupnikom narodnogo komisara vnutrishnih sprav SRSR Frinovskim organizuvav represiyi na Dalekomu Shodi U 1939 1940 rokah chlen Vijskovoyi Radi 7 yi armiyi RSChA Z 6 veresnya 1940 po 19 bereznya 1946 roku narodnij komisar Derzhavnogo kontrolyu SRSR Odnochasno z 6 veresnya 1940 po 15 travnya 1944 roku zastupnik golovi Radi narodnih komisariv SRSR a z 7 travnya 1941 po 15 travnya 1944 roku chlen Byuro Radi narodnih komisariv SRSR 21 chervnya 1941 4 chervnya 1942 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya politichnoyi propagandi RSChA Z 4 po 12 lipnya 1941 roku chlen Vijskovoyi radi Zahidnogo frontu Z 10 lipnya 1941 po 4 chervnya 1942 roku zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR Z sichnya po traven 1942 roku buv predstavnikom Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya na Krimskomu fronti Bojovij poryadok frontu ne buv perebudovanij z nastupalnogo v oboronnij rezultatom cogo stala Kerchenska katastrofa 1942 19 travnya 1942 roku Krimskij front buv rozformovanij a jogo vijska peredani Pivnichno Kavkazkogo frontu Za pidsumkami diyalnosti na Krimskomu fronti Direktivoyu Stavki 155452 vid 4 chervnya 1942 roku Mehlis buv ponizhenij u zvanni na dvi shodinki do korpusnogo komisara ta znyatij iz posadi zastupnika narkoma oboroni i nachalnika Golovnogo politichnogo upravlinnya Nadali buv chlenom Vijskovih rad 6 j armiyi 4 07 1942 25 09 1942 Voronezkogo frontu 28 09 1942 7 10 1942 Volhovskogo frontu 8 10 1942 6 04 1943 Rezervnogo frontu 6 04 1943 15 04 1943 Stepovogo vijskovogo okrugu 15 04 1943 9 07 1943 Bryanskogo frontu 9 07 1943 10 10 1943 Pribaltijskogo frontu 10 10 1943 20 10 1943 2 go Pribaltijskogo frontu 20 10 1943 15 12 1943 Zahidnogo frontu 16 12 1943 19 04 1944 2 go Biloruskogo frontu 24 04 1944 28 07 1944 4 go Ukrayinskogo frontu 6 08 1944 9 07 1945 Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 07 1945 03 1946 Vijskovo politichni ta vijskovi zvannya 8 lyutogo 1939 roku bulo prisvoyeno vishe vijskovo politichne zvannya armijskij komisar 1 go rangu sho vidpovidalo vijskovomu zvannyu generala armiyi 4 chervnya 1942 roku znizhenij u zvanni do korpusnogo komisara 6 grudnya 1942 roku pereatestovanij v general lejtenanti 29 lipnya 1944 roku general polkovnik Z 19 bereznya 1946 po 27 zhovtnya 1950 roku ministr Derzhavnogo kontrolyu SRSR odnochasno golova Derzhavnoyi shtatnoyi komisiyi pri Radi Ministriv SRSR Z 30 lipnya 1949 roku po 27 zhovtnya 1950 roku chlen Prezidiyi Radi ministriv SRSR Z 27 zhovtnya 1950 roku na pensiyi za stanom zdorov ya perenis insult Pislya smerti vid hvorobi sercya 13 lyutogo 1953 roku buv kremovanij Urna z prahom pomishena v Kremlivskij stini na Krasnij ploshi v Moskvi Nagorodichotiri ordeni Lenina 26 04 1937 22 02 1938 15 01 1949 04 1949 dva ordeni Chervonogo Prapora 20 02 1928 27 08 1943 orden Suvorova 1 go stupenya 23 05 1945 orden Kutuzova 1 go stupenya 29 07 1944 orden Chervonoyi Zirki 21 03 1940 orden Virtuti Militari IV go klasu PNR 06 1946 medali PrimitkiMehlis Lev Zaharovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 TracesOfWar d Track Q98839586LiteraturaRubcov Yu Alter ego Stalina M Zvonnica MG 1999 304 s ISBN 5 88093 056 4 Seriya HH vek istoriya Lica liki i lichiny ros Rubcov Yu Mehlis Ten vozhdya M Veche 2011 384 s ISBN 978 5 9533 5781 4 ros PosilannyaMehlis 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6