Механі́чна систе́ма — сукупність матеріальних точок або тіл, рух яких є взаємопов'язаним. Звідси випливає, що рух кожної точки або тіла системи залежить як від розташування, так і від руху решти точок (тіл) системи.
Загальні положення
У техніці до механічних систем належать будь-які механічні агрегати чи конструкції. Абсолютно тверде тіло є частковим випадком механічної системи, у якій віддаль між точками, що входять до її складу, не змінюється.
Вибір механічної системи залежить від спостерігача, оскільки, вивчаючи рух будь-якого механізму, можна залежно від характеру поставленого завдання прийняти за механічну систему як весь механізм в цілому, так і будь-яку його ланку.
Умови, що обмежують свободу руху точок системи, називають в'язями (гнучкі, ідеально гладкі поверхні, шарнірні тощо).
У динаміці розрізняють змінювані й незмінні системи. Система називається незмінюваною, якщо точки її не переміщаються одна відносно одної та змінюваною, якщо точки системи переміщаються одна відносно одної. Будь-яке абсолютно тверде тіло можна розглядати як незмінювану систему. Прикладом змінюваної системи є деформівне (не абсолютно тверде) тіло та різноманітні механізми.
Класифікація сил, що діють на систему
У динаміці, сили, які діють на механічну систему, поділяються на зовнішні та внутрішні .
Зовнішніми силами є сили, які діють на точки системи з боку точок або тіл, що не входять до складу системи.
Внутрішніми силами називаються сили, з якими точки або тіла системи взаємодіють між собою.
Такий розподіл сил є умовним і залежить від того, яка механічна система розглядається. Наприклад, якщо розглядається рух планет сонячної системи, то сила тяжіння між Землею та Сонцем буде внутрішньою; якщо розглядається рух системи Земля-Місяць, то для цієї системи та ж сила буде зовнішньою.
Властивості внутрішніх сил системи
Внутрішні сили мають такі властивості:
1. Геометрична сума (головний вектор) всіх внутрішніх сил системи дорівнює нулю
2. Сума моментів (головний момент) всіх внутрішніх сил системи відносно будь-якого центру дорівнює нулю
Наведені властивості внутрішніх сил безпосередньо випливають із (третього закону динаміки) (рівності дії й протидії). Але оскільки внутрішні сили попарно прикладені до різних матеріальних точок або тіл, то вони не є зрівноваженими й можуть викликати взаємні переміщення точок системи. Врівноваженою є лише сукупність внутрішніх сил в абсолютно твердому тілі.
Ці властивості суттєво спрощують дослідження питань, що стосуються до механічних систем, тому що вони дозволяють в деяких випадках не брати до уваги внутрішні сили системи.
Центр мас системи матеріальних точок
Коли система складається з дуже великого числа матеріальних точок, то вивчити її рух складно і навіть іноді неможливо. У таких випадках розглядається рух всієї системи як єдиного цілого. З цією метою і вводиться поняття центру мас.
Розглянемо систему, що складається з n матеріальних точок масами вагою , і яка перебуває лише під дією сил тяжіння.
З курсу механіки (статики) відомо, що усі ці сили можна замінити однією силою, прикладеною у точці C, що має назву центру паралельних сил. Координати цієї точки можна визначити за формулами:
- ,
де — маса i-ї точки;
- .
Ці формули визначають точку С, положення якої вже не залежить від сил, що діють на систему, а залежить лише від положення матеріальних точок системи та від їх мас. Точка С і називається центром мас системи. Рівняння можна записати у векторній формі:
де — радіус-вектор i-ї точки;
- — радіус-вектор точки C.
Моменти інерції
Положення центра мас характеризує розподіл мас системи не у повному обсязі. Тому в механіці вводиться ще одна характеристика розподілу мас — момент інерції. Моментом інерції тіла (системи) відносно площини, осі або полюса називають скалярну фізичну величину, що дорівнює сумі добутків маси кожної точки на квадрат відстані цієї точки до площини, осі або полюса відповідно.
Див. також
Джерела
- Павловський М. А. Теоретична механіка: Підручник. — К.: Техніка, 2002. — 510 с. — (Вища освіта XXI століття). —
- Беленький И. М. Введение в аналитическую механику [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]. — М.: Высшая школа, 1964. — 324 с.
- Добронравов В. В. Основы аналитической механики. — М.: Высшая школа, 1976. — 264 с.
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mehani chna siste ma sukupnist materialnih tochok abo til ruh yakih ye vzayemopov yazanim Zvidsi viplivaye sho ruh kozhnoyi tochki abo tila sistemi zalezhit yak vid roztashuvannya tak i vid ruhu reshti tochok til sistemi Zagalni polozhennyaU tehnici do mehanichnih sistem nalezhat bud yaki mehanichni agregati chi konstrukciyi Absolyutno tverde tilo ye chastkovim vipadkom mehanichnoyi sistemi u yakij viddal mizh tochkami sho vhodyat do yiyi skladu ne zminyuyetsya Vibir mehanichnoyi sistemi zalezhit vid sposterigacha oskilki vivchayuchi ruh bud yakogo mehanizmu mozhna zalezhno vid harakteru postavlenogo zavdannya prijnyati za mehanichnu sistemu yak ves mehanizm v cilomu tak i bud yaku jogo lanku Umovi sho obmezhuyut svobodu ruhu tochok sistemi nazivayut v yazyami gnuchki idealno gladki poverhni sharnirni tosho U dinamici rozriznyayut zminyuvani j nezminni sistemi Sistema nazivayetsya nezminyuvanoyu yaksho tochki yiyi ne peremishayutsya odna vidnosno odnoyi ta zminyuvanoyu yaksho tochki sistemi peremishayutsya odna vidnosno odnoyi Bud yake absolyutno tverde tilo mozhna rozglyadati yak nezminyuvanu sistemu Prikladom zminyuvanoyi sistemi ye deformivne ne absolyutno tverde tilo ta riznomanitni mehanizmi Klasifikaciya sil sho diyut na sistemuU dinamici sili yaki diyut na mehanichnu sistemu podilyayutsya na zovnishni F e displaystyle overline F e ta vnutrishni F i displaystyle overline F i Zovnishnimi silami ye sili yaki diyut na tochki sistemi z boku tochok abo til sho ne vhodyat do skladu sistemi Vnutrishnimi silami nazivayutsya sili z yakimi tochki abo tila sistemi vzayemodiyut mizh soboyu Takij rozpodil sil ye umovnim i zalezhit vid togo yaka mehanichna sistema rozglyadayetsya Napriklad yaksho rozglyadayetsya ruh planet sonyachnoyi sistemi to sila tyazhinnya mizh Zemleyu ta Soncem bude vnutrishnoyu yaksho rozglyadayetsya ruh sistemi Zemlya Misyac to dlya ciyeyi sistemi ta zh sila bude zovnishnoyu Vlastivosti vnutrishnih sil sistemiVnutrishni sili mayut taki vlastivosti 1 Geometrichna suma golovnij vektor vsih vnutrishnih sil sistemi dorivnyuye nulyu k 1 n F k i 0 displaystyle sum k 1 n overline F k i 0 2 Suma momentiv golovnij moment vsih vnutrishnih sil sistemi vidnosno bud yakogo centru dorivnyuye nulyu k 1 n m O F k i 0 displaystyle sum k 1 n overline m O left overline F k i right 0 Navedeni vlastivosti vnutrishnih sil bezposeredno viplivayut iz tretogo zakonu dinamiki rivnosti diyi j protidiyi Ale oskilki vnutrishni sili poparno prikladeni do riznih materialnih tochok abo til to voni ne ye zrivnovazhenimi j mozhut viklikati vzayemni peremishennya tochok sistemi Vrivnovazhenoyu ye lishe sukupnist vnutrishnih sil v absolyutno tverdomu tili Ci vlastivosti suttyevo sproshuyut doslidzhennya pitan sho stosuyutsya do mehanichnih sistem tomu sho voni dozvolyayut v deyakih vipadkah ne brati do uvagi vnutrishni sili sistemi Centr mas sistemi materialnih tochokKoli sistema skladayetsya z duzhe velikogo chisla materialnih tochok to vivchiti yiyi ruh skladno i navit inodi nemozhlivo U takih vipadkah rozglyadayetsya ruh vsiyeyi sistemi yak yedinogo cilogo Z ciyeyu metoyu i vvoditsya ponyattya centru mas Rozglyanemo sistemu sho skladayetsya z n materialnih tochok masami m 1 m 2 m n displaystyle m 1 m 2 ldots m n vagoyu P 1 P 2 P n displaystyle overline P 1 overline P 2 ldots overline P n i yaka perebuvaye lishe pid diyeyu sil tyazhinnya Z kursu mehaniki statiki vidomo sho usi ci sili P i displaystyle overline P i mozhna zaminiti odniyeyu siloyu prikladenoyu u tochci C sho maye nazvu centru paralelnih sil Koordinati ciyeyi tochki mozhna viznachiti za formulami x C i 1 n m i x i M y C i 1 n m i y i M z C i 1 n m i z i M displaystyle x C frac sum i 1 n m i x i M y C frac sum i 1 n m i y i M z C frac sum i 1 n m i z i M de m i P i g displaystyle m i frac P i g masa i yi tochki M i 1 n m i displaystyle M sum i 1 n m i Ci formuli viznachayut tochku S polozhennya yakoyi vzhe ne zalezhit vid sil sho diyut na sistemu a zalezhit lishe vid polozhennya materialnih tochok sistemi ta vid yih mas Tochka S i nazivayetsya centrom mas sistemi Rivnyannya mozhna zapisati u vektornij formi r c i 1 n m i r i M displaystyle overline r c frac sum i 1 n m i r i M de r i displaystyle r i radius vektor i yi tochki r C displaystyle r C radius vektor tochki C Momenti inerciyiDokladnishe Moment inerciyi Polozhennya centra mas harakterizuye rozpodil mas sistemi ne u povnomu obsyazi Tomu v mehanici vvoditsya she odna harakteristika rozpodilu mas moment inerciyi Momentom inerciyi tila sistemi vidnosno ploshini osi abo polyusa nazivayut skalyarnu fizichnu velichinu sho dorivnyuye sumi dobutkiv masi kozhnoyi tochki na kvadrat vidstani ciyeyi tochki do ploshini osi abo polyusa vidpovidno J x o y i 1 k m i z i 2 J x o z i 1 k m i y i 2 J y o z i 1 k m i x i 2 displaystyle J xoy sum i 1 k m i z i 2 J xoz sum i 1 k m i y i 2 J yoz sum i 1 k m i x i 2 J o x i 1 k m i y i 2 z i 2 J o y i 1 k m i x i 2 z i 2 J o z i 1 k m i x i 2 y i 2 displaystyle J ox sum i 1 k m i y i 2 z i 2 J oy sum i 1 k m i x i 2 z i 2 J oz sum i 1 k m i x i 2 y i 2 J o i 1 k m i x i 2 y i 2 z i 2 displaystyle J o sum i 1 k m i x i 2 y i 2 z i 2 Div takozhKinematichna paraDzherelaPavlovskij M A Teoretichna mehanika Pidruchnik K Tehnika 2002 510 s Visha osvita XXI stolittya ISBN 966 8148 01 0 Belenkij I M Vvedenie v analiticheskuyu mehaniku 2 lipnya 2018 u Wayback Machine M Vysshaya shkola 1964 324 s Dobronravov V V Osnovy analiticheskoj mehaniki M Vysshaya shkola 1976 264 s Buchinskij M Ya Gorik O V Chernyavskij A M Yahin S V OSNOVI TVORENNYa MAShIN Za redakciyeyu O V Gorika doktora tehnichnih nauk profesora zasluzhenogo pracivnika narodnoyi osviti Ukrayini Harkiv Vid vo NTMT 2017 448 s 52 il ISBN 978 966 2989 39 7