Метод еліпсоїдів — алгоритм знаходження точки, що лежить у перетині опуклих множин. Розробив [en], до алгоритмічної реалізації ловів [en] у [ru].
Опис алгоритму
На початку вибирається велика куля, що містить перетин опуклих множин. Спосіб побудови цієї кулі залежить від задачі. Далі на кожному кроці є еліпсоїд, заданий центром та векторами . Еліпсоїду належать точки , для яких . Зазначимо, що той самий еліпсоїд можна задати декількома способами. Якщо центр цього еліпсоїда належить усім опуклим множинам, то точку знайдено. Інакше існує гіперплощина , що проходить через точку , така, що одна з множин повністю лежить по один бік від неї. Тоді можна перейти від початкового базису до іншого базису такого, що паралельні , а спрямований у бік множини. Покладемо тепер , , при . Цей новий еліпсоїд містить половину старого і має менший об'єм. Таким чином, об'єм еліпсоїда зменшується експоненційно зі зростанням числа кроків і шукану точку буде знайдено за кроків, де — об'єм початкової кулі, а — об'єм області перетину. Загальний час роботи алгоритму виходить рівним , де — число множин, — час перевірки належності точки множині.
Застосування до задачі лінійного програмування
Якщо в задачі лінійного програмування вдалося побудувати кулю, що містить шуканий розв'язок, її можна розв'язати методом еліпсоїдів. Для цього спочатку знаходимо якусь точку всередині кулі, що задовольняє обмеження задачі. Проводимо через неї гіперплощину , де — цільова функція, і знаходимо точку в перетині початкових та нової гіперплощин (починаючи з поточного еліпсоїда). З новою знайденою точкою проробляємо те саме. Процес збігається до оптимального розв'язку з експоненційною швидкістю (оскільки з цією швидкістю зменшується об'єм еліпсоїда).
Ефективність методу
Поліноміальний алгоритм теоретично міг би стати новим стандартом, однак, на практиці алгоритм Хачіяна застосовувати слід обережно: існують задачі розміром 50 змінних, для яких знадобиться понад 24 тис. ітерацій методу Хачіяна, а кількість істотно простіших ітерацій симплекс-методу в таких випадках обчислюється сотнями чи навіть десятками. Однак є приклади задач, для яких алгоритми цього класу працюють у сотні разів ефективніше за стандартні реалізації симплекс-методу.
Примітки
- Николенко, 2005.
- Схрейвер, 1991, с. 264.
Література
- С.А. Ашманов. Линейное программирование. — М. : Главная редакция физико-математической литературы, 1981. — С. 288—289.
- А. Схрейвер. Теория линейного и целочисленного программирования, т1. — М. : Мир, 1991. — .
- С. Николенко. Теория и практика сложности // Компьютерра. — М. : ООО Журнал «Компьютерра», 2005. — Вип. 31.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metod elipsoyidiv algoritm znahodzhennya tochki sho lezhit u peretini opuklih mnozhin Rozrobiv en do algoritmichnoyi realizaciyi loviv en u ru Opis algoritmuNa pochatku vibirayetsya velika kulya sho mistit peretin opuklih mnozhin Sposib pobudovi ciyeyi kuli zalezhit vid zadachi Dali na kozhnomu kroci ye elipsoyid zadanij centrom v displaystyle v ta vektorami v 1 v 2 v n R n displaystyle v 1 v 2 dots v n in mathbb R n Elipsoyidu nalezhat tochki v c 1 v 1 c 2 v 2 c n v n displaystyle v c 1 v 1 c 2 v 2 cdots c n v n dlya yakih c 1 2 c 2 2 c n 2 1 displaystyle c 1 2 c 2 2 cdots c n 2 leqslant 1 Zaznachimo sho toj samij elipsoyid mozhna zadati dekilkoma sposobami Yaksho centr cogo elipsoyida nalezhit usim opuklim mnozhinam to tochku znajdeno Inakshe isnuye giperploshina p displaystyle pi sho prohodit cherez tochku v displaystyle v taka sho odna z mnozhin povnistyu lezhit po odin bik vid neyi Todi mozhna perejti vid pochatkovogo bazisu v i displaystyle v i do inshogo bazisu t w 2 w n displaystyle tau w 2 dots w n takogo sho w i displaystyle w i paralelni p displaystyle pi a t displaystyle tau spryamovanij u bik mnozhini Poklademo teper v v t n 1 displaystyle v v frac tau n 1 v 1 n t n 1 displaystyle v 1 frac n tau n 1 v i w i n n 2 1 displaystyle v i w i frac n sqrt n 2 1 pri i 2 displaystyle i geq 2 Cej novij elipsoyid mistit polovinu starogo i maye menshij ob yem Takim chinom ob yem elipsoyida zmenshuyetsya eksponencijno zi zrostannyam chisla krokiv i shukanu tochku bude znajdeno za O n 2 log V 1 V 2 displaystyle O n 2 log V 1 V 2 krokiv de V 1 displaystyle V 1 ob yem pochatkovoyi kuli a V 2 displaystyle V 2 ob yem oblasti peretinu Zagalnij chas roboti algoritmu vihodit rivnim O N t n 2 log V 1 V 2 displaystyle O Ntn 2 log V 1 V 2 de N displaystyle N chislo mnozhin t displaystyle t chas perevirki nalezhnosti tochki mnozhini Zastosuvannya do zadachi linijnogo programuvannyaYaksho v zadachi linijnogo programuvannya vdalosya pobuduvati kulyu sho mistit shukanij rozv yazok yiyi mozhna rozv yazati metodom elipsoyidiv Dlya cogo spochatku znahodimo yakus tochku u displaystyle u vseredini kuli sho zadovolnyaye obmezhennya zadachi Provodimo cherez neyi giperploshinu f x lt f u displaystyle f x lt f u de f displaystyle f cilova funkciya i znahodimo tochku v peretini pochatkovih ta novoyi giperploshin pochinayuchi z potochnogo elipsoyida Z novoyu znajdenoyu tochkoyu proroblyayemo te same Proces zbigayetsya do optimalnogo rozv yazku z eksponencijnoyu shvidkistyu oskilki z ciyeyu shvidkistyu zmenshuyetsya ob yem elipsoyida Efektivnist metoduPolinomialnij algoritm teoretichno mig bi stati novim standartom odnak na praktici algoritm Hachiyana zastosovuvati slid oberezhno isnuyut zadachi rozmirom 50 zminnih dlya yakih znadobitsya ponad 24 tis iteracij metodu Hachiyana a kilkist istotno prostishih iteracij simpleks metodu v takih vipadkah obchislyuyetsya sotnyami chi navit desyatkami Odnak ye prikladi zadach dlya yakih algoritmi cogo klasu pracyuyut u sotni raziv efektivnishe za standartni realizaciyi simpleks metodu PrimitkiNikolenko 2005 Shrejver 1991 s 264 LiteraturaS A Ashmanov Linejnoe programmirovanie M Glavnaya redakciya fiziko matematicheskoj literatury 1981 S 288 289 A Shrejver Teoriya linejnogo i celochislennogo programmirovaniya t1 M Mir 1991 ISBN 5 03 002754 8 S Nikolenko Teoriya i praktika slozhnosti Kompyuterra M OOO Zhurnal Kompyuterra 2005 Vip 31