Метеор — серія радянських метеорологічних супутників, що експлуатувалися в 1960—1970-х роках.
Склад апаратури
На борту супутників розміщувалася телевізійна, інфрачервона та актінометрична апаратура. Телевізійна апаратура, що складалася з двох камер, дозволяла здійснювати зйомку освітленої частини поверхні землі у видимому діапазоні (0,5—0,7 мкм), ця апаратура використовувалася для складання схем хмарного покриву Землі.
Інфрачервона апаратура використовувалася для спостереження за хмарним покривом на нічній стороні Землі. Спектральний діапазон відповідав вікну прозорості атмосфери (8—12 мкм). Ця ж апаратура використовувалася для визначення температури Землі або верхньої межі хмар.
Актинометричні датчики здійснювали вимір інтенсивності випромінювання Землі. На борту ШСЗ було встановлено два ширококутних нескануючих та два вузькокутових скануючих прилади. Ширококутні датчики здійснювали вимір інтенсивності випромінювання всієї видимої частини Землі та атмосфери. Вузькокутові прилади здійснювали сканування поверхні в напрямку перпендикулярному вектору руху супутника.
Сканування здійснювалося в трьох спектральних діапазонах:
- 0,3—3 мкм — діапазон відповідає відбитій сонячній радіації;
- 3—30 мкм — теплове випромінювання Землі та атмосфери. Дані з цих двох діапазонів дозволяли розраховувати величину поглиненої частини випромінювання Сонця, що використовується в довгострокових прогнозах;
- 8—12 мкм — дані про випромінювання в цьому діапазоні дозволяли розраховувати висоту верхньої межі хмар, що важливо для авіації.
Склад орбітального угруповання
Всі апарати серії можна розділити на три групи:
- технологічні — використовувалися для відпрацювання окремих систем і комплексу в цілому;
- оперативні — основна частина системи гідрометеорологічних спостережень;
- експериментальні — використовувалися для проведення наукових досліджень.
Загалом у серії було 42 апарати — 10 із назвою «Космос» та 31 — «Метеор». Один з космічних апаратів при запуску зазнав аварії. Супутник, що мав назву «Метеор 1-1», був запущений 26 березня 1969 року з космодрому Плесецьк і пропрацював близько року — у липні 1970 року передача даних з апарата припинилася. Маса апарату становила 1,4 тонни. «Метеор 1-1» зійшов з орбіти і впав у районі Землі Королеви Мод в Антарктиді 27 березня 2012 року о 02:17 за московським часом. Таким чином, апарат перебував на орбіті рівно 43 роки.
Посилання
- Румянцев П. А. Космическая система «Метеор». — 28120 прим.
- УНІАН. Впав перший радянський метеосупутник "Метеор". Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meteor seriya radyanskih meteorologichnih suputnikiv sho ekspluatuvalisya v 1960 1970 h rokah Kosmichnij aparat seriyi MeteorSklad aparaturiNa bortu suputnikiv rozmishuvalasya televizijna infrachervona ta aktinometrichna aparatura Televizijna aparatura sho skladalasya z dvoh kamer dozvolyala zdijsnyuvati zjomku osvitlenoyi chastini poverhni zemli u vidimomu diapazoni 0 5 0 7 mkm cya aparatura vikoristovuvalasya dlya skladannya shem hmarnogo pokrivu Zemli Infrachervona aparatura vikoristovuvalasya dlya sposterezhennya za hmarnim pokrivom na nichnij storoni Zemli Spektralnij diapazon vidpovidav viknu prozorosti atmosferi 8 12 mkm Cya zh aparatura vikoristovuvalasya dlya viznachennya temperaturi Zemli abo verhnoyi mezhi hmar Aktinometrichni datchiki zdijsnyuvali vimir intensivnosti viprominyuvannya Zemli Na bortu ShSZ bulo vstanovleno dva shirokokutnih neskanuyuchih ta dva vuzkokutovih skanuyuchih priladi Shirokokutni datchiki zdijsnyuvali vimir intensivnosti viprominyuvannya vsiyeyi vidimoyi chastini Zemli ta atmosferi Vuzkokutovi priladi zdijsnyuvali skanuvannya poverhni v napryamku perpendikulyarnomu vektoru ruhu suputnika Skanuvannya zdijsnyuvalosya v troh spektralnih diapazonah 0 3 3 mkm diapazon vidpovidaye vidbitij sonyachnij radiaciyi 3 30 mkm teplove viprominyuvannya Zemli ta atmosferi Dani z cih dvoh diapazoniv dozvolyali rozrahovuvati velichinu poglinenoyi chastini viprominyuvannya Soncya sho vikoristovuyetsya v dovgostrokovih prognozah 8 12 mkm dani pro viprominyuvannya v comu diapazoni dozvolyali rozrahovuvati visotu verhnoyi mezhi hmar sho vazhlivo dlya aviaciyi Sklad orbitalnogo ugrupovannyaVsi aparati seriyi mozhna rozdiliti na tri grupi tehnologichni vikoristovuvalisya dlya vidpracyuvannya okremih sistem i kompleksu v cilomu operativni osnovna chastina sistemi gidrometeorologichnih sposterezhen eksperimentalni vikoristovuvalisya dlya provedennya naukovih doslidzhen Zagalom u seriyi bulo 42 aparati 10 iz nazvoyu Kosmos ta 31 Meteor Odin z kosmichnih aparativ pri zapusku zaznav avariyi Suputnik sho mav nazvu Meteor 1 1 buv zapushenij 26 bereznya 1969 roku z kosmodromu Pleseck i propracyuvav blizko roku u lipni 1970 roku peredacha danih z aparata pripinilasya Masa aparatu stanovila 1 4 tonni Meteor 1 1 zijshov z orbiti i vpav u rajoni Zemli Korolevi Mod v Antarktidi 27 bereznya 2012 roku o 02 17 za moskovskim chasom Takim chinom aparat perebuvav na orbiti rivno 43 roki PosilannyaRumyancev P A Kosmicheskaya sistema Meteor 28120 prim UNIAN Vpav pershij radyanskij meteosuputnik Meteor Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 28 bereznya 2012