Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (березень 2020) |
Металургія в США — це типова стара галузь промислового виробництва. Починаючи з другої половини XIX століття, вона багато в чому визначала індустріальну потужність країни і профіль її промисловості, ставши основою для розвитку машинобудування та створення залізниць. Та в епоху НТР, не звертаючи увагу на техніко-економічну модернізацію, вона ввійшла в період загального застою і відповідно характеризується зниженням важливих кількісних показників. Проте металургія все-ще суттєво впливає на територіальну структуру господарства США, будучи структурно-визначальною галуззю для деяких старопромислових районів.
Чорна металургія
Чорна металургія в США зародилася в 70-х роках XIX ст. і з того часу протягом довгого періоду країна займала перше місце з виплавки чавуну та сталі. Пік виробництва чорних металів був досягнутий в 1970-х роках (172 млрд т сталі), але потім всі кількісні показники розвитку чорної металургії почали знижуватися. В результаті ще в 1980-х роках за розмірами виплавки сталі США поступилися лідируючими позиціями СРСР і Японії, а в 1990-і — Китаю і Японії. Скорочення виплавки чорних металів в США, як в інших економічно розвинутих країнах Заходу пояснюється наступними причинами. По-перше, загальним зменшенням матеріалоємності виробництва. По-друге, виснаженням найбагатших вітчизняних родовищ залізної руди, що покликало необхідність переорієнтації галузі на бідніші родовища та імпортну сировину. По-третє, тенденцією перенесення «брудних» виробництв у країни що розвиваються. По-четверте, посиленням орієнтації на імпорт сталі та прокату; за даними показниками США займають перше місце у світі (30-35 млн т в рік). Проте при аналізі причин зменшення абсолютних розмірів виробництва необхідно враховувати й те, що чорна металургія США все більше орієнтується на випуск високоякісної сталі, а не стандартного металу, потреби в якому в значній мірі забезпечуються шляхом ввозу із країн ЄС, Канади, Японії, Мексики, Росії.
Для чорної металургії США характерний високий рівень виробничої концентрації. На початку 1970-х рр., коли виплавка сталі досягла максимуму в країні нараховувалося 45 заводів і комбінатів з річною потужністю понад 1 млн тон кожний. Та в подальшому все більшого поширення набули міні-заводи, які, як правило, виявилися більш ефективними і до того ж краще враховують зміни кон'юнктури зовнішнього ринку. В 1992 році в США нараховувалося уже 65 міні-заводів, загальною потужністю майже 25 млн тон в рік, а всього в США в 2001 році діяло 144 підприємства чорної металургії загальною потужністю 119 млн тон сталі в рік (при тому, що в 2002 році було виплавлено 92 млн тон сталі).
Що стосується рівня територіальної концентрації чорної металургії, то для США характерною рисою є: формування великих металургійних районів, які виробляють 10—20 млн тон сталі в рік, а інколи і більше. В географічному плані вони представляють всі відомі типи орієнтації чорної металургії. Найстаріший металургійний район чорної металургії США називають Північно-Аппалацьким чи Внутрішнім (Максаковський В. П.).
Він виник ще в першій половині XIX століття на базі родовищ коксівного вугілля Аппалацького басейну і місцевих запасів залізної руди. Головним центром став Пітсбург. Як зазначає Л. В. Смірнягін, уже в 40-і роки XIX ст. це місто мало репутацію «Айрон-Сіті» — «металургійної столиці» США. Перед громадянською війною Півночі та Півдня тут було сконцентровано близько половини всього американського виробництва сталі. Ще на початку XX ст. заводи Пітсбурга утримували багато світових рекордів. Комбінат «Хоумстед» був найбільшим у світі виробником броні, на заводі «Хюкень Уоркс» стояли найбільші у світі доменні печі, на заводі «Джон енд Лефлін» — прокатні стани. По виробництву коксу Пітсбургський район поступався тільки англійському Дарему. Саме тут зародилося багато найбільших монополій США, серед них і «Юнайтед Стейт стіл». Поряд з Пітсбургом в районі виникли й інші великі металургійні центри — Янгстаун, Воррен.
Північно-Аппалацькому району вдалося зберегти свою роль і тоді, коли вичерпалися запаси місцевої залізної руди і йому прийшлося переорієнтуватися на привізну сировину через великі озера з басейну озера Верхнє. Проте до середини XX ст., тобто до початку епохи НТР, він перетворився на типовий депресивний район з відсталими технологіями і недостатньо розвинутою інфраструктурою, дуже високим рівнем безробіття і забруднення навколишнього середовища. Тим не менше, ще до початку 1970-х років тут концентрувалося ¼ всіх виробничих потужностей чорної металургії США. Та жорстка криза галузі, та й району в цілому, яка припала на 1970-80-ті роки привела до зменшення цієї частки.
Другий за часом виникнення металургійний район США — Приозерний. Він також сформувався ще у XIX ст. з орієнтацією на вантажопотоки залізної руди з басейну озера Верхнє і коксівного вугілля з Аппалацького басейну. Відповідно, в цьому випадку вирішальну роль відіграли переваги транспортно-географічного положення району і в першу чергу тих його центрів, які ланцюжком простягнулися вздовж узбережжя озер Мічиган і Ері — Мілвокі, Чикаго, Детройт, Толідо, Клівленд, Буфалло. Та по мірі того як індустріальне Приозер'я ставало одним із головних районів важкої промисловості США зростала і орієнтація підприємств чорної металургії на споживача.
Із перерахованих вище головних металургійних центрів до найбільших відносяться Чикаго і Клівленд. Підприємства чиказького центру зосереджені як в самому Чикаго, так і в сусідньому Гері, де знаходяться металургійні комбінати, які належать до найбільших у країні. Заводи Клівленда виникли ще XIX ст. на тому місці, де проходила перевалка залізної руди, яка поступала по Великих озерах, для її доставки в Пітсбург. Та в другій половині XX ст. чорна металургія Клівленда, як і Пітсбурга, стала на смугу кризи і багато заводів було закрито. Ще до початку 1970-х років Приозерний район давав близько 50 % всієї сталі, яка виплавлялася в США та згодом його доля значно зменшилася. Також варто зазначити, що після відкриття в 1959 році глибоководного шляху по річці Святого Лаврентія значну частку залізної руди район став отримувати від уже не з Дулута, а із Лабрадора (Канада). Для її транспортування до Великих озер було прокладено спеціальну залізницю.
Третім за виникненням металургійний район США — Приатлантичний. Звісно, підприємства чорної металургії були тут і раніше, але своє «друге народження» район отримав уже в період НТР — у зв'язку з переорієнтацією галузі на імпортну високоякісну залізну руду, яка привозилася сюди морем з країн, що розвиваються (Бразилія, Венесуела), і Канади. Для цього району характерні великі й найсучасніші комбінати — такі як: Спарроус-Пойнт в передмісті Балтімора (7 млн тон сталі в рік), Бетлехем в околицях Філадельфії, Трентон. Саме вони є результатом того зрушення в бік моря, яке відбулося в 50-60-ті роки XX ст. в чорній металургії США.
Ці три головних металургійних райони країни виробляють на даному етапі 85 % всіх чорних металів, які виплавляються в США і знаходяться в межах промислового поясу цієї держави. Поза цим поясом виділяють тільки окремі центри, такі як: Бірмінгем в Південних Аппалачах, Х'юстон(трубопрокат) і Лос-Анджелес. Проте останнім часом будівництво численних міні-заводів, які орієнтуються на споживача сталі та прокату посилило тенденцію до децентралізації галузі.
Кольорова металургія
Для кольорової металургії США також характерне співвідношення різних типів орієнтації підприємств. В розміщенні металургії тяжких кольорових металів головну роль відіграє сировинний фактор. Так, основні заводи з виплавки міді розташовані в Гірських штатах — Аризоні (Моренсі), Нью-Мексико, Юті, Вайомінгу. Там також присутні підприємства з виплавки свинцю та цинку. Однак в другій половині XX ст. збільшилася орієнтація на вантажопотоки і споживача, що знайшло відображення в формуванні нового району в Приатлантичних штатах. Заводи цього району працюють на привізній сировині (перш за все з Канади). Що стосується алюмінієвої промисловості, то вона повністю залежить від імпортної сировини (із Гвінеї, Ямайки, Суринаму) і орієнтується, перш за все, на джерела дешевої електроенергії. Ось чому головними районами виробництва алюмінію стали басейни рік Колорадо і Теннессі.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2020 Metalurgiya v SShA ce tipova stara galuz promislovogo virobnictva Pochinayuchi z drugoyi polovini XIX stolittya vona bagato v chomu viznachala industrialnu potuzhnist krayini i profil yiyi promislovosti stavshi osnovoyu dlya rozvitku mashinobuduvannya ta stvorennya zaliznic Ta v epohu NTR ne zvertayuchi uvagu na tehniko ekonomichnu modernizaciyu vona vvijshla v period zagalnogo zastoyu i vidpovidno harakterizuyetsya znizhennyam vazhlivih kilkisnih pokaznikiv Prote metalurgiya vse she suttyevo vplivaye na teritorialnu strukturu gospodarstva SShA buduchi strukturno viznachalnoyu galuzzyu dlya deyakih staropromislovih rajoniv Chorna metalurgiyaDokladnishe Chorna metalurgiya v SShA zarodilasya v 70 h rokah XIX st i z togo chasu protyagom dovgogo periodu krayina zajmala pershe misce z viplavki chavunu ta stali Pik virobnictva chornih metaliv buv dosyagnutij v 1970 h rokah 172 mlrd t stali ale potim vsi kilkisni pokazniki rozvitku chornoyi metalurgiyi pochali znizhuvatisya V rezultati she v 1980 h rokah za rozmirami viplavki stali SShA postupilisya lidiruyuchimi poziciyami SRSR i Yaponiyi a v 1990 i Kitayu i Yaponiyi Skorochennya viplavki chornih metaliv v SShA yak v inshih ekonomichno rozvinutih krayinah Zahodu poyasnyuyetsya nastupnimi prichinami Po pershe zagalnim zmenshennyam materialoyemnosti virobnictva Po druge visnazhennyam najbagatshih vitchiznyanih rodovish zaliznoyi rudi sho poklikalo neobhidnist pereoriyentaciyi galuzi na bidnishi rodovisha ta importnu sirovinu Po tretye tendenciyeyu perenesennya brudnih virobnictv u krayini sho rozvivayutsya Po chetverte posilennyam oriyentaciyi na import stali ta prokatu za danimi pokaznikami SShA zajmayut pershe misce u sviti 30 35 mln t v rik Prote pri analizi prichin zmenshennya absolyutnih rozmiriv virobnictva neobhidno vrahovuvati j te sho chorna metalurgiya SShA vse bilshe oriyentuyetsya na vipusk visokoyakisnoyi stali a ne standartnogo metalu potrebi v yakomu v znachnij miri zabezpechuyutsya shlyahom vvozu iz krayin YeS Kanadi Yaponiyi Meksiki Rosiyi Dlya chornoyi metalurgiyi SShA harakternij visokij riven virobnichoyi koncentraciyi Na pochatku 1970 h rr koli viplavka stali dosyagla maksimumu v krayini narahovuvalosya 45 zavodiv i kombinativ z richnoyu potuzhnistyu ponad 1 mln ton kozhnij Ta v podalshomu vse bilshogo poshirennya nabuli mini zavodi yaki yak pravilo viyavilisya bilsh efektivnimi i do togo zh krashe vrahovuyut zmini kon yunkturi zovnishnogo rinku V 1992 roci v SShA narahovuvalosya uzhe 65 mini zavodiv zagalnoyu potuzhnistyu majzhe 25 mln ton v rik a vsogo v SShA v 2001 roci diyalo 144 pidpriyemstva chornoyi metalurgiyi zagalnoyu potuzhnistyu 119 mln ton stali v rik pri tomu sho v 2002 roci bulo viplavleno 92 mln ton stali Sho stosuyetsya rivnya teritorialnoyi koncentraciyi chornoyi metalurgiyi to dlya SShA harakternoyu risoyu ye formuvannya velikih metalurgijnih rajoniv yaki viroblyayut 10 20 mln ton stali v rik a inkoli i bilshe V geografichnomu plani voni predstavlyayut vsi vidomi tipi oriyentaciyi chornoyi metalurgiyi Najstarishij metalurgijnij rajon chornoyi metalurgiyi SShA nazivayut Pivnichno Appalackim chi Vnutrishnim Maksakovskij V P Vin vinik she v pershij polovini XIX stolittya na bazi rodovish koksivnogo vugillya Appalackogo basejnu i miscevih zapasiv zaliznoyi rudi Golovnim centrom stav Pitsburg Yak zaznachaye L V Smirnyagin uzhe v 40 i roki XIX st ce misto malo reputaciyu Ajron Siti metalurgijnoyi stolici SShA Pered gromadyanskoyu vijnoyu Pivnochi ta Pivdnya tut bulo skoncentrovano blizko polovini vsogo amerikanskogo virobnictva stali She na pochatku XX st zavodi Pitsburga utrimuvali bagato svitovih rekordiv Kombinat Houmsted buv najbilshim u sviti virobnikom broni na zavodi Hyuken Uorks stoyali najbilshi u sviti domenni pechi na zavodi Dzhon end Leflin prokatni stani Po virobnictvu koksu Pitsburgskij rajon postupavsya tilki anglijskomu Daremu Same tut zarodilosya bagato najbilshih monopolij SShA sered nih i Yunajted Stejt stil Poryad z Pitsburgom v rajoni vinikli j inshi veliki metalurgijni centri Yangstaun Vorren Pivnichno Appalackomu rajonu vdalosya zberegti svoyu rol i todi koli vicherpalisya zapasi miscevoyi zaliznoyi rudi i jomu prijshlosya pereoriyentuvatisya na priviznu sirovinu cherez veliki ozera z basejnu ozera Verhnye Prote do seredini XX st tobto do pochatku epohi NTR vin peretvorivsya na tipovij depresivnij rajon z vidstalimi tehnologiyami i nedostatno rozvinutoyu infrastrukturoyu duzhe visokim rivnem bezrobittya i zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Tim ne menshe she do pochatku 1970 h rokiv tut koncentruvalosya vsih virobnichih potuzhnostej chornoyi metalurgiyi SShA Ta zhorstka kriza galuzi ta j rajonu v cilomu yaka pripala na 1970 80 ti roki privela do zmenshennya ciyeyi chastki Drugij za chasom viniknennya metalurgijnij rajon SShA Priozernij Vin takozh sformuvavsya she u XIX st z oriyentaciyeyu na vantazhopotoki zaliznoyi rudi z basejnu ozera Verhnye i koksivnogo vugillya z Appalackogo basejnu Vidpovidno v comu vipadku virishalnu rol vidigrali perevagi transportno geografichnogo polozhennya rajonu i v pershu chergu tih jogo centriv yaki lancyuzhkom prostyagnulisya vzdovzh uzberezhzhya ozer Michigan i Eri Milvoki Chikago Detrojt Tolido Klivlend Bufallo Ta po miri togo yak industrialne Priozer ya stavalo odnim iz golovnih rajoniv vazhkoyi promislovosti SShA zrostala i oriyentaciya pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi na spozhivacha Iz pererahovanih vishe golovnih metalurgijnih centriv do najbilshih vidnosyatsya Chikago i Klivlend Pidpriyemstva chikazkogo centru zoseredzheni yak v samomu Chikago tak i v susidnomu Geri de znahodyatsya metalurgijni kombinati yaki nalezhat do najbilshih u krayini Zavodi Klivlenda vinikli she XIX st na tomu misci de prohodila perevalka zaliznoyi rudi yaka postupala po Velikih ozerah dlya yiyi dostavki v Pitsburg Ta v drugij polovini XX st chorna metalurgiya Klivlenda yak i Pitsburga stala na smugu krizi i bagato zavodiv bulo zakrito She do pochatku 1970 h rokiv Priozernij rajon davav blizko 50 vsiyeyi stali yaka viplavlyalasya v SShA ta zgodom jogo dolya znachno zmenshilasya Takozh varto zaznachiti sho pislya vidkrittya v 1959 roci glibokovodnogo shlyahu po richci Svyatogo Lavrentiya znachnu chastku zaliznoyi rudi rajon stav otrimuvati vid uzhe ne z Duluta a iz Labradora Kanada Dlya yiyi transportuvannya do Velikih ozer bulo prokladeno specialnu zaliznicyu Tretim za viniknennyam metalurgijnij rajon SShA Priatlantichnij Zvisno pidpriyemstva chornoyi metalurgiyi buli tut i ranishe ale svoye druge narodzhennya rajon otrimav uzhe v period NTR u zv yazku z pereoriyentaciyeyu galuzi na importnu visokoyakisnu zaliznu rudu yaka privozilasya syudi morem z krayin sho rozvivayutsya Braziliya Venesuela i Kanadi Dlya cogo rajonu harakterni veliki j najsuchasnishi kombinati taki yak Sparrous Pojnt v peredmisti Baltimora 7 mln ton stali v rik Betlehem v okolicyah Filadelfiyi Trenton Same voni ye rezultatom togo zrushennya v bik morya yake vidbulosya v 50 60 ti roki XX st v chornij metalurgiyi SShA Ci tri golovnih metalurgijnih rajoni krayini viroblyayut na danomu etapi 85 vsih chornih metaliv yaki viplavlyayutsya v SShA i znahodyatsya v mezhah promislovogo poyasu ciyeyi derzhavi Poza cim poyasom vidilyayut tilki okremi centri taki yak Birmingem v Pivdennih Appalachah H yuston truboprokat i Los Andzheles Prote ostannim chasom budivnictvo chislennih mini zavodiv yaki oriyentuyutsya na spozhivacha stali ta prokatu posililo tendenciyu do decentralizaciyi galuzi Kolorova metalurgiyaDlya kolorovoyi metalurgiyi SShA takozh harakterne spivvidnoshennya riznih tipiv oriyentaciyi pidpriyemstv V rozmishenni metalurgiyi tyazhkih kolorovih metaliv golovnu rol vidigraye sirovinnij faktor Tak osnovni zavodi z viplavki midi roztashovani v Girskih shtatah Arizoni Morensi Nyu Meksiko Yuti Vajomingu Tam takozh prisutni pidpriyemstva z viplavki svincyu ta cinku Odnak v drugij polovini XX st zbilshilasya oriyentaciya na vantazhopotoki i spozhivacha sho znajshlo vidobrazhennya v formuvanni novogo rajonu v Priatlantichnih shtatah Zavodi cogo rajonu pracyuyut na priviznij sirovini persh za vse z Kanadi Sho stosuyetsya alyuminiyevoyi promislovosti to vona povnistyu zalezhit vid importnoyi sirovini iz Gvineyi Yamajki Surinamu i oriyentuyetsya persh za vse na dzherela deshevoyi elektroenergiyi Os chomu golovnimi rajonami virobnictva alyuminiyu stali basejni rik Kolorado i Tennessi